Mmakaje

Позначка: Албанія

  • Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    В Албанії набирає обертів скандал навколо блокування десятків Instagram-акаунтів активістів, журналістів та опозиційних політиків. Обмеження відбуваються на тлі майже 100-денних протестів проти будівництва розкішного курорту на південному узбережжі країни, пов’язаного з Джаредом Кушнером — зятем президента США Дональда Трампа.

    Про ситуацію повідомило Politico. За даними видання, Instagram став одним із ключових каналів поширення інформації про протести, однак протягом останніх тижнів десятки сторінок людей, які висвітлювали або підтримували акції, були заблоковані чи отримали суттєві обмеження.

    Користувачам переважно повідомляли про ймовірні порушення авторських прав. Самі власники сторінок заперечують такі порушення та стверджують, що публікували власні фотографії, відео й інші матеріали. Саме збіг блокувань із протестною активністю породив в Албанії підозри щодо можливого використання механізмів модерації соцмережі для придушення критики. Водночас доказів того, що албанська влада або представники курортного проєкту безпосередньо стоять за блокуваннями, наразі немає.

    Протести пов’язані з масштабним туристичним проєктом на півдні Албанії. Курорт асоціюють із Джаредом Кушнером — чоловіком Іванки Трамп та засновником інвестиційної компанії Affinity Partners. Суперечки навколо його інвестиційних планів на Балканах виникали й раніше, зокрема через заплановану забудову прибережних територій.

    За інформацією Politico, нинішні акції в Албанії тривають уже майже сто днів. Почавшись як протести проти курортного проєкту, вони поступово набули ширшого політичного характеру — частина учасників тепер вимагає відставки уряду прем’єр-міністра Еді Рами.

    Особливого значення в цій ситуації набули соціальні мережі. Саме Instagram активісти використовували для трансляцій із протестів, поширення відео, координації та привернення уваги до конфлікту. Тому масові проблеми з акаунтами людей, безпосередньо залучених до протестної кампанії, стали окремою темою суспільної дискусії.

    Серед тих, хто зіткнувся з блокуванням, опинився депутат парламенту та лідер опозиційної партії Mundësia Агроном Шехай. Політик припустив, що недостатньо прозорі правила роботи соціальних платформ можуть створювати можливості для цензури політичних опонентів. Це, однак, його оцінка ситуації, а не встановлений факт.

    Перевіркою випадків зайнялася організація Repro Uncensored. За наведеними Politico даними, вона проаналізувала сотні випадків і заявила, що не знайшла порушень правил Instagram, які могли б пояснити застосовані санкції.

    У Meta, якій належить Instagram, заявили, що перевіряють ситуацію. Компанія вже визнала, що принаймні частина акаунтів була заблокована помилково, та відновила їх. Проте проблема цим не вичерпалася: деякі користувачі після відновлення доступу, за повідомленнями, все ще мають обмеження щодо прямих трансляцій або спільних публікацій, а охоплення їхнього контенту могло скоротитися.

    Ситуація особливо чутлива через те, що алгоритмічна модерація великих соціальних платформ може безпосередньо впливати на політичну комунікацію. Якщо Instagram є одним із головних каналів поширення інформації про протест, навіть тимчасове блокування сторінки журналіста, політика чи активіста може обмежити його можливість звертатися до аудиторії саме в момент активних подій.

    Водночас наразі немає підтвердження, що блокування були частиною скоординованої кампанії.

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама категорично відкинув припущення про причетність уряду. За його словами, албанська влада не має технічних можливостей здійснювати такі операції в Instagram.

    Представники компанії SAZAN Coast, пов’язаної з курортним проєктом, також заперечили будь-який вплив на рішення Meta. Водночас представник компанії охарактеризував протести як «скоординовану опозиційну кампанію» та позитивно оцінив боротьбу Meta з активністю, яку він назвав «бот-рухами». Ці твердження є позицією компанії й самі по собі не доводять, що заблоковані акаунти справді були ботами.

    Саме тому історія вийшла далеко за межі суперечки навколо одного курорту. Вона порушує ширше питання про те, наскільки прозорими є механізми модерації Instagram та інших великих платформ у ситуаціях політичних протестів. Якщо рішення про блокування ухвалюються автоматично після скарг на авторські права, залишається ризик, що систему скарг можуть використовувати для масового обмеження небажаного контенту.

