Mmakaje

Позначка: Бровари

  • Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    У Броварах Київської області звичайний конфлікт через нібито гучний генератор перетворився на небезпечний інцидент. Жінка прийшла до подологічного центру із сокирою в руках і влаштувала з’ясування стосунків із людьми, які перебували всередині. Найдивовижніше, що генератор, через який вона нібито обурювалася, на той момент не працював, а електроживлення закладу забезпечував інвертор.

    Інцидент стався 21 жовтня приблизно о 18:49. Подробиці ситуації згодом підтвердили в поліції Київської області.

    Відеозапис із місця події швидко поширився соціальними мережами та викликав обговорення серед користувачів.

    На кадрах видно жінку, яка заходить до приміщення подологічного центру із сокирою. Її поява стала несподіванкою для персоналу та відвідувачів закладу.

    За повідомленнями очевидців, причиною конфлікту стало невдоволення шумом, який жінка пов’язувала з роботою генератора.

    Однак згодом з’ясувалася несподівана обставина: електропостачання центру забезпечував інвертор, а генератор у цей час не працював.

    Іншими словами, жінка прийшла з’ясовувати стосунки через джерело шуму, яке, за наявною інформацією, не могло бути його причиною.

    При цьому конфлікт не обмежився словесними претензіями.

    На оприлюдненому відео зафіксовано, як біля виходу із приміщення відбувається штовханина між жінкою із сокирою та іншою громадянкою.

    Наразі невідомо, чи була учасниця штовханини працівницею закладу, чи його відвідувачкою.

    Також немає офіційної інформації про травмування людей внаслідок інциденту.

    Через агресивну поведінку відвідувачки та наявність у неї сокири присутні викликали правоохоронців.

    На місце події прибули працівники Броварського районного управління поліції.

    У поліції Київської області підтвердили, що за результатами перевірки на жінку склали адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство.

    Ця стаття передбачає відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій людей.

    Попри те, що під час конфлікту фігурувала сокира, правоохоронці на момент оприлюднення інформації повідомили саме про адміністративну кваліфікацію події.

    Відповідно до законодавства, за дрібне хуліганство можуть призначити штраф від 51 до 119 гривень, громадські роботи тривалістю від 40 до 60 годин або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відповідними відрахуваннями із заробітку.

    Крім того, стаття передбачає можливість адміністративного арешту строком до 15 діб.

    Конкретний вид покарання визначається за результатами розгляду справи з урахуванням установлених обставин.

    Водночас складання адміністративного протоколу не означає, що жінку вже оштрафували або притягнули до іншого виду відповідальності.

    Інформації про судове рішення щодо цього випадку наразі не оприлюднили.

    Правоохоронці також не повідомили вік учасниці конфлікту, її особу та можливі додаткові обставини інциденту.

    Залишається незрозумілим і те, чому жінка вирішила прийти до закладу саме із сокирою, а не звернутися зі скаргою на шум до адміністрації чи відповідних служб.

    Випадок привернув увагу не лише через незвичні обставини конфлікту, а й через питання безпеки працівників та відвідувачів закладів обслуговування.

    Адже навіть побутова суперечка може становити реальну загрозу, якщо один із її учасників приносить із собою небезпечний предмет.

    Наразі відомо, що поліцейські задокументували подію та склали адміністративний протокол. Остаточне рішення про відповідальність жінки ще має бути ухвалене у встановленому законом порядку.

  • Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    «Укрзалізниця» масштабно посилює захист працівників і пасажирів на тлі регулярних російських атак по залізничній інфраструктурі. На станціях, у депо та виробничих підрозділах уже встановили 281 мобільне укриття, причому 214 із них — протягом 2026 року. Надалі компанія планує збільшити кількість таких споруд до 800. Окрему програму розробляють для пасажирів: приблизно 300 додаткових укриттів мають з’явитися на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Про це 14 жовтня повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимир Шемаєв після зустрічі з головою Федерації залізничників України Миколою Снітком.

