Російські війська обстріляли Семенівку на Чернігівщині: є поранені та руйнування

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.

Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок щодо колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, засудивши його до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Суд визнав Насірова винним у діях, які завдали значної шкоди державним інтересам і стали частиною корупційної схеми, організованої на користь ексдепутата Верховної Ради Олександра Онищенка, котрий нині перебуває в розшуку.

Насіров був затриманий безпосередньо в залі суду, після оголошення вироку, що стало логічним завершенням тривалого судового процесу. Судова колегія у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського погодилася з аргументами прокурорів, які зазначили, що дії Насірова, пов'язані з видачею фіктивних податкових пільг, мали на меті сприяння незаконним фінансовим інтересам Онищенка, що призвело до значних втрат для державного бюджету.

Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.