Mmakaje

Позначка: атака рф

  • Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Удар по пляжу з людьми: Росія атакувала Запоріжжя, серед поранених троє дітей

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Запоріжжя. Під ворожою атакою опинився міський пляж, де на момент обстрілу перебували люди. Внаслідок удару поранення отримали четверо осіб, серед яких троє дітей.

    Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За його словами, атака сталася вдень 24 червня на тлі оголошеної в області повітряної тривоги через загрозу застосування російських ударних безпілотників.

    За попередніми даними, внаслідок удару постраждали четверо людей. Троє з них — діти.

    “Поранено чотири людини, з них троє дітей. Кожному надається медична допомога”, — повідомив Іван Федоров.

    На місце події оперативно прибули медики, рятувальники та правоохоронці. Постраждалим надається необхідна допомога, інформація щодо їхнього стану уточнюється.

    Крім постраждалих, зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури. Унаслідок вибуху пошкоджені автомобілі, які перебували поруч із місцем удару, а також будівля закладу харчування, який наразі не працює.

    Опубліковані місцевою владою фотографії свідчать про значні пошкодження на території відпочинкової зони. На місці видно понівечені автівки, вибиті вікна та сліди вибухової хвилі.

    Цей удар став черговим випадком, коли російська армія атакує цивільні об’єкти та місця відпочинку мирних жителів. Запоріжжя регулярно зазнає ударів дронами, керованими авіабомбами та ракетами, а мешканці міста фактично щодня перебувають під загрозою нових атак.

    Останніми тижнями російські війська посилили застосування безпілотників проти прифронтових регіонів України. Військові аналітики зазначають, що ворог дедалі частіше використовує комбіновані атаки, поєднуючи удари дронами та іншими засобами ураження.

    У Запорізькій області повітряні тривоги через загрозу ударних БпЛА останнім часом оголошуються практично щодня. Українські сили протиповітряної оборони продовжують відбивати атаки, однак окремі цілі все ж досягають населених пунктів.

    Місцева влада вкотре закликала жителів регіону не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити в укриття під час оголошення небезпеки.

    Правоохоронці та профільні служби продовжують працювати на місці удару. Остаточні наслідки атаки та тип застосованого озброєння встановлюються.

    Російські війська систематично завдають ударів по цивільних об’єктах Запоріжжя, попри норми міжнародного гуманітарного права. Внаслідок таких атак регулярно страждають мирні жителі, серед яких дедалі частіше опиняються діти.

  • Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Російські війська завдали чергового удару по Херсону, атакувавши об’єкт критичної інфраструктури. Внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилася центральна частина міста. Наразі фахівці встановлюють масштаби пошкоджень та працюють над відновленням енергопостачання.

    Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За його словами, російські окупанти цілеспрямовано атакували один із важливих інфраструктурних об’єктів міста, що призвело до аварійного знеструмлення значної частини обласного центру.

    “Російські військові атакували об’єкт критичної інфраструктури у Херсоні, через що без електропостачання залишилась центральна частина міста. Наслідки ударів з’ясовуємо. Прошу поставитися до ситуації з розумінням”, – повідомив Прокудін.

    Наразі енергетики та профільні служби оцінюють масштаби пошкоджень і визначають обсяг необхідних ремонтних робіт. Інформація про можливих постраждалих або додаткові руйнування уточнюється.

    Херсон залишається однією з головних цілей російських атак після звільнення міста восени 2022 року. Російська армія регулярно обстрілює житлові квартали, транспортну інфраструктуру, медичні заклади, об’єкти енергетики та цивільні підприємства.

    Лише за останній тиждень місто неодноразово опинялося під ударами артилерії та безпілотників. Напередодні російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, внаслідок чого загинув місцевий житель, ще троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Крім того, 19 червня окупанти атакували FPV-дронами два маршрутні автобуси, які перевозили цивільних пасажирів. Тоді поранення дістали семеро людей.

    Місцева влада вкотре закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості перебувати в укриттях під час загрози обстрілів.

    Водночас російські атаки на енергетичну інфраструктуру Херсонщини залишаються одним із ключових елементів тиску на цивільне населення. Через регулярні удари енергетики змушені постійно відновлювати пошкоджені мережі, а мешканці міста періодично стикаються з перебоями електропостачання.

