Mmakaje

Позначка: бізнес

  • NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    Українська фінтех-компанія NovaPay, що входить до групи NOVA, отримала нового генерального директора. З 11 серпня 2026 року компанію офіційно очолив Ігор Приходько — управлінець із понад 23-річним досвідом у банківському та небанківському фінансовому секторі, який працює в NovaPay майже десять років. У 2022 році Приходько добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, а після завершення служби повернувся до компанії.

    Призначення фактично завершує перехідний період у керівництві NovaPay, який розпочався навесні. Ще наприкінці березня компанія повідомила про завершення роботи попереднього CEO Ігоря Сироватка. Тоді саме Приходька, який обіймав посаду фінансового директора, призначили виконувачем обов’язків генерального директора. Відтоді він фактично керував компанією, а тепер отримав повноцінний статус CEO.

    Кар’єра нового керівника NovaPay у фінансовому секторі налічує понад 23 роки. Керівні посади він обіймає з 2005 року. У різні періоди Приходько працював у низці українських банків та фінансових установ, серед яких Надра Банк і ТАСкомбанк. За цей час він отримав досвід у фінансовому управлінні, управлінні ризиками, розвитку бізнесу та комерційних напрямах.

    До NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року як фінансовий директор. Таким чином, на момент призначення генеральним директором він уже майже десять років працював усередині компанії та безпосередньо брав участь у її трансформації.

    У NovaPay зазначають, що за цей період Приходько став одним із ключових учасників розвитку бізнесу, зокрема був залучений до створення та запуску фінансових продуктів і сервісів, які зараз становлять частину екосистеми компанії.

    Співзасновник групи NOVA Вячеслав Климов, коментуючи кадрове рішення, наголосив саме на досвіді нового CEO всередині компанії. За його словами, Приходько пройшов разом із NovaPay десятирічний період розвитку та був безпосередньо залучений до ключових трансформацій бізнесу. У NOVA розраховують, що його досвід та розуміння внутрішніх процесів допоможуть компанії перейти до наступного етапу розвитку.

    Особливою частиною біографії нового керівника став 2022 рік. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Приходько добровільно вступив до Збройних сил України. Він брав участь у бойових діях та отримав статус ветерана. Після завершення військової служби Приходько повернувся до NovaPay і продовжив роботу в компанії.

    Що Приходько планує робити з NovaPay

    Новий генеральний директор уже окреслив основні напрями роботи. Серед його пріоритетів — подальший розвиток цифрових продуктів, розширення платіжної інфраструктури в Україні та за кордоном і запуск нових фінансових рішень.

    За словами Приходька, NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку, а його завданням стане збереження набраного темпу та перетворення стратегії компанії на конкретні щоденні рішення.

    «Моє завдання – зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в щоденних рішеннях команди», — заявив новий CEO.

    Окремий акцент він зробив на міжнародному напрямі. NovaPay має намір масштабувати свою платіжну інфраструктуру не лише всередині країни, а й за її межами. Компанія також планує продовжувати розробку цифрових фінансових продуктів та працювати над клієнтським досвідом.

    Приходько вже кілька місяців фактично керував компанією

    Хоча офіційне призначення відбулося 11 серпня, для NovaPay це не прихід зовнішнього менеджера. Після відставки Ігоря Сироватка наприкінці березня Приходько став виконувачем обов’язків генерального директора. Офіційні документи компанії за червень також уже містили його ім’я саме в цій ролі.

    Попереднього керівника Ігоря Сироватка NovaPay призначила CEO у вересні 2025 року. У грудні його кандидатуру на посаді генерального директора погодив Національний банк України. Однак уже 23 березня 2026 року NovaPay повідомила, що Сироватко залишає посаду за взаємною згодою сторін після обговорення майбутнього формату управління компанією. До кінця березня він мав передати ключові процеси та зони відповідальності команді.

    Таким чином, Приходько мав кілька місяців для входження в нову роль ще до формального призначення.

