США погрожують обмежити доступ України до Starlink через суперечку щодо корисних копалин

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На зустрічі також були присутні віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Учасники обговорили готовність до зими, а також необхідні заходи для захисту енергетичних об’єктів, формування запасів і розвитку децентралізованої генерації.

Шмигаль зазначив, що головним завданням є врахування всіх можливих сценаріїв та оперативна реакція на надзвичайні ситуації. «Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко», – підкреслив прем’єр-міністр.

Окрім цього, на нараді розглянули питання відновлення критичної інфраструктури, відбудови ключових об’єктів та будівництва укриттів у школах. Для ефективного управління пріоритетними проєктами було створено Стратегічну інвестиційну раду, яка займатиметься підготовкою важливих для громад проєктів і залученням міжнародних інвестицій.

Шмигаль наголосив на важливості активної участі місцевої влади у подачі заявок на фінансування проєктів. Він також нагадав, що минула зима, незважаючи на обстріли, не стала критично важкою для України, але цього року ситуація може бути складнішою через значні втрати енергетичних потужностей.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Глава держави увів у дію рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”.

Серед іншого Зеленський вимагає розробити та внести на розгляд ВР законопроект, яким буде передбачено ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

“… розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України… у місячний строк законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року”, – йдеться у документі.

Президент України Володимир Зеленський ініціював термінове засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК та фальшивими інвалідностями. Зеленський очікує швидких дій від правоохоронців для викриття корупційних схем та покарання винних.

Після засідання РНБО Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про свою відставку.

Українське суспільство виявило вражаючий приклад активізму та відповідальності, демонструючи велику підтримку петиції до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За тривалість лише трьох днів петиція набрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес та рішучість громадян у покращенні роботи в державному секторі.

Ще одним важливим аспектом ініціативи є пропозиція щодо надання пріоритетного права прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це підкреслює важливість забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів, а також сприяє їхньому швидкому і ефективному відновленню в цивільному житті.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з використанням підтримки великих телеграм-каналів. Тривалий період збору голосів порівняно з нинішньою петицією є індикатором зростаючої активності громадян у питаннях державного управління та соціальної справедливості.

Важливо зазначити, що петиція нардепа Дубінського ще й досі знаходиться "на розгляді" президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про складнощі та тягучість процесів у прийнятті рішень у владному апараті. Проте, порівняно з попереднім досвідом, сучасні петиції, навіть з урахуванням необхідності авторизації, здатні набирати голоси в надзвичайно короткі терміни, відображаючи активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів.

Українське суспільство продемонструвало вражаючу активність та відповідальність, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. За короткий термін всього лише трьох днів вдалося зібрати вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про загальний інтерес суспільства до покращення діяльності у державному секторі.

Пропозиція щодо надання пріоритетного права на працевлаштування демобілізованим військовослужбовцям після війни є кроком до забезпечення адекватного соціального захисту для ветеранів та сприяє їхньому швидкому інтегруванню у цивільне життя.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи потребували тривалого часу для збору голосів та розгляду, сьогоднішні петиції відображають зростаючу активність та вплив громадянського суспільства на процеси влади.

Українське суспільство продовжує демонструвати свою готовність до активного участі у формуванні політики та забезпеченні ефективного функціонування державних інститутів, що є важливим кроком у зміцненні демократичних засад у країні.