Позначка: атака дронів

  • Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські війська вранці у неділю, 26 липня, атакували Кривий Ріг у Дніпропетровській області безпілотниками. Один із дронів влучив у великий торговельний центр, після чого будівлю охопила масштабна пожежа. Над місцем удару здійнявся густий стовп чорного диму, який було видно з різних районів міста.

    Про атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, внаслідок російського удару у торговельному центрі виникла пожежа. Спочатку інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася, адже на місці тривали аварійно-рятувальні роботи.

    Повітряну тривогу у Кривому Розі оголосили близько 05:01. Повітряні сили Збройних сил України попереджали мешканців про рух реактивних безпілотників у напрямку міста. Приблизно о 05:54 жителі кількох районів почули потужний вибух, після якого у районі влучання з’явився великий стовп диму.

    Реактивні дрони відрізняються від звичайних ударних безпілотників вищою швидкістю польоту. Через це час між оголошенням загрози та можливим ударом може бути значно коротшим, а в сил протиповітряної оборони та цивільного населення залишається менше часу для реагування. Водночас офіційні органи станом на момент публікації не уточнювали конкретну модель безпілотника, який влучив у торговельний центр.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул згодом повідомив, що рятувальникам вдалося локалізувати пожежу. Після цього тривало остаточне гасіння осередків вогню та розбір пошкоджених конструкцій. Для забезпечення безперебійної роботи пожежників міський водоканал та інші комунальні підприємства організували підвезення води.

    За попередньою інформацією міської влади, внаслідок удару люди не постраждали. Вілкул наголосив, що станом на час його повідомлення даних про загиблих або поранених не було. Водночас остаточні висновки щодо наслідків атаки можуть бути зроблені лише після завершення обстеження всієї території та розбору конструкцій.

    Офіційно обласна та міська влада назвали пошкоджений об’єкт торговельним центром, не зазначаючи його комерційної назви. Водночас місцеві медіа і Telegram-канали повідомили, що під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр». Цю інформацію також поширила низка українських видань, однак вона спочатку базувалася саме на повідомленнях місцевих ресурсів.

    За даними «Новинарні», криворізький «Епіцентр» працював у місті з грудня 2007 року та забезпечував роботою близько 400 людей. Видання також зазначило, що це був єдиний будівельний гіпермаркет цієї мережі у Кривому Розі.

    На оприлюднених у місцевих пабліках кадрах видно, що вогонь охопив значну частину будівлі. Над торговельним центром підіймалися густі клуби чорного диму, а полум’я виривалося з покрівлі та внутрішніх приміщень. Масштаб пожежі ускладнював роботу рятувальників, оскільки у великих торговельних комплексах може зберігатися значна кількість легкозаймистих матеріалів, зокрема деревини, пластмас, лакофарбової продукції, текстилю та товарів для ремонту.

    Точну площу займання, ступінь руйнування будівлі та суму збитків офіційні служби на момент перших повідомлень не називали. Також не було підтверджено, чи перебували працівники або відвідувачі всередині торговельного центру безпосередньо під час удару.

    Ймовірно, ранній час атаки допоміг уникнути великої кількості жертв, оскільки торговельний центр ще не працював у звичайному денному режимі. Проте це є висновком із часу удару, а не офіційно встановленою причиною відсутності постраждалих.

    Атака на Кривий Ріг стала частиною масштабного російського повітряного нападу на Україну в ніч проти 26 липня. Тієї ночі російські війська застосували балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та 136 ударних і імітаційних безпілотників. Вибухи та пошкодження фіксували у різних регіонах країни, зокрема у Києві та Харкові.

    У самому Кривому Розі це не перший удар по цивільних і комерційних об’єктах протягом липня. Раніше російський безпілотник влучив у приміщення логістичної компанії, де також спалахнула масштабна пожежа. Тоді вогонь пошкодив будівлю та транспорт підприємства, однак поширення пожежі на сусідні об’єкти вдалося зупинити.

    Крім того, російські війська неодноразово атакували промислові підприємства, житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу. Через регулярні удари місто змушене постійно залучати значні сили рятувальників, медиків, поліції та комунальних служб до ліквідації наслідків обстрілів.

    Неспокійною минула доба і в інших районах Дніпропетровської області. За даними обласної влади, російська армія майже 20 разів атакувала три райони регіону артилерією та безпілотниками. У Павлограді постраждав 66-річний чоловік, який лікуватиметься амбулаторно. У Нікопольському районі під ударами перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади, де серед пошкоджених об’єктів був універмаг.