    У Херсонській ОВА запевняють, що всі відповідні служби працюють над якнайшвидшим відновленням електроенергії для споживачів.

    Раніше російська армія вже неодноразово атакувала енергетичні об’єкти Херсона та області, намагаючись залишити жителів без світла, води та тепла. Попри складну безпекову ситуацію, українські енергетики продовжують оперативно ліквідовувати наслідки обстрілів та відновлювати роботу критичної інфраструктури.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    Російські ударні безпілотники в ніч на 12 червня завдали нового масованого удару по залізничній інфраструктурі Сумської області. Під атакою опинилися станції, вокзали, пости електросигналізації та тягові підстанції. Внаслідок обстрілу загинула працівниця «Укрзалізниці», ще одна залізничниця отримала важкі поранення. Це вже другий день поспіль, коли російські удари забирають життя працівників залізниці на Сумщині.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, головний удар припав по Шосткинській громаді. Російські війська застосували ударні дрони типу Shahed для атаки на об’єкт цивільної інфраструктури. У результаті удару загинула 44-річна жінка, ще одна постраждала – 33-річна мешканка громади – зазнала тяжких поранень і була госпіталізована. Також серйозно пошкоджено триповерхову нежитлову будівлю, масштаби руйнувань уточнюються.

    Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив, що загибла працювала оператором на одній із залізничних станцій регіону. За його словами, ворог цілеспрямовано атакував об’єкти залізничної інфраструктури.

    «Ворог спрямував шахеди на станції, вокзали, пости електричної сигналізації та підстанції», – зазначив Перцовський, наголосивши, що на об’єктах були встановлені мобільні укриття, а персонал завчасно отримував попередження про повітряну небезпеку. Однак навіть ці заходи не змогли повністю убезпечити людей від наслідків удару.

    Ще одна працівниця залізниці, яка чергувала на станції під час атаки, отримала поранення. Їй уже провели операцію, і, за словами керівництва компанії, загрози її життю наразі немає.

    Другий день трагедій для Укрзалізниці

    Нинішня атака стала продовженням серії ударів по залізничній інфраструктурі Сумської області. Лише напередодні, 11 червня, російські війська атакували Конотоп. Тоді під удар потрапило локомотивне депо. Внаслідок обстрілу загинула працівниця залізниці, яка прямувала до укриття під час повітряної тривоги. Ще кілька співробітників отримали поранення. Після атаки частина міста залишилася без електропостачання та води.

    Упродовж останніх тижнів залізнична інфраструктура Сумщини стала однією з ключових цілей російських атак. Наприкінці травня російські війська прямими влучаннями десятків дронів фактично знищили будівлю вокзалу у Шостці та пошкодили інфраструктуру станції. Тоді, завдяки перебуванню працівників і пасажирів в укриттях, вдалося уникнути жертв.

    Фото: наслідки ворожої атаки на Сумщині (t.me/Sumy_news_ODA)

    У самій Укрзалізниці після тих ударів наголосили, що вокзал у Шостці був виключно цивільним об’єктом і щоденно обслуговував сотні мешканців регіону. Компанія тоді іронічно назвала його «типовим центром прийняття рішень», реагуючи на традиційні російські спроби виправдати удари по цивільній інфраструктурі.

    Залізниця під постійним вогнем

    Починаючи з весни 2026 року, Сумська область регулярно опиняється під масованими атаками дронів та ракет. Російські війська завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, транспортних вузлах, цивільних підприємствах і житлових кварталах. Лише протягом останнього тижня в регіоні фіксувалися удари по енергетичних об’єктах, автозаправних станціях, поштовому транспорту та медичних закладах. Через атаки неодноразово виникали перебої з електропостачанням у різних громадах області.

    Показовим став і удар по залізничному вокзалу в Сумах 10 червня. Тоді українська ППО збила російський дрон над вокзалом, однак його уламки впали на пасажирський поїзд №143 сполученням Суми – Рахів. Унаслідок падіння уламків загорівся дах одного з вагонів. На щастя, пасажири та поїзна бригада перебували в укритті та не постраждали.

