Скільки зараз коштують яйця в магазинах

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська відмовилася проходити повторний медичний огляд, що був призначений в рамках розслідування можливих зловживань при оформленні інвалідності. Це рішення було зафіксоване в постанові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) від 2 жовтня 2025 року. Повторне обстеження повинно було відбутися у контексті перевірки фактів, що стосуються можливої незаконної діяльності посадовців, зокрема, у зв’язку з підозрою на неправомірне оформлення інвалідностей через місцеву МСЕК, якою раніше керувала Тетяна Крупа.

Ольга Веселовська має значний досвід роботи в органах прокуратури — вона працює в цій сфері з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ представництва інтересів держави з питань земельних відносин в Хмельницькій обласній прокуратурі. Рішення щодо повторного огляду було прийнято в рамках триваючого розслідування, яке стосується важливих питань, пов’язаних із законністю роботи місцевої медико-соціальної експертної комісії та її керівництва.

Після розголосу справи КДКП зобов’язала Веселовську пройти повторний медичний огляд, проте поки що вимога не виконана. У рішенні КДКП наголошується, що ігнорування обстеження дискредитує прокурора та завдає шкоди авторитету прокуратури. Водночас сама Ольга Веселовська заперечує проти висновків комісії: вона стверджує, що справа стосується її особистої поведінки поза роботою, термін оформленої інвалідності вже закінчився, і наразі вона «не вважає себе особою з інвалідністю».

Ситуація залишається під контролем КДКП та правоохоронних органів; невиконання приписів комісії може мати дисциплінарні наслідки, зазначають у відомстві. Додаткових коментарів від сторін або нових результатів повторного огляду поки що не надходило.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Один із напрямків перевірки — це система “Шлях” для водіїв, які здійснюють перевезення, або ж тих слідує за кордон для перевезення гуманітарної допомоги. Під час прикордонного контролю, дуже часто зʼясовується, що ті особи, які слідують за цією системою не можуть підтвердити мету своєї поїздки

За його словами, ліцензіати зловживають тим, що вносять інформацію про водіїв, а вони в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном.

“В таких випадках вони отримують відмову в перетині кордону. Але є моменти, коли ми фіксуємо, що ліцензіати зловживають і вносять інформацію про водіїв, які в подальшому не дотримуються терміну перебування за кордоном або взагалі не повертаються. Таку інформацію ми передаємо в Укртрансбезпеку, щоб вони провели більш ретельну перевірку. І понад 200 ліцензіатів отримали відмову в подальшому внесенні інформації про таких водіїв”, – Демченко.

Раніше, Демченко повідомляв, що Державна прикордонна служба України не виключає можливих змін у процедурі перетину кордону для чоловіків з інвалідністю.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.