Mmakaje

Позначка: бпла

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Сили оборони України продовжують системно завдавати ударів по критично важливих об’єктах військової та паливної інфраструктури Російської Федерації. У ніч на 31 травня українські безпілотники та ракетні підрозділи провели масштабну операцію, у результаті якої були уражені Саратовський нафтопереробний завод, стратегічна нафтотранспортна станція «Лазарєво» у Кіровській області, а також низка військових об’єктів ворога на території Росії та окупованих районів України.

    Інформацію про результати операції офіційно підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військового командування, атака стала частиною стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу країни-агресора та порушення логістики забезпечення російської армії.

    Одним із головних об’єктів удару стало ПАТ «Саратовський нафтопереробний завод», розташований у Саратовській області Росії. Це підприємство входить до структури російської державної нафтової компанії «Роснєфть» і є одним із ключових нафтопереробних центрів Поволжя. Проєктна потужність заводу становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    За повідомленнями російських джерел та місцевих жителів, після атаки на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. У мережі почали з’являтися відеозаписи із густим димом та вогнем на території виробничого комплексу. Російські служби були змушені екстрено реагувати на наслідки удару, а працівники підприємства проводили аварійне скидання тиску з технологічних систем для запобігання більш серйозним наслідкам.

    Військові експерти зазначають, що Саратовський НПЗ має важливе значення не лише для цивільної економіки Росії. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти, частина яких використовується для забезпечення російських військових підрозділів. Порушення його роботи може вплинути як на регіональний паливний ринок, так і на військову логістику окупаційних сил.

    Ще більш стратегічного значення набув удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є важливим вузлом магістрального нафтопроводу Сургут – Горький – Полоцьк, який використовується для транспортування нафти із Західного Сибіру до нафтопереробних підприємств та експортних напрямків.

    Станція забезпечує підтримку тиску в трубопроводі та безперервність транспортування сировини. Саме через такі вузли проходять значні обсяги російської нафти, яка надалі експортується через порти Балтійського моря або використовується всередині країни. Виведення подібного об’єкта з ладу може створити серйозні труднощі для логістики нафтової галузі РФ та призвести до тимчасового скорочення поставок.

    Окрім ударів по паливній інфраструктурі, Сили оборони України продовжили ураження військових об’єктів ворога. У Ростовській області Росії було атаковано склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Матвєєв Курган. За даними Генштабу, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських підрозділів, які ведуть бойові дії на Донецькому напрямку.

    Також українські військові завдали ударів по системі управління російських військ. У Курській області зафіксовано ураження командно-спостережного пункту противника в районі населеного пункту Бегоща. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у координації бойових дій, передачі наказів та управлінні військовими підрозділами.

    Додатково були атаковані пункти управління безпілотними літальними апаратами в районах Графовки Бєлгородської області та Калинового на тимчасово окупованій території Донецької області. Останнім часом саме безпілотники стали одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому знищення відповідної інфраструктури має важливе оперативне значення.

    Ще однією ціллю стала велика майстерня з виробництва та ремонту безпілотників у Донецьку. Такі об’єкти забезпечують технічне обслуговування ударних і розвідувальних БпЛА, які активно використовуються російськими військами проти українських позицій та цивільних об’єктів.

    Генштаб також повідомив про успішні удари по районах концентрації особового складу та військової техніки противника в Донецьку та районі селища Желанне. Деталі щодо втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Останні місяці демонструють зміну підходів українських Сил оборони до ведення війни на великій відстані. Якщо раніше основними цілями ставали військові аеродроми, склади боєприпасів та бази зберігання техніки, то нині дедалі більше уваги приділяється паливній та транспортній інфраструктурі Росії. Саме нафта і нафтопродукти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та фінансування війни проти України.

    Аналітики наголошують, що систематичні удари по НПЗ, нафтобазах, насосних станціях та логістичних вузлах можуть мати накопичувальний ефект. Навіть якщо окремі об’єкти відновлюються відносно швидко, постійна загроза атак змушує Росію витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури та ремонт пошкоджених об’єктів.