    Попри постійні удари, залізничники продовжують забезпечувати рух поїздів та роботу транспортної системи навіть у прифронтових регіонах. В Укрзалізниці неодноразово наголошували, що залізнична інфраструктура стала однією з головних мішеней російських атак через її критичне значення для евакуації населення, перевезення гуманітарних вантажів і забезпечення стабільної роботи регіонів.

    Нічна атака 12 червня вкотре продемонструвала, що ворог продовжує цілеспрямовану кампанію проти цивільної транспортної інфраструктури України. Ціною роботи залізничників дедалі частіше стають людські життя.

  • “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    Президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на російський удар по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Росії черговим проявом свідомого терору проти критично важливих об’єктів та міжнародної безпеки. Йдеться про атаку безпілотником по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яка сталася в ніч на 7 червня на Київщині.

    За словами глави держави, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту, який має стратегічне значення для ядерної безпеки України та всієї Європи. Зеленський підкреслив, що це не випадковий інцидент і не побічний ефект бойових дій, а усвідомлена атака на інфраструктуру, пов’язану з поводженням із ядерними матеріалами. Він наголосив, що такі дії є черговим підтвердженням того, що Росія веде війну методами системного терору, не зважаючи на потенційні наслідки для довкілля та цивільного населення.

    Президент повідомив, що після влучання безпілотника на території сховища виникла пожежа, однак українським рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати загоряння. За попередніми даними, площа пожежі становила близько 40 квадратних метрів. Він окремо підкреслив, що завдяки швидкій реакції екстрених служб вдалося уникнути більш серйозних наслідків.

    Водночас Зеленський зазначив, що станом на зараз радіаційний фон на території об’єкта залишається в межах норми, а загрози для населення немає. Попри це сам факт атаки на ядерну інфраструктуру, за його словами, є надзвичайно небезпечним сигналом, який має викликати жорстку реакцію міжнародної спільноти. Президент наголосив, що такі удари створюють ризики не лише для України, а й для всієї системи ядерної безпеки в Європі.

    У своєму зверненні Зеленський назвав дії Росії “перевищенням захмарної наглості”, підкресливши, що навіть на тлі масштабної війни подібні атаки виходять за межі звичного розуміння воєнних злочинів. Він заявив, що Україна вже передає всю необхідну інформацію міжнародним партнерам, аби вони мали повне уявлення про характер російських атак та їхні потенційні наслідки.

    До роботи з фіксації наслідків удару залучені Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі відповідні державні служби. Українська сторона документує кожен випадок атак на критичну інфраструктуру та передає матеріали партнерам і міжнародним організаціям. Зеленський наголосив, що Україна очікує на більш рішучу реакцію світу, зокрема у контексті посилення тиску на державу-агресора.

    Президент також повідомив, що тієї ж ночі Росія здійснила масовані удари по цивільній інфраструктурі у щонайменше 13 областях України. За його словами, така географія атак свідчить про системний характер обстрілів, спрямованих на виснаження країни та залякування населення. Окремо він навів статистику за тиждень, зазначивши, що Росія застосувала проти України 88 ракет, понад 3250 ударних безпілотників і близько 1800 керованих авіаційних бомб, що демонструє надзвичайно високий рівень інтенсивності бойових дій.

    Зеленський підкреслив, що подібні масштаби застосування зброї свідчать про свідоме продовження ескалації та ігнорування будь-яких норм міжнародного права. Він наголосив, що атаки на енергетичні, цивільні та ядерні об’єкти формують додаткові ризики для регіональної стабільності та вимагають консолідованої відповіді партнерів України.

    Нагадаємо, в ніч на 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, розташованого в зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково зруйновано будівлю приймання контейнерів, після чого виникла пожежа, яку згодом повністю ліквідували. За попередніми даними, постраждалих серед персоналу немає.

    Генеральний штаб Збройних сил України уточнив, що удар було завдано по об’єкту поблизу села Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської атомної електростанції. На місці ліквідованої пожежі фахівці виявили залишки ударного безпілотника типу Shahed, що підтверджує його використання під час атаки.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій України, що дозволяє забезпечувати повний цикл поводження з ядерними матеріалами всередині держави.