    При цьому ситуація поки що не дає підстав однозначно стверджувати, що саме це сталося в Албанії. Meta говорить про помилки та проводить перевірку, уряд заперечує втручання, а компанія, пов’язана з курортом, також відкидає причетність. Активісти й опозиція, своєю чергою, вимагають пояснити, чому під обмеження потрапила значна кількість критиків проєкту.

    Історія навколо курорту Кушнера перетворилася одночасно на земельний, політичний та інформаційний конфлікт. І тепер питання полягає вже не тільки в тому, що побудують на албанському узбережжі, а й у тому, хто і за якими правилами контролює цифрові майданчики, через які суспільство може протестувати проти таких рішень.

  • НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    НАТО може скасувати саміт у 2027 році через Трампа

    Північноатлантичний альянс розглядає можливість відмовитися від проведення традиційного щорічного саміту у 2027 році. Причиною такого кроку можуть стати побоювання щодо подальшого загострення відносин із президентом США Дональдом Трампом, який після повернення до Білого дому неодноразово виступав із різкою критикою НАТО, закликав союзників значно збільшити оборонні витрати та ставив під сумнів ефективність нинішньої моделі функціонування Альянсу. Питання вже стало предметом активних дискусій серед керівництва НАТО під час саміту в Анкарі, хоча остаточного рішення наразі ще не ухвалено.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією агентства, традиційно НАТО проводить саміти щороку, збираючи лідерів усіх держав-членів для обговорення ключових питань безпеки, розвитку військового потенціалу, підтримки України, фінансування оборони та реагування на нові глобальні виклики. Однак цього разу в Альянсі почали серйозно обговорювати можливість відійти від цієї практики та зробити паузу між великими зустрічами глав держав.

    Згідно з попередніми планами, наступний саміт НАТО мав пройти в Албанії. Саме ця країна ще раніше отримала право прийняти лідерів держав-членів Альянсу. Водночас тепер дедалі більше посадовців припускають, що зустріч можуть перенести на рік або навіть повністю змінити графік проведення самітів.

    Як зазначають співрозмовники Bloomberg, ключовою причиною таких дискусій стало прагнення уникнути нової публічної конфронтації між Дональдом Трампом та європейськими союзниками. Президент США вже багато років є одним із найжорсткіших критиків НАТО. Ще під час свого першого президентського терміну він неодноразово заявляв, що більшість європейських країн недостатньо фінансують власну оборону та фактично перекладають основний фінансовий тягар забезпечення безпеки на Сполучені Штати.

    Після повернення до влади риторика американського президента не змінилася. Навпаки, під час саміту в Анкарі він знову використав міжнародний майданчик для різких заяв на адресу партнерів по Альянсу. За словами джерел агентства, Трамп дав зрозуміти, що погодився приїхати до Туреччини насамперед завдяки своїм особистим відносинам із президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом, а не через важливість самого заходу.

    Під час закритих переговорів та публічних виступів американський президент знову поставив під сумнів ефективність НАТО, розкритикував союзників за недостатні оборонні витрати та фактично повторив свої попередні вимоги щодо суттєвого збільшення внесків країн-членів до системи колективної безпеки.

    Саме ці заяви, за інформацією Bloomberg, стали одним із факторів, який підштовхнув частину представників Альянсу до ідеї перенести наступний саміт. Деякі дипломати вважають, що відмова від проведення масштабної зустрічі дозволить уникнути чергового публічного конфлікту, який може негативно вплинути на міжнародний імідж НАТО та продемонструвати розбіжності всередині організації.

    Ще одним аргументом на користь перенесення саміту стала країна-господар майбутньої зустрічі. Албанія залишається однією з держав НАТО, які витрачають на оборону відносно невелику частку валового внутрішнього продукту. На тлі постійних вимог Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів проведення саміту саме в такій країні могло б стати додатковим приводом для критики з боку Дональда Трампа.

    Високопоставлений військовий представник НАТО Джузеппе Каво Драгоне підтвердив, що питання проведення наступної зустрічі лідерів наразі остаточно не вирішене.

    «Саміт відбудеться в Албанії, але чи відбудеться він наступного року чи через рік — це питання, яке зараз обговорюється», — заявив він в інтерв’ю Bloomberg TV.