    У Генеральному штабі наголосили, що операції зі знищення військово-економічного потенціалу держави-агресора триватимуть і надалі. Українські військові підкреслюють, що всі уражені об’єкти прямо або опосередковано працюють на забезпечення російської армії, а тому є законними військовими цілями в умовах збройного конфлікту.

    Наразі результати ударів уточнюються, однак уже відомо, що нічна атака стала однією з наймасштабніших операцій останнього часу проти паливної інфраструктури та системи військового управління Російської Федерації.

  • Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Румунії: є постраждалі та пожежа

    Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Румунії: є постраждалі та пожежа

    У румунському прикордонному місті Галац у ніч на 29 травня російський безпілотник під час чергової повітряної атаки впав на житлову багатоповерхівку, спричинивши пожежу та поранення щонайменше двох людей. Інцидент стався поблизу українського кордону та змусив румунські служби безпеки й рятувальників працювати в режимі підвищеної готовності, а військові підняли в повітря бойову авіацію для реагування на загрозу.

    За словами місцевих мешканців, ніч була перервана характерним звуком польоту безпілотника, який наближався до житлових кварталів. За кілька миттєвостей після цього пролунав потужний вибух, який розбудив район і спричинив пожежу в одній із квартир на десятому поверсі багатоповерхового будинку. Вогонь швидко поширився всередині приміщення, спричинивши значні руйнування та густе задимлення, яке охопило частину будівлі.

    На місце оперативно прибули підрозділи пожежної служби, поліція та бригади швидкої допомоги. Через ризик поширення вогню та необхідність перевірки будівлі рятувальники евакуювали близько сімдесяти мешканців. Людей виводили з будинку в нічний час у складних умовах через задимлення та можливу повторну детонацію уламків дрона. Пожежу вдалося локалізувати і повністю загасити лише після тривалої роботи рятувальників.

    Медичні служби повідомили, що внаслідок інциденту постраждали двоє людей. Жінка отримала опіки першого ступеня, а 14-річний хлопець зазнав гострої стресової реакції після вибуху. Обом постраждалим надали необхідну медичну допомогу, їхній стан оцінюється як стабільний, загрози життю немає.

    Румунський Інспекторат з надзвичайних ситуацій у місті Галац підтвердив факт падіння безпілотника на житловий будинок і виникнення пожежі на верхніх поверхах. Після ліквідації займання рятувальні служби повідомили про скасування режиму підвищеної готовності, а також зазначили, що вибуховий заряд дрона здетонував у момент удару і не становить подальшої загрози для населення чи навколишньої інфраструктури.

    Міністерство оборони Румунії офіційно заявило, що безпілотник, який упав на багатоповерхівку в Галаці, є російським. У відомстві пояснили, що інцидент стався на тлі чергової масованої атаки Росії по Україні поблизу річкового кордону з Румунією, коли частина безпілотників рухалася у безпосередній близькості до повітряного простору країни-члена НАТО.

    За інформацією румунського оборонного відомства, один із дронів порушив повітряний простір Румунії та був зафіксований радарами, які відстежували його траєкторію до моменту падіння у південній частині міста Галац. Після виявлення загрози було оперативно піднято два винищувачі F-16 з авіабази Фетешть, які мали дозвіл на ураження цілі, а також залучено військовий гелікоптер IAR 330 SOCAT. Паралельно через систему екстреного оповіщення Ro-Alert населення повітів Тулча, Галац і Бреїла отримало попередження про небезпеку.

    У Міноборони Румунії наголосили, що ситуація залишається динамічною, а всі обставини інциденту продовжують уточнюватися. Відомство також повідомило, що спеціальні підрозділи проводять аналіз уламків дрона для встановлення його типу, маршруту польоту та характеру вибухового навантаження.

    Відстань від українського міста Рені до румунського Галаца становить близько двадцяти кілометрів, що робить цей прикордонний регіон особливо вразливим до наслідків російських повітряних атак по південних областях України, зокрема Одеській області, де напередодні також фіксувалася активність російських безпілотників.

