Російські атаки на українську енергетику досягли нового піку за всю період війни порівняно з попередніми нападами, які почалися восени 2022 року. Ці атаки характеризуються неймовірною точністю та великим руйнівним потенціалом. Міністр енергетики Герман Галущенко вже вранці 11 квітня зробив заяву про нову хвилю атак у соціальних мережах, повідомивши про напади росіян на електростанції та енергосистему у Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, які охопили практично всю територію України. Внаслідок цих атак було повідомлено про руйнування Трипільської ТЕС, однієї з найбільших в країні. "Центренерго", яка є власником станції, повідомила, що всі її потужності були зруйновані. Нова хвиля російських атак розпочалася наприкінці березня і включала ракетні та дронові удари з великою точністю. Пізніші атаки часто були спрямовані на об'єкти, які вижили попередні напади.
Міненерго закликало громадян утримувати інформацію про наслідки атак в таємниці — місце та назви об'єктів, кількість поразок, рівень руйнування. Експерти вже зауважують, що відновлення енергосистеми України до попереднього рівня буде надзвичайно складним, якщо взагалі можливим. Уряд також розпочав обговорення можливості підвищення тарифів для населення через цю ситуацію. "Російські атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури вражають своєю точністю та цілеспрямованістю, непередбаченими ще на початку війни", — відзначає заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. За її словами, оцінка руйнувань триває, але значна частина теплової генерації зазнала пошкоджень.
Крім того, атаки також вплинули на гідрогенерацію, включаючи найбільшу гідростанцію на каскаді ДніпроГЕС. Існує загроза пошкодження греблі, що може призвести до екологічних проблем. Генеральний директор "Укргідноенерго" Ігор Сирота заявив, що відновлення станції займе не лише дні або місяці, а роки. Після атак 11 квітня компанія "Центренерго" оголосила про загибель всієї своєї генерації через руйнування Трипільської ТЕС на Київщині. "Масштаби руйнувань — неоціненні. Гроші не можуть виправити цю ситуацію. Це найбільший виклик у нашій історії", — зазначив голова наглядової ради ПАТ "Центренерго" Андрій Гота. Трипільська ТЕС була основним постачальником електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей. Також пошкоджені об'єкти оператора системи передачі електроенергії "Укренерго", які забезпечують передачу енергії від виробників до споживачів.
Ситуація в Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях стала надзвичайно складною, коли доводилося встановлювати погодинні відключення електропостачання. Часто графіки відключень скасовували, але після нових обстрілів доводилося повертати їх. Саме в цих областях ситуація виявилася на найгіршому рівні. "Енергетики роблять все можливе для швидкого відновлення та перенаправлення енергії, але деякі об’єкти мають настільки серйозні пошкодження, що відновити їх так швидко не вдасться, навіть за наявності обладнання", – додала Гринчук.
Місцеві органи влади та представники енергетичних компаній поділилися додатковими деталями про наслідки останніх атак на енергетичну інфраструктуру. У ДТЕК, найбільшій приватній енергетичній компанії, яка контролює значну частку теплової генерації в країні до початку війни, описують нові російські атаки на енергетику як найруйнівніші протягом останніх двох років конфлікту. Вже після першого удару 22 березня ДТЕК втратив 50% своєї генераційної потужності, а ТЕС в Бурштині та Ладижині постраждали. Проте після другої атаки 29 березня компанія оголосила ще серйозніші наслідки. “5 з 6 наших ТЕС отримали серйозні пошкодження, деякі з них майже повністю зруйновані”, – повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук під час телемарафону. У компанії, яка належить інвестиційній групі SCM Ріната Ахметова, підкреслили, що масштаб руйнувань настільки великий, що без міжнародної допомоги компанії не вдасться відновитися.
