Суд визнав незаконною мобілізацію заброньованого працівника на Рівненщині

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Кредитні програми для ОСББ

Одним з основних кроків стало запровадження кредитних програм, спрямованих на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних проектів. Міністр економіки Юлія Свириденко 5 липня представила комплексний пакет інструментів для подолання дефіциту електроенергії. Він включає підтримку домогосподарств, бізнесу та імпорт електроенергії.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення енергоспоживання, зниження викидів CO2, покращення екологічного стану та економічна вигода для мешканців багатоквартирних будинків завдяки зниженню витрат на енергію. Кредити для ОСББ будуть надаватися під 0% на придбання та установку генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, таких як сонячні панелі та теплові насоси.

Розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”

Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що раніше орієнтувалася на підтримку бізнесу, тепер також охоплює фінансування для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Згідно з рішенням уряду від 5 липня 2024 року, ОСББ та ЖБК можуть отримати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних. Кошти можуть бути використані для придбання та установки альтернативних джерел енергії, таких як сонячні панелі і системи зберігання електроенергії.

Програма “Доступні кредити 5-7-9%” також буде працювати у комбінації з програмою “ГрінДІМ”, що дозволяє ОСББ отримати до 70% вартості проекту після його реалізації. У фінансуванні беруть участь 19 банків, як державних, так і приватних, що забезпечить широкий доступ до кредитування по всій країні.

Спрощення процедур для енергогенерації

Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про значне спрощення процедур для суб’єктів господарювання у сфері генерації енергії. Це включає відміну вимог щодо розроблення містобудівної документації та отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію нових об’єктів генерації. Зокрема, термін приєднання до газових мереж був скорочений з 3 місяців до 1, що є важливим стимулом для розвитку внутрішньої генерації.

Проблеми з доступом до кредитів

Попри ці зусилля, ОСББ стикаються з проблемами у отриманні необхідного фінансування. Хоча програма “ГрінДІМ” передбачає відшкодування 70% витрат, ОСББ часто стикаються з труднощами у зборі первинних коштів, необхідних для реалізації проектів. Багато банків, включаючи ПриватБанк та Ощадбанк, відмовляються від кредитування ОСББ через недостатню розвиненість цього сегмента ринку.

Спростування тендерних процедур

Уряд також спростив процес закупівлі обладнання для енергогенерації для державних та комунальних підприємств. Це рішення має на меті прискорення підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років і полегшення доступу до необхідного обладнання.

Нові кредитні програми та спрощення процедур є важливими кроками у забезпеченні енергетичної незалежності України та підготовці до наступного опалювального сезону.

Однак, для повного успіху цієї ініціативи необхідно подолати існуючі бар’єри, забезпечивши доступність фінансування та підтримку для реалізації енергоефективних проектів на місцевому рівні.

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.