Mmakaje

Позначка: АМКУ

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області запобігли можливому неправомірному використанню майже 5 мільйонів гривень бюджетних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу.

    Під час моніторингу системи публічних закупівель фахівці виявили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір на суму понад 4,9 мільйона гривень із ПДВ. Однак подальша аналітична перевірка засвідчила, що компанія-фігурант внесена до зведених відомостей Антимонопольного комітету України через вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

    Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

    У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

    Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

    У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • Мільйони за кордон: як в Одесі працювала схема вивезення готівки

    Мільйони за кордон: як в Одесі працювала схема вивезення готівки

    В Одесі з’явилися нові деталі щодо фінансових потоків, пов’язаних із колишнім міським головою Геннадієм Трухановим. За даними, що стали відомі правоохоронцям і контролюючим органам, роль готівкового кур’єра протягом останніх років виконував Олег Совік — колишній керівник КП «Міськзелентрест», ексдепутат та один із найбільших підрядників Одеської міськради у сфері пожежної й охоронної безпеки.

    Ім’я Совіка неодноразово фігурувало у гучних історіях. Саме за часів його керівництва «Міськзелентрестом» сталася трагедія із загибеллю дитини. Крім того, у справі Харламова він згадувався як депутат, який, за версією слідства, намагався знищити докази, зафарбовуючи годинники. Про це раніше повідомляли одеські медіа.

    Під час повномасштабної війни Совік понад двадцять разів перетинав державний кордон. За інформацією з матеріалів правоохоронних органів, ці поїздки не мали туристичного характеру. Йдеться про системне вивезення готівкових коштів за кордон в інтересах Труханова. В одному з епізодів Совіка затримали з незадекларованими 200 тисячами доларів США. Втім, кримінального продовження ця історія не отримала — після появи довідки з банку «Південний» інцидент фактично зійшов нанівець. Якщо ж екстраполювати цей випадок на всі зафіксовані поїздки, сума потенційно вивезеної готівки може сягати щонайменше 4 мільйонів доларів.

    Паралельно з цим Совік залишався стабільним отримувачем бюджетних коштів в Одесі. Його ключова структура — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» — минулого року стала фігурантом кримінального провадження щодо можливого розкрадання 258 мільйонів гривень на тендерах. Антимонопольний комітет України встановив ознаки системної антиконкурентної змови, використання фіктивних конкурентів і фактичне обмеження реальної конкуренції на закупівлях. У результаті компанії, пов’язані із Совіком, були тимчасово обмежені в участі в публічних тендерах.

    Після цього бізнес-група дістала з «резерву» іншу юридичну особу — ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ». Компанія зареєстрована за тією ж адресою, що й ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», у квартирі, яка належить Людмилі Совік. Попри токсичну історію, за останній період ця фірма отримала підряди та прямі договори майже на 80 мільйонів гривень.

    За словами учасників ринку, тендерна документація системно формувалася під конкретного виконавця. За окремими процедурами вже проведені експертизи, які виявили повну ідентичність тендерних пропозицій різних учасників — ознаку картельної змови, що автоматично створює ризики і для замовників.

    Водночас ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» лише наприкінці грудня вийшло зі статусу «ризикового» платника податків. Компанія систематично не сплачувала податкові зобов’язання, що підтверджується даними фінансового моніторингу. Зв’язок між двома структурами — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» та ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» — прямо зафіксований у рішеннях Антимонопольного комітету України і свідчить про корпоративне спадкоємство та контроль з боку одного бенефіціара.

    Ключовою довіреною особою Совіка у цих процесах залишається Влад Касаткін — директор ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», який офіційно представляє його інтереси. Останнім часом Касаткін з’явився у новому політичному контексті: Совік інтегрував його до партії «Батьківщина», публічно дистанціюючись від Труханова та попередніх політичних союзів.

    Фактично йдеться не про розрив зі старою системою, а про зміну вивіски. Дані Prozorro, рішення АМКУ, матеріали кримінальних проваджень і фінансові сліди демонструють сталість схеми: ті самі компанії, адреси, довірені особи, прямі договори, фіктивна конкуренція та відсутність реальної відповідальності.

  • АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    АМКУ підтвердив: столичне КП скасувало завищені тарифи на паркувальні майданчики

    Антимонопольний комітет України повідомив, що комунальне підприємство Київтранспарксервіс виконало всі вимоги після справи про завищення вартості послуг на паркувальних майданчиках столиці. Раніше АМКУ визнав, що підприємство, маючи монопольне становище, встановило економічно необґрунтовану ціну за експлуатацію та утримання спеціально обладнаних паркувальних місць, включивши вартість додаткового «обов’язкового платежу», що порушувало законодавство про захист економічної конкуренції.

    23 грудня 2025 року Тимчасова адміністративна колегія АМКУ розглянула виконання зобов’язань та дійшла висновку, що підприємство повністю їх виконало. Правомірність рішення підтвердив Північний апеляційний господарський суд, а до Верховного Суду воно не оскаржувалося.

    У межах виконання зобов’язань КП «Київтранспарксервіс»:

    • скасувало наказ про введення вартості послуг;

    • сплатило штраф у розмірі 3,3 млн грн;

    • повідомило, що новий наказ щодо вартості послуг не видавався;

    • припинило укладення нових договорів на експлуатацію паркувальних майданчиків;

    • скасувало наказ про зміни до Положення щодо реалізації прав на паркування;

    • направило 56 суб’єктам господарювання додаткові угоди до 124 чинних договорів для зменшення вартості послуг.

    За результатами цієї роботи з 6 суб’єктами укладено 10 додаткових угод, що зменшило вартість експлуатації машино-місць на 124 410 грн на місяць або 1 492 920 грн на рік. Три суб’єкти відмовилися змінювати вартість за 8 договорами, а від решти контрагентів відповіді не надійшли. Тимчасова адміністративна колегія АМКУ визнала виконання зобов’язань повним.

  • Харківські дитсадки переплатили мільйони: фігуранти справи відбулися штрафом від АМКУ

    Харківські дитсадки переплатили мільйони: фігуранти справи відбулися штрафом від АМКУ

    У Харкові закрито дві кримінальні справи проти ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД», керованого Шахіном Омаровим, які стосувалися махінацій під час закупівель продуктів для дитячих садків у 2014–2015 роках.

    Перша справа (№ 42015220070000007) стосувалася закупівель управління освіти Червонозаводського району. За матеріалами слідства, дешевші пропозиції постачальників, переважно ПАТ «Юрія», відхилялися за формальними або вигаданими причинами, а переможцями ставали ФОПи та ТОВ «Хазар» ЛТД», які пропонували вищі ціни. Загальна переплата за епізоди з сиром, молоком, маслом, хлібобулочними виробами та молочними продуктами склала понад 1,2 млн грн.

    Схожа схема відбувалася у 2014 році та у кримінальному провадженні № 4201522050000015 в Орджонікідзевському районі. Дешевші пропозиції відхиляли нібито через відсутність «досвіду постачання у дитсадки», що не передбачено законом про державні закупівлі. Переплати за цими епізодами склали понад 1,3 млн грн.

    Антимонопольний комітет України наприкінці 2014 року оштрафував ТОВ «Хазар» ЛТД та одного з ФОПів за антиконкурентні узгоджені дії, які спотворювали результати торгів. Незважаючи на це, кримінальні справи закрили без притягнення до відповідальності керівництва фірми.

  • Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Український фармацевтичний ринок продовжує оговтуватися після виявлення найбільшої за останні роки антиконкурентної змови. Її головними учасниками стали дистриб’ютори ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД», які разом контролюють понад 85% оптового сегмента медикаментів. За даними Антимонопольного комітету, у 2020–2023 роках компанії синхронно завищували ціни на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Нейроксон» та інші. Йдеться про десятки найменувань ліків, на яких постачальники отримували надприбутки навіть у період повномасштабної війни.

    Лише у липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення, наклавши на змовників рекордні штрафи — понад 4,8 млрд грн, з яких 2,37 млрд грн припало на «БаДМ». Однак замість того, щоб виконувати рішення регулятора, компанія вдалася до публічного тиску, маніпуляцій та юридичних блокувань.

    Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

    У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

    Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

    Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

    • розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

    • ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

    • Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

    Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

    Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

    Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    За інформацією Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершено досудове розслідування та скеровано до суду кримінальне провадження проти очільника Антимонопольного комітету України — Павла Кириленка.

