Світовий порядок після Холодної війни зруйновано, – посол Залужний

В Україні спостерігається тривожна тенденція зростання кількості занедбаних випадків онкологічних захворювань. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння як у медичної спільноти, так і у суспільства в цілому. Розглянемо детальніше причини, наслідки та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Занедбані хвороби та їх наслідки

Онкологиня Ольга Пономарьова зазначає, що військові, які отримують медичну допомогу фрагментарно, стають особливо вразливими. В Україні існує суттєвий розрив у ранньому виявленні онкозахворювань порівняно з іншими країнами. Багато пацієнтів приходять вже з неоперабельними формами раку, що ускладнює їх лікування.

Вплив стресу на онкологію

Хронічний стрес, за словами Пономарьової, може стати каталізатором розвитку раку. Психічне перенапруження виснажує захисну систему організму, що в свою чергу може призводити до зміни метаболізму та розвитку цукрового діабету II типу, що пов’язано з ризиками виникнення естроген-залежних раків.

Поширення «жіночого» раку

Професор Олексій Ковальов акцентує, що військові дії сприяють поширенню вірусів та бактерій. Наприклад, після війни у В’єтнамі захворюваність на рак шийки матки у жінок зросла на 300%. Сьогодні відомо, що це пов’язано з вірусом папіломи людини. Незважаючи на позитивний вплив вакцинації, загалом ситуація з профілактикою онкозахворювань залишається складною.

Зростання раку легень

Серед військових і цивільних осіб, які перебувають у зоні бойових дій, рак легень стає все більш поширеним. Олексій Ковальов пояснює, що причинами є канцерогенні речовини, що виділяються під час пожеж та інших руйнівних процесів.

Депресія та відмова від лікування

Онкологиня Наталія Залізняк звертає увагу на те, що важкий психологічний стан і депресія призводять до того, що пацієнти часто відмовляються від лікування. Це негативно впливає на прогноз хвороби. Під час війни люди схильні до шкідливих звичок, таких як переїдання, паління, вживання алкоголю та обмеження фізичної активності, що також сприяє погіршенню їх здоров’я.

В українському суспільстві виник гострий дискусійний момент, пов'язаний з висловлюваннями Марка Сергєєва, який раніше працював капеланом та молодіжним пастором. Його коментарі стосовно жінок у лавах Збройних Сил України викликали значний резонанс та обурення.

Сергєєв, в одному з подкастів на YouTube-каналі Metanoia, описав жінок в армії як тих, хто нібито має інтимні стосунки з усіма чоловіками в підрозділі. Ці висловлювання викликали обурення і були сприйняті як напад на військових жінок.

Відповідь від військовослужбовиць була миттєвою. Аліна Михайлова, парамедикиня ЗСУ, закликала Сергєєва приєднатися до фронту та особисто замінити жінок, які, за його словами, займаються неналежними справами. Вона наголосила, що цивільний чоловік не має права коментувати поведінку жінок в армії.

“Це сексистське ставлення до жінок у війську вже набридло. Іди на фронт і замінюй собою тих жінок, які, на його думку, там чимось непорядним займаються”, – зазначила Михайлова.

Катерина Поліщук, захисниця “Азовсталі”, також висловилася різко, запропонувавши Сергєєву особисто відчути, що таке служба на фронті, і закликала його публічно вибачитися.

“Хлопчику, чекаємо публічного вибачення і твоєї участі в бойових діях. І всі мої друзі, всі, кого врятували я та інші дівчата на фронті, залюбки “відмають” у постелі тебе. Цивільне лайно, що відкриває рота в сторону жінок, які замість нього взяли до рук зброю. Дуже зручно назватися капеланом і дозволяти собі такі вислови. Бог може і простить, а от ми – ні”, – написала вона.