    NovaPay активно виходить за межі звичайних грошових переказів

    Призначення нового CEO відбувається на тлі трансформації самого бізнесу NovaPay. Компанія вже давно позиціонує себе не просто як платіжний сервіс, пов’язаний із доставкою «Нової пошти», а як повноцінну фінтех-платформу.

    Серед доступних продуктів компанії — платіжні та карткові сервіси, післяплата, перекази, рахунки для підприємців і бізнесу, інтернет-еквайринг, зарплатні проєкти, кредитні продукти, розстрочка та корпоративні облігації.

    Сам Приходько ще як фінансовий директор був помітно залучений до розвитку інвестиційного напряму. Наприклад, восени 2025 року компанія повідомляла, що понад 6480 інвесторів придбали її облігації, вклавши більш ніж 2,2 млрд грн.

    У 2026 році цей напрям продовжив розвиватися. У квітні рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» присвоїло облігаціям NovaPay серії М кредитний рейтинг uaAA. Коментував це рішення уже Приходько як виконувач обов’язків генерального директора.

    Компанія також повідомляла про погашення облігацій серії А загальною номінальною вартістю 100 млн грн. Цей випуск був для NovaPay дебютним публічним випуском корпоративних облігацій. За даними компанії, починаючи з 2023 року вона здійснила вже 13 випусків облігацій.

    Тобто Приходько отримує керівництво NovaPay у момент, коли компанія дедалі активніше працює одразу в кількох сегментах фінансового ринку — від повсякденних платежів і обслуговування підприємців до кредитування та інвестиційних продуктів.

    Чому це призначення важливе

    Кадрове рішення NovaPay вирізняється насамперед тим, що компанія не запросила нового керівника ззовні. CEO став менеджер, який майже десять років працював усередині бізнесу, був фінансовим директором, брав участь у створенні продуктів і трансформації компанії, а після відставки попереднього генерального директора вже кілька місяців виконував його обов’язки.

    Саме тому різкої зміни стратегії після призначення наразі не анонсовано. Навпаки, заявлені Приходьком пріоритети передбачають продовження вже розпочатого курсу: цифровізацію сервісів, розширення продуктової лінійки, розвиток платіжної інфраструктури та міжнародне масштабування.

    Для самого Приходька це водночас завершення майже десятирічного кар’єрного шляху всередині NovaPay — від фінансового директора до першої особи компанії. А для NovaPay призначення 11 серпня означає завершення кількамісячного перехідного періоду в керівництві та початок нового етапу під управлінням людини, яка була безпосередньо залучена до попередніх трансформацій фінтех-бізнесу.

  • Російський удар знищив головний склад INTERTOP Ukraine: компанія перебудовує логістику

    Російський удар знищив головний склад INTERTOP Ukraine: компанія перебудовує логістику

    Унаслідок нічної російської атаки було повністю знищено головний логістичний склад INTERTOP Ukraine, через який компанія щодня відправляла десятки тисяч замовлень по всій країні. Попри масштабні руйнування, серед працівників загиблих і постраждалих немає.

    Про це повідомляє INTERTOP Ukraine в Instagram.

    У компанії розповіли, що російський удар знищив високотехнологічний логістичний комплекс DENKA LOGISTICS, який із 2009 року був ключовим логістичним хабом MTI Group та забезпечував зберігання і відвантаження продукції INTERTOP Ukraine.

    За словами представників компанії, разом зі складом втрачено значну частину товарних запасів, логістичну інфраструктуру та спеціалізоване обладнання. Саме цей комплекс забезпечував щоденне відправлення десятків тисяч замовлень покупцям по всій Україні.

    Попри серйозні втрати, в INTERTOP Ukraine наголосили, що вже працюють над відновленням операційної діяльності та перебудовою логістичних процесів, аби мінімізувати затримки з доставкою товарів.

    “Ми робимо все можливе, щоб ви якомога менше відчули цей збій. Попереду багато роботи. Адже ворог ніколи не знищить нашу здатність працювати, об’єднуватися та відбудовувати своє”, — заявили в компанії.