    За словами посадовця, під час переговорів обговорювали підтримку залізничних підприємств, посилення безпеки персоналу та заходи для забезпечення стабільної роботи транспорту в умовах постійних російських обстрілів.

    Одним із пріоритетів залишається створення мережі мобільних захисних споруд, які дозволяють працівникам оперативно сховатися під час повітряної небезпеки.

    Зараз на залізничних об’єктах уже функціонує 281 мобільне укриття. Упродовж поточного року встановили 214 таких конструкцій, а загальну кількість планують довести до 800.

    Мобільні укриття розміщують передусім у найбільш небезпечних районах, поблизу важливих залізничних об’єктів і там, де немає стаціонарних захисних споруд.

    Частину таких укриттів «Укрзалізниця» виготовляє власними силами на підприємствах компанії.

    Окремо готують масштабне розширення мережі укриттів для пасажирів. За словами Шемаєва, планується встановити приблизно 300 мобільних споруд на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Перші результати вже є у столичному регіоні. Укриття встановили на платформах і зупинках Дарниця, Почайна, Бориспіль, Васильків І та Бровари.

    Роботи продовжуватимуть у співпраці з місцевими органами влади.

    На Київщині також облаштовують модульні укриття на інших залізничних об’єктах. Зокрема, у Глевасі встановили споруду, розраховану на 29 осіб. Роботи тривають у Вишневому та Броварах.

    Необхідність посилення захисту виникла через систематичні російські удари по залізниці. Окупанти атакують локомотиви, депо, вокзали, електричні підстанції та пасажирські потяги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський удар по залізничній інфраструктурі Києва, внаслідок якого 23 вересня отримав поранення працівник «Укрзалізниці». Після атаки керівництво компанії закликало пасажирів не залишатися на відкритих платформах під час повітряної тривоги.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про смертельні атаки російських «Шахедів» на залізницю Сумщини. У червні внаслідок ударів по залізничних об’єктах загинули працівниці компанії, інші співробітники отримали поранення.

    Мобільні споруди вже продемонстрували свою ефективність. У травні «Укрзалізниця» повідомляла, що одне з таких укриттів врятувало життя провідниці на Харківщині. Жінка вчасно сховалася після попередження про небезпеку, тоді як вагон, у якому вона працювала, згодом знищив російський безпілотник.

    Паралельно в Україні діють оновлені правила роботи залізничного транспорту під час повітряних загроз.

    За жовтого рівня небезпеки поїзди можуть продовжувати рух, посадку та висадку пасажирів. За червоного рівня відправлення призупиняють, а людей спрямовують до укриттів.

    У разі необхідності «Укрзалізниця» також може тимчасово обмежувати рух поїздів або змінювати схеми перевезень.

    Розширення мережі укриттів має допомогти знизити ризики для залізничників і пасажирів та забезпечити роботу критично важливого транспорту навіть під час посилення російських атак.

    Водночас мобільні укриття не гарантують абсолютного захисту від прямого ракетного влучання. Пасажирам рекомендують виконувати вказівки працівників залізниці та під час повітряної небезпеки переходити до найближчого доступного укриття.

  • У Броварському районі після удару по складу виявили аміак у повітрі

    У Броварському районі після удару по складу виявили аміак у повітрі

    У Броварському районі Київської області після російської атаки на складську будівлю зафіксували локальне незначне перевищення концентрації аміаку NH3. Про це повідомив голова Київської ОДА Тимур Ткаченко.

    Після удару на об’єкті виникла пожежа. Рятувальники провели радіаційну та хімічну розвідку, локалізували займання та продовжили його ліквідацію.

    Моніторинговий пост виявив перевищення аміаку безпосередньо в районі пожежі. Водночас у самому місті Бровари перевищення допустимих показників не зафіксували. За даними обласної влади, загрози життю та здоров’ю населення наразі немає.