    Попри пошкодження інфраструктури, радіаційна ситуація залишається стабільною, перевищень допустимих норм не зафіксовано. Ситуація на об’єкті перебуває під постійним контролем відповідних служб, які продовжують моніторинг стану довкілля та технічного стану сховища.

  • Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    У ніч проти 7 червня російські війська здійснили атаку безпілотником по об’єкту критичної ядерної інфраструктури України — Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), розташованому на території Чорнобильської зони відчуження в Київській області. Про інцидент повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», уточнивши, що удар стався приблизно о 02:10 ночі.

    За даними компанії, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю приймання контейнерів, яка є частиною технологічного комплексу сховища. Саме в цій споруді відбуваються операції з обробки та підготовки контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом, однак у момент удару безпосереднього зберігання ядерного матеріалу в ній не здійснювалося. Це дозволило уникнути ризику фізичного пошкодження контейнерів із радіоактивним вмістом.

    Після влучання на території об’єкта виникла пожежа. Осередок загоряння, за попередніми оцінками, охопив площу близько 40 квадратних метрів. Вогонь швидко поширювався по конструкціях будівлі, однак завдяки оперативному реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів його вдалося локалізувати та повністю ліквідувати. У «Енергоатомі» наголосили, що пожежа не зачепила критичні елементи інфраструктури сховища і не призвела до порушення його основних функцій.

    Одразу після ліквідації займання було проведено первинний радіаційний контроль території. За офіційними даними, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається стабільним і не перевищує природних фонових значень. Жодних ознак витоку радіоактивних речовин або поширення небезпечних матеріалів за межі об’єкта не зафіксовано. Моніторинг ситуації здійснюється у безперервному режимі із залученням спеціалізованих служб.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української ядерної енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке надходить з українських атомних електростанцій. Реалізація цього проєкту дозволила Україні зменшити залежність від зовнішніх послуг з вивезення та переробки ядерного палива, зокрема від інфраструктури за межами держави.

    Об’єкт розташований у Чорнобильській зоні відчуження, яка після аварії на ЧАЕС залишається територією з особливим режимом доступу та контролю. Сховище побудоване із застосуванням сучасних технологій безпеки, включно з багаторівневими системами захисту, які мають запобігати будь-якому впливу зовнішніх факторів на ядерні матеріали протягом десятиліть експлуатації.

    Атака на об’єкт такого типу викликає особливу стурбованість, оскільки навіть непрямі пошкодження інфраструктури, що пов’язана з поводженням із ядерним паливом, розглядаються міжнародними експертами як потенційний ризик для ядерної безпеки. Хоча у цьому випадку не було зафіксовано витоку радіації або пошкодження контейнерів із відпрацьованим паливом, сам факт удару по ядерному об’єкту під час бойових дій створює додаткову напругу навколо питання захисту критичної інфраструктури.

    З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна неодноразово заявляла про загрози для своїх ядерних об’єктів. Найбільш небезпечною ситуацією залишається окупація Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військ і регулярно опиняється в центрі міжнародної уваги. Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово закликало всі сторони уникати будь-яких дій, які можуть поставити під ризик ядерну безпеку в регіоні.

    Паралельно з атакою на Чорнобильську зону тієї ж ночі російські війська завдали ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілів у місті виникли пожежі, а частина районів залишилася без електропостачання. Таким чином енергетична інфраструктура та об’єкти підвищеної небезпеки знову опинилися серед ключових цілей атак.

    Фахівці зазначають, що подібні удари мають комплексні наслідки, які виходять за межі безпосередніх фізичних руйнувань. Вони створюють додаткове навантаження на системи безпеки, ускладнюють роботу енергетичної галузі та підвищують рівень загальної тривожності серед населення. Особливо чутливими є атаки поблизу ядерних об’єктів, де навіть мінімальні пошкодження можуть потребувати тривалих перевірок і спеціальних заходів реагування.

    Попри інцидент, українська сторона наголошує, що ситуація на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива залишається повністю контрольованою. Усі системи безпеки продовжують працювати у штатному режимі, а рівень радіації не зазнав змін. Водночас сам факт атаки вкотре підкреслює вразливість критичної інфраструктури під час війни та необхідність посиленого міжнародного контролю за дотриманням норм ядерної безпеки.