Ще одна країна відкрито підтримала війну Росії проти України

У селищі Ворзель Київської області сталася смертельна дорожньо-транспортна подія на залізниці — пасажирський потяг міжнародного сполучення Варшава–Київ збив 50-річного місцевого мешканця. Про інцидент повідомили у поліції Київщини. За попередньою інформацією слідства, чоловік переходив колії у дозволеному місці, однак з невстановлених причин не зреагував на наближення поїзда.

Зі слів правоохоронців, машиніст діяв відповідно до інструкцій: завчасно подавав звукові сигнали та, помітивши пішохода на коліях, застосував екстрене гальмування. Втім, через велику швидкість потяга та незначну дистанцію уникнути зіткнення не вдалося. Удар виявився смертельним — чоловік загинув на місці від отриманих важких травм.

Слідчі Бучанського районного управління поліції розпочали досудове розслідування за ч. 3 ст. 276 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, що спричинило загибель людини.

Поліція наголошує на важливості дотримання правил безпеки поблизу залізничних колій. Правоохоронці закликають громадян бути максимально уважними, оскільки нехтування сигналами та правилами переходу колій може призвести до непоправних наслідків.

У сучасних умовах, коли економіка України продовжує адаптуватися до нових реалій, підприємці стикаються з численними можливостями та викликами. Розвиток бізнесу в Україні, як і в будь-якій іншій країні, неможливий без врахування політичної та економічної ситуації. Проте завдяки ряду реформ і підтримці національних програм, сьогодні український ринок відкритий для нових інвестицій і створення конкурентних бізнесів.

Одним із головних аспектів, що допомагає розвитку малого та середнього бізнесу, є покращення законодавчої бази. Україна зробила значні кроки в напрямку спрощення процедур для реєстрації підприємств, зменшення бюрократичних бар'єрів та розвитку електронних послуг. Це дозволяє бізнесменам значно швидше запускати проекти, знижуючи витрати часу та грошей.

У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

«Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.