Mmakaje

Позначка: АЗС

  • Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Українські автозаправні мережі 6 жовтня знову скоригували цінники, однак цього разу головною новиною стало не подорожчання бензину чи дизельного пального, а помітний стрибок вартості автогазу. Одразу кілька великих мереж підняли ціну LPG, тоді як бензин А-95 і дизель у більшості операторів залишилися на рівні попереднього дня.

    Найвідчутніше автогаз подорожчав у мережі WOG. Вартість зросла одразу на 1,40 грн за літр — до 46,90 грн/л. У KLO ціна піднялася на 50 копійок — до 45,40 грн/л, у SOCAR — на 40 копійок, до 45,90 грн/л. «БРСМ-Нафта» збільшила ціну газу на 15 копійок — до 42,64 грн за літр.

    При цьому основні марки бензину і дизельного пального у більшості великих мереж за добу фактично не змінилися.

    Серед семи мереж, бензин А-95 у середньому коштує близько 90,71 грн за літр, а дизельне пальне — 99,12 грн за літр. Найдорожчими серед великих операторів залишаються заправки SOCAR. Там А-95 продають по 94,90 грн/л, а дизель — по 103 грн/л.

    Де автогаз подорожчав найбільше

    Найпомітніший стрибок зафіксований у WOG.

    Станом на ранок 6 жовтня ціна автогазу в мережі становила 46,90 грн за літр. Для порівняння, ще 5 жовтня вартість становила близько 45,90 грн, а 2 жовтня — 45,50 грн. Дані окремих моніторингів дещо відрізняються в оцінці добової зміни, однак усі вони фіксують чітке зростання ціни LPG у мережі.

    У KLO автогаз коштує 45,40 грн/л, у SOCAR — 45,90 грн/л, в OKKO — 45,50 грн.

    Дешевшим газ залишається в UPG — 43,90 грн/л, в «Укрнафті» — 42,90 грн/л, а найнижча ціна серед наведених великих мереж зафіксована у «БРСМ-Нафті» — 42,64 грн/л.

    Таким чином, різниця між найдорожчим і найдешевшим автогазом у цьому переліку вже перевищує 4 грн на літрі.

    Для автомобіля з газовим балоном на 50 літрів це означає різницю понад 200 грн на одній повній заправці залежно від обраної мережі.

    «Ненька інфо» раніше вже звертала увагу на подібний розрив між операторами. У матеріалі «До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне» йшлося про те, що вибір конкретної мережі може давати водіям помітну економію навіть тоді, коли загальний ринок виглядає стабільним.

    Бензин поки не дорожчає

    На відміну від автогазу, ціни на бензин 6 жовтня переважно залишилися без змін.

    У WOG та OKKO літр звичайного А-95 коштує 92,90 грн, в UPG та «Укрнафті» — 88,90 грн, у KLO — 85,90 грн.

    SOCAR залишається найдорожчим із великих операторів — 94,90 грн за літр А-95.

    «БРСМ-Нафта», навпаки, цього дня трохи знизила вартість бензину. Ціна А-95 там опустилася на 32 копійки — до 85,67 грн/л.

    Різниця між SOCAR та «БРСМ-Нафтою» становить понад 9 грн на кожному літрі.

    Якщо заправити стандартний 50-літровий бак, то лише через вибір мережі різниця може скласти приблизно 460 грн без урахування програм лояльності, акцій та регіональних особливостей цін.

    Для порівняння, ще в липні «Ненька інфо» писала, що А-95 у великих мережах коштував переважно близько 80–83 грн за літр. Зокрема, 24 липня на «Укрнафті» бензин А-95 продавався по 79,90 грн, а в OKKO — по 82,90 грн.

    Отже, за кілька місяців верхня межа роздрібної ціни на звичайний бензин А-95 наблизилася до 95 грн.

    Дизель уже перевищив 100 грн у частині мереж

    Схожа ситуація спостерігається і з дизельним пальним.

    Найдорожче воно коштує в SOCAR — 103 грн за літр.

    На OKKO та WOG стандартний дизель продається по 99,90 грн/л, у KLO — 98,80 грн, в UPG та «Укрнафті» — по 97,90 грн.

    У «БРСМ-Нафті» ціна дизеля 6 жовтня навіть знизилася на 55 копійок — до 96,44 грн за літр.

    Тобто між найдорожчою і найдешевшою пропозицією у великих мережах різниця становить понад 6,5 грн за літр.

    При 50-літровій заправці це понад 320 грн різниці.

    Що відбувалося з цінами останні місяці

    Паливний ринок України у 2026 році кілька разів різко змінював напрямок.