    У INTERTOP також подякували рятувальникам ДСНС, Силам оборони України, співробітникам, клієнтам і партнерам за підтримку та допомогу після атаки.

    Останнім часом російські війська дедалі частіше завдають ударів по логістичній інфраструктурі та об’єктах українського бізнесу. Зокрема, на початку серпня російські безпілотники двічі атакували найбільший склад ROZETKA у Броварах. Також компанія Millennium повідомила про знищення складського комплексу із запасами шоколадної продукції внаслідок удару по Дніпру.

    Серед інших підприємств, які постраждали під час масованої атаки 5 серпня, — логістичні комплекси “Епіцентру”, сортувальний центр “Нової пошти” та низка складських об’єктів у Києві та Київській області. Російські удари призвели до значних руйнувань цивільної інфраструктури та людських жертв.

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • Gulliver виставлять на продаж: держбанки оцінили один із найбільших ТРЦ України у $207 млн

    Gulliver виставлять на продаж: держбанки оцінили один із найбільших ТРЦ України у $207 млн

    Один із найбільших торговельно-офісних комплексів України — київський багатофункціональний комплекс Gulliver — офіційно готують до продажу. Державні Ощадбанк та Укрексімбанк, які після багаторічного кредитного спору стали співвласниками об’єкта, погодили проведення відкритого аукціону через систему Prozorro.Продажі. Стартова вартість комплексу становитиме 207 млн доларів США, а самі торги планують оголосити вже на початку вересня 2026 року.

    Про рішення повідомила пресслужба Ощадбанку. У банку наголосили, що продаж стане фінальним етапом врегулювання одного з найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи.

    Продаж через відкритий аукціон

    Наприкінці липня наглядові ради двох державних банків погодили реалізацію комплексу Gulliver через електронну систему Prozorro.Продажі. Саме ця платформа використовується для відкритих аукціонів державного майна та забезпечує рівний доступ усім потенційним покупцям.

    Наразі відомо, що стартова ціна активу становитиме 207 млн доларів. Повний пакет документів, умови участі, дату проведення торгів та вимоги до потенційних інвесторів банки оприлюднять одночасно з офіційною публікацією лота у вересні.

    За словами представників банків, відкритий формат аукціону має забезпечити максимальну прозорість продажу та залучити як українських, так і міжнародних інвесторів.

    Один із найбільших торговельно-офісних комплексів країни

    Gulliver є одним із найвідоміших багатофункціональних комплексів столиці. Загальна площа об’єкта перевищує 157 тисяч квадратних метрів. До його складу входять сучасний торговельно-розважальний центр і бізнес-центр класу «А».

    Комплекс розташований у самому центрі Києва поруч одразу з трьома станціями метро, що забезпечує надзвичайно високий потік відвідувачів. За оцінками банків, щодня територією Gulliver проходить понад 150 тисяч людей.

    У будівлі працюють десятки українських та міжнародних компаній, торговельних мереж, ресторанів, сервісних підприємств і офісів. Саме тому комплекс залишається одним із ключових комерційних об’єктів столиці навіть попри складну економічну ситуацію останніх років.

    Як Gulliver опинився у власності державних банків

    Історія комплексу тягнеться ще з середини 2000-х років.

    Будівництво Gulliver фінансувалося за рахунок кредитів, які надали державні Ощадбанк та Укрексімбанк. Кредитування інвестиційного проєкту стартувало ще у 2006 році, а в експлуатацію комплекс ввели у 2014 році.

    Позичальником виступало ТОВ «Три О», яке юридично володіло комплексом. Водночас у ділових колах фактичним власником активу тривалий час називали бізнесмена Віктора Поліщука. За інформацією Forbes Ukraine, саме він надавав особисту поруку за кредитними зобов’язаннями компанії та безпосередньо брав участь у переговорах щодо реструктуризації боргу.

    Попри кілька реструктуризацій кредиту, домовитися про остаточне врегулювання заборгованості сторонам не вдалося.