У Харкові, другому за величиною місті країни, на деякий час відсутнє електропостачання. Хоча подачу електроенергії відновлено з перебоями, міський голова Ігор Терехов зазначив, що фактично всі основні енергетичні об’єкти були пошкоджені. Це стосується не лише електроенергії, а й тепла. Зокрема, Зміївська ТЕС, що належить “Центренерго”, зазнала серйозних руйнувань. Голова компанії Андрій Гота відзначив, що все, що відремонтували минулої осені, тепер знищено. Попри плани щодо відновлення, терміни та витрати залишаються невідомими. Також значних пошкоджень зазнала “Харківська ТЕЦ-5”. За словами її керівника Олександра Мінковича, навіть за повного фінансування і робочого обладнання процес реконструкції займе багато часу. “ТЕЦ не лише виробляють електроенергію, а й постачають тепло. І якщо електроенергію можна якось підключити до інших джерел, то щодо тепла ситуація значно складніша”, – зазначила аналітик Міжнародного інституту сталого розвитку та член правління ГО “Екодія” Анна Акерманн.
Ймовірно, містам доведеться шукати альтернативні системи опалення, оскільки відновлення систем централізованого теплопостачання до наступного опалювального сезону буде неможливе, визнав мер Харкова після оцінок руйнувань. Після російських атак на українську енергетику у березні, деякі спостерігачі почали асоціювати їх з нападами на російські нафтопереробні заводи, називаючи такий зв’язок "істеричною реакцією" на збитки в Росії. Після атаки 11 квітня, росіяни також висловили концепцію "помсти". "Удари були завдані у відповідь на спроби київського режиму нанести збитки об’єктам нафтогазової галузі та енергетики Росії", – повідомили у російському міноборони. Проте енергетики та експерти стверджують, що українська енергетична система залишається однією з основних цілей для росіян, які прагнуть паралізувати економіку України та налякати населення. "Ці атаки не можна пояснювати помстою за будь-які збитки російських нафтопереробних заводів або інші причини", – вказує Марія Цатурян, директорка з комунікацій НЕК "Укренерго" в коментарі для ВВС Україна. Атаки були підготовлені наперед, метували на конкретні об’єкти і мали на меті повний розпад української енергосистеми. "Те, що їм не вдалося зробити у 2022-2023 роках, вони намагаються реалізувати поетапно", – пояснює представниця "Укренерго". За словами Марії Цатурян, стратегічна мета росіян залишається незмінною з початку війни – повний розпад української енергосистеми. Проте змінилася тактика. Порівняно з минулими атаками, росіяни зберегли тактику обстрілу саме тих електростанцій, які важливі для забезпечення балансу системи у періоди пікового споживання – ранок та вечір, каже Цатурян. Це стосується теплових і гідроелектростанцій, які можуть швидко реагувати на зміну потужності за директивою диспетчера. Проте, якщо раніше росіяни використовували тактику "килимових бомбардувань" всіх об’єктів енергосистеми, то зараз вони активно атакують конкретні регіони. Цим способом вони намагаються відрізати від енергопостачання великі міста та промислові райони – Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, зауважує речниця "Укренерго". Атаками також постраждали західні області – Львівська, Хмельницька, Івано-Франківська. Розглядається також і інфраструктура, яка дозволяє Україні імпортувати електроенергію. Це допомагає у скрутний момент, а також є джерелом експортних доходів в періоди, коли Україна може експортувати електроенергію.
“З минулої зими – 2022-2023 років – росіяни намагалися досягти від’єднання від європейської енергосистеми, але ці системи з’єднані не однією, але кількома лініями електропередачі”, – зауважує представниця “Укренерго”. Тому повне від’єднання є малоймовірним. Справді, під час попередніх масових атак росіяни намагалися відрізати регіони з виробництвом електроенергії від регіонів без нього, щоб нарушити мережу, зауважує президент аналітичного центру Dixi Group, Олена Павленко, оцінюючи зміну тактики росіян. Тепер точкові удари спрямовані на потужності, які забезпечують гнучкість та маневреність системи в періоди піків та спадів споживання. Проте експертка вказує на ще одну мету: знайти слабке місце в системі та вдарити туди, де недостатньо захисту. “Там, звісно, є стратегія, але в першу чергу (росіяни хочуть) знайти хоч якусь дірку і далі в неї лупити. Що є незахищеним – в те й лупити”, – стверджує Павленко.
