Що за свято сьогодні: народні прикмети, іменинники та традиції 17 серпня

Підкреслено, що Кирило Буданов, як начальник української розвідки, виконав ряд вдалих операцій в тилу противника, за що привернув увагу американських спецслужб. Він був навчений американськими спецслужбами разом з елітним українським підрозділом "2245" для захоплення російських дронів і засобів зв'язку. Ці навчання стали важливим кроком у розвитку нового покоління українських розвідників, які успішно діяли у різних куточках світу, де була присутність російських сил. Дослідження газети "The New York Times" підтверджують, що Буданов був серед них. Навіть після поранення на Донбасі, його навчали й підтримували американські спецслужби. Останнім часом, журналісти The New York Times розповіли про захопливу операцію, під час якої він разом з іншими бійцями підрозділу висадився в Криму, що спричинило серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією.

Стаття розкриває вражаючі дії Кирила Буданова, начальника української розвідки, який відзначився успішними операціями в тилу противника. Його участь у навчанні разом з американськими спецслужбами стала важливим кроком у розвитку українських розвідників. Виділяється його роль у висадці в Криму, що спричинила серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією. Ці інформаційні джерела, в основі яких лежать інтерв'ю з численними чиновниками та дослідження газети "The New York Times", дозволяють краще зрозуміти важливість співпраці між Україною та американськими партнерами в сфері безпеки.

Детектив Національного антикорупційного бюро України Руслан Магамедрасулов повідомив нові деталі щодо операції «Мідас», у межах якої правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в енергетичному секторі. За його словами, на початковому етапі це розслідування взагалі не стосувалося енергетики, а було спрямоване на документування можливих зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції, наголосивши, що подальший розвиток подій істотно розширив межі справи.

Як пояснив детектив, у матеріалах кримінального провадження містяться ознаки, які вказують на зв’язок окремих фігурантів операції «Мідас» саме з оборонною сферою. Йдеться про контакти, фінансові ланцюги та механізми взаємодії, які первинно зацікавили слідчих у контексті можливих зловживань при забезпеченні потреб армії. Саме ці напрацювання стали відправною точкою для подальших аналітичних і оперативних дій.

«Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

Скандал навколо українських посадовців, які володіють нерухомістю в Дубаї, продовжує наростати. За даними міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, виявлено, що декілька високопосадовців, у тому числі представники Кабінету Міністрів, КМДА та оборонного підприємства, володіють розкішною власністю в цьому ексклюзивному місті. Щоб ухилитися від обов'язку зазначення цих активів у своїх деклараціях, вони передали право власності на ім'я своїх дружин. Проте, розслідування журналістів з проєкту “Схеми” розкрило цю схему, виявивши імена посадовців. Один з них — Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики уряду України, чиє ім'я пов'язане з готелем Wyndham Dubai Marina. Виявилося, що його дружина, Наталя, придбала один з великих номерів у цьому готелі у 2018 році за 331 тисячу доларів. Коблош стверджує, що не був проінформований про цю нерухомість. Ще один посадовець, Віктор Перепелиця, керівник бюро підприємства науково-виробничого комплексу “Іскра”, також має апартаменти в Дубаї, проте вони не згадані у його деклараціях за останні роки. Третій посадовець, Дмитро Рахматуллін, виконувач обов'язків очільника автотранспортного підприємства КМДА, придбав 16 квартир в Дубаї на суму 14,5 мільйона доларів, проте ця інформація також відсутня у його деклараціях. Ці дії посадовців є порушенням антикорупційного законодавства та можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність. Дружина Віктора Перепелиці володіє апартаментами у хмарочосі “Burj Vista Tower 1” в Дубаї від лютого 2014 року. Згідно з документами, ця нерухомість площею 84 квадратних метри оцінюється у 430 тисяч доларів. Проте у декларації посадовця вона не фігурує, так само як і дохід від оренди, який з 2018 року перевищив 154 тисячі доларів. У відповідь на запитання журналістів, Віктор Перепелиця стверджує, що не має поняття про наявність цієї нерухомості у своєї дружини. Його дружина, Ольга, також відкидає будь-який зв'язок із цією власністю. За словами їхньої дочки, вона придбала апартаменти в Дубаї за довіреністю від матері, вклавши власні кошти та не повідомивши батьків. “Моєї мами тут ніколи не було. Я купила це сама, без її знання. Я просто записала це на маму, оскільки у мене була повна довіреність на неї”, – розповіла Ольга Перепелиця.

