Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Україна вже давно веде боротьбу з РФ на власній території, але удари по об’єктах у Росії можуть значно розширити спектр її військових дій. Банкова вбачає в цьому стратегічний шанс для створення нових умов на полі бою, а також для сигналізації Кремлю, що війна може набути значно більш масштабного характеру. За словами джерела, в Адміністрації Джо Байдена поки що обговорюють цей варіант, проте остаточне рішення, ймовірно, ухвалять тільки після президентських виборів у США.

За інформацією джерела, під час попередніх розмов із президентом Володимиром Зеленським Байден висловив готовність розглянути можливість надання такого дозволу, однак заявив, що остаточне рішення потребує ретельного аналізу та буде прийняте після виборів. З одного боку, у Вашингтоні розуміють необхідність посилення тиску на Кремль. З іншого боку, атаки на території Росії можуть спричинити ескалацію конфлікту з ризиками для стабільності регіону та вплинути на американські внутрішньополітичні позиції.

На думку українського керівництва, отримання дозволу на такі атаки могло б стати переломним моментом у війні. Окрім психологічного ефекту на російське населення, це може вплинути на військове командування РФ і створити нові виклики для захисту власних стратегічних об’єктів. На Банковій переконані, що саме така загроза здатна змусити Москву серйозніше сприймати переговорні ініціативи України та сприяти збільшенню підтримки України на міжнародній арені.

Після гучної справи «Мідас» українська влада активно говорить про «перезапуск» і «очищення» енергетичного сектору. Проте за офіційними деклараціями приховані набагато гостріші процеси — справжня боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“». Ця компанія забезпечує близько 60% виробництва електроенергії в Україні і володіє управлінням фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень, що робить її стратегічно важливим об’єктом для різних груп впливу.

Сучасна ситуація показує, що заяви про реформу та підвищення ефективності часто маскують цілком прагматичні інтереси. Йдеться не стільки про оптимізацію процесів чи модернізацію інфраструктури, скільки про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави. В умовах непрозорого розподілу повноважень і слабкого контролю за корпоративними процесами конкуренція за керівні позиції «Енергоатому» перетворюється на справжнє поле битви між політичними групами та економічними елітами.

Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

Столичні правоохоронці затримали підприємця, який організував незаконний бізнес з фіктивного працевлаштування іноземців за значну плату. За $4,500 він обіцяв іноземцям, переважно з країн Центральної Азії, можливість отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Операція із затримання відбулася під час передачі частини коштів, що стало результатом розслідування поліції.

Як стало відомо, зловмисник створив своєрідний «пакет послуг», який включав оформлення трудових договорів на свою компанію, яка офіційно займається торгівлею. Однак насправді договори були підробленими, а працевлаштування — лише формальністю, що дозволяло іноземцям отримати підстави для тимчасового перебування в Україні. Окрім цього, підприємець обіцяв «вирішити питання» у Державній міграційній службі, що додатково підсилювало привабливість його пропозицій.

Операцію із затримання провели слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками Служби безпеки України. Чоловіка затримали згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу під час фіксації отримання частини коштів.

Під час обшуків за місцем проживання та в офісних приміщеннях правоохоронці вилучили мобільні телефони, сім-карти, банківські картки, печатки на різні ФОП, українські та іноземні паспорти, копії документів іноземців, порожні бланки страхової компанії та підроблені договори на працевлаштування.

Підприємцю повідомлено про підозру за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Печерська окружна прокуратура міста Києва; досудове розслідування триває, слідчі працюють над встановленням інших причетних до схеми осіб.