    При такій концентрації тривале перебування в забрудненому повітрі може спричиняти легке подразнення слизових оболонок носа або першіння в горлі. Дискомфорт також може виникати через продукти горіння.

    До покращення ситуації фахівці рекомендують зачинити вікна та двері, менше перебувати надворі, вимкнути кондиціонери та пити достатньо води. Якщо вдома є очищувач повітря, його радять увімкнути на максимальну потужність.

    У разі погіршення самопочуття мешканцям рекомендують звернутися по медичну допомогу.

    Цього ж дня влада Київщини повідомила, що внаслідок російських атак за попередню добу в області загинули троє людей, ще восьмеро постраждали, а пошкодження отримав 21 цивільний об’єкт у п’яти районах.

    Раніше в Броварах після російських ударів також виникали пожежі складських та офісних приміщень.

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    Росія вдруге за добу атакувала склад ROZETKA під Києвом

    У ніч на 2 серпня російські війська вдруге за останню добу атакували складський комплекс онлайн-гіпермаркету ROZETKA у Броварах Київської області. За даними компанії, по найбільшому складу влучили два ударні безпілотники типу “Шахед”. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих, а підприємство продовжує працювати у штатному режимі.

    Про це повідомила пресслужба ROZETKA.

    У компанії зазначили, що атака стала вже другою менш ніж за 24 години, через що її вважають цілеспрямованим ударом по логістичній інфраструктурі.

    “Це друга атака на наш склад за 24 години. Точно не випадковість, а цілеспрямований удар. Тим не менш, ROZETKA працює за графіком”, – наголосили у компанії.

    За попередньою інформацією, внаслідок нічного удару жертв і постраждалих немає. Водночас на оприлюднених компанією фотографіях видно значні пошкодження складських приміщень після влучання безпілотників.

    Це вже другий удар по логістичному комплексу ROZETKA за останню добу. Вранці 1 серпня російські війська також атакували складські приміщення на околиці Броварів ударними дронами.

    Тоді внаслідок атаки загинула одна людина, ще семеро отримали поранення та були госпіталізовані. За інформацією медиків, один із постраждалих перебував у важкому стані. Крім того, було пошкоджено 13 автомобілів.

    Пізніше стало відомо, що ціллю російської атаки були саме складські приміщення ROZETKA. На момент удару на території логістичного комплексу перебували 270 працівників.

    У компанії поки не повідомляють про масштаби матеріальних збитків або можливий вплив повторної атаки на виконання замовлень. Водночас ROZETKA запевнила клієнтів, що продовжує працювати у звичайному режимі та виконує свої зобов’язання.

    Повторний удар по одному й тому самому цивільному логістичному об’єкту менш ніж за добу став одним із найрезонансніших випадків останніх днів. Українська влада неодноразово наголошувала, що Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру, зокрема підприємства, логістичні центри та склади, які не є військовими об’єктами, що створює додаткові ризики для працівників і порушує роботу бізнесу.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

  • Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    У місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі, який правоохоронці попередньо кваліфікують як терористичний акт. Унаслідок інциденту поранення дістав чоловік, його госпіталізували.

    Про подію повідомило «Суспільне Київ» із посиланням на пресслужбу поліції Київщини.

    За попередніми даними, вибух пролунав на території житлової забудови. На місце оперативно прибули екстрені служби — слідчо-оперативна група, вибухотехніки, медики та рятувальники. Правоохоронці обмежили доступ до території для проведення першочергових слідчих дій і збору доказів.

    У поліції підтвердили, що подію кваліфікували як теракт і відкрили відповідне кримінальне провадження. Водночас деталей щодо статті Кримінального кодексу, типу вибухового пристрою чи способу його застосування наразі не розголошують.

    Також відомо, що підозрюваних у причетності до вибуху вже затримали. Їхню кількість, особи, а також можливі мотиви правоохоронці поки не оприлюднюють. Не виключено, що слідство розглядає кілька версій події — від цілеспрямованого замаху до інших мотивів, однак офіційного підтвердження цьому наразі немає.

