Росія концентрує війська на трьох ділянках біля кордону з Україною

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ігнат зазначив, що російські безпілотники, зокрема дрони невідомого типу, часто піддаються впливу українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), в результаті чого багато з них падають на землю без шкоди.

Термін “локаційно втрачені”, що використовується Повітряними силами, позначає ситуацію, коли ціль, яку супроводжують радіотехнічні війська, зникає з радарів. Це може статися внаслідок вичерпання пального або під впливом українських засобів РЕБ.

За словами військового, вночі 5 жовтня сили ППО збили три безпілотники, тоді як ще десять були «локаційно втрачені» на півдні та півночі України. Відзначається, що можливо, це були дрони іншого типу, і їх ідентифікація буде проведена на землі фахівцями.

Окрім того, Ігнат повідомив про зростання використання Росією дешевих безпілотників, зокрема моделі «Гербер». Ці дрони виробляються в трьох варіантах: для радіоелектронної розвідки, як дрони-камікадзе або як хибні цілі. За даними Defence Express, дрони «Гербер» виготовлені з пінопластового корпусу та на низькому технологічному рівні, що призводить до частих випадків їх самостійного виходу з ладу.