    Чому банки почали стягнення майна

    Ситуація суттєво загострилася у 2024 році.

    За інформацією державних банків, із червня 2024 року компанія «Три О» почала скорочувати платежі за кредитом, а згодом повністю припинила виконувати свої боргові зобов’язання.

    У листопаді 2024 року банки розпочали підготовку до звернення стягнення на заставне майно, а вже у березні 2025 року офіційно стартувала процедура переходу комплексу у власність кредиторів.

    Особливістю процесу стало те, що він відбувався без судового рішення. Банки скористалися механізмом іпотечного застереження, передбаченим Законом України «Про іпотеку», який дозволяє кредитору отримати право власності на заставний об’єкт у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

    26 липня 2025 року право власності на Gulliver було зареєстровано за консорціумом державних банків.

    Згідно з домовленостями:

    • Ощадбанк отримав 80% комплексу;
    • Укрексімбанк — 20%.

    Конфлікт навколо передачі комплексу

    Передача комплексу новим власникам проходила непросто.

    Після реєстрації права власності банки заявили, що зіткнулися з перешкодами з боку колишнього власника під час передачі критично важливих систем управління об’єктом.

    Йшлося про диспетчеризацію, системи енергопостачання, охорони, технічну документацію та інші інженерні елементи, необхідні для повноцінної експлуатації будівлі.

    В Ощадбанку тоді зазначали, що така ситуація створювала потенційні ризики для безпеки орендарів і відвідувачів комплексу.

    Саме через це наприкінці жовтня 2025 року Gulliver тимчасово припинив роботу.

    Після завершення передачі необхідної інфраструктури та стабілізації роботи комплекс відновив діяльність із 1 лютого 2026 року.

    Компанія «Три О» не погоджується із рішенням

    Попри перехід права власності до державних банків, компанія «Три О» не визнає ситуацію завершеною.

    28 липня представники компанії заявили, що мають намір використати всі передбачені українським законодавством механізми для відновлення своїх прав на комплекс.

    Чи вплинуть можливі судові процеси на майбутній аукціон, наразі невідомо. Водночас державні банки продовжують підготовку до продажу активу відповідно до затвердженого графіка.

    Чому продаж Gulliver важливий для банківської системи

    Для Ощадбанку та Укрексімбанку реалізація комплексу має не лише комерційне, а й системне значення.

    У банках наголошують, що продаж дозволить завершити історію одного з найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії державного банківського сектору та частково компенсувати кошти, які були видані на фінансування масштабного інвестиційного проєкту ще майже двадцять років тому.

    Водночас майбутній аукціон стане одним із найбільших продажів комерційної нерухомості в Україні за останні роки. Якщо комплекс вдасться реалізувати за стартовою або вищою ціною, це може стати знаковою подією для українського ринку нерухомості та сигналом про готовність великих інвесторів вкладати кошти у стратегічні комерційні активи навіть в умовах воєнного часу.

    Найближчим кроком стане публікація лота у системі Prozorro.Продажі, після чого потенційні покупці отримають можливість ознайомитися з усіма умовами придбання одного з найвідоміших торговельно-офісних комплексів України.

  • ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    ОККО сплатила майже 15 млрд грн податків за пів року: надходження зросли на третину

    Група компаній ОККО за підсумками першого півріччя 2026 року сплатила до державного бюджету України 14,987 млрд грн податків і зборів. Це на 33%, або 3,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила пресслужба компанії.

    Загальна сума податкових платежів складається з податків від операційної діяльності та митних платежів. Зокрема, 2,7 млрд грн припало на податок на прибуток, податок на додану вартість (без урахування ПДВ, сплаченого під час імпорту), роздрібний акциз, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, плату за землю та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

    У компанії зазначають, що надходження від операційної діяльності зросли на 25% порівняно з першим півріччям 2025 року. Ще 12,2 млрд грн було сплачено під час імпорту товарів у вигляді митних платежів та податків.