    На початку літа ціни певний час знижувалися. Зокрема, на початку липня «Ненька інфо» фіксувала середню вартість А-95 приблизно на рівні 74,57 грн/л, дизеля — близько 76 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л.

    Однак уже наприкінці липня ситуація почала змінюватися.

    24 липня «Ненька інфо» повідомляла про нове підвищення цін у великих мережах: OKKO підняла вартість бензину на гривню, а дизель у деяких випадках подорожчав на 2 грн за літр. «Укрнафта» тоді одночасно підвищила ціни і на бензин, і на дизель.

    У серпні ринок певний час стабілізувався. 12 серпня А-95 у «Укрнафті» коштував 79,90 грн, у OKKO — 82,90 грн, у WOG — 83,50 грн, у SOCAR — 85,40 грн.

    Тепер, на початку жовтня, ціни вийшли на суттєво вищий рівень.

    Чому ціни на українських АЗС так залежать від зовнішнього ринку

    Україна залишається значною мірою залежною від імпорту готових нафтопродуктів.

    Через це на роздрібну ціну впливають не лише внутрішній попит і конкуренція між АЗС, а й закупівельні котирування у Європі, валютний курс, логістика, вартість транспортування та наявність запасів.

    Саме тому зміна ситуації на європейському ринку не завжди одразу відображається на табло українських заправок.

    Наприклад, гуртові ціни можуть почати знижуватися, однак роздріб ще певний час продаватиме раніше закуплений ресурс.

    І навпаки: якщо гуртовий ринок різко йде вгору, мережі можуть швидше переглядати роздрібні ціни.

    Війна залишається окремим фактором ризику

    Ще один фактор, який неможливо ігнорувати, — російські удари по українській паливній, портовій та транспортній інфраструктурі.

    Пошкодження логістичних об’єктів може змушувати імпортерів перебудовувати маршрути постачання, збільшувати використання автомобільного та залізничного транспорту або перенаправляти вантажі через інші пункти пропуску.

    Усе це потенційно збільшує логістичну складову в кінцевій ціні пального.

    Водночас говорити про загальнонаціональний дефіцит пального наразі підстав немає.

    Це важливе уточнення, оскільки влітку в українському інформаційному просторі вже поширювалися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального. Тоді «Ненька інфо» у матеріалі «Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС» писала, що компанія офіційно спростувала інформацію про ліміт у 100 літрів дизеля на одного покупця.

    Скільки коштує пальне 6 жовтня

    Серед основних мереж ситуація виглядає так:

    Мережа А-95 Дизель Автогаз
    UPG 88,90 грн 97,90 грн 43,90 грн
    OKKO 92,90 грн 99,90 грн 45,50 грн
    WOG 92,90 грн 99,90 грн 46,90 грн
    KLO 85,90 грн 98,80 грн 45,40 грн
    SOCAR 94,90 грн 103,00 грн 45,90 грн
    Укрнафта 88,90 грн 97,90 грн 42,90 грн
    БРСМ-Нафта 85,67 грн 96,44 грн 42,64 грн

     

    Дані стосуються моніторингу найбільших мереж і не означають, що абсолютно на кожній АЗС ціна буде ідентичною — у різних регіонах і на окремих станціях вона може відрізнятися.

    Головна зміна 6 жовтня при цьому очевидна: бензин і дизель взяли паузу, а автогаз знову рушив угору. Найпомітніше це відчули клієнти WOG, де літр LPG уже наблизився до позначки 47 грн.

    Якщо тенденція пошириться на інші мережі, саме автогаз може стати наступним видом пального, де водії побачать чергове синхронне переписування цінників.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    На українському паливному ринку знову заговорили про психологічну межу у 100 грн за літр. 20 вересня ТСН повідомила, що на окремих заправках мережі WOG звичайне дизельне пальне нібито коштує 101,90 грн за літр, а преміальний Mustang+ — 103,90 грн. Таким чином, за даними видання, дизель уперше перетнув трицифрову позначку.

    Водночас інші відкриті моніторинги ринку на ранок 20 вересня показували дещо іншу картину, тому говорити про встановлення єдиної ціни понад 100 грн у всій мережі чи по Україні поки що не варто.

    Зокрема, за даними моніторингу «Главкома», середня вартість дизельного пального у великих мережах 20 вересня становила близько 99,10 грн за літр. Для WOG, OKKO та SOCAR у таблиці вказувалося 99,90 грн за стандартний дизель. UPG після зниження вартості пропонувала його приблизно по 97,90 грн.

