РФ може спробувати оточити Харків

Небезпека наближається: Російська загроза та український фронт. За висновками військових аналітиків, наявна значна перевага в російських військах та авіаційному забезпеченні створює передумови для прориву на лінії фронту та руйнування її ділянок. Це підтверджується даними від українських військових, які попереджають про небезпеку майбутніх наступів російських військ. Не вистачає сучасних технологій для ефективної контрдії великій кількості ворожих військ, що може бути розгорнута на фронті. Зокрема, наголошується на необхідності надання допомоги з боку міжнародних партнерів, серед яких ключове значення має пакет допомоги від Конгресу США. Навіть при його можливому схваленні існує ризик, що це може бути недостатньо для запобігання значним зрушенням на фронті. Застерігається про активну дипломатичну кампанію, спрямовану на отримання допомоги, що набуває особливої актуальності в умовах передвиборчих кампаній у США та Європі. Останні події, зокрема збільшення ракетних та безпілотних ударів РФ на українську інфраструктуру, свідчать про наростаючу загрозу та підвищують турботи щодо подальшого розвитку ситуації на фронті. Наразі ключовим фактором є стратегічний вибір напрямку майбутнього наступу російських військ, який може мати серйозні наслідки для України та регіону в цілому.

У даній ситуації, як зазначає одне з джерел серед військових високопосадовців, Україні немає можливості ефективно протистояти, оскільки відсутні серйозні технології, які могли б компенсувати масштабну чисельність військ, що, ймовірно, мобілізує Росія проти нашої країни. Недолік таких технологій, як зазначають, є проблемою не лише для України, а й для західних країн. Тому наразі необхідно покладатися в першу чергу на мужність та стійкість українських військових, а також на можливі помилки російських командирів, які можуть змінити ситуацію на фронті. Проте, важливо зрозуміти, що покладатися виключно на помилки противника не є оптимальною стратегією. Високопосадовці висловлюють своє розчарування у зволіканні Заходу з наданням допомоги, яка приходить занадто пізно та у недостатній кількості, щоб змінити обстановку на фронті. Системи озброєння стають застарілими дуже швидко через швидку адаптацію російських сил. Інші види озброєння, хоч і надані з підтримкою партнерів, надходять занадто пізно, коли втрачають свою актуальність. Наприклад, літаки F-16, які мають надійти цього літа, можуть втратити свою ефективність через готовність Росії протистояти їм. Росія стратегічно розраховує, як максимізувати зону націлювання на F-16, розміщуючи свої ракетні та радіолокаційні системи С-400.

В даний момент Збройним Силам України (ЗСУ) вкрай необхідно отримати 4 мільйони снарядів, 2 мільйони безпілотників та іншу військову техніку. Офіцери підкреслюють, що є потреба в більшій кількості базової традиційної зброї, а також безпілотників. "Нам необхідні гаубиці, снаряди, ракети та безпілотні літальні апарати," — зауважив один з них, вказуючи на необхідність 4 мільйонів снарядів і 2 мільйонів безпілотників. "Ми зверталися до західних партнерів з проханням про допомогу, оскільки ми маємо військовий досвід та розуміння цієї війни. Вони мають ресурси, і вони мають допомагати нам," — додав він.

Європа також виявляє бажання допомогти Україні у компенсації нестачі артилерійських снарядів. Однак запропонована закупівля боєприпасів може виявитися недостатньою, оскільки Україні потрібно набагато більше, ніж запропоновано. Офіцери наголошують, що також потрібно більше людей. Наразі в країні бракує людей на передовій, що ускладнює проблему недостатньої підтримки від Заходу. У той же час, Україна ухиляється від широкомасштабного призову через стурбованість політичними наслідками.

Однак за словами офіцерів, Росія накопичує ресурси і може розпочати велику атаку, можливо, вже в серпні.

• Збройним Силам України (ЗСУ) невідкладно потрібно значно поповнити запаси снарядів, безпілотників та іншої військової техніки для ефективного опору на фронті.

• Недостатність базової традиційної зброї та безпілотників створює серйозні проблеми для ЗСУ, які необхідно негайно вирішувати.

• Запити до західних партнерів про допомогу в обладнанні та бойових припасах є важливими, особливо у зв'язку з наявними воєнними досвідом та розумінням потреб.

• Необхідно активізувати зусилля в удосконаленні військової техніки та забезпеченні великими обсягами бойових припасів для ефективного протистояння на фронті.

• Потрібно розглянути можливість широкомасштабного призову для поповнення кадрового складу ЗСУ з урахуванням наростаючої загрози з боку Росії.

• Ураховуючи попередження про можливий майбутній наступ Росії, важливо вжити заходів для підвищення готовності та відповідності українських військ у будь-який момент.

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.