Денис Попов, голова ВО “Свобода”, з іронією прокоментував висловлювання Сергєєва, підкреслюючи, що реальність у війську значно відрізняється від того, як це описав капелан. Він зазначив, що стереотипи про “модельну зовнішність” і “качків-спецпризначенців” не відповідають дійсності, і що вимоги до військових значно вищі.

“Насправді все набагато простіше. Чи може мати місце подібна до описаної ситуація? Теоретично — так. Але. Військовослужбовиць модельної зовнішності в армії не більше, ніж красивих жінок в середньому на вулиці. А то й навіть менше. Стосовно “качків — ссошників” — теж майже правда. Бо більшість спецпризначенців — легенькі і витривалі, 70-80 кг м’язів і кісток. Таких і в Хамві більше влізе, і евакуйовувати з поля бою один одного простіше, ніж 100-кг качків. Про модельну зовнішність в оперативних підрозділах ссо — то вже суцільна маячня, бо відбір там — термінаторський. Ні качок, ні інстакрасуня його не здолають”, — написав він.

Після розгорнутої критики Сергєєв вибачився у відео в Instagram, заявивши, що його слова були надмірно жорсткими, але частково відображали його особистий погляд.

“Якщо я когось образив, бачу, багато військових це торкнулося, вибачайте мені за те, що так сказав… Можливо, я це десь сказав у жорсткій формі, але це мій біль теж, і мене це теж торкається, тому що це моя країна і я переживаю війну так само як і кожен із нас”, — написав він.

Автор подкасту Ярослав Босак також вибачився, зазначивши, що фрагмент був вирваний з контексту.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

В експерименті учасникам запропонували гру, яка імітувала “гаражний розпродаж”. Учасники мали обирати одну з кількох коробок з непотрібними речами. Більшість товарів у коробках були дешевими, однак у деяких знаходились більш цінні предмети. Коли учасники мали зробити вибір негайно, вони схильні були оцінювати коробки, орієнтуючись лише на перші предмети, з якими стикались. Це призводило до того, що вони часто не брали до уваги всю інформацію, отриману згодом.

Проте, після того як учасники відпочили і поспали, вони повторно робили вибір і приймали більш обґрунтоване рішення. Сон допоміг їм не піддаватися першому враженню, і вони враховували всі деталі при оцінці варіантів.

Сон допомагає мозку вирішувати складні проблеми

Здавалося б, прості рішення можуть виявлятися набагато складнішими, коли ми стикаємося з ними втомленими. Дослідження 2019 року виявило, що сон може бути корисним навіть у випадку складних проблем. Учасникам експерименту надавали головоломки з підказками, пов’язаними зі звуками. Під час сну ці звуки відтворювались, що дозволяло мозку “переработати” інформацію і розв’язувати завдання наступного дня.

Незважаючи на те, що головоломки на початку здавались складними, після сну учасники демонстрували значно вищу швидкість вирішення тих самих задач. Це свідчить, що сон активує механізми, що допомагають мозку знаходити зв’язки та рішення, які не були очевидними без відпочинку.

Підвищена здатність до асоціацій після сну

Один з найбільш цікавих аспектів досліджень вказує на здатність мозку після сну виявляти тонкі асоціації між об’єктами та подіями. У дослідженні, проведеному в 2023 році, учасникам пропонували вивчати асоціації між різними об’єктами та подіями. Ті, хто спав, показали набагато кращі результати виявлення непрямих зв’язків, які не були очевидними на перший погляд.

Це відкриття доводить, що сон не тільки допомагає нам приймати більш виважені рішення, але й розвивати наше здатність до комплексного мислення, виявляючи зв’язки, які ми могли б не помітити в стані бадьорості.

Висновок

Сон грає ключову роль у нашому когнітивному процесі, дозволяючи приймати більш виважені рішення, знаходити рішення для складних проблем та покращувати наше здатність до логічних асоціацій. Тому важливо цінувати час для відпочинку, адже він має не лише фізичне, але й величезне значення для нашого інтелектуального здоров’я.