    Його слова фактично стали першим офіційним підтвердженням того, що в НАТО справді розглядають можливість зміни традиційного календаря проведення самітів.

    Попри це генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступає проти відмови від щорічного формату зустрічей. На його думку, регулярні саміти залишаються одним із найважливіших інструментів політичної координації між союзниками та дозволяють постійно утримувати питання безпеки у центрі міжнародної уваги.

    За даними Bloomberg, Рютте активно намагався переконати Дональда Трампа в тому, що європейські партнери вже виконують його вимоги щодо збільшення фінансування оборони. Зокрема, під час саміту наголошувалося, що країни Альянсу суттєво нарощують військові бюджети та збільшують інвестиції у власні збройні сили.

    Напередодні саміту генеральний секретар повідомив, що союзники вже погодили масштабне збільшення оборонних витрат на 258 мільярдів доларів. Крім того, Німеччина оголосила про намір до 2029 року збільшити фінансування оборони до рівня 5% валового внутрішнього продукту. Канцлер Фрідріх Мерц назвав це найбільшим розширенням оборонних можливостей країни за всю сучасну історію Федеративної Республіки Німеччина.

    Втім поки що невідомо, чи вплинули ці аргументи на позицію американського президента. Ознакою збереження невизначеності стало те, що підсумкова декларація саміту в Анкарі, яку мають затвердити лідери держав-членів НАТО, не міститиме жодної згадки про дату або місце проведення наступного саміту. Такий крок лише посилив припущення про те, що дискусії щодо майбутнього формату зустрічей тривають і остаточне рішення ще не прийняте.

    Обговорення можливого перенесення саміту відбувається в особливо відповідальний для Альянсу період. НАТО продовжує координувати підтримку України, зміцнювати східний фланг, нарощувати виробництво озброєння та адаптувати власну оборонну стратегію до нових викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Крім цього, під час саміту в Анкарі союзники оголосили про запуск нових міжнародних механізмів фінансування оборонної промисловості. Зокрема, Канада повідомила про створення спеціального банку, до якого приєднаються Україна та ще вісім держав. Очікується, що новий фінансовий інструмент дозволить залучити до 134 мільярдів доларів для реалізації оборонних проєктів та модернізації військової промисловості країн-партнерів.

    Попри нинішні дискусії, офіційного рішення щодо скасування чи перенесення саміту НАТО поки що немає. Однак сам факт таких обговорень свідчить про прагнення керівництва Альянсу мінімізувати внутрішньополітичні суперечності та зберегти єдність організації в умовах складної міжнародної ситуації, війни Росії проти України та змін у зовнішньополітичному курсі Сполучених Штатів.

  • Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Лев XIV закликав США та Європу захищати мігрантів

    Папа Римський Лев XIV у День незалежності США звернувся до американців із закликом проявляти милосердя до мігрантів, наголосивши, що захист людського життя неможливий без готовності приймати, підтримувати та захищати людей, які були змушені покинути свої домівки. Водночас понтифік закликав європейських лідерів перейти від тимчасових рішень до комплексної міграційної політики, яка поєднувала б гуманітарну допомогу, інтеграцію та усунення причин вимушеної міграції.

    Про це повідомляє Reuters.

    Свій лист до американського народу Папа Лев XIV надіслав під час візиту на італійський острів Лампедуза – символ європейської міграційної кризи та один із головних пунктів прибуття людей, які ризикують життям, перетинаючи Середземне море в пошуках безпеки та кращого майбутнього. Саме цей острів уже багато років є місцем, де найгостріше проявляються наслідки масштабних міграційних процесів, що охопили Європу.

    У своєму зверненні до громадян Сполучених Штатів понтифік підкреслив, що католицьке вчення про захист життя охоплює не лише питання народження чи смерті, а й ставлення до людей, які опинилися у вразливому становищі через війни, переслідування, політичну нестабільність або бідність. За словами Лева XIV, турбота про мігрантів є важливою частиною християнської відповідальності.

    «Приймати мігрантів із милосердям і щедрістю – це не лише акт милосердя, а й визнання гідності, яка належить кожній людській особі», – наголосив Папа Римський.

    Понтифік зазначив, що люди, які залишають свої країни, часто роблять це не за власним бажанням, а через обставини, які загрожують їхньому життю чи майбутньому. Саме тому, на його думку, міжнародна спільнота повинна розглядати міграцію не лише як виклик для систем безпеки чи економіки, а насамперед як гуманітарне питання, що потребує співчуття та відповідальної політики.

