Сніг випав у кількох областях України

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Солістка гурту The Hardkiss Юлія Саніна оприлюднила публічну реакцію на звинувачення, які висунув колишній менеджер колективу Григорій Кір’янов. Артистка зазначила, що протягом останніх місяців команда переживає значний тиск, стикаючись із маніпуляціями та спробами нашкодити як фінансово, так і репутаційно. За словами Саніної, ситуація набула такого масштабу, що музиканти були змушені винести її в публічну площину.

У своїй заяві в Instagram співачка нагадала, що домовленості про завершення співпраці з Кір’яновим були досягнуті ще в січні цього року. Проте, як стверджує вона, колишній менеджер продовжує висувати претензії, які не мають документального підтвердження й суперечать реальному перебігу подій. Саніна наголосила, що команда неодноразово намагалася вирішити питання у правовому полі, але натомість отримувала нові необґрунтовані звинувачення.

«Усі ці пости — черговий прояв деструктивної поведінки», — написала Саніна, коментуючи нещодавні публікації Кір’янова, в яких він звинуватив гурт у фінансових і професійних порушеннях.

Артистка наголосила, що після ескалації конфлікту команда The Hardkiss повністю припинила будь-яку пряму комунікацію з колишнім менеджером. Подальші контакти, за її словами, здійснюються виключно через юристів.

Саніна також емоційно висловилася щодо поведінки Кір’янова, назвавши його «відморозком», і зазначила, що втомилася від систематичних спроб тиску.

Ситуація набула публічного розвитку, і, судячи з позиції артистки, конфлікт може отримати продовження вже у юридичній площині. Сам гурт, за словами Саніної, зосереджується на роботі та не планує втягуватися у подальші публічні суперечки з екскерівником.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.