Російські дрони атакували Львівщину, спричинивши руйнування

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність керівниці однієї з громадських організацій, яку підозрюють в організації корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військового обліку. За даними слідства, жінка налагодила механізм, що дозволяв чоловікам призовного віку за грошову винагороду уникати виконання обов’язків, передбачених чинним законодавством у період воєнного стану.

Як встановили правоохоронці, фігурантка пропонувала «послуги» з оформлення статусу непридатності до військової служби. Ключовим елементом схеми було проходження військово-лікарської комісії з наперед визначеним результатом. Вартість такого «вирішення питання» становила близько 10 тисяч доларів США з однієї особи. Клієнтам обіцяли повний супровід — від консультацій до впливу на ухвалення медичних висновків.

За даними слідства, 41-річна мешканка Київської області запевняла військовозобов’язаних, що має зв’язки з однією зі столичних медичних установ і може організувати «потрібні» довідки та медичні висновки. Зокрема, вона пропонувала оформити стаціонарне обстеження та лікування, після чого чоловікам мали видати документи про непридатність до служби з подальшим виключенням з військового обліку.

Свої послуги підозрювана оцінила у 10 тисяч доларів. Частину суми — 4 тисячі доларів — вона отримала як аванс під час особистої зустрічі з одним із клієнтів.

Протиправну діяльність задокументували слідчі столичного главку поліції спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань у Києві під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Жінку затримали в порядку статті 208 КПК України під час передачі коштів.

Їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб.

У разі доведення вини фігурантці загрожує до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскація майна.

Сьогодні інформаційний простір переповнений повідомленнями, новинами, думками та аналітикою. Проте справді цінним залишається той матеріал, який не просто інформує, а допомагає зрозуміти, відчути та зробити власні висновки. Унікальний текст — це не набір слів, а продумана структура, чітка логіка викладу та глибоке розкриття теми. Він створюється з урахуванням потреб аудиторії, її інтересів і запитів.

Розширений матеріал дозволяє розкрити тему комплексно: показати передумови, окреслити сучасний стан речей, проаналізувати можливі наслідки та перспективи розвитку. Саме такий підхід формує довіру до автора та зміцнює репутацію джерела. Читачі дедалі більше цінують не поверхневі огляди, а змістовні тексти, у яких відчувається експертність, аргументованість і щирість.

За його словами, у парламенті усвідомлюють багатофакторність причин, які можуть підштовхувати військовослужбовців до самовільного залишення частин. Профільний комітет розглядає відповідні випадки у закритому форматі спільно з представниками військового керівництва.

Веніславський підкреслив, що твердження про нібито масовий характер СЗЧ через втому від війни не відповідають реальній ситуації. За його словами, попри складні умови служби, найбільше таких порушень припадає саме на тих, хто був мобілізований нещодавно.

Натомість серед військових, які беруть участь у бойових діях із 2022 року та мають бойовий досвід з початку повномасштабного вторгнення, кількість випадків самовільного залишення частин залишається мінімальною.

Окремо депутат окреслив чинники, які можуть сприяти виникненню таких ситуацій. Серед них — складні сімейні обставини, конфлікти або проблеми у взаєминах всередині підрозділів, відчуття соціальної несправедливості, а також можливу упередженість у рішеннях командування.

Він також повідомив, що Генеральний штаб Збройних сил України, зокрема Головне управління персоналу, працюють над виявленням причин СЗЧ та вживають заходів для їх мінімізації. Йдеться як про внутрішній аналіз, так і про управлінські рішення, спрямовані на зменшення кількості подібних випадків.

Уранці 19 квітня Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Цю інформацію оприлюднили у соціальній мережі Facebook за відомством Генштабу Збройних Сил України. Згідно з повідомленням, Генеральний штаб провів ротаційні заходи, що стосувалися керівника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Рішення про завершення відрядження та виключення Гуменюк із складу цього угрупування було прийнято з 19 квітня. Наразі не розголошено, хто замінить її на цій посаді. Триває відбір відповідного фахівця. Водночас, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати в звичайному режимі та забезпечуватиме співпрацю з медіа, які мають відповідну акредитацію у ЗСУ.

Нагадаємо, що 16 квітня на порталі Інституту масової інформації з’явилася заява від спільноти журналістів “Рух “Медіа за усвідомлений вибір”, у якій медійники висловили своє непокоєння щодо обмеження доступу на південний фронт. Вони наголосили на тому, що така ситуація ускладнює роботу з доведенням до громадськості злочинів, скоєних окупантами. Тому медійники висловили пропозицію щодо звільнення Наталії Гуменюк з посади. У відповідь 17 квітня Наталія Гуменюк відкинула звинувачення, заявивши, що діє у повній відповідності до наказу №73, виданого головнокомандувачем ЗСУ в березні 2022 року та зміненого в лютому 2024 року, а також керується іншими розпорядженнями командування.

За останнім повідомленням, Наталію Гуменюк відсторонили від посади начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Це рішення Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято у зв'язку з проведенням ротаційних заходів. Хоча ще не відомо, хто замінить її на цій посаді, триває відбір відповідного фахівця. Попри це, Центр стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня продовжить працювати з медіа, які мають відповідну акредитацію у Збройних Силах України. Ця ситуація виникла після заяви журналістів щодо обмежень доступу на південний фронт та їхньої пропозиції щодо звільнення Гуменюк з посади. У своїй відповіді вона зазначила, що діє відповідно до встановлених наказів та розпоряджень командування.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.