    Інцидент у Галаці став черговим випадком, коли російські дрони або їхні уламки фіксуються на території Румунії поблизу українського кордону. Раніше подібні епізоди вже відбувалися в цьому ж регіоні, після чого румунська влада викликала російського посла для пояснень і заявляла про порушення суверенітету країни.

    Попри попередні інциденти, цього разу ситуація набула особливої серйозності через пряме влучання безпілотника в житловий будинок і поранення цивільних осіб. Румунська влада продовжує розслідування та оцінку наслідків, а також аналізує рівень загрози для цивільного населення у прикордонних регіонах у разі подальшої ескалації бойових дій поблизу державного кордону.

  • «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    «500 цілей уже на олівці»: які об’єкти в Білорусі Україна може атакувати у разі нового наступу РФ

    Командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські військові вже зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Попередження прозвучало на тлі чергової хвилі російських атак по Україні та після масштабного нальоту дронів на Москву.

    Хоча офіційний Київ не розкриває конкретний перелік об’єктів, військові експерти та аналітики вже окреслили, які саме цілі можуть стати пріоритетними у разі повторного вторгнення з боку Білорусі або використання її території для нового наступу РФ.

    Про це йдеться в аналізі білоруського медіа Belsat, яке опитало кількох військових та безпекових експертів, зокрема колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.

    За словами експертів, Україна розглядає не лише суто військові об’єкти, а й інфраструктуру, яка прямо або опосередковано працює на російський військово-промисловий комплекс.

    «Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази», — зазначив представник BELPOL Владзімір Жигар.

    Одним із ключових факторів, які роблять такі удари технічно можливими, є дальність сучасних українських безпілотників. За словами аналітиків, Сили безпілотних систем уже демонстрували здатність вражати цілі на відстані до 1500 км. Для порівняння — від українського кордону до Мінська близько 270 км.

    Колишній співробітник СБУ Іван Ступак деталізував можливі категорії цілей. До військових об’єктів він відносить бази, аеродроми, склади боєприпасів та місця дислокації військових.

    Окремою категорією є підприємства подвійного призначення, які формально працюють у цивільному секторі, але фактично обслуговують російський ВПК. Серед таких об’єктів експерти називають завод «Інтеграл» — одного з найбільших виробників мікроелектроніки в Білорусі.

    Саме продукція «Інтегралу», за даними українських та західних аналітиків, використовується у російських ракетах, дронах та системах зв’язку.

    Крім того, потенційними цілями можуть стати підприємства, пов’язані з розробкою та виробництвом білоруських реактивних систем залпового вогню «Полонез», а також науково-дослідні інститути оборонного сектору.

    Особливу увагу експерти приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов називає його одним із найважливіших стратегічних об’єктів Білорусі.

    Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва значно збільшила закупівлю пального у Мінська, а Мозирський НПЗ став одним із ключових центрів забезпечення російської армії паливом.

    «В окремому сценарії може вистачити навіть одного удару по Мозирському НПЗ, щоб серйозно ускладнити логістику та постачання для російської армії», — вважає Снєгірьов.

    Серед інших потенційних цілей аналітики називають Полоцький промисловий вузол, підприємства хімічної промисловості та логістичні центри, інтегровані у російську військову кооперацію.

    Водночас найбільший резонанс викликали слова Івана Ступака про можливість ударів по символічних об’єктах режиму Лукашенка.

    «Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км. Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий», — заявив він.

    Також експерт припустив можливість ударів по будівлі КДБ Білорусі та інших символах влади.

    Попри різкі заяви, українські офіційні структури наразі не підтверджують конкретних планів щодо ударів по Білорусі. Водночас у Києві дедалі частіше наголошують: якщо Мінськ напряму вступить у війну або надасть свою територію для нового масштабного наступу РФ, відповідь буде неминучою.

    Тема повторного наступу з півночі знову активізувалася після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про можливі нові сценарії дій Росії.

    За оцінками українських військових, Кремль розглядає кілька варіантів атак із використанням білоруської території — від прориву на Чернігівщину до спроби повторного наступу на Київ.