    Під час перебування на Лампедузі Папа Лев XIV також звернувся до керівництва європейських держав. Він закликав країни Європи виробити довгострокову та скоординовану міграційну політику, яка поєднувала б негайну допомогу людям, що прибувають до берегів континенту, із системними заходами щодо їхнього подальшого захисту, підтримки та інтеграції у суспільство. На його переконання, розв’язати міграційну проблему лише посиленням прикордонного контролю неможливо.

    Лев XIV також наголосив, що міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на покращення умов життя у країнах походження мігрантів. Він закликав світових лідерів інвестувати у розвиток регіонів, які потерпають від збройних конфліктів, економічної кризи та гуманітарних катастроф. На його думку, саме усунення першопричин вимушеної міграції дозволить зменшити кількість людей, які змушені залишати свої домівки в пошуках безпечного життя.

    Проблема нелегальної міграції залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Лампедуза, що розташована між Сицилією та узбережжям Північної Африки, протягом багатьох років приймає десятки тисяч мігрантів, які прибувають переважно з Лівії, Тунісу та інших країн Африки й Близького Сходу. Через обмежені можливості острова питання розподілу мігрантів між державами ЄС регулярно стає предметом політичних суперечок.

    Однією зі спроб зменшити навантаження на Італію стала угода між Римом та Албанією, укладена у 2023 році. Документ передбачав створення на території Албанії центрів тимчасового перебування для мігрантів, яких італійська влада рятує у Середземному морі. Очікувалося, що щороку такі центри зможуть приймати до 36 тисяч осіб, поки їхні заяви про надання міжнародного захисту розглядатимуть компетентні органи.

    Втім реалізація цієї ініціативи майже відразу зіткнулася з юридичними труднощами. Італійські суди поставили під сумнів окремі положення угоди, вказавши на можливі суперечності із законодавством Європейського Союзу та міжнародними нормами щодо захисту прав людини.

    У квітні 2026 року ситуація отримала новий розвиток. Генеральний адвокат Суду ЄС Ніколас Еміліу оприлюднив висновок, відповідно до якого центри утримання мігрантів в Албанії можуть відповідати європейському законодавству за умови, що права людей, які перебувають у них, будуть повністю гарантовані та захищені. Остаточне рішення у цій справі має ухвалити Суд Європейського Союзу.

    Заклики Папи Лева XIV пролунали на тлі триваючих дискусій щодо майбутнього міграційної політики як у США, так і в країнах Європейського Союзу. Заява понтифіка вкотре підкреслила позицію Святого Престолу, який послідовно виступає за поєднання безпеки державних кордонів із повагою до людської гідності, міжнародного гуманітарного права та права людей, які рятуються від війни, насильства чи переслідувань, на захист і допомогу.

  • Перед матчем з Албанією Ребров виключив трьох футболістів зі складу

    Перед матчем з Албанією Ребров виключив трьох футболістів зі складу

    Головний тренер збірної України Сергій Ребров визначився із заявкою на товариський матч проти Албанії, виключивши зі складу трьох футболістів. Поєдинок відбудеться 31 березня на стадіоні “Сьюдад де Валенсія” і розпочнеться о 21:45 за київським часом.

    До остаточної заявки не потрапили дебютант національної команди Борис Крушинський, який отримав травму, нападник іспанської “Жирони” Владислав Ванат та півзахисник донецького “Шахтаря” Олег Очеретько.

    Таким чином тренерський штаб сформував список із 23 гравців, які можуть взяти участь у матчі. До нього увійшли, зокрема, воротарі Анатолій Трубін, Дмитро Різник і Руслан Нещерет, а також польові гравці Віктор Циганков, Руслан Малиновський, Георгій Судаков, Ілля Забарний, Віталій Миколенко та інші.

    Майбутній матч може мати особливе значення для самого Реброва. На тлі невдалого виступу збірної у стикових матчах до чемпіонату світу 2026 року з’явилися питання щодо подальшого перебування тренера на посаді.

    Напередодні наставник відмовився коментувати своє майбутнє в команді після поразки у півфіналі плей-оф, що викликало хвилю критики серед уболівальників.

    Попри це, збірна України готується до матчу з Албанією, який стане можливістю перевірити склад і тактичні рішення команди перед наступними офіційними поєдинками.

