Столиця у пиловій завісі: жителям радять обмежити перебування на вулиці

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.