Порошенко збагатився на майже 40 мілйонів за два останні місяці

Українські журналісти знову у полоні в Польщі: нові подробиці та реакція на події

В результаті затримання ще двох українських журналістів в Польщі через зйомку сюжету про торгівлю між Варшавою та РФ виникли серйозні питання щодо свободи преси та прав журналістів на збереження конфіденційності джерел. Затримання без повідомлення консула та обмеження зв'язку зі звичайними способами інформаційного спілкування створюють загрозу для професійних стандартів та норм, які гарантують свободу слова. Польські влади повинні надати повну звідкритість щодо обставин затримання та відновити конфісковане обладнання журналістів, а також дозволити їм продовжити свою професійну діяльність без перешкод.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Ключові елементи військового обліку:

7 липня 2024 року на турнірі Meeting de Paris, що входить до Діамантової ліги, Магучіх здійснила вражаючий стрибок, який став не лише особистим досягненням, а й перевершив 37-річний світовий рекорд, встановлений болгарською легкоатлеткою Стефкою Костадіновою. Цей новий рекорд відзначає важливу віху в історії легкої атлетики, адже Магучіх вдалося досягти висоти, що довгий час залишалася недосяжною для багатьох спортсменок.

Не менш вражаючими стали результати Магучіх на Олімпійських іграх у Парижі, де вона здобула золоту медаль, подолавши висоту у два метри. Її колега, Ірина Геращенко, також продемонструвала відмінний результат, завоювавши бронзову медаль зі стрибком на 1,95 метра. Ці досягнення підтверджують не лише індивідуальний талант Ярослави, а й силу української легкої атлетики на світовій арені.

Ставши світовою рекордсменкою, Ярослава Магучіх отримала визнання на міжнародному рівні. Її успіх не тільки надихає нове покоління спортсменів, а й стає символом боротьби та сили українського народу в умовах важких часів. Магучіх продовжує працювати над своїми цілями та прагне до нових досягнень, сподіваючись, що її приклад надихне інших на великі перемоги.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Я думаю, що наступного року значно збільшиться відсоток автономних дронів із наведенням. Ми можемо побачити перші реальні застосування рою дронів, хоча і не в масовому масштабі. Перші кроки будуть зроблені», – сказав міністр в інтерв’ю Reuters.

Федоров зазначив, що Україна вже використовує десятки вітчизняних систем штучного інтелекту, що дозволяють дронам вражати цілі без участі пілотів.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Федоров розповів, що також наступного року Україна планує використовувати десятки тисяч наземних дронів для доставки снарядів і припасів піхоті в окопах, а також для евакуації поранених солдатів. Виготовити 30 тис. далекобійних дронів. І створити безпілотники для збиття «Шахедів».