    Правоохоронці та профільні служби мають задокументувати наслідки удару по торговельному центру як чергової російської атаки на цивільну інфраструктуру. Після завершення гасіння рятувальники повинні перевірити приміщення, обстежити пошкоджені конструкції та встановити, чи немає під завалами людей.

    Мешканців Кривого Рогу закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо після повідомлень про рух реактивних безпілотників. Через високу швидкість таких цілей між попередженням та вибухом може пройти зовсім небагато часу. Під час тривоги необхідно негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій.

    Станом на останнє офіційне оновлення пожежу у торговельному центрі локалізували, її гасіння продовжувалося. Попередньо, обійшлося без постраждалих. Остаточні масштаби руйнувань та матеріальних збитків встановлюють відповідні служби.

  • Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    У ніч проти 26 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши одночасно балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав на нічний час, коли ворог традиційно намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати ударів по цивільній інфраструктурі.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, повітряний напад розпочався ще ввечері 25 липня і тривав упродовж ночі. Російські війська використали одразу кілька типів засобів повітряного ураження. Загалом ворог випустив одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 із району над акваторією Чорного моря, сім балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, які були запущені з території Брянської, Курської та Воронезької областей РФ, а також 136 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих безпілотників, а також “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів України, зокрема з Брянська, Курська, Орла, Міллерового, Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та Гвардійського в тимчасово окупованому Криму.

    Попри масштаб атаки, українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність. До відбиття повітряного нападу були залучені винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України. Саме комплексне застосування різних засобів дозволило значно зменшити наслідки масованого удару.

    Станом на 08:30 ранку, за попередніми даними Повітряних сил, українським захисникам неба вдалося збити або подавити одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять із семи балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, а також 104 ворожі безпілотники різних типів. Таким чином українська ППО нейтралізувала понад 110 повітряних цілей, які Росія спрямувала на територію країни.

    Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих повітряних цілей впали ще на семи локаціях. Подібні випадки є типовими під час відбиття масованих атак, адже навіть успішне перехоплення ракети чи дрона не гарантує відсутності небезпеки через падіння уламків.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. Російські війська застосували по столиці балістичні ракети, через що в місті пролунала серія потужних вибухів. Влада повідомила про влучання у трьох районах столиці, а на місцях ударів розпочали роботу рятувальники, медики та комунальні служби. Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії наслідків нічного обстрілу, на яких видно пошкодження будівель, пожежі та роботу рятувальних підрозділів.

    Комбінований характер атаки свідчить про те, що російське командування продовжує використовувати тактику одночасного запуску різних типів озброєння. Спочатку запускаються великі групи безпілотників, які змушують систему ППО працювати в посиленому режимі, після чого застосовуються ракети різних типів, зокрема балістичні. Така схема має на меті перевантаження української оборони та створення додаткових можливостей для прориву окремих засобів ураження.

    Особливу складність для системи протиповітряної оборони становлять саме балістичні ракети. Вони рухаються на значно вищих швидкостях, ніж крилаті ракети чи безпілотники, що суттєво скорочує час на реагування. Попри це, українським військовим вдалося знищити п’ять із семи таких ракет, що свідчить про високий рівень підготовки розрахунків ППО та ефективність сучасних засобів протиракетної оборони.

    Варто зазначити, що серед безпілотників Росія вкотре використала не лише ударні Shahed, а й дрони-імітатори. Їхнім головним завданням є відволікання уваги сил ППО, витрачання боєкомплекту та створення складнішої повітряної обстановки. Подібну тактику російська армія активно використовує протягом останніх місяців, комбінуючи ударні та хибні цілі.

    Ще напередодні нічного удару Президент України Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність нової масштабної атаки. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією чергового ракетного удару, який міг відбутися найближчими двома добами. Уже в ніч на 26 липня цей прогноз підтвердився, коли Росія здійснила один із найбільших комбінованих обстрілів останніх тижнів.

    Попри значний масштаб атаки, результати роботи української ППО демонструють, що система протиповітряної оборони продовжує ефективно протидіяти навіть складним комбінованим ударам. Знищення більшості ракет і понад сотні безпілотників дозволило уникнути значно серйозніших наслідків, хоча окремі ракети та дрони все ж досягли своїх цілей.