    Інформація про стан пораненого залишається обмеженою. За попередніми даними, він отримав травми внаслідок вибуху, медики надали йому необхідну допомогу.

    Служба безпеки України станом на цей момент публічно не коментувала інцидент, однак подібні справи зазвичай розслідуються за участі СБУ, з огляду на кваліфікацію «терористичний акт».

    Інших постраждалих або значних руйнувань офіційно не підтверджено. Водночас правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини події, зокрема походження вибухового пристрою, спосіб його закладення та можливі зв’язки підозрюваних.

    У поліції наголосили, що детальніша інформація буде оприлюднена найближчим часом після проведення першочергових слідчих дій.

    Подібні інциденти у відносно спокійних регіонах привертають особливу увагу правоохоронців, адже можуть свідчити як про кримінальні розбірки із застосуванням вибухівки, так і про потенційні диверсійні чи терористичні загрози. Остаточну правову оцінку події нададуть після завершення розслідування.

  • Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    У місті Бровари Київської області правоохоронці затримали першого заступника керівника Броварської окружної прокуратури Олексія Химинця за підозрою в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США.

    За даними слідства, посадовець вимагав кошти у підприємця за «вирішення питання», пов’язаного з можливим арештом земельних ділянок. Йдеться про вплив на процесуальні рішення у межах кримінального провадження.

    Затримання відбулося безпосередньо під час передачі коштів у Броварах. Наразі правоохоронці проводять слідчі дії та документують обставини злочину.

    Олексій Химинець є уродженцем Закарпатської області. До призначення на Київщині він працював у прокуратурі Закарпаття, після чого був переведений на посаду заступника керівника Броварської окружної прокуратури.

    У межах цього ж кримінального провадження фігурує ще один прокурор — Юрій Даш, який виконував функції процесуального керівника. За наявною інформацією, раніше він працював у Херсонській обласній прокуратурі, а згодом перевівся до Броварів.

    Слідство перевіряє можливу причетність обох посадовців до схеми отримання неправомірної вигоди. Правоохоронці встановлюють роль кожного з фігурантів та обставини передачі коштів.

    Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів. У разі доведення вини підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за корупційні злочини.

  • Російські війська атакували Київську область: є загиблі та десятки поранених

    Російські війська атакували Київську область: є загиблі та десятки поранених

    Російські війська вночі завдали ударів по населених пунктах Київської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше четверо людей, ще щонайменше 15 отримали поранення. Про це повідомили у Національній поліції України.

    За попередніми даними, пошкоджено житлові будинки, складські приміщення, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    У Вишгородському районі внаслідок обстрілу пошкоджено складське приміщення та вантажний автомобіль. Загинув чоловік, ще двох постраждалих госпіталізували до лікарні.

    У Обухівському районі удар пошкодив покрівлю багатоповерхового будинку та ліфтову шахту.

    Найбільші руйнування зафіксовано у Броварах. Там пошкоджено складські приміщення, гуртожиток, теплицю, два приватні житлові будинки та відділення пошти. У цьому районі загинули троє людей, ще вісім отримали поранення.

    На Білоцерківщині також зафіксовано руйнування — там пошкоджено господарську будівлю.

    На місцях працюють групи реагування патрульної поліції, слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники та медики. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази.

    За фактами обстрілів слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    Згодом начальник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив оновлену інформацію: станом на 9:00 кількість постраждалих зросла до 15 осіб. Троє з них перебувають у важкому стані, двох людей наразі оперують.

    За словами посадовця, під ударом опинилися звичайні населені пункти області. Пошкоджено житлові будинки, освітні заклади, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури. Найбільше руйнувань зафіксовано в Обухівському та Броварському районах.

    Наразі відомо приблизно про 30 пошкоджених об’єктів.