Путін прагне переговорів із позиції сили: Росія готує наступ на Сумщину, Харківщину і Запоріжжя

Перед вихідними в Україні очікується прохолодна, проте суха погода. У четвер, 26 вересня, країна перебуватиме під впливом стійкого антициклону, тож опади практично не прогнозуються. За даними синоптиків, середня температура вдень у більшості областей коливатиметься у межах від +13° до +17°, створюючи відчуття ранньої осені з помірним теплом. Найвищі показники температури спостерігатимуться традиційно на півдні та Закарпатті — до +18°…+19°, що дозволить тамтешнім жителям ще трохи відчути відгомін літа.

У Києві синоптики прогнозують прохолодну ніч із температурою близько +3°, вдень же повітря прогріється до +14°. Подібна картина очікується й у західних регіонах: у Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях стовпчики термометрів коливатимуться від +3° вночі до +16° вдень. В Івано-Франківську та Ужгороді денні показники сягатимуть близько +17°, що є найкомфортнішою температурою для прогулянок та активного відпочинку.

На півночі (Житомир, Чернігів, Суми) температура вдень сягатиме +15°, а вночі місцями опускатиметься до +2°…+4°. У центрі, зокрема у Вінниці, Черкасах та Кропивницькому, очікується +16°…+17° вдень.

Найтепліше буде на півдні: в Одесі +19°, у Херсоні +17°, у Миколаєві та Запоріжжі — до +18°. У Криму також обіцяють до +18°. На сході, включаючи Харків і Дніпро, вдень прогнозують +16°…+17°.

Загалом день пройде без опадів, лише з невеликою хмарністю. Атмосферний фронт утримається завдяки впливу антициклону, тож українці зможуть насолодитися сухою, хоч і прохолодною, погодою.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними журналу, багато українських високопосадовців сподівалися на перемогу Трампа.

«Зіткнувшись із вибором між продовженням мінімальної підтримки або президентом-джокером, який розірве правила і майже напевно скоротить допомогу, вони були готові ризикнути», – повідомляє видання.

В приватному порядку оточення Зеленського говорить про «слабість і лицемірство» адміністрації Байдена, яка боїться ескалації з Росією і затримує навіть обіцяні пакети допомоги.

«Однак перемога Трампа може запропонувати Зеленському вихід із того, що виглядає як кривавий глухий кут у кращому випадку, а поразка в гіршому», – йдеться у статті.

Видання вважає, що «повний розпродаж України Трампом є малоймовірним, не в останню чергу через думку всередині його власної республіканської партії. Він, звісно, ​​не захоче бути автором та власником поразки України».

Натомість на підтримку Трамп може вимагати від України доступу до її природних ресурсів. При цьому ліберальні цінності його хвилюватимуть набагато менше, вважає журнал. Видання вважає, що Трамп підготує свій проект угоди вже у січні до своєї інавгурації.

Як пише видання, на даний момент українські чиновники працюють із двома публічними формулюваннями можливого «мирного плану» Трампа.

Перша, пов’язана з майбутнім віце-президентом Джеєм Ді Венсом, передбачає заморожування війни на нинішніх позиціях та нейтралітет України.

Другий план, який віддає перевагу українській владі, був викладений колишнім держсекретарем Трампа Майком Помпео в газеті Wall Street Journal. У цьому плані основна увага приділяється посиленню військової та фінансової підтримки як стримуючий фактор для Москви. При цьому зберігається перспектива вступу до НАТО. Багато може залежати від того, якому плану віддасть перевагу Трамп.

Невідомим елементом залишається Путін і те, на що він погодиться. Джерела, близькі до російського лідера, дають суперечливі сигнали щодо його готовності вести переговори: одного дня вони повідомляють про його готовність заморозити бойові дії вздовж існуючої лінії зіткнення. Другого дня наполягають на чомусь схожому на капітуляцію України», – пише The Economist.

При цьому видання наводить думку екс-міністра закордонних справ України Прістайка, який говорить про те, що найближчими місяцями росіяни можуть зробити масовані атаки на українську енергоінфраструктуру і спробують вбити керівництво країни.

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.