Російські війська тиснуть під Куп’янськом і просуваються на Донбасі, ЗСУ звільнили село на Сумщині

Українська скрипалька та співачка Ассія Ахат, якій нещодавно виповнилося 60 років, знову привернула увагу шанувальників своєю яскравою зовнішністю та вишуканим образом. Артистка, що нині мешкає у США, поділилася світлинами з події, присвяченої українським різдвяним традиціям, організованої українською діаспорою. Хоча захід відбувся напередодні 25 грудня, знімки співачка опублікувала 6 січня — у день святкування Різдва за юліанським календарем.

Свято мало на меті зберегти та популяризувати українську культуру за кордоном. Гості насолоджувалися живою музикою, а також традиційними українськими піснями та інструментальними виступами. Ассія Ахат, відома своєю майстерністю на скрипці, вразила присутніх емоційними виконаннями, поєднуючи класичні твори з народними мелодіями.

Ассія Ахат зазначила, що їй близький сучасний підхід до традицій — без буквального відтворення минулого, але з його осмисленням у теперішньому часі. На її думку, Різдво — це не гучне святкування, а внутрішній стан і налаштування.

Втім, найбільшу увагу користувачів соцмереж привернув не сам захід, а образ артистки. На тлі гостей, які переважно обрали вишиванки або одяг з етнічними мотивами, Ахат виглядала різко контрастно. 60-річна співачка з’явилася у прозорій блузці-сіточці без білизни. Найінтимніші частини тіла були прикриті лише в’язаними декоративними квітами.

Такий вибір вбрання викликав активне обговорення в мережі. Ассія Ахат давно відома своєю любов’ю до провокативних образів і неодноразово демонструвала ідеальну фізичну форму, не зважаючи на вік. Водночас частина аудиторії зауважила, що настільки відвертий наряд може виглядати недоречним у контексті традиційного різдвяного заходу.

Член Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Олександр Формагей знову став об’єктом пильної уваги громадськості та медіа. Посадовець, ім’я якого раніше згадувалося у контексті справи про службову недбалість, нині фігурує в інформаційних матеріалах, що стосуються можливих фінансових операцій його родини за межами України. Публікації викликали активне обговорення в експертному середовищі, адже діяльність регулятора безпосередньо впливає на формування тарифної політики та стабільність енергетичного сектору країни.

У повідомленнях журналістів ідеться про ймовірні інвестиції в нерухомість на території Європейського Союзу та рух коштів через іноземні фінансові установи. За попередніми даними, мова може йти про придбання об’єктів житлової нерухомості, що оформлені на близьких родичів посадовця. Водночас офіційні підтвердження чи спростування цієї інформації наразі залишаються предметом запитів і перевірок.

Окремо повідомляється про можливе використання криптовалюти USDT для переказу коштів до Польщі та Канади. За цими твердженнями, кошти після конвертації могли зараховуватися на рахунки іноземних компаній. У матеріалах також стверджується, що після звільнення з державної посади Олександр Формагей нібито планує викуп часток у цих структурах та оформлення прибутку в офіційному порядку.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у Варшаві вже придбано дві квартири. Водночас у Хмельницькій області нібито оформлено земельну ділянку з будинком на третю особу. У матеріалах згадується, що за цими активами може здійснювати контроль Наталія Безунова — мати дружини брата.

Також у публікаціях з’явилися твердження про можливе отримання членами родини Безунових одноразової допомоги в Канаді та оформлення документів на постійне проживання з подальшим виїздом з країни. Окремо зазначається, що у 2026 році Наталія Безунова прибула до Канади для продовження статусу захисту.

Крім того, повідомляється, що В’ячеслав Формагей перебуває у розшуку територіального центру комплектування. У матеріалах також згадується ще один родич, який нібито має аналогічний статус. За непідтвердженими даними, вони перебувають за межами України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від Олександра Формагея або його родичів не оприлюднено. Інформація, що циркулює у медіа, потребує перевірки з боку правоохоронних органів. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Дев’ятнадцятого лютого Україна вшановує один із головних символів своєї державності — Державний Герб. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Цей історичний крок став важливим етапом у формуванні незалежної держави, яка після проголошення суверенітету утверджувала власні національні символи.

Тризуб має глибоке коріння, що сягає часів Київської Русі. Його зображення знаходять на монетах, печатках і документах князів династії Рюриковичів. Для давніх правителів цей знак був не лише родовим символом, а й ознакою влади та державного авторитету. Згодом тризуб став уособленням спадкоємності української державницької традиції, зберігши свою ідентичність крізь століття.

За новоюліанським календарем цього дня вшановують апостолів від сімдесяти Филимона і Архіпа, преподобних Макарія та Євгенія Антіохійських, а також мучеників Феодота і Максима. За старим стилем згадують святителя Вукола, якого в народній традиції вважають покровителем домашньої худоби.

Віруючі присвячують цей день молитвам про зміцнення віри, душевний спокій та позбавлення від тривог. Вважається, що щирі прохання про підтримку у складних обставинах саме сьогодні мають особливу силу.

19 лютого у світі відзначають Міжнародний день захисту морських ссавців. Цей день покликаний нагадати про вразливість морських екосистем і необхідність збереження китів, дельфінів та інших мешканців океанів. Проблема актуальна і для України як морської держави.

Серед інших міжнародних дат – День антропології, День управління інформацією, День перетягування каната та День боротьби з плагіатом.

У народному календарі 19 лютого вважалося днем сильних, але нетривалих морозів. Наші предки вірили в прикмети цього дня: якщо мороз міцний – літо буде спекотним; якщо активно співають синиці й горобці – весна близько; холодний північний вітер обіцяє нові заморозки; підйом води в колодязях віщує холодний березень.

Також вважалося, що сьогодні потрібно зробити якомога більше добрих справ. Допомога ближнім, благодійність, добре слово чи підтримка могли, за віруваннями, притягнути щастя і добробут.

Народні традиції застерігають від сварок, образ і жадібності. Вважається, що негатив, проявлений цього дня, може повернутися до людини сторицею. Не радять відмовляти в допомозі, ображати тварин або займатися риболовлею. День краще присвятити спокою, молитві та добрим справам.

Таким чином, 19 лютого поєднує державну, церковну й народну традиції, нагадуючи українцям про важливість історичної пам’яті, духовної рівноваги та людяності.

У сучасному світі, де швидкість змін постійно зростає, надзвичайно важливо мати чітке розуміння спільної мети. Саме вона об’єднує людей, надихає на дії та формує фундамент для довготривалого розвитку. Коли команда, організація чи навіть ціла спільнота мають спільне бачення майбутнього, з’являється не лише мотивація працювати, а й внутрішня відповідальність за результат.

Спільна мета створює відчуття причетності. Людина перестає бути окремою одиницею й починає відчувати себе частиною чогось більшого. Це особливо важливо в умовах невизначеності, коли зовнішні обставини можуть змінюватися швидше, ніж внутрішні ресурси. Усвідомлення того, що кожен внесок має значення, підвищує рівень довіри між людьми та зміцнює взаємну підтримку.

За кермом перебувала 23-річна українка, яка проживає у Варшаві. Під час спілкування з поліцейськими вона пояснила, що поспішала до салону краси на запис до майстра манікюру.

За порушення правил дорожнього руху водійці виписали максимально можливий штраф — 2,5 тисячі злотих (близько 30 тисяч гривень за курсом НБУ), а також нарахували 15 штрафних балів.

Зазначається, що у разі повторного аналогічного перевищення швидкості протягом двох років сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих (близько 60 тисяч гривень).