Сонячне затемнення 29 березня: точка перезавантаження для кожного

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Це стало важливою новиною на фоні збільшення напруженості в регіонах, зокрема через повідомлення про участь північнокорейських військових у війні в Україні. Заява президента Південної Кореї, зроблена в контексті нинішньої геополітичної ситуації, стала ростом кроком у зовнішній політиці країни.

Зараз залежно від рівня залучення Північної Кореї ми будемо поступово коригувати нашу багатоетапну стратегію підтримки України. Це означає, що ми не виключаємо можливості постачання зброї.

Закони Південної Кореї забороняють постачати зброю країнам, які ведуть активні бойові дії.

Ілля Євлаш, відомий своєю військовою кар'єрою та досвідом у керівництві військовими підрозділами, вступив на нову посаду — керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України. Це призначення стало результатом рішення Головнокомандувача Збройних Сил України, Олександра Сирського, і підтверджено Указом. Євлаш змінив на цій посаді Юрія Ігната, який працював раніше.

Згідно з інформацією, яка надійшла від Повітряних сил Збройних Сил України через канал у Telegram, Ілля Євлаш вже має досвід у роботі на посаді спікера східного угруповання військ. Офіційний наказ № 480 від 15 березня 2024 року підтверджує призначення майора Іллі Олеговича Євлаша на посаду начальника служби зв’язків з громадськістю у Повітряних Силах.

Зазначено, що Євлаш має досвід роботи в аналогічних посадах, зокрема у службі зв’язків з громадськістю у Командуванні сухопутних військ. Він також керував аналогічними службами в угрупованні сил оборони Києва та оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця".

Щодо стратегічних аналізів, які проводив Євлаш, відомо, що він активно звертав увагу на тактику ворога, зокрема на спроби російських військ штурмувати місто Часів Яр на Бахмутському напрямку, а також на спроби прорвати оборону біля Богданівки.

Цікаво зауважити, що досвід та професійний підхід Євлаша обіцяють успішну роботу на новій посаді та вплив на підвищення ефективності комунікаційних процесів у Повітряних силах Збройних сил України.

У висновках можна зазначити, що призначення Іллі Євлаша на посаду керівника служби зв’язків із громадськістю Повітряних сил Збройних сил України є важливим кроком у підвищенні ефективності комунікаційних процесів у військових структурах. Досвід та професійний підхід Євлаша, який вже має значний досвід у сфері військової діяльності та комунікацій, свідчать про його здатність ефективно впливати на цей аспект роботи Повітряних сил. Призначення Євлаша підтверджує важливість забезпечення якісної інформаційної взаємодії з громадськістю для зміцнення довіри до армії та вдосконалення військових комунікаційних стратегій.

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

Національний банк України залишається в стані пасивності на валютному ринку, незважаючи на стрімке зростання вартості долара, яке триває вже протягом минулого тижня. Курс американської валюти продовжує активно зростати, і сьогодні, за даними на 27 травня, він перевищив рекордну позначку у 40 гривень за долар. Навіть при такому значному зростанні ціни на долар, Нацбанк утримується від втручання, що може викликати певну тривогу серед інвесторів та учасників ринку. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та обережного підходу до подальших кроків управління валютним курсом для збереження стабільності на фінансовому ринку. Відтак, Національний банк продовжує стежити за розвитком подій, але поки не вживає активних заходів щодо впливу на курс валют.

Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

«Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).