Родина львівських суддів користується незадекларованим майном

В Україні запрацювала повноцінна система дистанційної реєстрації шлюбу, що дозволяє пройти всі етапи оформлення стосунків — від подання заявки до отримання офіційного свідоцтва — у цифровому форматі. Оновлений сервіс Міністерства юстиції, інтегрований у застосунок «Дія», фактично усуває потребу в особистому візиті до ДРАЦС, відкриваючи новий рівень зручності для користувачів. Окремо передбачений і полегшений порядок для військовослужбовців, які через службу не завжди мають можливість бути присутніми на стандартних бюрократичних процедурах.

Новий цифровий механізм побудований так, щоб максимально спростити всі формальності. Наречені можуть у кілька кроків подати спільну заяву, пройти електронну ідентифікацію через державні реєстри та обрати дату й час церемонії, орієнтуючись на доступні вільні слоти. Завдяки цьому традиційний процес, який раніше вимагав черг, паперових документів і фізичної присутності, перетворюється на зручну онлайн-послугу, доступну у будь-якому місці.

У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.

Російське командування посилює тиск на українську оборону в районі Покровська та Мирнограда, намагаючись до початку холодів не лише просунутися вперед, а й створити укріплені рубежі для подальших операцій. За оцінкою начальника штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодшого лейтенанта Миколи Гриценка, який виступив в етері телеканалу «Київ24», російські підрозділи активно перекидають додаткові сили саме на цю ділянку фронту, прагнучи скористатися часовим проміжком до настання стійкої зимової погоди.

Він повідомив, що значна частина ворожих груп наразі базується в густих лісосмугах, які тягнуться вздовж лінії зіткнення. Така місцевість дає змогу противнику маскувати техніку, накопичувати особовий склад і готувати ударні підрозділи без ризику швидкого виявлення. Лісові укриття створюють для російської армії додаткову перевагу в обороні, адже в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу українським підрозділам доводиться витрачати більше часу на розвідку та коригування вогню.

«Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

«Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.