    Дані порталу «Мінфін», який використовує інформацію Консалтингової групи «А-95», також свідчили, що станом на останнє оновлення 18 вересня середня ціна дизеля на WOG становила 99,90 грн за літр, а А-95 — 92,90 грн.

    Тобто повідомлення про 101,90–103,90 грн може стосуватися окремих станцій, регіональних цін або преміального продукту, тоді як загальнонаціональні агреговані дані на цей момент ще показують рівень трохи нижче 100 грн. Цю різницю важливо враховувати: вартість пального навіть усередині однієї мережі може відрізнятися залежно від регіону, конкретної АЗС та класу пального.

    Але загальний тренд заперечити складно. За даними «Мінфіну», середня ціна дизеля в Україні зросла з 91,41 грн за літр 1 вересня до 98,68 грн 18 вересня. За менш ніж три тижні приріст становив понад 7 грн на літрі. Бензин А-95 за цей самий період подорожчав із 80,32 до 88,99 грн, а преміальний А-95+ — із 84,03 до 92,64 грн.

    Для водія з 50-літровим баком така динаміка означає дуже відчутну різницю. Якщо дизель коштує 99,90 грн, повна заправка обходиться приблизно у 4995 грн. За ціни 103,90 грн — уже в 5195 грн. Тобто різниця лише у чотири гривні на літрі додає ще 200 грн до одного повного бака.

    Про те, що дизель наближається до історичної позначки, Nenka.info писала ще у серпні. Тоді преміальні сорти вже підбиралися до 100 грн за літр, а різниця між мережами залишалася дуже великою. Тепер ринок фактично підійшов до межі, про яку ще місяць тому говорили як про ризиковий сценарій.

    Чому дизель дорожчає

    Причина нинішнього стрибка — не один фактор. Національний банк раніше пояснював, що у серпні 2026 року пальне в Україні вже було на 38,7% дорожчим, ніж роком раніше. Серед головних причин регулятор називав різке зростання світових цін на нафту наприкінці липня та дефіцит дизеля, який виникав на початку серпня.

    Однак у вересні ситуацію додатково погіршив глобальний дефіцит дизельного пального. Reuters писав, що перебої в роботі світової нафтопереробки, війна на Близькому Сході, санкції та скорочення доступного російського експорту привели до різкого зростання котирувань. У Європі дизель торгувався на рівнях близько $210 за барель.

    Ситуація помітна і в США. ABC News повідомляло, що середня ціна дизеля там на середину вересня досягала рекордних $6,23 за галон, а за кілька днів окремі моніторинги вже показували близько $6,43.

    Для України це має пряме значення. Значна частина пального імпортується, тому внутрішня ціна залежить не лише від вартості сирої нафти, а й від європейських котирувань готового бензину й дизеля, логістики, курсу гривні, податків та торговельної націнки.

    Ще наприкінці серпня експерти очікували стабілізації, оскільки світова нафта почала дешевшати. Проте вони застерігали: українські АЗС реагують на зовнішні зміни із затримкою. Крім того, вартість готового дизеля може рухатися зовсім не так, як ціна сирої нафти.

    Це вже не перша хвиля різкого підвищення у 2026 році. У липні Nenka.info повідомляла про нове переписування цінників на АЗС, коли дорожчали і бензин, і дизель, а різниця у вартості повного бака між окремими мережами доходила до сотень гривень.

    Не всі АЗС підвищують ціни одночасно

    Попри гучну позначку у 100 грн, 20 вересня на ринку були й зворотні рухи. UPG, наприклад, знизила ціну стандартного дизеля приблизно на 2 грн — до 97,90 грн, а А-95 та А-95+ подешевшали приблизно на гривню. У великих преміальних мережах водночас цінники залишалися значно вищими.

    Це означає, що для автомобіліста вибір АЗС зараз може давати суттєву економію. Різниця навіть у 5 грн на літрі — це 250 грн на 50-літровому баку, а якщо автомобіль використовується щодня або йдеться про комерційний транспорт, сума за місяць стає значно більшою.

    Раніше Nenka.info також порівнювала ціни великих мереж, показуючи, що різниця між найдорожчим і найдешевшим пальним може становити кілька гривень на кожному літрі.

    Найважливіше зараз — не сприймати 100 грн як універсальну ціну для всіх АЗС. Відкриті джерела на 20 вересня дають різні показники: частина повідомляє про локальне перевищення цієї межі, тоді як агрегатори все ще показують середню вартість стандартного дизеля нижче 100 грн.

    Проте сама тенденція вже очевидна: дизель за вересень подорожчав дуже швидко, а психологічна межа, яка ще влітку здавалася крайнім сценарієм, фактично стала реальністю для частини преміальних пропозицій. Якщо високі світові котирування на дизель збережуться, тиск на український роздрібний ринок залишатиметься значним.