    Для такого сценарію Росії знадобиться близько 100 тисяч військових та нова хвиля мобілізації. Саме тому аналітики вважають, що найближчим часом масштабне вторгнення з боку Білорусі малоймовірне.

    Прикордонна служба України наразі не фіксує значного накопичення російських чи білоруських військ біля кордону. На території Білорусі, за відкритими даними, перебувають близько чотирьох батальйонів — до 1900 осіб.

    Однак українська розвідка звертає увагу на активне будівництво доріг, укріплень та артилерійських позицій біля кордону з Україною. У Києві не виключають, що ця інфраструктура може бути використана для швидкого перекидання російських військ під прикриттям спільних навчань.

    Сам Лукашенко останнім часом запевняє, що Білорусь не планує нападати на Україну без прямої атаки на власну територію.

    Втім, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Мінськ фактично повністю залежить від Кремля у військовій сфері. Після розміщення російської ядерної зброї та проведення спільних ядерних навчань Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм РФ.

    На цьому тлі заяви Роберта «Мадяра» Бровді про «500 цілей» стали ще одним сигналом: у разі нового наступу війна може швидко перекинутися далеко за межі українського фронту.

  • Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    У російських пропагандистських Telegram-каналах з’явилася інформація про новий важкий безпілотний літальний апарат “Бердиш”, який у РФ позиціонують як аналог українських ударних гексакоптерів, що на фронті отримали узагальнену назву “Баба Яга”.

    Цим терміном російські військові та пропагандисти зазвичай називають одразу кілька типів українських важких мультироторних дронів, зокрема Vampire, Heavy Shot, “Кажан” та інші подібні платформи, які застосовуються для ударних операцій, доставки боєприпасів і логістики на передовій. Водночас сам термін “Баба Яга” не є назвою конкретного українського виробу, а радше військовим сленгом, який закріпився в російських повідомленнях.

    За оприлюдненими російською стороною характеристиками, “Бердиш” є гексакоптером — мультироторним дроном із шістьма гвинтами. У матеріалах стверджується, що апарат розроблено на базі підприємства Урал Дрон Завод, яке займається виробництвом безпілотних систем військового призначення.

    У російських публікаціях зазначається, що дрон здатний виконувати одразу кілька функцій. Його позиціонують як універсальну платформу, яка може використовуватися як ударний безпілотник, як транспортний БПЛА для доставки вантажів на передову, а також як ретранслятор зв’язку для забезпечення комунікації між підрозділами. Подібна багатофункціональність, за задумом розробників, має дозволити використовувати апарат у різних сценаріях бойових дій.

    Заявлені характеристики “Бердиша” включають дальність польоту до 25 кілометрів, максимальну висоту до 1000 метрів та швидкість до 50 кілометрів на годину. Окремо російські джерела повідомляють про можливість перевезення корисного навантаження масою до 20 кілограмів, що теоретично дозволяє використовувати дрон як носій боєприпасів або іншого обладнання.

    Також у пропагандистських матеріалах стверджується, що апарат оснащений системами телевізійної та інфрачервоної розвідки, які нібито дозволяють вести спостереження у будь-який час доби. Російські автори заявляють, що “Бердиш” може виявляти людину на відстані до 2 кілометрів, а військову техніку — до 10 кілометрів. При цьому ідентифікація цілей, за їхніми словами, можлива на значно менших дистанціях — до 500 метрів для людини та до 2 кілометрів для техніки.

    Окрему увагу в російських повідомленнях приділено можливому озброєнню дрона. Зокрема, стверджується, що “Бердиш” може нести закріплені на платформі гранатометні системи, серед яких згадуються РПО “Шмель” та РПГ-30 “Крюк”. У разі підтвердження таких заяв це б означало використання важкого мультироторного дрона як ударної платформи ближнього радіусу дії, однак незалежних підтверджень цих характеристик наразі немає.

    Водночас експерти неодноразово звертали увагу, що значна частина російських заяв про нові типи озброєння часто подається без демонстрації повного технічного циклу, реальних бойових випробувань або незалежної верифікації характеристик. Тому оприлюднені параметри “Бердиша” слід розглядати як заявлені розробником або поширені пропагандистськими джерелами, а не як підтверджені дані.

