Союзники ставлять умову щодо мобілізації в обмін на новий пакет допомоги – джерело

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Наше джерело в Генштабі повідомило, що російська армія в даний момент активно працює над розтягуванням сил Збройних Сил України по всій протизбройній лінії, використовуючи при цьому тактику систематичного знищення нашої важкої військової техніки. Ця стратегія націлена на тривалий період і не передбачає стрімких військових проривів на фронті; противник має намір виснажити нашу армію етапом за етапом, перед тим як переходити до наступних дій.

Війська рф не припиняють атакувати українські позиції вздовж практично всієї лінії фронту. За останній звітний період загальна кількість наступальних та штурмових дій ворожих сил зросла до 99.

Інформація про це надійшла з Генштабу. Найбільш активні боєзіткнення фіксуються на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

В той же час сили оборони України вживають усіх можливих заходів для виснаження наступального потенціалу російських військ, а також для відбиття атак та нейтралізації їхньої техніки.

Генштаб також повідомив про чотири терористичні удари ракетами та керованими авіабомбами по Харкову протягом доби. Ракети були запущені по центральному парку та житловим кварталам, а дві керовані авіабомби вразили гіпермаркет.

У цілому ворог застосував три ракетних удари та дві керовані авіабомби. На жаль, є жертви серед цивільного населення, а також поранені та зниклі безвісти.

На Харківському напрямку російські сили продовжують штурмувати позиції українських військ. Українські воїни успішно відбили шість атак і ще чотири тривають. Окупанти намагаються прорвати оборонні рубежі в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки, але безуспішно. Кількість штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14.

На Лиманському напрямку ворог провів п’ять атак, одна з яких триває.

На Сіверському напрямку російські сили продовжують спроби штурмувати позиції українських військ в районі Білогорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень зросла до дев’яти, із яких українські воїни успішно відбили чотири.

На Краматорському напрямку терористи продовжують штурмові дії поблизу Кліщіївки, Нового, Іванівського та Андріївки. З початку доби відбулося 11 бойових зіткнень.

Покровський напрямок залишається найгарячішим. Кількість ворожих атак тут зросла до 23. Українські воїни успішно тримають оборону, завдають ворогу втрат, і знищили ще один СУ-25 російського агресора.

На Курахівському напрямку кількість боєзіткнень збільшилась до 14, із яких вісім вдалося відбити.

На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався здійснити штурмові дії, але без успіху.

На Придніпровському напрямку окупанти збільшили кількість атак до дев’яти, але всі їхні спроби були марними.

На інших напрямках суттєвих змін не зафіксовано.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кошти, які Україна отримає, фінансуються Сполученими Штатами та міжнародними партнерами. Уряд працює над тим, щоб залучені кошти забезпечили реалізацію ключових соціальних ініціатив, від яких залежить добробут громадян у складний час.

“Ця підтримка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми,” — зазначив Шмигаль.

Проєкт PEACE (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance) уже кілька років є важливим джерелом допомоги для України. Від початку повномасштабного вторгнення уряд залучив понад 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування, яке дозволило зберегти функціонування ключових державних інституцій, підтримувати населення і забезпечувати соціальну стабільність.

У межах нового траншу уряд планує фінансувати:

Надходження цих коштів є яскравим прикладом міжнародної підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Сполучені Штати залишаються ключовим донором, активно залучаючи партнерів з Європи та інших регіонів для допомоги.

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернув увагу на важливу проблему, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що це питання стає критичним для національної безпеки України. Спеціально зазначивши, що військові підрозділи оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця", яке він очолює, мають значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Відомий військовий лідер пояснив, що багато відділень, які зазвичай складаються з 8-10 бійців, зараз опинилися з лише 2-4 вояками. Це негативно впливає на ефективність оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир акцентував увагу на тому, що недостатня кількість бійців у військових підрозділах ускладнює здійснення ефективної оборони на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно менші території, ніж це передбачено стандартами. Юрій Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та забезпечити ефективний захист країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, викликав увагу до нагальної проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у армії. Він підкреслив, що ця проблема серйозно обмежує обороноздатність країни, особливо в контексті зростаючих загроз з боку Російської Федерації. Содоль закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та ефективного захисту країни. Це свідчить про необхідність негайних заходів з урядового та законодавчого рівня для зміцнення обороноздатності України та забезпечення національної безпеки в умовах зростаючих загроз зовнішнього ворога.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.