  • Дві АЗС під ударом за ранок: Росія атакувала Київ, кількість постраждалих зросла

    Дві АЗС під ударом за ранок: Росія атакувала Київ, кількість постраждалих зросла

    Російські безпілотники вранці 15 вересня атакували автозаправні станції у двох районах Києва. Після влучання в АЗС на Дарниці ще один дрон поцілив у заправку в Голосіївському районі, де виникло сильне задимлення. Станом на 09:10 Київська міська військова адміністрація повідомила про шістьох постраждалих унаслідок ранкової атаки на столицю. Раніше міський голова Віталій Кличко заявляв, що двоє госпіталізованих перебувають у тяжкому стані.

    Про наслідки ударів повідомляє КМВА та мер Києва. Дані про поранених уточнювалися протягом ранку: спершу надходила інформація про одного постраждалого, згодом — про чотирьох, а після дев’ятої години кількість зросла до шести. Це загальна кількість постраждалих від ранкової атаки на місто, а не підтверджене число поранених лише на заправці в Голосіївському районі.

    Про новий удар по АЗС військова адміністрація повідомила після ранкових вибухів. У короткому оперативному повідомленні КМВА зазначила, що у Голосіївському районі сталося падіння безпілотника на автозаправну станцію, а служби прямують на місце події. Віталій Кличко згодом підтвердив влучання дрона в одну із заправок і повідомив про велике задимлення в районі. Інформацію про масштаб пошкоджень та перебіг ліквідації наслідків у перших повідомленнях не деталізували.

    Описуючи стан постраждалих, Кличко повідомив про чотирьох людей, які на той момент перебували у стаціонарах міських лікарень. Двоє з них, за словами мера, були у тяжкому стані. Пізніше КМВА збільшила загальну кількість постраждалих до шести, однак наведене оновлення не містило докладної інформації про стан кожного з них. Тому попередні відомості про госпіталізацію чотирьох людей не означають, що вже встановлено місце лікування всіх шістьох.

    Удар по Голосіївському району став другим повідомленим влучанням в автозаправну станцію Києва за цей ранок. Раніше російський безпілотник атакував АЗС у Дарницькому районі. Після першого влучання влада повідомляла про одного постраждалого. Окрім заправки, під ударом могли опинитися складські приміщення в Оболонському районі: інформацію про цей об’єкт міський голова оприлюднив як попередню. Таким чином, ранкові повідомлення про наслідки атаки стосувалися кількох частин столиці.

    Повітряну небезпеку в Києві оголосили ще вдосвіта. За хронологією РБК-Україна, о 05:25 КМВА повідомила про тривогу через загрозу безпілотників і закликала мешканців пройти до найближчих укриттів. Приблизно о 05:34, а потім о 05:42 у столиці було чути вибухи. Повітряні сили водночас повідомляли про реактивні дрони, які рухалися через Київську область у напрямку міста та фіксувалися над столицею. Водночас у доступних повідомленнях не встановлено окремо тип кожного апарата, що влучив у заправки.

    Атака на Київ відбувалася на тлі масштабного застосування Росією безпілотників проти України. За зведенням Повітряних сил, яке опублікувало РБК-Україна, від 18:00 14 вересня противник запустив 200 безпілотних апаратів. Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери» та імітатори «Пародія». Пуски здійснювали з території Росії, а також із тимчасово окупованих територій України. У переліку напрямків зазначалися Орел, Курськ, Міллерово, окупована частина Донеччини та Гвардійське в Криму.

    За попередніми результатами станом на 08:00, українська протиповітряна оборона збила або подавила 187 ворожих безпілотників. Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях, а ще на трьох — падіння уламків збитих апаратів. Ці показники стосуються України загалом. Їх не можна трактувати як кількість влучань або збитих дронів безпосередньо над Києвом. На момент оприлюднення ранкового зведення в повітряному просторі країни ще залишалися російські безпілотники, тому результати відбиття атаки були попередніми.

    Столичні автозаправні станції вже ставали об’єктами російських ударів у попередні дні. У матеріалі від 11 вересня британська газета The Guardian описувала атаки на дві київські заправки того ранку та нагадувала про аналогічний удар напередодні. Видання повідомляло про застосування реактивних дронів і пошкодження об’єктів мережі «Укрнафта». Цей попередній досвід показує, що нинішні влучання в АЗС відбулися на тлі повторюваних атак на таку міську інфраструктуру. Водночас наслідки різних днів потрібно розмежовувати.

