Mmakaje

Позначка: бюджет України

  • Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    31 липня є останнім днем, коли учасники державної програми «Національний кешбек» можуть використати кошти, накопичені на своїх спеціальних рахунках. Уже з 1 серпня весь невикористаний залишок буде автоматично повернутий до державного бюджету. Про це повідомили у застосунку «Дія», а також нагадали в Міністерстві цифрової трансформації.

    Водночас сама програма не завершується. Уже в серпні учасники отримають нові виплати за покупки українських товарів, здійснені протягом травня 2026 року. Таким чином, йдеться не про закриття програми, а лише про завершення чергового терміну використання вже нарахованих коштів.

    Сьогодні — останній день для використання коштів

    За інформацією Мінцифри, накопичені кошти можна використати до кінця 31 липня включно. Після цього невитрачені гроші автоматично повернуться до державного бюджету без можливості їх відновлення.

    У відомстві наголошують, що жодних додаткових заяв або дій від користувачів не потрібно. Повернення залишків відбудеться автоматично відповідно до чинного порядку реалізації програми.

    Таке рішення пов’язане з визначеними урядом строками використання державної підтримки. Спочатку дедлайн був встановлений на 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів продовжив його ще на один місяць — до 31 липня.

    Станом на зараз інформації про нове продовження терміну використання коштів немає.

    На що можна витратити «Нацкешбек»

    Учасники програми можуть використати накопичені кошти лише на визначені державою категорії товарів і послуг.

    Зокрема, гроші дозволено спрямувати на:

    • оплату комунальних послуг;
    • придбання лікарських засобів у аптеках, які беруть участь у програмі;
    • купівлю українських книг;
    • оплату поштових послуг;
    • придбання українських товарів у магазинах-партнерах;
    • підтримку Збройних сил України;
    • благодійні внески на користь офіційних фондів.

    Крім цього, правила програми також дозволяють використовувати накопичені кошти для придбання військових облігацій, оплати освітніх, медичних, спортивних, страхових та культурних послуг у межах визначеного переліку.

    Програма продовжує працювати

    Попри завершення терміну використання вже нарахованих коштів, сама програма «Національний кешбек» залишається чинною.

    У серпні українці мають отримати нові виплати за покупки, здійснені у травні 2026 року. Надалі компенсація продовжить нараховуватися відповідно до встановленого графіка.

    У Мінцифри наголошують, що учасники програми можуть і надалі купувати українські товари та накопичувати новий кешбек.

    Як працює «Національний кешбек»

    Державна програма була запущена 2 вересня 2024 року як один із механізмів підтримки українських виробників та стимулювання внутрішнього споживання.

    Спочатку покупцям повертали 10% вартості товарів українського виробництва.

    У 2026 році уряд оновив правила програми. Відтепер розмір компенсації залежить від категорії товару й становить:

    • 5%;
    • або 15%.

    Перелік товарів, для яких застосовується підвищена ставка кешбеку, затверджено наказом №5691 від 8 травня 2026 року.

    Максимальна сума компенсації, яку може отримати один учасник, становить 3000 гривень на місяць.

    Скільки коштів уже витратила держава

    Програма залишається однією з найбільших державних ініціатив із підтримки внутрішнього попиту.

    За даними Міністерства цифрової трансформації, протягом 2025 року на виплати українцям було спрямовано близько 19 млрд гривень.

    Від початку 2026 року на фінансування програми вже використано приблизно 2 млрд гривень.

    Фінансування здійснюється з державного бюджету, а компенсація нараховується після купівлі товарів українського виробництва у магазинах, які приєдналися до програми.

    До коли діятиме програма

    Наразі уряд не планує згортати проєкт.

    Відповідно до чинних рішень Кабінету Міністрів, програма «Національний кешбек» розрахована до 30 квітня 2028 року.

    Це означає, що українці й надалі зможуть отримувати компенсацію за придбання української продукції, однак кожен період використання вже нарахованих коштів матиме визначений урядом термін.

    Саме тому учасникам рекомендують регулярно перевіряти баланс спеціального рахунку та не відкладати використання накопичених коштів до останнього дня. Невитрачений кешбек після завершення встановленого терміну автоматично повертається до державного бюджету, тоді як нові виплати продовжують нараховуватися у звичайному режимі відповідно до правил програми.