    За даними слідства, в електронній декларації екс-керівника за 2024 рік було умисно не зазначено 20 об’єктів нерухомості та автомобіль BMW X3, які фактично перебували у користуванні посадовця чи його близьких, але були оформлені на родичів дружини.

    До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

    • шість квартир у Києві та Ужгороді;

    • житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

    • дві земельні ділянки;

    • два гаражні бокси; шість паркомісць;

    • три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

    Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

    Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

    Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

    Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

  • АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    Антимонопольний комітет України встановив, що учасники п’яти аукціонів Держгеонадр діяли узгоджено та штучно імітували конкуренцію за ліцензії на видобування граніту, бурштину, сапропелю та мінеральних вод. Територіальні відділення АМКУ наклали штрафи й фактично відкрили шлях до судового визнання таких спецдозволів недійсними. Про це повідомляє профільне видання Nadra.Info з посиланням на рішення Східного та Західного міжобласних територіальних відділень АМКУ, ухвалені наприкінці вересня – на початку жовтня 2025 року.

    АМКУ зафіксував одразу кілька схем, у яких компанії не конкурували за право користуватися надрами, а розігрували лоти між «своїми», завищуючи ставки для сторонніх гравців або навпаки імітуючи боротьбу, після чого право на родовище переходило в потрібні руки за заниженою ціною. За підсумками розгляду справ накладено штрафи на учасників п’яти аукціонів, а самі спецдозволи можуть бути скасовані через суд як такі, що отримані з порушенням правил конкуренції.

    Граніт: Наталівське родовище, Запорізька область

    25 вересня 2025 року адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення АМКУ встановила, що ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр» (йдеться, фактично, про ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та ТОВ «Вектор ЗМ» діяли узгоджено під час аукціону Держгеонадр на видобування граніту на Наталівському родовищі у Запорізькій області. Обидві компанії оштрафовано загалом на 136 тис. грн.

    Торги відбулися ще в грудні 2021 року. Стартова ціна становила 5 852 609 грн. «Мокрянський кам’яний кар’єр №3» запропонував 5 952 609 грн, а «Вектор ЗМ» переміг із символічною перевагою — 5 960 000 грн. Інших учасників не було. Після цього «Вектор ЗМ» отримав спецдозвіл №6612 терміном до 2042 року. АМКУ розслідував можливу змову з 2023 року. Компанії пов’язують із Сергієм Кірюшком («Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та Сергієм Ткаченком («Вектор ЗМ»).

    Граніт: Північноплисецька ділянка

    30 вересня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що ТОВ «Далерграніт» і ТОВ «Транском-19» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які спотворили результати аукціону з продажу дозволу на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку Північноплисецької ділянки граніту. Обидві компанії отримали штрафи на загальну суму 136 тис. грн.

    Схема виглядала так: у жовтні 2021 року торги стартували з 213 873 грн. «Далерграніт» підняв ставку до 1 001 000 грн і формально переміг, але не підписав протокол торгів. У результаті право на лот дісталося «Транском-19» уже за 580 000 грн. Потім ця компанія отримала видобувний дозвіл №6752 на Північноплисецьке родовище і передала його компанії з тієї ж орбіти — ТОВ «Північноплисецьке родовище піску та граніту». Усі ці структури контролюються подружжям Світлани та Валерія Самофал, тобто фактична конкуренція на торгах була відсутня.

    Бурштин: ділянка «Західна перша», Рівненська область

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ встановило змову між ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час аукціону зі спецдозволу на користування бурштиновими надрами, який відбувся ще у 2020 році. Йшлося про ділянку «Західна перша» в Сарненському районі Рівненщини. Стартова ціна становила 159 800 грн, змагалися троє учасників. Переможець – «Екоцентрресурс» – задекларував ставку 10,2 млн грн, але потім фактично «знявся з дистанції», і спецдозвіл викупило ТОВ «БурПром» за значно нижчу суму — 3,32 млн грн. Загальний штраф для «Екоцентрресурсу» та «Земресурсінвесту» – 69 800 грн.