    Повітряні сили наголошують, що повітряна загроза залишається актуальною, а російські війська продовжують застосовувати змішану тактику ударів, поєднуючи балістичні ракети, авіаційні засоби ураження та великі групи безпілотників. Саме тому українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки. Як показує нинішня атака, навіть за високої ефективності роботи ППО окремі ракети та дрони можуть прориватися до цілей, а уламки збитих повітряних об’єктів становлять серйозну небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.

  • Нічний удар по Сумах: росіяни атакували місто реактивними дронами, є загиблі та масштабні руйнування

    Нічний удар по Сумах: росіяни атакували місто реактивними дронами, є загиблі та масштабні руйнування

    Російські війська ввечері 24 липня здійснили чергову атаку на Суми, застосувавши безпілотники, зокрема дрон реактивного типу. Внаслідок ударів загинули щонайменше двоє людей, ще троє отримали поранення. Окрім людських жертв, пошкоджено низку об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема автозаправну станцію, супермаркет, складські приміщення, транспорт та житловий будинок.

    Про атаку повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. Близько 23:09 він заявив, що Сумська громада перебуває під масованою атакою ворожих безпілотників. За його словами, один із реактивних дронів влучив по об’єкту цивільної інфраструктури. Внаслідок удару були пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. Спочатку повідомлялося про одного загиблого та кількох постраждалих.

    Згодом виконувач обов’язків міського голови Сум Артем Кобзар уточнив інформацію щодо наслідків атаки. За його словами, кількість загиблих зросла до двох осіб, а також відомо щонайменше про трьох поранених. Він повідомив, що один із ударів припав по об’єкту цивільної інфраструктури в Зарічному районі міста. Крім того, у Ковпаківському районі російські війська атакували автозаправну станцію, де виникла пожежа, а також пошкодили дах багатоквартирного житлового будинку.

    Начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко повідомив, що ще одним наслідком атаки стало влучання у дах одного із супермаркетів. Інформація щодо масштабів пошкоджень продовжує уточнюватися, а на місцях працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби, які ліквідовують наслідки обстрілів і надають допомогу постраждалим.

    Місцева влада наголошує, що остаточні дані щодо кількості постраждалих і масштабів руйнувань можуть змінюватися, оскільки триває обстеження уражених територій. Жителів закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози нових атак.

    Суми залишаються однією з головних цілей російських обстрілів. Останніми тижнями місто зазнає атак практично щодня, нерідко кілька разів на добу. Зокрема, в ніч на 21 липня російські окупанти атакували дев’ятиповерховий житловий будинок ударними безпілотниками, внаслідок чого на першому поверсі виникла пожежа. Того ж дня удару зазнав торговельний центр, де спалахнула масштабна пожежа. Під час її ліквідації російські війська здійснили повторний обстріл, унаслідок чого були пошкоджені та знищені два автомобілі Державної служби з надзвичайних ситуацій. Черговий нічний удар по Сумах вкотре підтверджує, що російська армія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру українських міст, створюючи загрозу для життя мирного населення.

  • У Криму горить склад Wildberries після атаки дронів

    У Криму горить склад Wildberries після атаки дронів

    У ніч на 24 липня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів на тлі масштабної атаки безпілотників. За повідомленнями російських Telegram-каналів та OSINT-спільнот, вибухи були зафіксовані одразу в кількох містах півострова, а одним із наслідків атаки стала масштабна пожежа на складі російського маркетплейса Wildberries у Сімферополі.

    За наявною інформацією, загрозу застосування безпілотників оголосили ще ввечері, після 22:20. Уже приблизно за годину місцеві жителі почали повідомляти про вибухи в різних районах окупованого півострова. Зокрема, гучно було в Севастополі, у Феодосії повідомляли про можливий удар поблизу морського порту, а в Сімферополі очевидці зафіксували пожежу в районі ДРЕС. За даними OSINT-аналітиків, під ударом могла опинитися теплоелектроцентраль, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після першої години ночі в мережі почали масово поширюватися відео масштабної пожежі на території сортувального центру Wildberries у Сімферополі. На оприлюднених кадрах видно сильне займання та яскраві спалахи, які деякі очевидці порівнювали із салютом. Вогонь охопив значну площу об’єкта, а над місцем пожежі здіймався густий дим.