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Понад третину видатків державного бюджету України у першому півріччі 2026 року профінансували міжнародні партнери. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, частка зовнішньої фінансової підтримки у фінансуванні видатків загального фонду державного бюджету за перші шість місяців року перевищила 37%. Водночас основна частина бюджетних коштів продовжує спрямовуватися на фінансування сектору безпеки та оборони. Про це вона повідомила, підбиваючи підсумки виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

    За словами Підласи, у січні–червні 2026 року Україна отримала та спрямувала на фінансування невійськових видатків державного бюджету понад 18 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Із цієї суми майже 13 млрд доларів становили гранти, тобто безповоротна фінансова підтримка, яка не потребує повернення. Решта коштів була надана у вигляді пільгових кредитів міжнародних партнерів.

    Водночас найбільшою статтею державних витрат залишається оборона. За перші шість місяців року на сектор безпеки та оборони було спрямовано 1,4 трильйона гривень, що становить 63% усіх видатків загального фонду державного бюджету. Загалом видатки загального фонду бюджету за цей період сягнули 2,2 трильйона гривень. Така структура витрат, за словами Підласи, свідчить про безпрецедентне навантаження на державні фінанси в умовах повномасштабної війни.

    Голова бюджетного комітету наголосила, що саме міжнародна фінансова підтримка дозволяє Україні забезпечувати стабільне фінансування цивільних видатків, адже внутрішні бюджетні ресурси насамперед спрямовуються на забезпечення потреб Сил оборони. За її словами, через таку структуру фінансування особливо важливим залишається виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема умов меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та програми Ukraine Facility Європейського Союзу.

    Водночас доходи державного бюджету демонструють позитивну динаміку. За даними Підласи, доходи загального фонду державного бюджету без урахування грантів за перше півріччя 2026 року становили 1,3 трильйона гривень. Цей показник майже відповідає затвердженому плану та на 21,7% перевищує результат аналогічного періоду 2025 року. Зростання доходів забезпечили насамперед податкові надходження, покращення адміністрування платежів та поступове відновлення економічної активності.

    Україна продовжує отримувати масштабну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у межах кількох ключових програм. Однією з найбільших є Ukraine Facility — чотирирічна програма Європейського Союзу загальним обсягом 50 млрд євро, яка передбачає надання Україні грантів і пільгових кредитів за умови виконання визначених реформ. Окремо фінансування надходить від МВФ у межах програми Extended Fund Facility (EFF), а також від країн G7, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

    Економісти зазначають, що нинішня модель фінансування державних фінансів дозволяє Україні концентрувати власні податкові надходження на потребах оборони, тоді як міжнародна допомога покриває переважно соціальні виплати, освіту, медицину, пенсійне забезпечення, функціонування державних установ та інші цивільні видатки. Такий підхід став одним із ключових елементів фінансової стійкості країни в умовах тривалої війни.

    Попри значний рівень зовнішньої підтримки, українська влада наголошує, що довгострокова фінансова стабільність напряму залежить від продовження співпраці з міжнародними донорами, своєчасного виконання структурних реформ та збереження макрофінансової стабільності. Саме тому виконання умов програм МВФ і Ukraine Facility залишається одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, адже від цього залежить подальше надходження міжнародного фінансування, яке сьогодні забезпечує понад третину всіх видатків державного бюджету України.

  • €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    Україна отримала перший транш нової масштабної фінансової підтримки від Європейського Союзу. До державного бюджету вже надійшло 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги, а найближчими днями ЄС розпочне окреме фінансування українського виробництва безпілотників, виділивши ще 6 млрд євро. Про це оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час відкриття Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка 25 червня проходить у польському Ґданську.

    Виступаючи перед учасниками міжнародного форуму, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що сьогодні Європейський Союз офіційно перерахував Україні перший транш у рамках нового кредитного механізму обсягом 90 млрд євро, який розрахований на найближчі два роки.

    «Завдяки кредиту на підтримку України ми надамо ще 90 млрд євро протягом наступних двох років. І сьогодні ми перераховуємо перший транш цієї позики – понад 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги», – заявила глава Єврокомісії.

    За словами фон дер Ляєн, ця виплата стала черговим підтвердженням довгострокової підтримки України з боку Європейського Союзу. Вона наголосила, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні як у фінансуванні державного бюджету, так і в розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Однією з найважливіших новин конференції стало оголошення про окрему програму підтримки українського виробництва безпілотників. Президентка Єврокомісії повідомила, що вже найближчими днями Україна почне отримувати перші 6 млрд євро, які будуть спрямовані саме на розвиток виробництва дронів.