    За даними Nadra.Info, усі три компанії — «Екоцентрресурс», «Земресурсінвест» і «БурПром» — пов’язані між собою через Олега Богельського та Ольгу Рудьковську. «Земресурсінвест» входить до групи, яку асоціюють з родиною колишнього міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського, і вже є одним із найбільших видобувачів бурштину в країні.

    Сапропель: Гривинське родовище

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ також оштрафувало ТОВ «Сивий потік» і ТОВ «Планета комфорт» за змову на аукціоні з продажу спецдозволу на родовище сапропелю Гривинське (торги відбулися у квітні 2023 року). Стартова ціна була 504 308 грн. «Планета комфорт» зробила ставку 560 000 грн, «Сивий потік» запропонував 563 000 грн і став переможцем. Інших учасників не було. Обидві компанії отримали штрафи по 68 000 грн.

    За даними АМКУ, ці ж компанії в той самий день розіграли між собою ще два спецдозволи на інші сапропелеві родовища — Веприк і Тростне — і раніше були єдиними гравцями на торгах за родовище Довге. «Сивий потік», за даними реєстрів, пов’язують з Максимом Бреславським, а «Планету комфорт» — з Андрієм Добросотськовим, бізнес-партнером Ігоря Когута (група FINEX).

    Мінеральні лікувально-столові води: ділянка «Ріна», Вінницька область
    9 жовтня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що Українсько-грузинське ТОВ «Чарте» та ФОП Мушкудіані М.Д. діяли узгоджено під час аукціону з продажу дозволу на ділянку надр «Ріна» з мінеральними лікувально-столовими водами у Вінницькій області. Обидва учасники отримали штрафи загальною сумою 20 590 грн.

    Аукціон відбувся ще в липні 2021 року. Стартова ціна становила 225 120 грн. ФОП Мушкудіані запропонувала саме стартову суму і, по суті, просто «підтвердила присутність», тоді як «Чарте» додало лише 10 тис. грн зверху — 235 120 грн — і стало переможцем. Обидва учасники, як з’ясувалося, зареєстровані за тією ж адресою та пов’язані з Владімером Бокучавою.

    Антимонопольний комітет кваліфікує такі «договорняки» як антиконкурентні узгоджені дії, що спотворюють результати торгів. Це не лише штрафи й тимчасова заборона брати участь у публічних закупівлях. Ключове — правові наслідки для самих спецдозволів.

    Суди вже мають практику визнавати недійсними результати аукціонів, укладені договори купівлі-продажу спецдозволів і навіть самі спецдозволи, якщо встановлено, що торги були змовними й фактичної конкуренції не існувало. Таке рішення Господарського суду міста Києва у 2023 році щодо Мурафинської площі (Харківська область) показало, що доведена змова є підставою скасувати дозвіл на надра як угоду, що суперечить інтересам держави та суспільства.

    АМКУ прямо наголошує: встановлення змови між учасниками аукціону створює підстави для судового оскарження й анулювання спецдозволу на користування надрами. Тобто видобувні права, отримані «в дружньому колі», можуть бути відібрані через суд.

    Контекст

    • У більшості описаних випадків торги відбулися ще 2020–2023 року, але рішення по них ухвалюють лише тепер — восени 2025-го. Це означає, що частина дозвілів уже кілька років у роботі, компанії встигли оформити видобувні права або навіть перепродати їх пов’язаним структурам.
    • У низці історій (граніт, бурштин) вказуються сталі групи бенефіціарів, які заходять на торги кількома юрособами і далі переоформлюють спецдозвіл усередині власної мережі.
    • АМКУ публікує такі рішення відкрито, а інформація про змови вноситься до зведених відомостей щодо порушень конкурентного законодавства. Це може стати підставою для недопуску таких компаній до майбутніх закупівель.

    Після встановлення факту змови слово за судами: саме вони можуть визнати результати аукціону недійсними, розірвати договір на користування надрами й анулювати спецдозвіл. Така практика вже застосовувалася раніше, коли суди скасовували дозволи, куплені через узгоджені торги.

    Антикорупційний аспект очевидний: надра — це державний ресурс, а змова на аукціоні означає, що бюджет недоотримав гроші, а право на видобуток отримали «свої» структури під заздалегідь погоджений сценарій. Тепер ці кейси можуть стати підставою не просто для штрафів, а для повернення ділянок у нормальну конкурентну процедуру.