Одним із секретів стійкості української енергетичної системи є елементи, що функціонували ще до війни, зауважує заступниця міністра енергетики, Світлана Гринчук. Різні класи напруги та дуже розгалужена мережа системи передачі допомагають енергетикам “дуже швидко змінювати схеми підключення та відновлювати пошкоджені об’єкти”. Українські енергетики викликали реагування після воєнної зими і вдалося поповнити запаси високовольтного обладнання, привернувши для цього понад 1,2 мільярда доларів міжнародних кредитів та грантів. “Це обладнання вже є, і щотижня воно прибуває в Україну, що свідчить про наявність обладнання, технічні здібності до ремонтних робіт та наявність ресурсів”, – додає речниця “Укренерго”. Самі ремонтні роботи в компанії проводять близько півтори тисячі фахівців, які мають можливість швидко виконувати складні роботи з габаритним високовольтним обладнанням – від демонтажу пошкодженого до монтажу нового.
Атаки у 2022-2023 роках також заставили подумати про фізичний захист енергетичних об’єктів. Цей захист буде продовжуватися, оскільки він показав свою ефективність. “Не можу ділитися деталями, але можу сказати, що якби не цей захист принаймні на наших об’єктах, то удари були б у 2-3 рази більшими та масштабнішими”, – підкреслює Марія Цатурян. Після березневих атак в енергосистемі не відбулось дефіциту, а обмеження для промислових та побутових споживачів були пов’язані не з дефіцитом потужностей, а з пошкодженням мережі.
Крім того, певну частку балансу української енергосистеми складає імпорт європейської електроенергії, яка, за словами Цатурян, “майже повністю завантажена”. “Все, що може працювати, усі енергоблоки – вони працюють”, – підкреслює представниця “Укренерго”. До того ж, працюють вітрова та сонячна генерація, що дозволило швидше відновити енергопостачання в одному із найбільш проблемних регіонів – на Одещині. Але після атаки 11 квітня в “Укренерго” заявили, що “зараз на шальці виробництва значно менше електроенергії, ніж було ще вчора, до атаки”, і для того, щоб зберегти рівновагу, “потрібно розвантажити шальку споживання”. Особливо ощадливо треба споживати електроенергію ввечері – з 19:00 до 22:00.
Дуже тепла весна дозволила Україні не лише завершити опалювальний сезон майже на місяць раніше, ніж зазвичай, але й витримати удари по енергогенерації. За “підняття” резервів на атомних станціях, які служать базою для генерації, та залучення імпорту та сонячної енергії для балансу, попит поки що вдається задовольняти. Але, як показали атаки 11 квітня, це може змінитися дуже швидко, навіть до наступного літнього піку споживання. “Ми можемо стикнутися з проблемою дефіциту, коли споживання почне зростати”, – зауважує заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. За її словами, “до літа ми не зможемо відновити (потужності) до того рівня, що був до атаки 22 березня”. І до зими відновити “необхідний мінімум” буде складно. “Ми маємо плани щодо встановлення нової генерації, яка також допоможе пройти як літо, так і наступний опалювальний сезон. Однак відновлення пошкоджених об’єктів до рівня, що був до цих атак, буде дуже складним”, – додає Світлана Гринчук.
