Прем’єр Словаччини Фіцо виступив за припинення вогню і відновлення транзиту російського газу через Україну

Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула визнання серед громадян. Надихаюче та захоплююче, усього за три дні вона зібрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч. Але що таке цифри поруч із глибоким змістом та прагненням змін?

Ініціатор цієї петиції виносить на загальний огляд важливе питання: надання пріоритетного працевлаштування у державні та комунальні установи, а також у правоохоронні органи тим, хто пройшов службу в Збройних Силах України та був демобілізований після початку повномасштабної війни. Це запропоноване рішення відзначається своєю актуальністю та потребою у впровадженні в сучасному українському суспільстві.

Цікаво порівняти цей успіх із попереднім випадком подібної петиції, яку вніс народний депутат Дубінський під номером №22/204852-ЕП. Потрібну кількість голосів для її прийняття вдалося зібрати лише за 87 днів, і це за умови активної підтримки великих телеграм-каналів. Але навіть після цього успіху петиція перебуває на розгляді у президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Порівняно з минулим, ситуація наразі зазначається неймовірною швидкістю реагування суспільства. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростаючу громадську активність та віру в можливість позитивних змін.

Українське суспільство проявляє високу громадянську активність та готовність до швидких змін у системі державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, що набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про рішучість громадян вирішувати актуальні проблеми країни. Порівняно з попередніми ініціативами, де процес збору голосів тривав значно довше, цей успіх відображає зростаючу свідомість та мобілізацію громадянського суспільства. Швидкість реагування та ефективність виконання цих петицій свідчать про прагнення українців до позитивних змін у країні та активну участь у формуванні її майбутнього.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання після підозри в причетності до махінацій у справі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Його адвокат Назар Кульчицький заявив про це у коментарі для телеканалу "Суспільне". Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, звільнивши Лієва під особисте зобов’язання і направив ухвалу в СІЗО.

За словами адвоката, судячи з трансляції засідання, прокурор не був присутній під час розгляду справи. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів щодо підозри у розкраданні.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суд не може його вбачати. Таким чином, експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу після визнання відсутності достатніх доказів.

Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого. Проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. За словами адвоката, це означає, що він залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

• Експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу після звільнення під особисте зобов’язання Верховним антикорупційним судом (ВАКС).

• Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів у справі.

• Суд відмовив у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

• Необхідно підкреслити неефективність співпраці між НАБУ, САП та судовими органами у встановленні правопорядку та боротьбі з корупцією.

• Виникає питання щодо системної проблеми у встановленні правдивих обвинувачень та ефективного судочинства в антикорупційних справах.

• Система запобіжних заходів потребує перегляду та удосконалення з метою забезпечення справедливості та запобігання уникненню відповідальності осіб, підозрюваних у корупційних діях.