    Станом на оновлення о 09:10 головними встановленими наслідками ранкової атаки 15 вересня були влучання у дві автозаправні станції, повідомлення про ураження складів та шестеро постраждалих у столиці. Остаточний масштаб руйнувань, суми збитків і докладні обставини поранення людей у наведених повідомленнях ще не визначені. Інформація про сильне задимлення стосувалася Голосіївського району; підтверджених даних про його поширення на все місто ці повідомлення не містили.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Ще однією ціллю із списку стала АЗС на проспекті Шухевича

    Удар по заправці в Голосіївському районі Києва вранці 10 вересня став першим підтвердженим влучанням реактивного «шахеда» у столичну АЗС. Чотири людини поранені, трьох госпіталізували.

    Пожежу на комплексі «Укрнафти» біля ТРЦ «Республіка Парк» загасили швидко: згорів легковий автомобіль, пошкоджена зупинка, спалахнули дизель-генератори, зачепило восьмиповерхову нежитлову будівлю. Коли на майданчик уже виїхали рятувальники, по тій самій станції завдали повторного удару. Персонал і клієнти до першого прильоту встигли піти за сигналом тривоги.

    Паралельно на лівому березі, на проспекті Романа Шухевича, за відомостями, отриманими редакцією, намагалися уразити ще одну станцію з того самого цільового переліку, але не влучили. Проспект ріже Троєщину, Райдужний і Кибальчич і тримає одразу кілька великих мереж — WOG, ОККО, БРСМ-Нафта, КЛО. Це якраз Дніпровський і Деснянський райони.

    Напередодні моніторингові канали та джерела в розвідці попереджали, що в роботі перелік більш ніж із 20 цивільних АЗС на обох берегах Києва, частина — у житлових кварталах. Серед районів називали Голосіївський, Дарницький, Дніпровський і Деснянський. Проспект Шухевича якраз ріже останні два. Для ударів вказували реактивні апарати.

    Міська влада закрила день однією пошкодженою АЗС у Голосіївському районі. Другий захід, на Шухевича, публічно не підтверджений. Перелік, про який попереджали за добу, уже не виглядає як оцінка ризику, по ньому йдуть реальні спроби, але не всі закінчуються влучанням.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Українські водії зустрічають останній день літа з оновленими цінниками на автозаправних станціях. Після вихідних одразу кілька великих мереж підвищили вартість бензину, а подекуди дорожчим став і автогаз. Найбільш помітне зростання становить одну гривню на літрі. Водночас дизельне пальне у більшості найбільших мереж поки залишилося на попередньому рівні, а частина операторів, навпаки, знизила окремі ціни.

    Станом на ранок понеділка, 31 серпня, зміни зафіксовані насамперед у преміальному сегменті та серед популярних марок бензину.

    Одним із операторів, який переписав стели після вихідних, стала мережа OKKO. Тут преміальний бензин Pulls 100 подорожчав на одну гривню — з 92,90 до 93,90 грн за літр. Такий самий крок зробили щодо Pulls 95: його ціна зросла з 85,90 до 86,90 грн за літр.

    Стандартний А-95 Євро на OKKO тепер коштує 83,90 грн за літр проти 82,90 грн раніше.

    Таким чином, за одну заправку 50-літрового бака водій, який користується одним із бензинів, що подорожчали на гривню, тепер витратить приблизно на 50 гривень більше, ніж до зміни цін.

    На дизельному сегменті OKKO різких змін за вихідні не відбулося. ДП Євро коштує 93,90 грн за літр, преміальний Pulls — 96,90 грн. Автогаз продають по 44,90 грн за літр.

    Свій прайс змінила і мережа WOG, хоча підвищення торкнулося не всіх позицій.

    Бензин із октановим числом 100 подорожчав із 92,90 до 93,90 грн за літр. Водночас Mustang 95 залишився на рівні 85,90 грн, а звичайний А-95 Євро — 82,90 грн за літр.

    Дизель Mustang у мережі коштує 96,90 грн за літр, звичайне дизельне пальне Євро-5 — 93,90 грн. Ціна автомобільного газу становить 44,50 грн за літр.

    Ще масштабніше бензинові цінники переглянула SOCAR.

    Преміальний NANO 100 тут також подорожчав на гривню — до 93,90 грн за літр. NANO 95 тепер коштує 86,90 грн, а звичайний А-95 — 83,90 грн за літр.

    Крім бензину, в SOCAR на одну гривню подорожчав автогаз, ціна якого досягла 44,90 грн за літр.

    Дизель NANO Extro продають по 97,90 грн за літр, а NANO — по 94,90 грн. Саме преміальні дизельні позиції залишаються одними з найдорожчих серед великих мереж.

