Прогноз погоди на сьогодні: від -5°C до +14°C та мінлива хмарність

Останнім часом українське суспільство обурене ситуацією, яка склалася навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ці спеціалісти, які протягом років займалися розслідуванням корупційних схем у "Укрзалізниці", нещодавно прийняли рішення приєднатися до рядів цієї державної компанії.

Особливо велике обурення викликає той факт, що один з колишніх детективів отримав акції підприємств, стосовно яких саме НАБУ проводило розслідування. Це викликає серйозні сумніви щодо об'єктивності та незалежності служби, яка має боротися з корупцією в країні.

Реакція громадськості та експертів

Суспільство та численні експерти в сфері правозахисту висловлюють серйозне обурення і підкреслюють необхідність негайного розслідування цього скандального випадку. За їхніми словами, такі дії високопрофесійних правоохоронців підірвують довіру суспільства до НАБУ та інших антикорупційних органів.

Політичні реакції

На ситуацію також відреагували політичні діячі, зокрема народні депутати, які закликають до ретельного аналізу всіх обставин і подій, пов'язаних з цим скандалом. Вони підкреслюють, що недопустимою є будь-яка форма зловживання владою та корупції, особливо серед тих, хто має бути символом чесності та прозорості.

Заключення

Ситуація з колишніми детективами НАБУ, які зайняли посади в "Укрзалізниці" після років роботи у Національному антикорупційному бюро, стала причиною глибокого обурення громадськості та експертного середовища. Вимагається об'єктивне розслідування та прийняття необхідних заходів для відновлення довіри до важливих інституцій, які мають ключове значення для боротьби з корупцією в Україні.

Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.

Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.

Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.

При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.

Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.

А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“На одержанні неправомірної вигоди викрито заступницю головного лікаря ДЗ “ЦМСЕК МОЗ України”. Їй повідомлено про підозру у зловживанні впливом (ч. 3 с. 369-2 КК України)”, – вказали в Офісі Генпрокурора.

За даними слідства, “заступниця головного лікаря за 2 тис. доларів США обіцяла сприяти військовозобов’язаному громадянину в отриманні ІІ групи інвалідності”. Це надавало б підстави для зняття його з військового обліку. “Вона переконувала чоловіка, що вже не вперше вирішувала подібні “питання” і знає, як це зробити”, – ідеться у повідомленні.

Правоохоронці, як зазначається, затримали посадовицю у порядку ст. 208 КПК під час отримання грошей.

“Під час обшуків у неї вилучили майже 20 тис. доларів США, документи щодо оформлення інвалідності, медичну документацію, особові справи та інші докази злочинної діяльності. Наразі підозрюваній обрано запобіжний захід”, – зазначили в прокуратурі.