    За інформацією ОККО, у середньому кожен автозаправний комплекс мережі у першому півріччі 2026 року щомісяця забезпечував понад 1,1 млн грн податкових надходжень від операційної діяльності. Крім того, у розрахунку на одного працівника щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становили майже 15,6 тис. грн.

    Інфографіка ОККО

    Віцепрезидент ОККО з фінансів Назар Купибіда зазначив, що компанія й надалі дотримується принципів прозорого ведення бізнесу та виконання своїх податкових зобов’язань.

    «Ми переконані, що навіть у найскладніші часи бізнес має не лише розвиватися, а й бути надійною опорою для країни. Прозора й відповідальна діяльність дозволяє нам зміцнювати довіру міжнародних фінансових інституцій і партнерів, залучати кредитні ресурси та інвестиції для реалізації нових проєктів в Україні», – зазначив Купибіда.

    За його словами, стабільна сплата податків не лише забезпечує виконання поточних зобов’язань перед державою, а й створює передумови для подальшого економічного розвитку країни.

    Окрім податкових платежів, компанія продовжує фінансувати благодійні та оборонні ініціативи. За перші шість місяців 2026 року група ОККО спрямувала близько 500 млн грн на підтримку Сил оборони України та реалізацію гуманітарних проєктів.

    Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення обсяг благодійної допомоги компанії досяг 4,3 млрд грн. Ці кошти були використані для підтримки українських військових, закупівлі техніки й обладнання, а також реалізації гуманітарних програм.

    Водночас ОККО продовжує інвестувати у розвиток власної інфраструктури. Одним із пріоритетних напрямів компанія називає розширення мережі швидкісних зарядних станцій для електромобілів та збільшення енергетичних потужностей автозаправних комплексів.

    У липні компанія повідомила про відкриття 100-го швидкісного зарядного комплексу Ultra Fast для електромобілів. Розвиток зарядної інфраструктури є частиною стратегії модернізації мережі АЗК та адаптації до зростання кількості електротранспорту в Україні.

    У компанії наголошують, що поєднання стабільної сплати податків, інвестицій у розвиток інфраструктури та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів залишається одним із ключових напрямів діяльності ОККО в умовах повномасштабної війни.

  • НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    НКРЕКП підняла тариф «Укренерго» на 25%: чи подорожчають товари та послуги вже з серпня

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії для бізнесу. Нові ставки почнуть діяти вже з 1 серпня 2026 року. Регулятор пояснює необхідність перегляду тарифу потребою у фінансуванні відновлення енергетичної інфраструктури, покритті збільшених витрат компанії та підготовці енергосистеми до нового осінньо-зимового періоду. Водночас представники бізнесу попереджають, що подорожчання передачі електроенергії може позначитися на собівартості продукції та послуг, а отже – стати одним із факторів майбутнього зростання цін.

    Відповідно до рішення НКРЕКП, тариф на послуги з передачі електроенергії для користувачів системи, за винятком підприємств «зеленої» електрометалургії, зросте на 25% – із 742,91 грн до 928,45 грн за МВт·год без урахування ПДВ. Для підприємств «зеленої» електрометалургії тариф збільшиться одразу на 50% – до 563,26 грн за МВт·год без ПДВ. Саме такі показники були остаточно затверджені під час відкритого засідання регулятора 28 липня.

    Необхідність перегляду тарифу в «Укренерго» пояснюють суттєвими змінами у роботі енергосистеми після численних російських атак на критичну інфраструктуру. Під час засідання НКРЕКП член правління компанії Іван Юрик заявив, що за останній рік істотно змінилася топологія магістральних мереж, що призвело до збільшення технологічних втрат під час передачі електроенергії. Крім цього, на фінансовий стан оператора системи передачі вплинули девальвація гривні, зростання витрат на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел, а також збільшення витрат, пов’язаних із системними обмеженнями та диспетчеризацією.