    На цьому тлі державна «Укрнафта» за вихідні свої ціни не змінювала.

    Бензин А-95 у мережі коштує 78,90 грн за літр, А-92 — 76,90 грн. Брендований бензин 95 Energy пропонують по 81,90 грн.

    Звичайне дизельне пальне коштує 89,90 грн за літр, Energy — 91,90 грн. Автогаз — 42,90 грн.

    При цьому бензин А-98 Energy, який раніше продавався по 85,90 грн за літр, у мережі наразі відсутній.

    Водночас говорити про суцільне підвищення вартості пального по всій Україні було б некоректно. Інші ранкові моніторинги показують, що ринок рухається різноспрямовано.

    Так, станом на 31 серпня у мережі KLO окремі види пального подешевшали приблизно на 1–2 гривні за літр, а на «БРСМ-Нафта» незначно знизилися ціни на А-95 та автомобільний газ.

    За одним із моніторингів великих мереж, середня вартість А-95 серед представлених операторів становить близько 80,62 грн за літр, а дизельного пального — 91,91 грн.

    Тобто нинішній рух цін не можна описати просто як загальноукраїнське подорожчання. Найпомітніше підвищення після вихідних відбулося саме у частини великих преміальних мереж.

    Розрив між різними операторами при цьому залишається значним.

    Наприклад, стандартний А-95 в «Укрнафті» коштує 78,90 грн, тоді як в OKKO та SOCAR — 83,90 грн. Різниця становить п’ять гривень на одному літрі.

    Для стандартного 50-літрового бака це вже близько 250 гривень різниці залежно від того, на якій заправці водій купує пальне.

    Ще більшим може бути розрив між звичайними та преміальними марками. Найдорожчий бензин у великих мережах уже наблизився до 94 гривень за літр.

    Цінова ситуація на українському паливному ринку протягом літа була вкрай нестабільною.

    Наприкінці липня бензин і особливо дизель пережили суттєве подорожчання. На ціни одночасно вплинули кілька факторів: загострення на Близькому Сході, дорогі європейські нафтопродукти, проблеми з переробними потужностями, зміни логістики та додатковий сезонний попит.

    У другій половині серпня ситуація дещо змінилася. Світові котирування нафти почали знижуватися, а разом із ними поступово пішли вниз і гуртові ціни на дизель.

    За оцінками учасників ринку, із середини серпня гуртова вартість дизельного пального в Україні знизилася приблизно на три гривні на літрі. Дефіциту ресурсу на загальнонаціональному рівні станом на кінець серпня не фіксували.

    Однак це не означає, що роздрібні ціни повинні автоматично та одночасно знизитися на всіх АЗС.

    Україна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів із європейського ринку. Тому на кінцеву ціну впливає не лише поточна вартість сирої нафти, а й ціна закупленої раніше партії пального, вартість його переробки, доставка, курс валют, податки та операційні витрати мереж.

    До цього додається ще один фактор, який став особливо відчутним під час війни, — безпека логістики.

    Російські війська регулярно атакують українську паливну інфраструктуру, автозаправні комплекси, нафтобази та транспорт, який перевозить пальне.

    За даними Міністерства енергетики, які наводили українські медіа наприкінці серпня, Росія від початку повномасштабної війни пошкодила або повністю знищила близько 300 заправок.

    Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та прикордонних областях. Там вартість пального значно вища за середню по країні через ризики для логістики та самих АЗС.

    Наприклад, на Донеччині ціна дизельного пального вже перевищувала 103 грн за літр, тоді як у середньому по країні воно коштує близько 92 грн. Автогаз у регіоні також істотно дорожчий.

    Проблемою може бути не стільки відсутність пального в Україні загалом, скільки можливість доставити його до конкретного населеного пункту, особливо поблизу лінії фронту.

    На цьому тлі паливний ринок входить у вересень із неоднозначними сигналами.

    З одного боку, здешевлення нафти та гуртового дизелю створює передумови для поступового зниження цін. Наприкінці серпня експерти вже говорили, що ринок почав «розвертатися» після літнього піку.

    З іншого боку, будь-яке нове загострення на Близькому Сході або проблеми з Ормузькою протокою можуть швидко змінити ситуацію. Саме через цей маршрут проходять величезні обсяги світової торгівлі нафтою, тому військова ескалація одразу відбивається на котируваннях.

    Ще наприкінці минулого тижня Brent торгувалася приблизно біля 86 доларів за барель після падіння приблизно на 7% за тиждень. Експерти оцінювали рівень близько 80 доларів як значно комфортніший для подальшої стабілізації цін на пальне.