    Згодом інформацію про інцидент фактично підтвердила сама компанія Wildberries. У пресслужбі повідомили, що через надзвичайну ситуацію персонал сортувального центру був оперативно евакуйований відповідно до вимог безпеки. Водночас про масштаби пошкоджень, можливі втрати чи причини займання компанія не повідомила.

    Офіційна російська влада на момент публікації не надала детальних коментарів щодо причин вибухів і пожежі, а також не підтвердила можливе ураження інших об’єктів інфраструктури. Інформація про постраждалих також поки відсутня.

    Останнім часом атаки по військових та логістичних об’єктах на території окупованого Криму відбуваються дедалі частіше. Зокрема, 19 липня повідомлялося, що українські безпілотники майже повністю паралізували роботу Керченської поромної переправи, яка відіграє важливу роль у забезпеченні російського угруповання на півострові. Також раніше стало відомо, що російська окупаційна влада посилює контроль над Кримом, зокрема обмежує роботу мобільного зв’язку та доступу до інтернету в окремих районах, пояснюючи це питаннями безпеки. Водночас незалежно перевірити більшість повідомлень із тимчасово окупованої території наразі неможливо.

  • Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    У ніч на 21 липня Росія зазнала однієї з наймасштабніших комбінованих атак за останній час. Повідомлення про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі надходили одразу з кількох регіонів країни. За даними російських OSINT-спільнот, місцевих Telegram-каналів та офіційних заяв російської влади, під удар потрапили Липецька, Бєлгородська та Волгоградська області, а також район Анапи, тимчасово окупований Крим і Маріуполь. Станом на ранок офіційного підтвердження з боку України щодо причетності до атак не було.

    Липецьк: масштабна пожежа біля НЛМК і ТЕЦ-2

    Найбільший резонанс викликали події у Липецьку. Ще ввечері в області було оголошено ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі почали повідомляти про серію вибухів. Незабаром у соцмережах з’явилися численні відео із великою пожежею, що спалахнула в промисловій зоні міста.

    OSINT-аналітики геолокували займання в районі між Липецькою ТЕЦ-2 та територією Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК). За оприлюдненими кадрами неможливо однозначно встановити, який саме об’єкт був уражений. Водночас очевидці повідомляли про густий дим і сильне полум’я, що було видно з різних районів міста.

    Губернатор Липецької області Єгор Артамонов підтвердив факт атаки та повідомив, що пожежа виникла на території одного з промислових майданчиків на Передельчеській вулиці. За його словами, площа займання сягнула приблизно 2500 квадратних метрів, до ліквідації вогню залучили додаткові пожежно-рятувальні підрозділи. Водночас російська влада не уточнила, який саме об’єкт постраждав та що стало причиною пожежі.

    Особливу увагу привернув Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших металургійних заводів Росії. НЛМК виробляє близько п’ятої частини всієї російської сталі та входить до числа ключових підприємств російської металургії. Хоча компанія офіційно заявляє, що не виготовляє продукцію військового призначення, українська сторона раніше неодноразово зазначала, що сталь комбінату використовується підприємствами, які виконують оборонні замовлення для російського військово-промислового комплексу.

    Не менш важливим об’єктом є Липецька ТЕЦ-2, яка забезпечує теплопостачання значної частини міста та низки промислових підприємств регіону. Саме тому будь-які інциденти в цьому районі можуть вплинути не лише на промисловість, а й на роботу міської інфраструктури.

    Бєлгородщина: повідомляють про перебої з водопостачанням

    Під атакою цієї ж ночі опинилася і Бєлгородська область, яка регулярно зазнає ударів через близькість до українського кордону.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про численні вибухи над Бєлгородом, активну роботу систем протиповітряної оборони та падіння уламків ракет у різних районах міста. Також з’явилася інформація про перебої з водопостачанням у частині Бєлгорода, що може свідчити про пошкодження об’єктів енергетичної або комунальної інфраструктури. Однак офіційного підтвердження характеру цих пошкоджень наразі немає.

    Оперативний штаб Бєлгородської області заявив, що під час нічної атаки постраждалих не зафіксовано. Деталі щодо наслідків ударів російська влада поки не розкриває.

    Волгоград: ракетна небезпека і повідомлення про вибухи

    Жителі Волгограда також повідомляли про вибухи та сирени повітряної тривоги. У регіоні оголосили ракетну небезпеку, однак інформація про можливі влучання або руйнування поки що не підтверджена.

