Про що спілкувався Кіт Келлог з українськими елітами “за закритими дверима”

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

Головний прокурор Київської області Дмитро Прокудін опинився в центрі уваги через значні статки своєї родини та минулі корупційні скандали, що знову стали предметом суспільних обговорень. У його декларації фігурують елітний позашляховик, заміські маєтки, оформлені на матір, а також коштовні подарунки від близьких родичів. Сім’я прокурора задекларувала близько семи мільйонів гривень заощаджень, а також вражаючий перелік об’єктів нерухомості, що викликає додаткові запитання щодо походження цих активів.

Попри все це, Дмитро Прокудін продовжує очолювати прокуратуру Київщини, що стало поштовхом до нового витка дискусій про доброчесність представників правоохоронної системи. Історія чиновника містить низку резонансних подій, які досі залишаються у пам’яті громадськості. Зокрема, у 2015 році, коли він обіймав посаду заступника прокурора Подільського району Києва, правоохоронці затримали його разом із колишнім прокурором району Сергієм Нечипоренком під час отримання хабара у 150 тисяч доларів. Нечипоренко, своєю чергою, був тісно пов’язаний із впливовими політичними колами, адже тривалий час вважався ексзятем одіозного представника Партії регіонів Сергія Ківалова.

У деклараціях та майнових реєстрах фігурує чимало активів, якими фактично користується Прокудін, але оформлені вони переважно на його матір. Сам він володіє дорогим позашляховиком Toyota Land Cruiser, а цінний годинник отримав у подарунок від тестя. Сукупні заощадження сім’ї сягають семи мільйонів гривень.

Близький до Прокудіна заступник Дмитро Сітар, який працює з ним ще з часів Печерської окружної прокуратури, демонструє схожу практику. Уся його нерухомість оформлена на дружину-підприємицю, а власний автомобіль він торік продав тестю. До роботи в прокуратурі Сітар був помічником народного депутата від Партії регіонів. За інформацією журналістів, кар’єрно йому міг допомогти батько — колишній співробітник КДБ, який за президентства Януковича очолив управління СБУ на Закарпатті.

Ще одна заступниця Прокудіна — Олена Таможня. До призначення влітку 2025 року вона працювала прокуроркою Бучанської окружної прокуратури. За даними журналістів, Таможня приховує фінансові активи свого чоловіка, колишнього “регіонала”, який активно займається бізнесом і скуповує землю під Києвом за заниженими цінами.

У команді Прокудіна є і люди з медіа, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Восени речницею обласної прокуратури стала Юлія Колтак — колишня журналістка каналів “112 Україна” та NewsOne. Вона працювала спецкореспонденткою видання “Страна.ua”, співпрацювала з Анатолієм Шарієм і брала інтерв’ю в так званого “ЛНРівця” Олексія Ільяшевича. Згідно з деклараціями та даними YouControl, Колтак досі володіє часткою медіахолдингу, до якого входять заборонені медведчуківські телеканали.

Наказ про її призначення підписав особисто Дмитро Прокудін. За інформацією джерел LIGA.net, Колтак не проходила спеціальної перевірки, і питання про її звільнення не стоїть.

Команда головного прокурора Київщини складається з людей з неоднозначною репутацією, минулим у структурах попередньої влади та значними незадекларованими або прихованими активами. Попри це, Прокудін продовжує керувати обласною прокуратурою.