Справа про володіння нерухомістю в Дубаї знову стала топ-темою в українському суспільстві. На цей раз у центрі уваги опинився голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, Дмитро Рахматуллін. За даними, що надійшли від міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, він став власником нерухомості ще у 2009 році, коли придбав право власності на 16 квартир у хмарочосі “Ferretti Luxury Beach Residence” поруч з островом Джебель Алі. Однак ця будівля так і не була завершена, а Рахматуллін заперечує своє володіння цією нерухомістю, стверджуючи, що не має жодного майна, яке потребує декларування. Відповідно до його заяв, на момент придбання квартир він працював у приватній компанії в арабо-африканському регіоні, і лише з 2015 року обіймав посади у Києві, проте так і не зазначав цю власність у своїй декларації.

Нещодавно журналісти проєкту “Схеми” виявили, що нерухомість у житлових комплексах Дубая належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам. Зокрема, екс-міністр екології часів Януковича Микола Злочевський, екс-президент “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв, лобіст концерну “ЄДАПС” та екс-регіонал Василь Грицак, колишній суддя Артур Ємельянов та екс-заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов.

За дослідженням, голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін, у своїй декларації не згадував про апартаменти у Маямі, що належать компанії його дружини у США, хоча нерухомість була придбана у березні 2023 року, а в декларації за 2022 рік зазначив лише 9,7 мільйонів гривень доходу.

• Українські посадовці, зокрема голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії Дмитро Рахматуллін, володіють нерухомістю в Дубаї, проте відмовляються визнавати своє володіння, наводячи різні аргументи для виправдання.

• Розслідування журналістів також виявило, що нерухомість в Дубаї належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам.

• Ці випадки підштовхують до серйозного обговорення щодо прозорості та етичності у діяльності українських чиновників, а також до посилення контролю за їх деклараціями та майновим станом.

• Недекларована нерухомість за кордоном може свідчити про можливі порушення антикорупційного законодавства та потребує детального розслідування та відповідальності перед законом.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

4 жовтня 2024 року заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний, який до роботи в уряді мав успішну кар’єру в IT, придбав Tesla Model S 2020 року за 1,3 мільйона гривень. З огляду на вказані в декларації заощадження (76,5 тис. доларів, 30 тис. євро та 380 тис. грн готівки), придбання автомобіля не стало для чиновника фінансовим тягарем.

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов купив Toyota Venza 2014 року за 452 тисячі гривень. Вартість такого автомобіля на ринку стартує від 600 тисяч гривень, але може бути нижчою, якщо автомобіль має великий пробіг або був у ДТП. Цікаво, що його колега з Мінстратпрому Дмитро Грищак обрав старішу модель Toyota Venza 2012 року, але заплатив на 200 тисяч більше – 660 тисяч гривень.

12 вересня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко придбав Skoda Octavia 2019 року за 630 тисяч гривень. Машина була куплена у компанії, яка займається пригонкою та розмитненням авто. Ця ціна відповідає ринковій вартості автомобіля.

У той час, як державні фінанси перебувають під пильним наглядом суспільства, купівля дорогих автомобілів урядовцями викликає певні питання. Особливо на фоні різних цін на схожі машини чи занижених офіційних сум угод. Проте, згідно із законодавством, витрати урядовців мають відповідати їхнім доходам, а зазначені у деклараціях статки не свідчать про порушення.