    Однак нова ескалація між США та Іраном наприкінці серпня знову створила ризик для нафтового ринку, тому прогноз на початок осені залишається невизначеним.

    Таким чином, останній день літа український ринок пального зустрічає без єдиного тренду: у частині найбільших мереж бензин подорожчав на гривню, деінде ціни залишилися стабільними, а окремі оператори навіть почали знижувати їх.

    Для водіїв це означає, що різниця між АЗС зараз особливо помітна. За один і той самий тип пального залежно від мережі можна заплатити на кілька гривень більше або менше за літр, а при повному баку різниця вже обчислюється сотнями гривень.

  • Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Дизель уже майже по 100 грн: скільки коштує заправити авто 23 серпня і де пальне найдешевше

    Українські АЗС станом на 23 серпня зберігають високі ціни на пальне. На окремих заправках преміальний дизель наблизився до психологічної позначки 100 грн за літр, тоді як звичайний А-95 у великих мережах коштує понад 80 грн. Водночас між різними операторами залишається величезний ціновий розрив: на одному літрі бензину водій може заощадити майже 18 грн. Розповідаємо, де найдорожче та найдешевше заправлятися і що зараз відбувається на паливному ринку.

    Станом на неділю, 23 серпня 2026 року, провідні українські мережі АЗС не здійснили різких змін роздрібних цін порівняно з попередніми днями. Водночас пальне залишається значно дорожчим, ніж ще на початку літа.

    За даними, оприлюдненими «Главкомом», середня вартість бензину А-95 у його вибірці становить близько 78,77 грн за літр, а дизельного пального — 92,31 грн.

    Варто враховувати, що різні моніторинги використовують неоднаковий перелік мереж та методики підрахунку, тому середні цифри можуть відрізнятися. Наприклад, профільний «НафтоРинок» станом на 21 серпня оцінював середню ціну А-95 у своїй вибірці в 80,46 грн/л, дизеля — в 91,82 грн/л, а автогазу — у 43,15 грн/л.

    Попри відмінності у середніх показниках, загальна тенденція однакова: найболючішим для українських водіїв залишається дизель, який у частині великих мереж уже коштує 94–95 грн за літр, а преміальні сорти наближаються до 98 грн.

    Скільки коштує пальне 23 серпня

    Серед найбільших операторів одні з найвищих цінників на основні види пального залишаються у SOCAR, OKKO та WOG.

    У мережі SOCAR бензин А-95 коштує 82,90 грн за літр, А-95+ — 85,90 грн, дизель — 94,90 грн, преміальний дизель — уже 97,90 грн. Автогаз продають по 43,90 грн.

    На OKKO літр А-95 оцінюють у 82,90 грн, А-95+ — у 85,90 грн, дизель — у 93,90 грн, а ДП+ — у 96,90 грн. Газ коштує 43,90 грн.

    Практично аналогічні ціни на бензин і дизель встановлені у WOG: А-95 — 82,90 грн, А-95+ — 85,90 грн, звичайне дизпаливо — 93,90 грн, преміальне — 96,90 грн. Автогаз тут дорожчий — 44,50 грн за літр.

    На UPG А-95 продають по 78,90 грн, А-95+ — по 80,90 грн. Дизель коштує 89,90 грн, а його дорожча версія — 91,90 грн. Газ — 42,90 грн.

    У мережі «Укрнафта» бензин А-95 коштує 78,90 грн, А-92 — 76,90 грн, дизельне пальне — 89,90 грн, а газ — 42,90 грн.

    Найнижчі ціни серед наведених великих операторів зберігає «БРСМ-Нафта». А-95 там можна знайти по 64,99 грн за літр, дизель — по 89,79 грн, автогаз — по 41,39 грн.

    Таким чином, розрив у ціні А-95 між окремими мережами сягає майже 18 грн на одному літрі.

    Для автомобіля з 50-літровим баком це вже приблизно 900 грн різниці за одну повну заправку.

    Дизель став головним ударом по гаманцю

    Особливо помітним залишається подорожчання дизельного пального.

    Для порівняння: ще 23 липня UPG продавав звичайний дизель по 81,90 грн/л, OKKO і SOCAR — по 84,90 грн, WOG — по 85,90 грн.

    Тепер дизель у UPG коштує 89,90 грн, у OKKO та WOG — 93,90 грн, а у SOCAR — 94,90 грн.

    Тобто менш ніж за місяць у частині мереж ціна збільшилася приблизно на 8–10 грн за літр.