  • Україна вийшла у плей-оф відбору ЧС-2026: суперники та дати матчів

    Україна вийшла у плей-оф відбору ЧС-2026: суперники та дати матчів

    Збірна України з футболу вийшла до плей-оф відбору чемпіонату світу 2026 року, перемігши Ісландію у шостому турі кваліфікації. Під керівництвом Сергія Реброва команда спробує вперше за 20 років пробитися на світову першість через стикові матчі.

    Україна втретє поспіль завершує груповий етап у боротьбі за вихід на мундіаль саме у плей-оф. Востаннє «синьо-жовті» були близькими до успіху у 2022 році, коли у півфіналі перемогли Шотландію, але у фіналі поступилися Вельсу через автогол Андрія Ярмоленка. У попередні спроби відбору на ЧС українській команді також не вдавалося пройти вирішальний бар’єр.

    Суперники у плей-оф та дати матчів

    Під час жеребкування Україна отримала статус сіяної команди. У півфіналі на підопічних Реброва чекає зустріч зі збірною Швеції — одним із найсильніших потенційних суперників.

    Якщо українці здолають шведів, вирішальний матч за путівку на чемпіонат світу відбудеться проти переможця пари Польща – Албанія.

    • Півфінали плей-оф: 26 березня 2026 року

    • Фінальні матчі плей-оф: 31 березня 2026 року

    Україна буде господарем півфінального поєдинку.

    Шанс, на який чекали 20 років

    У разі успіху збірна України вперше з 2006 року зіграє на чемпіонаті світу. Тоді команда Олега Блохіна дебютувала на мундіалі і дійшла до чвертьфіналу, що досі залишається найкращим результатом в історії українського футболу.

    Тепер на команду Сергія Реброва чекає найвідповідальніший етап у відборі — два матчі, які визначать, чи побачимо «синьо-жовтих» на ЧС-2026 у США, Мексиці та Канаді.

  • США продовжує таємно допомагати Україні високотехнологічним озброєнням

    США продовжує таємно допомагати Україні високотехнологічним озброєнням

    Як повідомляє наше джерело, США змінюють схеми поставок високотехнологічного озброєння до України, щоб уникнути прямої конфронтації з РФ.

    Зокрема, Уряд Чорногорії має намір розпочати співпрацю з американською компанією з виробництва повітряних та підводних безпілотних апаратів, перша вироблена партія яких буде передана Україні.

    Заплановану угоду на $15 млн підтримує адміністрація США на чолі з президентом Дональдом Трампом. Лист про наміри, який уряд Чорногорії схвалив 29 травня, мають підписати міністр економічного розвитку Албанії Нік Гелошай і директор By Light Professional IT Services LLC Роберт Дж. Донахью. Цей документ є кроком на шляху до остаточного контракту, підписання якого заплановано на вересень.

    Як повідомляє наше джерело, “це свого роду схема для продовження американських воєнних поставок, щоб показати Росії, що прямі поставки закриті”.

  • Жіноча збірна України перемогла Албанію у стартовому матчі Ліги націй-2025

    Жіноча збірна України перемогла Албанію у стартовому матчі Ліги націй-2025

    Жіноча національна збірна України з футболу успішно розпочала виступи у Лізі націй-2025, здолавши команду Албанії з рахунком 2:1.

    Гра відбулася 22 лютого, і українки продемонстрували впевнену гру, завоювавши важливі три очки.

    Українки вийшли вперед ще у першому таймі. На 31-й хвилині після подачі з кутового м’яч опинився в штрафному майданчику суперниць. Там Кравчук точно навісила на Ольгу Овдійчук, яка бездоганним ударом головою відправила м’яч у сітку, вивівши українських спортсменок уперед.

    Після перерви команда закріпила свою перевагу. Лише вийшовши на поле, Козлова миттєво відгукнулася на довгий пас, випередила захисницю та головою переправила м’яч у ворота, завершивши комбінацію за участі Овдійчук.

    Наприкінці матчу господарки поля зуміли скоротити відставання, забивши в компенсований час, однак зрівняти рахунок їм не вдалося. Таким чином, жіноча збірна України стартувала в турнірі з перемоги.

    Наступний поєдинок українська збірна проведе 25 лютого, коли зустрінеться з командою Хорватії.