Секрет довголіття: чому спорт не обов’язковий, аби жити довше

Глава МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що для України є надзвичайно важливим проведення "активних переговорів" щодо отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T. Водночас, за інформацією Financial Times, європейські столиці відкидають вимоги Києва щодо відправлення своїх систем ППО до України. Згідно з джерелами знайомими з ситуацією, Київ звертається до країн, зокрема Польщі, Румунії та Іспанії, з проханням передати системи Patriot, однак це ускладнюється. "Їм потрібно всього сім. Але це складно", – зазначив один із джерел. Європейські країни стверджують, що не планують постачати системи ППО до України, мотивуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Німеччина, незважаючи на те, що передала Україні дві системи Patriot, відмовляється надавати додаткову допомогу. "Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем", – повідомив Бундесвер у понеділок. Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, натомість вказавши на можливість передачі більшої кількості своїх ракет радянського виробництва. "У Польщі ми тільки розпочинаємо будівництво системи протиракетної оборони 'Петріот', тому ця система ще не готова, і нам нічого жертвувати, навіть якби ми цього захотіли", – пояснив Дуда.

Висновки до цієї статті демонструють складність переговорного процесу України у зусиллях отримати системи протиповітряної оборони Patriot від країн Європи. Європейські країни відмовляються відповідати на вимоги Києва, аргументуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Незважаючи на це, Україна продовжує активно шукати можливості для отримання необхідного обладнання. Відомо, що німецька сторона вже передала деякі системи, проте подальша допомога є невизначеною. Проте, українські урядовці залишаються настійними у своїх зусиллях та продовжують переговори, намагаючись знайти шляхи до отримання необхідного обладнання для підвищення обороноздатності країни.

Ексначальник полтавських рятувальників та нинішній співробітник «Енергоатому» Роман Кириленко надав інформацію про суттєвий подарунок від свого сина Назара, що склав понад 855 тисяч гривень. Цей факт привертає додаткову увагу через зв'язок із недавнім інцидентом, в якому Назар Кириленко підозрюється в нападі на людину. Такий подарунок від родичів став темою обговорення серед громадськості, оскільки він може вказувати на певні фінансові обставини, що потребують більш детального розгляду.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Роман Кириленко також став співвласником половини квартири в Полтаві, придбавши частину житла площею 81,1 м². Інша частка цього помешкання належить Надії Павленко та Вікторії Кириленко. Вартість квартири в декларації не була зазначена, що додає питань щодо джерел фінансування такої покупку. Відповідно до документів, угода була укладена 15 серпня 2024 року.

У Полтавському районі Кириленко володіє будинком 74,5 м² (50% спільно з Ольгою Лещенко) та чотирма земельними ділянками різного розміру — від 99 м² до 30,4 тис. м², остання з яких призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Їхня оцінна вартість коливається від 116 до 306 тис. грн.

Серед транспортних засобів у користуванні посадовця — Toyota Camry 2021 року випуску, зареєстрована на Любов Вікторівну Кириленко. Готівкою він зберігає 38,2 тис. доларів та 500 тис. гривень.

Щодо доходів, зарплатня в ДСНС склала 1,12 млн грн, ще 270 тис. грн він отримав одноразової допомоги від ДСНС, 270 тис. грн — від «Атоменергомаш», а також 119 тис. грн пенсії.

Декларація Романа Кириленка викликає увагу громадськості не лише через подарунок від сина, а й через значні майнові набутки та фінансові активи посадовця.

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.