    За словами представників компанії, додаткові кошти необхідні насамперед для забезпечення стабільної роботи магістральної мережі, виконання міжнародних фінансових зобов’язань, своєчасних розрахунків із виробниками електроенергії з альтернативних джерел та реалізації програм відновлення енергетичної інфраструктури, яка продовжує зазнавати пошкоджень внаслідок російських атак. Також тариф має забезпечити накопичення необхідних ресурсів для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження.

    Підготовка до перегляду тарифу розпочалася ще на початку липня. 7 липня НКРЕКП схвалила проєкт відповідної постанови та винесла його на громадське обговорення. Після цього регулятор оприлюднив таблицю узгоджених позицій та доопрацював документ з урахуванням отриманих зауважень. Остаточне рішення було ухвалене 28 липня на відкритому засіданні комісії.

    Підвищення стосується виключно тарифу на передачу електроенергії, який сплачують комерційні споживачі та інші користувачі системи передачі. Безпосередньо для населення тариф на електроенергію цим рішенням не змінюється. Міністерство енергетики раніше наголосило, що ціни на електроенергію та природний газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними до завершення дії воєнного стану. У відомстві також спростували інформацію про нібито автоматичне підвищення тарифів для населення відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

    Попри це економісти звертають увагу, що для бізнесу електроенергія є важливою складовою виробничих витрат. Зростання тарифу на передачу не означає автоматичного підвищення кінцевих цін на всі товари чи послуги, однак може збільшити витрати підприємств промисловості, аграрного сектору, логістики, сфери торгівлі та послуг. Частина компаній може компенсувати додаткові витрати шляхом оптимізації виробництва, однак інші можуть частково перекласти їх на кінцевого споживача через поступове коригування цін.

    Окрему увагу регулятор приділив підприємствам «зеленої» електрометалургії, для яких встановлюється спеціальний тариф. Попри те, що він також зростає, його рівень залишається нижчим за загальний тариф для інших користувачів системи передачі. Такий підхід застосовується з урахуванням особливостей роботи енергоємних підприємств і необхідності підтримки окремих галузей промисловості.

    Підвищення тарифу відбувається на тлі масштабної підготовки української енергосистеми до нового опалювального сезону. Після кількох хвиль атак на енергетичну інфраструктуру «Укренерго» та інші енергетичні компанії продовжують ремонти магістральних мереж, підстанцій та високовольтного обладнання. Частина робіт фінансується за рахунок міжнародної допомоги, однак значний обсяг витрат покривається власними коштами компаній, що також враховується під час формування тарифів.

    У НКРЕКП наголошують, що перегляд тарифу є одним із механізмів забезпечення фінансової стійкості оператора системи передачі та гарантування безперебійної роботи української енергосистеми в умовах війни. Регулятор вважає, що економічно обґрунтований тариф дозволить своєчасно фінансувати ремонти, підтримувати надійність мереж і виконувати міжнародні зобов’язання України перед партнерами у сфері енергетики. Водночас вплив нового тарифу на економіку та ціни для кінцевих споживачів залежатиме від того, наскільки бізнес зможе адаптуватися до збільшення витрат у найближчі місяці.

  • Понад 2 мільйони ветеранів: чи готовий український бізнес до наймасштабнішої трансформації ринку праці

    Понад 2 мільйони ветеранів: чи готовий український бізнес до наймасштабнішої трансформації ринку праці

    Україна вже сьогодні переживає одну з найбільших соціальних трансформацій за час незалежності. За офіційними оцінками, статус ветерана мають понад два мільйони українців, і ця цифра продовжує зростати. Після завершення військової служби сотні тисяч захисників повертатимуться до цивільного життя, а значна їх частина — на ринок праці. Це означає, що питання адаптації ветеранів поступово стає не лише державною політикою, а й одним із ключових викликів для українського бізнесу.

    Саме цьому присвячена авторська колонка генеральної директорки Фонду Ріната Ахметова Ксенії Сухової, видання Delo.ua, у якій вона аналізує, як війна змінює професійні пріоритети військових, чому традиційних програм працевлаштування вже недостатньо та яку роль можуть відіграти роботодавці у поверненні ветеранів до цивільного життя.