    Раніше також повідомлялося, що російські військові змушені використовувати захоплені українські дрони-бомбери “Вампір” і навіть налагоджувати їх ремонт через дефіцит власних важких безпілотних систем. Це, за оцінками спостерігачів, свідчить про спроби РФ компенсувати нестачу ефективних платформ у класі важких мультироторних БПЛА.

  • Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    Дрони долетіли до російської хімії: у Пермському краї заявили про атаку на великий промисловий завод

    У Росії заявили про нову атаку безпілотників на стратегічне промислове підприємство. Вранці 23 травня влада Пермського краю повідомила про удар БПЛА по одному з об’єктів регіону. За даними російських пабліків та українських OSINT-спільнот, імовірною ціллю міг стати великий хімічний комплекс у місті Губаха, який виробляє аміак, карбамід та меламін.

    Про атаку повідомив губернатор Пермського краю РФ. За його словами, кілька безпілотників нібито були «збиті» силами ППО Міноборони РФ та мобільними вогневими групами ще під час підльоту до об’єкта. Російська влада традиційно заявила, що постраждалих немає.

    У регіоні одразу оголосили режими «Безпілотна небезпека» та «Килим», які в Росії вводять під час загрози повітряних атак. Режим «Килим» зазвичай означає обмеження або повне припинення польотів цивільної авіації.

    Водночас російські телеграм-канали та OSINT-спільноти повідомляють, що вибухи могли пролунати в районі хімічного комплексу «АКМ» у Губасі. Саме це підприємство називають імовірною ціллю атаки.

    Комплекс спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду та меламіну — продукції, яка використовується не лише у цивільній хімічній промисловості, а й у виробництві вибухових речовин, добрив та окремих компонентів для оборонного сектору. За відкритими даними, потужність підприємства становить близько 900 тонн аміаку та понад 1600 тонн карбаміду на добу.

    Пермський край розташований далеко від українського кордону — більш ніж за тисячу кілометрів. Тому сама поява безпілотників у цьому регіоні стала черговим сигналом про зростання дальності українських дронових операцій.

    Офіційно українська сторона атаку поки не коментувала. Водночас останніми місяцями удари по російській промисловій та паливній інфраструктурі стали регулярними. Під прицілом дедалі частіше опиняються нафтобази, термінали, військові аеродроми, підприємства оборонної та хімічної промисловості.

    Лише напередодні після атаки безпілотників спалахнула пожежа на великому нафтовому терміналі у Новоросійську Краснодарського краю. Російська влада також тоді заявляла про «успішну роботу ППО», однак відео пожежі швидко розійшлися соцмережами.

    Пермський край є одним із важливих промислових центрів Росії. У регіоні працюють підприємства хімічної, нафтопереробної, оборонної та машинобудівної галузей. Саме тому будь-які атаки на інфраструктуру регіону викликають серйозне занепокоєння російської влади.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія ударів дедалі більше концентрується не лише на фронті, а й на глибокому тилу РФ. Основна мета таких атак — ускладнення російської військової логістики, створення економічного тиску та виснаження системи ППО, яку Кремль змушений розтягувати на величезній території.

    Особливу увагу зараз приділяють саме хімічним підприємствам та нафтогазовій інфраструктурі. Російська промисловість значною мірою працює на забезпечення війни проти України, а паливний та хімічний сектори залишаються критично важливими для функціонування армії РФ.

    На тлі регулярних атак російські регіони дедалі частіше вводять обмеження на роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навігаційних систем. У деяких областях РФ уже створюють додаткові мобільні вогневі групи та встановлюють антидронові системи навколо стратегічних об’єктів.

    Водночас навіть попри посилення захисту кількість атак по російській території продовжує зростати. За оцінками західних експертів, Україна суттєво масштабувала виробництво далекобійних безпілотників у 2025–2026 роках і тепер здатна регулярно уражати цілі далеко за межами прикордонних регіонів РФ.

