Співак Коля Сєрга прокоментував своє призначення в МЗС

У своїй заяві глава держави підкреслив важливість широкого міжнародного представництва на цьому саміті. Зеленський наголосив на необхідності залучення різних сторін для обговорення ключових питань, що стосуються України.

Минулого місяця в Швейцарії відбувся перший міжнародний саміт з питань України, де Київ приймав делегації з 92 країн. Основною метою цього заходу було просування мирного плану, запропонованого Україною. Проте Росія не отримала запрошення на цей саміт і одразу ж визнала його приреченим на невдачу.

Володимир Зеленський заявив на пресконференції: “Я поставив за мету, щоб у листопаді в нас був повністю готовий план”. Він також додав: “Я думаю, що на другому саміті мають бути представники Росії”. Ця заява свідчить про бажання українського лідера знайти спільну мову з Москвою для досягнення миру.

Росія ж скептично ставиться до ідеї нового саміту. Раніше заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що представники країни не збираються брати участь у наступному саміті. Водночас у Кремлі висловилися менш категорично, зазначивши, що ідея другого саміту “не має чіткого змісту”, повідомляє Reuters.

Риторика Зеленського поступово змінюється в бік мирних переговорів. Це може бути пов’язано з усвідомленням того, що західні партнери в будь-який момент можуть зменшити підтримку України, що вплине на його політичний вплив як на міжнародній арені, так і всередині країни.

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Українські силові структури повідомили про викриття та затримання громадянки Республіки Білорусь, яка виконувала розвідувальні завдання в інтересах білоруського КДБ, використовуючи журналістську діяльність як прикриття. За матеріалами слідства, 35-річна жінка намагалася встановити контакт і проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки, аби отримати доступ до інформації обмеженого характеру.

Правоохоронці встановили, що співпраця затриманої з білоруськими спецслужбами розпочалася ще у 2015 році. Впродовж тривалого часу вона формувала образ незалежної журналістки, брала участь у медійних проєктах та підтримувала зв’язки з представниками інформаційної сфери. Раніше її діяльність була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за оцінкою слідчих, допомогло їй легше інтегруватися в інформаційне середовище та здобувати довіру.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.