Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.
Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».
Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.
Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.
Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.
Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.
Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.
За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.
Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.
Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.
Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.
За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.
На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».
Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.
За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.
Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.