    Станом на ранок місцева влада не повідомила про пошкодження критичної інфраструктури чи постраждалих.

    Дрони фіксували над Анапою, Кримом та Маріуполем

    Крім ракетних ударів, цієї ночі повідомлялося і про активність безпілотників. За даними російських пабліків, вибухи лунали в районі Анапи, тимчасово окупованого Криму та Маріуполя.

    У Криму очевидці повідомляли про роботу ППО та серію вибухів у різних районах півострова. Офіційної інформації про можливі пошкодження військових чи інфраструктурних об’єктів поки що немає.

    Росія не уточнює масштаби наслідків

    Попри численні фото й відео масштабної пожежі у Липецьку, російська влада поки що не повідомляє, чи зазнали пошкоджень Новолипецький металургійний комбінат або Липецька ТЕЦ-2. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.

    Так само відсутні підтвердження щодо можливих уражень інших промислових або військових об’єктів у Бєлгородській та Волгоградській областях.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше завдають ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі в глибині території Росії. Українська влада традиційно не коментує більшість таких операцій до появи офіційної інформації.

    Нагадаємо, напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про знищення восьми важливих елементів російської протиповітряної оборони, а Центр спеціальних операцій СБУ “Альфа” заявив про ураження координаційного центру ФСБ РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ці удари стали черговим етапом кампанії зі знищення військової інфраструктури та логістичних можливостей Росії.

  • Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Удар по Миколаєву зранку: після атаки РФ пошкоджено дві автозаправки

    Вранці 20 липня російські війська здійснили чергову атаку ударними безпілотниками по Миколаївській області. Під ударом опинився обласний центр, де внаслідок влучань та падіння уламків пошкоджено дві будівлі автозаправних станцій і багатоповерховий житловий будинок. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Про це повідомила Миколаївська обласна військова адміністрація.

    За даними ОВА, російська армія атакувала регіон ударними безпілотниками типу Shahed та «Гербера». У Миколаєві пошкодження отримали дві будівлі автозаправних станцій, а також вибито вікна у багатоповерховому житловому будинку.

    «Сьогодні вранці ворог атакував область ударними БпЛА типу Shahed/”Гербера”. Внаслідок атаки у місті Миколаєві пошкоджено дві будівлі АЗС та вікна багатоповерхівки. Постраждалих немає», – йдеться у повідомленні Миколаївської ОВА.

    На місцях влучань працюють екстрені служби, які документують наслідки російської атаки та оцінюють масштаби завданих збитків. Інформації про займання чи серйозні руйнування на автозаправних станціях наразі не надходило.

    Одночасно з атакою на Миколаїв російський безпілотник влучив у Полтавській області. Там дрон упав на територію одного з приватних промислових підприємств, спричинивши пожежу. Вогонь оперативно ліквідували підрозділи ДСНС, а інформації про травмованих не надходило.

    Ранковий удар став продовженням масштабної повітряної атаки Росії на Україну. У ніч проти 20 липня окупанти застосували дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed, «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». За даними Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона знешкодила 81 ворожий безпілотник, однак частина засобів повітряного нападу досягла своїх цілей.

    Миколаївщина залишається одним із регіонів, який регулярно зазнає ударів російських безпілотників. Лише кілька днів тому окупанти атакували портову інфраструктуру Миколаєва, де загинули двоє українських моряків, а також були пошкоджені три цивільні судна під іноземними прапорами.

    Останнім часом російські війська дедалі частіше атакують автозаправні станції та іншу цивільну інфраструктуру у прифронтових регіонах. На цьому тлі низка операторів паливного ринку вже змінила правила роботи. Зокрема, мережа WOG запровадила особливий режим на АЗС у кількох прифронтових областях: у нічний час окремі заправки не працюють, а під час повітряної тривоги відпуск пального тимчасово припиняється. Такі заходи мають мінімізувати ризики для працівників і клієнтів у разі повторних атак.

    Крім того, у Коростенському районі Житомирської області рішенням місцевої влади всі автозаправні станції тепер зобов’язані припиняти роботу під час повітряної тривоги та організовувати евакуацію персоналу й відвідувачів до найближчих укриттів.

    Військові та представники влади вкотре закликають українців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів, поєднуючи запуск ракет і безпілотників по цивільній та критичній інфраструктурі. Залишатися в укриттях до офіційного відбою небезпеки — головна рекомендація під час таких атак.

  • Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    У ніч проти 20 липня Росія здійснила чергову комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши керовані авіаційні ракети та майже сотню безпілотників різних типів. До відбиття удару були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знешкодила більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, із 18:00 19 липня російські війська випустили по Україні:

    • 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
    • 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed (у тому числі реактивні модифікації), дрони «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    Пуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих українських територій. Безпілотники стартували з районів Курська, Міллерового та Орла, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму. Керовані авіаційні ракети Х-59/69 були випущені з території тимчасово окупованого Криму.

    Для відбиття атаки українські Сили оборони застосували всі наявні компоненти системи протиповітряної оборони. У роботі брали участь винищувальна авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори безпілотних систем і мобільні вогневі групи. Така багаторівнева система дозволяє одночасно знищувати повітряні цілі вогневими засобами та пригнічувати їх засобами РЕБ.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:00 українська ППО збила або подавила 81 ворожий безпілотник типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших. Повітряні сили уточнили, що знешкодження відбулося на півночі, півдні та сході країни.

    Попри успішну роботу протиповітряної оборони, уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційними даними, зафіксовано влучання однієї керованої ракети та дев’яти ударних безпілотників на дев’яти різних локаціях. Крім того, ще одна ракета не досягла визначеної цілі. Детальна інформація про наслідки ударів, масштаби руйнувань чи можливих постраждалих на момент оприлюднення ранкового зведення не уточнювалася.

    У Повітряних силах також наголосили, що повітряна атака на момент публікації звіту ще тривала. У небі залишалися кілька російських безпілотників, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час небезпеки та дотримуватися всіх правил безпеки.

    Росія продовжує регулярно застосовувати комбіновану тактику ударів, одночасно використовуючи ракети та великі групи ударних і хибних безпілотників. Дрони-імітатори створюють додаткове навантаження на систему ППО, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення справжніх ударних цілей. Одночасно застосування різних типів озброєння ускладнює роботу протиповітряної оборони та потребує використання різних засобів перехоплення.

    Останніми місяцями Повітряні сили регулярно повідомляють про використання Росією не лише дронів Shahed, а й безпілотників типів «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль» та дронів-імітаторів «Пародія». Такі апарати використовуються для розвідки, відволікання української ППО або безпосереднього ураження цілей.

    Українські військові вкотре наголошують, що навіть після оприлюднення ранкових зведень загроза може зберігатися. Через це громадян закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил та місцевої влади, не нехтувати сигналами повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Російське військове командування віддало наказ посилити удари безпілотниками по автозаправних станціях, цивільному транспорту та іншій інфраструктурі у прифронтових і прикордонних районах України. Про нову загрозу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, закликавши жителів небезпечних регіонів не ігнорувати повітряні тривоги та максимально обмежувати перебування поблизу потенційних цілей.

    За інформацією української воєнної розвідки, російські підрозділи отримали вказівку активніше атакувати заправки, вантажівки, автобуси та легкові автомобілі. Йдеться не лише про транспорт, який може використовуватися військовими, а про фактичне розширення кампанії терору проти цивільного населення. Особливо високою залишається небезпека у населених пунктах, розташованих поблизу лінії фронту та російського кордону.

    Безпосередніми виконавцями наказу, за даними ГУР, визначили російський центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон», а також операторів дронів зі складу лінійних підрозділів окупаційної армії. Удари мають здійснюватися безпілотниками, якими пілоти можуть керувати в режимі реального часу та перенаправляти їх уже після виявлення конкретної цілі.

    У переліку систем, які росіяни планують застосовувати для таких атак, розвідка назвала дрони «Молнія-1» і «Молнія-2», модифікації «Герань-сікер» та «Гербера-сікер», баражуючий боєприпас «Ланцет», безпілотник V2U та інші подібні апарати. Частина таких дронів оснащується камерами та системами наведення, які дозволяють оператору шукати автомобілі, коригувати траєкторію польоту та намагатися завдати точкового удару.

    Саме ця особливість робить загрозу особливо серйозною для цивільного транспорту. На відміну від масованих атак далекобійними дронами по заздалегідь визначених координатах, керовані апарати можуть тривалий час перебувати в повітрі, вести пошук цілі вздовж доріг і переслідувати окремі автомобілі.