Перша воєнна зима далася Україні дуже важко, коли “енергетики робили дійсно неймовірні речі, коли вони перепідключалися різними способами, і система продовжувала працювати”, зауважує Анна Акерманн. “Після цього було достатньо потужностей, але в якийсь момент може статися так, що їх буде недостатньо. І тоді почнуться відключення. Постійно. Тому що додаткових потужностей просто не буде”, – прогнозує експертка. Несподівано, але кризова ситуація в енергетиці змусила українську владу звернутися до питання кардинальних змін у енергетичній системі, про які раніше не було політичної волі у мирний час. Однією з таких змін є відмова від радянської спадщини у вигляді великих теплових електростанцій на користь менших форм генерації – розподіленої або розосередженої.
Вважається, що багато малих об’єктів складніше знищити, ніж один великий. Також нові будівництва повинні бути менш шкідливими для довкілля, ніж колишні вугільні гіганти. У лютому президент Зеленський висловив думку, що Україні потрібно децентралізувати та “озеленити” енергетику, щоб мінімізувати ризики енергетичних перебоїв через подальші атаки Росії. Після березневих атак на енергосистему потребу у новій розподіленій генерації підтвердив голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький. Проте втілити цю модель можливо лише після розв’язання проблеми боргів на ринку на мільярди гривень. Без цього очікувати на прихід інвесторів у розподілену енергетику не варто. Проте, чи можливо це під час війни?
“Коли ми в “Укренерго” чуємо, що щось неможливо, ми посміхаємося, бо нам казали, що неможливо інтегруватися у європейську енергосистему”, – нагадує речниця компанії Марія Цатурян події березня 2022 року, коли Україна на півтора роки раніше запланованого приєдналася до ENTSO. Вона також вважає, що розподілена генерація можлива навіть під час війни, якщо на ринку не буде боргів. Але для цього “треба лікувати регуляціями” та “припинити можливість не платити за електрику”, додає вона. Проте, визнає вона, розподілена генерація – це не проєкт на кілька тижнів чи навіть рік, і до наступної зими енергетикам доведеться відновлювати якість старих потужностей, поки розподіленої генерації немає.
Проте основна проблема полягає не лише в боргах або в часі – Україна не має достатньо коштів для того, щоб реалізувати цю красиву ідею децентралізованої генерації, вважає Олена Павленко. Зокрема, зовнішні донори можуть встановити умову, щоб нова генерація була екологічно чистою. З одного боку, перспективність зеленого напрямку вже підтверджена самими інвесторами, які продовжують реалізовувати нові проєкти навіть у період війни та не вирішену ще до неї проблему з зеленим тарифом. Вони просто виходять на ринок та розпочинають роботу як звичайна генерація, зауважує Павленко. Проте, щоб задовольнити найнеобхідніші потреби до наступної зими, Україні доведеться відновлювати частину теплових електростанцій на вугіллі або газі. У майбутньому не варто відкидати навіть малі ядерні реактори чи будівництво атомних електростанцій, якщо Україна має намір мати потужні промислові бази та експортувати електроенергію.
На основі викладеного тексту можна зробити наступні висновки:
• Необхідність децентралізації та "озеленення" енергетики: Україні необхідно переходити до більш децентралізованої системи генерації енергії та звертати увагу на розвиток екологічно чистих джерел енергії.
• Використання розподіленої генерації як стратегії: Розподілена генерація може стати ефективною стратегією для забезпечення енергетичної безпеки під час війни, але потребує розв'язання проблеми боргів та створення сприятливого регулятивного середовища.
• Проблеми з фінансуванням та інвестиціями: Україні необхідно залучати достатньо коштів для реалізації планів з розвитку нових форм генерації енергії та покриття потреб до наступної зими.
• Диверсифікація джерел енергії: Потрібно розглядати різноманітні джерела енергії, включаючи вугілля, газ, ядерну енергію та відновлювані джерела, для забезпечення стабільності та безпеки енергопостачання в майбутньому.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що протягом 2024 року до його офісу надійшло 1560 звернень від громадян, які вважали, що їхні права були порушені під час мобілізаційних заходів. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ. «У 2024 році я отримав 1560 звернень від громадян України, які […]