Рак шкіри: хто у зоні ризику і як уберегтись

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

25 лютого в Україні є особливо насиченим днем, адже він поєднує кілька важливих подій національного та міжнародного значення. Цього дня відзначають День інженерно-авіаційної служби Збройних сил України, присвячений військовим фахівцям, які забезпечують справність і надійність авіаційної техніки, безпеку польотів та ефективність бойових завдань. Свято підкреслює роль інженерів у підтримці обороноздатності країни та вдячність за їхню щоденну самовіддану працю.

Крім військової тематики, 25 лютого вшановують пам’ять видатної української поетеси, чия творчість залишила глибокий слід у літературі. Цей день також присвячений міжнародній ініціативі проти булінгу — особливій увазі до проблеми цькування в школах, серед молоді та у цифровому середовищі. Такі заходи допомагають формувати культуру взаємоповаги й соціальної відповідальності серед дітей та дорослих.

Цього ж дня народилася видатна українська поетеса Леся Українка. У річницю її народження в суспільстві неодноразово лунали пропозиції запровадити День української жінки. Відповідний законопроєкт з’являвся у Верховній Раді, однак наразі офіційного статусу це свято не має і відзначається неформально.

У світі 25 лютого проходить День рожевої сорочки — міжнародна акція на підтримку жертв булінгу. Її започаткували учні однієї з канадських шкіл після випадку цькування однокласника через одяг. Відтоді рожевий колір став символом солідарності з тими, хто постраждав від знущань, і нагадуванням про неприпустимість агресії.

Серед інших міжнародних дат — День безкорисливої допомоги іншим, День кохлеарних імплантів, День горіхів у шоколаді та навіть День револьвера.

За церковним календарем 25 лютого вшановують святителя Тарасія, патріарха Константинопольського. У вірян цього дня також відзначаються іменини Тараса. Традиційно святому моляться про підтримку для сиріт і вдів, зцілення від тяжких недуг та позбавлення від смутку.

У народному календарі цей день вважався сприятливим для медичних процедур та лікування. Вірили, що розпочате 25 лютого оздоровлення буде особливо ефективним. Селяни наприкінці зими готувалися до посівного сезону — перевіряли інвентар, висаджували розсаду, загартовували насіння на морозі. Рибалки ж вважали дату вдалою для улову.

Існують і прикмети, пов’язані з погодою. Відлига віщує багатий улов риби, зоряне небо обіцяє прохолодний березень, а сонячний день — теплий початок весни. Якщо ж починає активно танути сніг і скресає крига, у квітні можливі повені.

Водночас народні вірування застерігають від жадібності та скупості — вважається, що відмова допомогти іншому може обернутися власними труднощами. Також не радять здійснювати великі покупки: за прикметами, придбані цього дня речі служитимуть недовго. Небажано й спати вдень, аби уникнути головного болю.

Таким чином, 25 лютого поєднує військові, культурні, міжнародні та духовні події, залишаючись важливою датою як для держави, так і для суспільства.