    Найвищий ризик стосується Сумської, Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та Чернігівської областей, а також окремих районів інших регіонів, які розташовані неподалік від кордону або потрапляють у радіус дії російських тактичних безпілотників. Водночас ГУР не публікувало закритого або вичерпного переліку конкретних районів, тому твердження про безпеку інших територій було б передчасним.

    Українська розвідка також звернула увагу на низький рівень підготовки частини російських операторів. Через помилки в орієнтуванні та ідентифікації цілей окупанти періодично атакують власний транспорт і військовослужбовців.

    Один із таких випадків стався поблизу населеного пункту Глушкове в Курській області Росії. За даними ГУР, оператори 1427-го мотострілецького полку втратили орієнтування та навели дрон «Молнія-2» на цивільний автомобіль УАЗ, відомий як «Буханка». Безпілотник не влучив безпосередньо в машину та вибухнув приблизно за десять метрів від неї.

    Інший інцидент зафіксували на Запорізькому напрямку. Там російські оператори помилково вдарили по пікапу, в якому перебували військовослужбовці окупаційної армії. У розвідці назвали цей випадок черговим проявом так званого дружнього вогню.

    Водночас у ГУР застерігають, що окремі атаки на території самої Росії можуть бути не випадковістю. Українська розвідка допускає, що російські спецслужби іноді навмисно організовують або інформаційно перекручують такі інциденти, щоб звинуватити Україну, посилити антиукраїнську пропаганду та виправдати подальшу ескалацію.

    Повідомлення ГУР з’явилося на тлі посилення заходів безпеки навколо українських автозаправних станцій. Після російських атак на паливну інфраструктуру влада Коростенського району Житомирської області заборонила роботу всіх АЗС під час повітряної тривоги. Працівники й відвідувачі повинні залишати територію станцій та переходити до укриттів або інших безпечних місць. Голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко пояснив рішення підвищеною загрозою для цивільного населення після ударів по паливних об’єктах на півночі області.

    Особливий режим роботи раніше запровадила й мережа WOG. Із 1 липня обмеження діють на заправних комплексах у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, а також на частині станцій у Полтавській області. У цих регіонах окремі АЗК не працюють із 21:00 до 07:00, уночі вимикають зовнішнє освітлення, а під час повітряної тривоги припиняють відпуск пального, зокрема через дистанційний сервіс.

    У компанії також рекомендували водіям не залишати автомобілі та не планувати нічні стоянки великогабаритного транспорту поруч із заправками. Це пов’язано з тим, що скупчення машин, цистерни з пальним і добре помітне освітлення можуть збільшувати ризики під час російських атак.

    Окрему небезпеку становлять вантажівки та автобуси на відкритих ділянках доріг. У прифронтових районах водіям радять за можливості не зупинятися надовго на узбіччях, уникати скупчень транспорту та стежити за повідомленнями місцевих військових адміністрацій. Під час оголошення повітряної тривоги необхідно припинити рух, якщо це можна зробити безпечно, залишити автомобіль і пройти до найближчого укриття.

    У разі появи дрона над дорогою не варто залишатися всередині машини або намагатися знімати безпілотник на телефон. Автомобіль є помітною ціллю, а вибух навіть за кілька метрів може спричинити тяжкі поранення уламками та ударною хвилею. Потрібно відійти від транспорту, сховатися за міцною перешкодою або в заглибленні місцевості та повідомити про побачене військовим чи правоохоронцям, не публікуючи точне місце роботи українських сил у соцмережах.

    У ГУР наголошують, що наказ російського командування створює реальну та безпосередню загрозу цивільному населенню. Цілеспрямовані атаки на автобуси, легковики, вантажний транспорт і заправки можуть мати не лише людські жертви, а й ширші наслідки — перебої з постачанням пального, ускладнення евакуації, доставки гуманітарної допомоги та роботи екстрених служб.