    Російська влада традиційно намагається мінімізувати масштаби таких інцидентів. Однак дедалі частіше відео вибухів, пожеж та роботи ППО з’являються у соцмережах ще до офіційних заяв.

    На цьому тлі удари по тилових регіонах РФ стають не лише військовим, а й психологічним фактором. Війна, яку Кремль роками намагався утримувати подалі від більшості російських міст, дедалі відчутніше заходить углиб самої Росії.

  • Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Росіяни збирають FPV-«франкенштейни» з українських дронів: окупанти перетворили трофеї ЗСУ на нову зброю

    Російські окупанти налагодили виробництво бойових FPV-дронів із захоплених або пошкоджених українських безпілотників. Для цього на тимчасово окупованій території Донецької області створили спеціальну лабораторію, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають та перетворюють на нові ударні апарати для армії РФ.

    Про роботу такої майстерні повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. За словами самих окупантів, для складання одного повноцінного FPV-дрона їм доводиться використовувати компоненти одразу з п’яти або шести українських безпілотників. Йдеться переважно про дрони, які були пошкоджені, подавлені системами радіоелектронної боротьби або перехоплені під час бойових дій.

    За даними російської сторони, лабораторія працює у структурі угруповання «Південь» та за два тижні здатна зібрати від 300 до 400 ударних FPV-дронів. Для цього окупанти нібито переробляють близько 1500 трофейних українських БПЛА. Якщо ці цифри відповідають дійсності, то мова йде про доволі масштабне виробництво, яке може забезпечувати значну частину потреб окремих російських підрозділів на фронті.

    Схема роботи виглядає доволі простою, але ефективною. Спочатку російські системи РЕБ намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після падіння безпілотників придатні деталі збирають та доставляють до лабораторії. Там окремі групи займаються демонтажем, сортуванням компонентів, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління під російські частоти.

    Найбільше окупантів цікавлять материнські плати, відеопередавачі, двигуни, корпусні елементи, антени та інші компоненти, які можна повторно використати. Частину деталей комбінують із китайськими комплектуючими, які масово закуповуються Росією через треті країни. У результаті росіяни фактично створюють гібридні FPV-дрони — своєрідних «франкенштейнів», зібраних із різних безпілотників.

    Важливим елементом є перепрошивка техніки. Після зміни програмного забезпечення дрони можуть працювати вже в інтересах армії РФ. Окремі оператори одразу тестують нові системи, а пілотів навчають працювати з модернізованими апаратами.

    FPV-дрони сьогодні стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються як для розвідки, так і для ударів по техніці, укріпленнях та живій силі. Через відносно низьку вартість і високу ефективність такі безпілотники фактично перетворилися на «витратний матеріал» фронту. Українські та міжнародні експерти неодноразово зазначали, що середній «термін життя» FPV-дрона на передовій може становити лише кілька бойових вильотів.

    На цьому тлі повторне використання деталей із пошкоджених дронів виглядає логічним кроком для Росії, яка намагається компенсувати величезні втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових БПЛА. Водночас сама поява таких лабораторій свідчить про те, наскільки масштабною стала «дронова війна» між Україною та РФ.

    За різними оцінками, російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня. Частину з них виробляють безпосередньо на території РФ, а ще частину — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Українські військові та волонтерські проєкти також активно розвивають власне виробництво безпілотників. За даними державної програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки масштабувалося у десятки разів, а до створення безпілотників долучилися сотні компаній.

    Останнім часом окрему увагу військові приділяють дронам на оптоволокні, які практично неможливо заглушити засобами РЕБ. Саме такі безпілотники зараз активно використовують і російські війська. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть створила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

    Україна, своєю чергою, також активно нарощує технологічну перевагу у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові типи FPV-дронів ближньої дії, які мають закрити зону до 100–150 кілометрів від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА регулярно демонструють ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори щодо можливого придбання українських дронів та систем РЕБ.