    Особливо показовою є ситуація з преміальним дизелем: у SOCAR він коштує 97,90 грн. Таким чином, до символічного рівня 100 грн за літр залишилося трохи більше двох гривень.

    Наприкінці липня експерти вже попереджали, що за несприятливого розвитку ситуації ціни можуть наблизитися до 100 грн. Різкий ціновий стрибок пов’язували насамперед із зовнішніми ринками, війною на Близькому Сході та дорожчанням імпортних нафтопродуктів.

    Після різкого стрибка ціни почали повільно відступати

    Водночас останні дані показують і певну позитивну тенденцію.

    На початку серпня середня ціна А-95 в Україні становила 81,25 грн/л, а дизельного пального — 92,59 грн/л.

    За статистикою Консалтингової групи А-95, яку публікує Мінфін, 20 серпня середня вартість А-95 уже становила 80,15 грн, дизеля — 92,06 грн. Для порівняння, 3 серпня А-95 коштував у середньому 81,25 грн, а 5 серпня середня ціна дизеля сягала 92,84 грн.

    Тобто після різкого літнього подорожчання бензин поступово дешевшає, а дизель принаймні перестав демонструвати настільки стрімке зростання.

    21 серпня профільні аналітики також фіксували зниження цін майже по всій Україні, причому найбільш помітною була корекція саме дизельного сегмента.

    Це означає, що нинішні високі цінники ще не обов’язково свідчать про початок нового витка подорожчання.

    Чому пальне стало таким дорогим

    Головна особливість українського паливного ринку полягає в його критичній залежності від імпорту.

    Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко раніше пояснював, що після фактичної втрати власної великої нафтопереробної бази понад 85% світлих нафтопродуктів Україна змушена отримувати з-за кордону.

    Через це українські ціни дуже швидко реагують на зміни європейських котирувань.

    До собівартості додаються курс валют, логістика, страхування, акцизи, ПДВ, витрати на зберігання та торговельна маржа АЗС.

    Особливо сильний удар по ринку завдала нестабільність на Близькому Сході. Вона спричинила подорожчання нафти та готових нафтопродуктів на європейському ринку, звідки Україна імпортує значні обсяги бензину й дизеля.

    За наведеними АМКУ даними Platts, із 26 лютого по 31 березня європейські котирування дизеля зросли на 86%, а ціни імпорту — на 58%. При цьому роздрібний дизель в Україні за той самий період подорожчав приблизно на 39%.

    Тому в АМКУ заявляли, що за результатами аналізу не виявили ознак монопольного ціноутворення, яке могло б повністю пояснити стрибок.

    Чи буде дефіцит дизеля

    Попри високі ціни, експерти поки не говорять про фізичну нестачу пального на українських АЗС.

    Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн раніше зазначав, що дефіциту дизельного пального на ринку немає, а постачання продовжуються.

    Ситуація для України принципово відрізняється від перших місяців повномасштабної війни, коли країні довелося практично з нуля перебудовувати всю логістику пального.

    Зараз поставки диверсифіковані між різними європейськими напрямками, що зменшує ризик повного зникнення пального з АЗС.

    Разом із тим загроза залишається в іншій площині — ціні поставок. Навіть якщо фізично пального достатньо, подорожчання на європейському ринку досить швидко переноситься на український роздріб.

    Газ залишається найдешевшим автомобільним пальним

    На тлі бензину та дизеля автогаз усе ще виглядає значно доступнішим.

    У великих мережах 23 серпня його продають переважно за 41–44,50 грн за літр.

    За даними «НафтоРинку», станом на 21 серпня середній показник становив 43,15 грн/л, а ціновий діапазон у досліджуваній вибірці — від 40,99 до 44,50 грн.

    Таким чином, літр LPG зараз приблизно удвічі дешевший за дизельне пальне.

    Скільки коштуватиме повний бак

    За нинішніх цін заправити стандартний 50-літровий бак бензином А-95 у дорогих мережах по 82,90 грн обійдеться приблизно у 4 145 грн.

    Якщо заправити 50 літрів дизеля по 94,90 грн, доведеться заплатити вже 4 745 грн.

    Преміальне дизельне пальне по 97,90 грн обійдеться майже у 4 895 грн за 50 літрів.

    Для порівняння, 50 літрів автогазу по 43,90 грн коштуватимуть приблизно 2 195 грн.

    Тож хоча після різкого літнього стрибка паливний ринок почав демонструвати перші ознаки стабілізації, для українських водіїв ситуація залишається складною. Особливо це стосується власників дизельних автомобілів: ціна пального в окремих мережах уже впритул підійшла до рівня, який ще кілька місяців тому здавався майже неймовірним.