Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

Україна переживає найскладніші випробування: залишається передбаченням поразки. Таку думку висловило видання Politico, підкреслюючи можливе посилення конфлікту на сході країни. Напруженість на лінії фронту може досягти критичної точки цього літа, сповіщає газета. Із використанням інтерв'ю з політичними діячами, військовими та звичайними громадянами, Politico змалювало песимістичну картину, яка нагадує про можливу катастрофу. Навіть військові, у приватних розмовах, не виключають нові втрати на майбутньому фронті, залишаючи тільки питання про їхню масштабність. Декілька високопосадовців визначили потенційний обвал фронтової лінії, особливо перед очікуваним російським наступом. Побоюються, що відсутність необхідних ресурсів серйозно підточує бойовий дух Збройних Сил. Українські політики визнали перед журналістами, що громадський настрій погіршується, ставлячи країну в непросте становище. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визнав у спілкуванні з Politico, що Україна опинилася в порочному колі: бажану зброю не надають або затримують, а західні союзники використовують це як аргумент для обмеження допомоги.

Висновки до згаданої статті є наступними:

• Україна стикається зі складними викликами на шляху до миру і стабільності. Прогнози відомих видань, таких як Politico, вказують на можливе загострення ситуації на сході країни.

• На фоні відсутності необхідної підтримки та обмежених ресурсів існує загроза погіршення бойового духу українських військових.

• Політичні лідери та військові визнають, що нинішні умови можуть призвести до нових втрат і подальшого загострення конфлікту.

• Урядові діячі відзначають порочне коло, у якому опинилася Україна, де необхідну допомогу відмовляють або затримують, що призводить до обмеження підтримки з боку західних союзників.

• Суспільні настрої погіршуються, що може підірвати здатність країни ефективно протистояти викликам і зберегти єдність у важкий час.

Ці висновки свідчать про необхідність негайних дій з боку уряду, армії та громадськості для зміцнення обороноздатності країни та збереження національної безпеки.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.