    Ветеранський ринок праці вже формується

    За даними Міністерства у справах ветеранів, кількість українців, які отримали статус ветерана війни, перевищила два мільйони. Після завершення активної фази бойових дій ця цифра може зрости ще більше, що зробить ветеранів однією з найбільших соціальних груп країни.

    Відповідно, роботодавці вже зараз стикаються з необхідністю адаптувати свої кадрові політики. Йдеться не лише про створення нових робочих місць, а й про формування умов, у яких люди після фронту зможуть повернутися до професійної діяльності.

    За даними проєкту «Серце Азовсталі», близько 70% ветеранів планують працювати у цивільному секторі після завершення служби. При цьому приблизно половина не хоче повертатися до професії, яку мала до війни.

    Причини такого вибору, як зазначає авторка, пов’язані не зі зміною рівня доходів чи умов праці. Війна суттєво змінює світогляд людини, її життєві пріоритети, мотивацію та уявлення про майбутнє. Багато ветеранів після пережитого вперше переосмислюють власну професійну реалізацію та прагнуть розпочати новий етап життя.

    Посттравматичне зростання як новий підхід

    Ключовим поняттям матеріалу є посттравматичне зростання (Post-Traumatic Growth, PTG) — концепція, яка виникла у психології ще у 1990-х роках і описує позитивні зміни, що можуть відбутися після пережитої травми.

    Йдеться не про заперечення наслідків війни чи спробу «забути» пережите. Навпаки, посттравматичне зростання передбачає прийняття травматичного досвіду та пошук нових життєвих сенсів, цілей і можливостей.

    За словами Ксенії Сухової, саме цей підхід сьогодні впроваджується у програмах підтримки захисників Маріуполя в межах проєкту «Серце Азовсталі». Основою стали методики американської організації Boulder Crest, яка багато років працює з ветеранами збройних сил США та їхніми родинами.

    Українська команда адаптувала ці практики до реалій повномасштабної війни та інтегрувала їх у власні програми підтримки військових.

    Відновлення починається ще до повернення

    Авторка наголошує, що повернення ветерана до цивільного життя не починається після працевлаштування.

    Перший етап — підтримка родини ще під час перебування військового у полоні або на службі.

    Після звільнення людина отримує комплексний супровід:

    • медичну допомогу;
    • психологічну підтримку;
    • консультації кар’єрних радників;
    • допомогу із житлом;
    • професійну перепідготовку;
    • підтримку під час пошуку роботи.

    Особливу роль у цьому процесі відіграє принцип «рівний — рівному».

    У програмі тренерами виступають колишні військовополонені, які вже пройшли власний шлях відновлення. Саме вони працюють із ветеранами одразу після повернення, часто ще у госпіталях.

    На думку авторки, такий формат забезпечує найвищий рівень довіри, адже людина спілкується з тим, хто вже пережив подібний досвід.

    Чому це має цікавити бізнес

    У колонці наголошується, що головне питання для роботодавців полягає не в тому, як створити вакансії для ветеранів.

    Набагато важливіше — сформувати таке робоче середовище, куди ветерани захочуть повернутися.

    За останні два роки програми, побудовані на принципах посттравматичного зростання, реалізовувалися спільно з великими українськими компаніями, зокрема групою «Метінвест» та «Нафтогазом».

    Учасники проходили спеціальні ветеранські кемпи, програми декомпресії та психологічної адаптації, які допомагали інтегрувати бойовий досвід у мирне життя, зміцнювати сімейні стосунки та визначатися з подальшим професійним розвитком.

    За словами авторки, одним із найважливіших результатів стало формування всередині компаній ветеранських спільнот, де працівники підтримують один одного та допомагають адаптуватися новим колегам.

    Бізнесу доведеться змінювати корпоративну культуру

    Експерти дедалі частіше наголошують, що повернення ветеранів стане не лише кадровим, а й управлінським викликом.

