Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

Останнім часом кібер-злочинці в Україні стали все більш винахідливими у своїх шахрайських схемах. Якщо раніше вони використовували підступні методи, маскуючись під співробітників банків для обдурювання пенсіонерів, то останнім часом вони вирішили використати навіть найбільш чутливу тематику — допомогу від ООН. Малозабезпечені верстви населення, здебільшого пенсіонери, стали головними жертвами цих кибер-аферистів.

За даними Національної поліції, зловмисники активізували свою діяльність у месенджерах, зокрема у Viber, розсилаючи масові повідомлення про міжнародну благодійну допомогу для населення України. У звичайних смс та у месенджері Viber потенційні жертви отримували пропозиції отримати фінансову допомогу від ООН на певну суму. Для отримання цієї допомоги, людям пропонувалося перейти за посиланням у повідомленні та зв’язатися з "уповноваженим працівником Ощадбанку". Зловмисники, виступаючи в ролі співробітників банку, просили потерпілих назвати персональні дані своєї банківської картки та CVV-код, після чого із зазначених карток знімали всі гроші.

Згідно з інформацією, надійшлою до столичної поліції, за останні дні до правоохоронців звернулися кілька потерпілих з Печерського району Києва, повідомивши про крадіжку грошей з їхніх банківських рахунків загалом на суму близько 60 тисяч гривень. У всіх випадках злочинці надіслали жертвам повідомлення про фінансову допомогу від ООН та надали посилання на сайт для подальших інструкцій. Після цього, під приводом перевірки особистих даних, шахраї, видаючись за співробітників банку, отримували доступ до банківських карток потерпілих та знімали гроші.

Національна поліція розпочала розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, навіть у воєнний час. У разі виявлення шахрайського call-центру, зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Висновки стосовно цієї статті є такі:

• Кібер-злочинці постійно вдосконалюють свої шахрайські схеми, використовуючи навіть найбільш чутливі теми, такі як благодійна допомога від ООН, для обдурювання малозабезпечених верств населення, зокрема пенсіонерів.

• Національна поліція активно розслідує подібні випадки та вживає заходів для припинення діяльності кібер-злочинців, оскільки це загрожує фінансовій безпеці громадя

Нещодавні дані компанії OpenAI привернули значну увагу фахівців у галузі технологій і психіатрії. Згідно з оприлюдненою інформацією, серед користувачів ChatGPT спостерігається частка людей із потенційними ознаками психічних розладів, таких як манія, психоз або суїцидальні думки. Аналітика компанії показала, що приблизно 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми психічних розладів, а у 0,15% розмов зафіксовані явні ознаки суїцидальних намірів.

Хоча OpenAI відзначає, що ці випадки є «надзвичайно рідкісними», експерти звертають увагу на реальний масштаб проблеми. Навіть невеликий відсоток серед 800 мільйонів користувачів платформи означає сотні тисяч людей, які потенційно потребують психіатричної або психологічної підтримки. Це створює серйозні виклики не лише для самих користувачів, а й для системи онлайн-платформ, які повинні забезпечувати безпечне та відповідальне спілкування.

Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».