    Попри це, поява російських «дронів-франкенштейнів» показує ще одну небезпечну тенденцію війни — технології на фронті адаптуються надзвичайно швидко. Будь-яка втрачена або пошкоджена техніка може стати джерелом комплектуючих для противника. А це означає, що боротьба за перевагу у повітрі дедалі більше перетворюється на війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

  • Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

    Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

  • У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У місті Сизрань Самарської області Російської Федерації сталася масштабна пожежа на території нафтопереробного заводу, яка виникла на тлі повідомлень про оголошення режиму “безпілотної небезпеки” в регіоні та активізацію обмежувальних заходів для цивільної авіації.

    Про інцидент повідомляють російський Telegram-канал Astra, українські моніторингові ресурси Supernova+ та Exilenova+, а також російські офіційні структури, зокрема Росавіація і губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев. Інформація базується на повідомленнях очевидців, відеоматеріалах із місця події та офіційних заявах регіональної влади щодо режиму безпеки.

    За наявними даними, близько 04:00 за місцевим часом у Самарській області було оголошено режим “безпілотна небезпека”. Це рішення передбачає підвищений рівень готовності сил протиповітряної оборони, а також обмеження роботи окремих об’єктів інфраструктури у разі загрози застосування безпілотних літальних апаратів. Вже приблизно через 40 хвилин після цього в регіоні було запроваджено режим “Килим”, який означає фактичне закриття повітряного простору для цивільних рейсів та перенаправлення або скасування авіаруху.

    Паралельно з цими повідомленнями місцеві жителі Сизрані почали інтенсивно публікувати відео та фото, на яких видно потужну пожежу на території нафтопереробного заводу. На кадрах зафіксовано великий стовп густого чорного диму, який піднімається на значну висоту, а також відкриті осередки горіння на промисловій території підприємства. За попередніми даними з місцевих джерел, займання виникло на одній із технологічних установок первинної або вторинної переробки нафти, однак офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження наразі немає.

    У соціальних мережах також поширюються свідчення про те, що вибухи або гучні звуки могли передувати пожежі, однак ця інформація залишається непідтвердженою офіційно. Водночас масштаби займання свідчать про значне ураження промислової інфраструктури, адже пожежа супроводжується тривалим горінням і великим обсягом диму, який видно за кілька кілометрів від місця події.

    Згодом губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок події є загиблі та постраждалі, при цьому він заявив щонайменше про двох загиблих. Водночас чиновник не уточнив деталей щодо характеру ураження, не прокоментував безпосередньо ситуацію на нафтопереробному заводі та не надав інформації про масштаби пошкоджень критичної інфраструктури.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях загалом уникала детального опису подій на самому НПЗ, зосередившись переважно на оголошенні режимів безпеки та загальних рекомендаціях для населення. Зокрема, мешканців регіону закликали не публікувати фото та відео наслідків інциденту, що є типовою практикою під час подібних надзвичайних ситуацій у Росії.

    Сизранський нафтопереробний завод є одним із ключових промислових об’єктів Самарської області та входить до структури російської нафтопереробної галузі. За відкритими даними, підприємство має потужність переробки приблизно від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти щорічно. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним та іншими видами палив, які можуть використовуватися як у цивільному, так і у військовому секторі.

    Окремі аналітичні оцінки вказують, що такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та постачання пального для різних сегментів економіки Росії, включно з оборонно-промисловим комплексом. Саме тому атаки або збої в роботі подібних об’єктів можуть мати ширші наслідки для регіональної енергетичної стабільності.

    На тлі подій Росавіація повідомила про тимчасове закриття низки аеропортів у різних регіонах країни. Зокрема, обмеження були введені в аеропортах Саратова, Нижнього Новгорода, Пензи, Махачкали та Калуги. Такі заходи пояснюються необхідністю забезпечення безпеки польотів у зв’язку з ризиками застосування безпілотних літальних апаратів та можливими загрозами повітряного характеру.

    Подібні обмеження авіасполучення у різних регіонах Росії останнім часом запроваджуються періодично і зазвичай пов’язані з роботою систем протиповітряної оборони або зниженням ризиків для цивільної авіації під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі точні причини пожежі на Сизранському НПЗ офіційно не уточнені, а також відсутня повна інформація про масштаби пошкоджень та можливий вплив інциденту на роботу підприємства. Ситуація залишається динамічною, а офіційні структури продовжують збір та уточнення даних щодо наслідків події.

  • Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Міністр оборони України Михайло Федоров окреслив три ключові пріоритети роботи Міністерства оборони на найближчі місяці, заявивши про масштабні зміни у системі рекрутингу, оборонних закупівлях та забезпеченні підрозділів безпілотними системами. За його словами, ці напрямки мають стати основою трансформації оборонного відомства в умовах затяжної війни та технологічного переоснащення армії.

    Про це Федоров повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченої підсумкам роботи міністерства та подальшим планам.

    Першим пріоритетом, за словами міністра, стане реформа системи рекрутингу та проходження військової служби. Йдеться про комплексне оновлення підходів до комплектування Сил оборони, яке має зробити службу більш прогнозованою, структурованою та ефективною. У Міністерстві оборони вже готують перші проєкти змін, які стосуються нової моделі грошового забезпечення військовослужбовців, перегляду умов контрактної служби та запровадження чітко визначених термінів служби.

    Окрему увагу планують приділити логіці ротацій, щоб забезпечити більш системне оновлення особового складу у підрозділах та зменшити навантаження на військових, які тривалий час перебувають на передовій. Також у межах реформи розглядаються нові підходи до комплектування бригад, включно з більш гнучкими механізмами набору особового складу та адаптацією системи до реальних потреб фронту.

    Ще одним важливим завданням Федоров назвав зниження рівня самовільного залишення частин (СЗЧ), що є однією з проблем у військовій системі під час тривалої війни. У Міноборони вважають, що комплекс змін у мотивації, умовах служби та управлінні підрозділами має сприяти покращенню дисципліни та стабільності особового складу.

    Другим стратегічним напрямом визначено реформу оборонних закупівель. За словами міністра, Міністерство оборони планує поступовий перехід до більш прозорої та конкурентної системи закупівель із використанням тендерних процедур навіть у чутливих оборонних сегментах.

    Федоров нагадав, що відомство вже реалізувало одну з найбільших конкурентних закупівель 155-мм артилерійських боєприпасів, у межах якої вдалося досягти економії понад 16%. Це, за його словами, демонструє потенціал нової моделі закупівель, яка поєднує швидкість, прозорість і економічну ефективність.

    Наступним кроком стане переведення закупівель безпілотних систем на тендерну основу. У міністерстві вважають, що це дозволить не лише знизити витрати, але й стимулювати конкуренцію серед виробників, що в перспективі має підвищити якість техніки, яка постачається на фронт.

    “Ми вже провели найбільшу конкурентну процедуру закупівлі дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери. Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків”, — наголосив Федоров.

    Окремим блоком реформи стане оновлення підходів до дослідно-конструкторських робіт у сфері оборони, а також удосконалення системи державного гарантування якості продукції військового призначення. Це має забезпечити швидше впровадження нових технологій та зменшити ризики постачання неякісного озброєння.

    Третім ключовим пріоритетом Міністерства оборони стане масштабне забезпечення підрозділів безпілотними системами. Федоров повідомив, що відомство працює над запровадженням базового гарантованого мінімуму дронів для бойових бригад.

    Ідея полягає у створенні системи, за якої кожна бригада щомісяця отримуватиме гарантований обсяг безпілотних засобів. Це дозволить підрозділам краще планувати бойові операції, розвідку, коригування вогню та логістичні процеси, а також зменшить залежність від нерегулярних поставок.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни, і їх системне постачання напряму впливає на ефективність бойових дій.

    Окремо Федоров наголосив, що всі три напрямки — рекрутинг, закупівлі та дрони — є взаємопов’язаними елементами однієї великої трансформації оборонного сектору. Її мета полягає у створенні більш гнучкої, технологічної та стійкої армії, здатної швидко адаптуватися до умов сучасної війни.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони повідомляло про розширення систем захисту логістичних маршрутів у прифронтових регіонах, а також про розвиток нових типів озброєння, які поступово наближаються за своїми характеристиками до сучасних зразків далекобійної високоточної зброї.