    Компаніям необхідно навчати керівників працювати з працівниками, які мають бойовий досвід, переглядати HR-політики, розвивати програми психологічної підтримки та формувати культуру взаємної поваги.

    Йдеться не про особливе ставлення чи зниження професійних вимог, а про розуміння того, що військовий досвід часто змінює стиль комунікації, мотивацію та підходи до роботи.

    Саме тому адаптація ветеранів дедалі частіше розглядається не як благодійність чи корпоративна соціальна відповідальність, а як повноцінний бізнес-процес.

    Найбільший виклик — змінити ставлення

    На завершення авторка звертає увагу на поширену помилку роботодавців.

    На її думку, ветеранів не варто сприймати виключно як людей, яким необхідно допомагати. Натомість вони є фахівцями, які отримали унікальний досвід відповідальності, командної роботи, прийняття рішень у кризових ситуаціях та лідерства.

    Саме тому головним завданням українського бізнесу стає не лише створення робочих місць, а й готовність побачити у ветеранах потенціал для розвитку компаній. В умовах, коли країна поступово готується до післявоєнного відновлення, питання інтеграції мільйонів ветеранів у цивільне життя стає одним із ключових факторів майбутнього економічного розвитку України.

  • Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації 486 мільйонів гривень на користь українського підприємства ТОВ “Екобіотек-Україна”, яке зазнало значних збитків унаслідок російської окупації Херсонщини. Суд визнав, що російська агресія призвела до повного розграбування та знищення майна підприємства, фактично позбавивши його можливості вести господарську діяльність.

    Відповідне рішення було ухвалене 24 червня Господарським судом Одеської області. Позивачем виступило ТОВ “Екобіотек-Україна” — підприємство, зареєстроване у Херсоні, яке спеціалізується на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії. Компанія також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу автомобільної дороги Цюрупинськ – Гола Пристань.

    У матеріалах справи зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсонської області підприємство втратило можливість працювати. Під час перебування російських військових на території заводу зі складів систематично вивозили готову продукцію, зокрема ємності з олією. За даними суду, це здійснювали люди в цивільному одязі у супроводі військовослужбовців РФ, використовуючи як власний транспорт, так і автомобілі, що перебували на території підприємства.

    Після звільнення Херсона власники отримали доступ до виробничих потужностей і зафіксували масштабні наслідки окупації. Як встановлено у судовому рішенні, майно підприємства було повністю розграбоване або знищене. На території виробництва виявили численні пошкодження будівель і споруд: зламані замки, вибиті вікна, пошкоджені двері, зруйновані елементи виробничого обладнання та інші сліди мародерства.

    Згідно з висновком судових експертів, загальна сума матеріальної шкоди, завданої підприємству, становить 486 мільйонів гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути з Російської Федерації.

    Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі державу Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ, Міністерства оборони РФ, Федерального казначейства РФ, Центрального банку РФ та Міністерства закордонних справ РФ.

    ТОВ “Екобіотек-Україна” заснувала Дарія Туник, а керівником компанії є Володимир Найдишак.

    Це не перший випадок, коли українські суди ухвалюють рішення про відшкодування збитків, завданих російською агресією. Раніше Господарський суд Донецької області зобов’язав Росію виплатити понад 1,2 мільярда гривень агрокомпанії “Бета-Агро-Інвест” за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Подібні рішення формують судову практику щодо притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, яких зазнали українські підприємства під час повномасштабної війни.

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.

    Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.

    «Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.

    Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.

    Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.

    Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.

    Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.

    Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.

    Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.

    Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.

    Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.

    Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.

    У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.

    Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.

    Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

    На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.

    Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.

    До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.

    У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.

    Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.

    Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.

    Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.

    Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.

    Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.

    Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.

    Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.

    Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.

    Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.

    Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.

    Тепер ця вимога скасована.

    Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.

    У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.

    Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.

    Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.

    Попередній термін завершувався 1 травня.

    Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.

    Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.

    Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.

    Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.

    Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.

    У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.

    Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.

    За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.

    Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.

    Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.

    Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.

    Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.

    У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.

    Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.

    Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.