    Офіційно підтверджена інформація наразі свідчить саме про намір Росії активізувати дронові удари по транспортній і паливній інфраструктурі. Точні строки, масштаби кампанії та перелік конкретних населених пунктів розвідка не розкриває. Тому жителям прифронтових і прикордонних громад рекомендують сприймати попередження серйозно, стежити за офіційними повідомленнями та не ігнорувати сигнали небезпеки.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    У ніч проти 12 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши крилаті авіаційні ракети, протирадіолокаційні ракети та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав одразу на кілька регіонів країни, а сили протиповітряної оборони працювали практично всю ніч, відбиваючи масований повітряний напад. Попри успішну роботу українських захисників неба, уникнути влучань цього разу не вдалося — зафіксовані удари по цивільній інфраструктурі, виникли пожежі, є постраждалі.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, російська армія випустила по Україні 13 ракет та 115 ударних безпілотників і дронів-імітаторів. Зокрема, ворог застосував дев’ять керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69, чотири протирадіолокаційні ракети Х-31, а також ударні БпЛА типу Shahed, реактивні безпілотники, “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Курської, Орловської, Ростовської областей Росії, Краснодарського краю, а також із тимчасово окупованого Криму та окупованої частини Донецької області.

    До відбиття атаки були залучені винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Комплексна робота різних складових української системи ППО дозволила суттєво зменшити наслідки чергового масованого удару.

    За попередніми даними станом на 08:30, українським оборонцям вдалося збити або подавити сім із дев’яти керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 95 ударних безпілотників різних типів. Таким чином, загалом було нейтралізовано 102 повітряні цілі, що стали частиною нічної атаки. Протирадіолокаційні ракети Х-31, за попередньою інформацією, своїх цілей не досягли, однак остаточні результати їхнього застосування ще уточнюються.

    Попри ефективну роботу ППО, російським військам вдалося завдати певної шкоди. За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 19 ударних безпілотників на 12 різних локаціях. Крім цього, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксували ще у 12 місцях. Це вкотре демонструє, що навіть за високої ефективності української протиповітряної оборони повністю уникнути наслідків масованих атак, коли ворог одночасно запускає десятки ракет і понад сотню дронів, надзвичайно складно.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкової статистики. Частина російських безпілотників продовжувала перебувати у повітряному просторі України, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Харків. Російські безпілотники вдарили по Шевченківському та Київському районах міста. Внаслідок ударів виникли пожежі, пошкоджено понад два десятки житлових будинків, гаражі та цивільну інфраструктуру. За інформацією місцевої влади, постраждали щонайменше троє людей, серед яких 16-річна дівчина. На місцях працювали рятувальники, комунальні служби та правоохоронці.

    Не менш складною була ситуація у Дніпрі. Російський ударний безпілотник влучив по підприємству харчової промисловості. На території об’єкта зафіксували пошкодження виробничих будівель. Інформацію щодо масштабів руйнувань і можливих постраждалих місцева влада уточнювала протягом ранку.

    У Кривому Розі ніч також виявилася трагічною. Російські війська двічі атакували місто ударними безпілотниками. Перший удар забрав життя двох людей, після чого окупанти здійснили повторну атаку. Подібна тактика повторних ударів, коли під загрозою опиняються рятувальники та медики, уже неодноразово застосовувалася Росією під час обстрілів українських міст.

    Під час цієї атаки російські військові традиційно використовували змішану тактику. Одночасне застосування різних типів ракет, ударних дронів і безпілотників-імітаторів має на меті максимально перевантажити українську систему ППО. Дрони-приманки змушують українських військових витрачати ресурси на їхнє виявлення та супровід, тоді як основні ударні засоби намагаються прорватися до визначених цілей. Саме тому українські Повітряні сили постійно вдосконалюють взаємодію між авіацією, мобільними вогневими групами, засобами РЕБ і зенітними комплексами.

    Окрему увагу цього разу привернуло застосування реактивних ударних безпілотників, які мають значно більшу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Такі дрони суттєво скорочують час на реагування та створюють додаткові виклики для системи протиповітряної оборони. Водночас українські військові вже адаптують тактику боротьби з новими типами загроз.

    Повітряні сили ЗСУ наголошують, що кожна подібна ніч підтверджує необхідність подальшого посилення української протиповітряної оборони сучасними системами, ракетами-перехоплювачами та засобами радіоелектронної боротьби. Високий відсоток збитих повітряних цілей свідчить про ефективність українських захисників неба, однак масовані комбіновані удари продовжують становити серйозну небезпеку для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Росія вже багато місяців практично щоночі застосовує тактику комбінованих атак, поєднуючи ракети різних типів із великою кількістю ударних безпілотників. Метою таких ударів залишаються виснаження української ППО, завдання максимальної шкоди цивільній інфраструктурі та психологічний тиск на населення. Попри це українські сили оборони продовжують демонструвати високу ефективність, знищуючи переважну більшість повітряних цілей навіть під час наймасштабніших атак.