    Фактично йдеться про новий напрямок європейської допомоги, який дозволить Україні масштабувати виробництво сучасних безпілотних систем, що стали одним із ключових елементів війни проти російської агресії. Останні два роки українські дрони регулярно завдають ударів по військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі Росії, а також активно використовуються для оборони українських позицій на фронті.

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко підтвердила, що кошти вже офіційно надійшли до державного бюджету.

    За її словами, отримані 3,2 млрд євро будуть використані для фінансування найважливіших державних потреб, серед яких зміцнення обороноздатності країни, забезпечення соціальних виплат та підтримка функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.

    «Кошти вже зараховані до державного бюджету України та будуть спрямовані на посилення обороноздатності й соціальної стійкості нашої держави», – повідомила Свириденко.

    Новий пакет допомоги став можливим після того, як 23 квітня 2026 року Європейський Союз остаточно схвалив новий механізм кредитної підтримки України на суму 90 млрд євро.

    Особливістю цього фінансового інструменту є його механізм погашення. Як повідомляли європейські інституції, обслуговування кредиту здійснюватиметься за рахунок бюджету Європейського Союзу, а остаточне погашення передбачається після виплати Росією репарацій Україні за завдані війною збитки.

    Таким чином країни ЄС фактично взяли на себе фінансові гарантії підтримки України, не перекладаючи навантаження безпосередньо на український бюджет у найближчі роки.

    Напередодні конференції європейські посадовці вже повідомляли, що першим етапом стане виділення 3,2 млрд євро бюджетної підтримки, після чого буде запущене окреме фінансування оборонної промисловості, зокрема виробництва українських безпілотників.

    Конференція з відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську, стала одним із найбільших міжнародних майданчиків, присвячених післявоєнному відновленню країни. У заході беруть участь представники урядів країн-партнерів, міжнародних фінансових організацій, бізнесу та інвестиційних фондів.

    Під час форуму також обговорюються нові проєкти відбудови української інфраструктури, залучення приватних інвестицій, підтримка малого та середнього бізнесу, модернізація енергетики та розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Європейська комісія наголошує, що фінансова підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів ЄС. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз уже надав Україні десятки мільярдів євро у вигляді бюджетної підтримки, гуманітарної допомоги, військового фінансування та програм економічної стабілізації.

    Окрему увагу в Євросоюзі приділяють розвитку українського виробництва озброєння. Європейські партнери дедалі частіше заявляють, що інвестиції у виробництво українських дронів, боєприпасів та іншої військової техніки дозволять не лише посилити обороноздатність України, а й зміцнити безпеку всієї Європи.

    Для України отримання нового пакета фінансової допомоги має стратегічне значення. В умовах війни бюджет країни продовжує потребувати значної міжнародної підтримки для фінансування соціальних програм, виплати зарплат і пенсій, забезпечення роботи державних інституцій та підтримки економічної стабільності.

    Водночас фінансування виробництва дронів відкриває нові можливості для розвитку української оборонної промисловості. За останні роки саме безпілотні технології стали одним із ключових факторів успішних операцій Сил оборони України як на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    Нові європейські кошти дозволять збільшити виробничі потужності українських підприємств, наростити випуск сучасних безпілотних систем та посилити технологічну незалежність України у сфері оборони. Таким чином Європейський Союз демонструє готовність підтримувати Україну не лише фінансово, а й допомагати створювати власні оборонні можливості, необхідні для протидії російській агресії.

  • Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Українським педагогам варто очікувати нового підвищення заробітної плати вже восени 2026 року. Після збільшення виплат, яке відбулося на початку року, наступний етап підвищення запланований на вересень. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього 2026», що проходив у Львові.

    Питання оплати праці вчителів уже тривалий час залишається одним із найгостріших в українській освіті. Низький рівень зарплат є однією з головних причин кадрового дефіциту в школах, особливо у невеликих громадах та сільській місцевості. Саме тому будь-які рішення щодо підвищення виплат викликають значний інтерес серед педагогічної спільноти. За словами міністра, уряд продовжує працювати над покращенням матеріального становища освітян навіть попри складну економічну ситуацію та великі видатки державного бюджету, пов’язані з війною.

    Оксен Лісовий наголосив, що після січневого підвищення зарплат уряд не відмовився від намірів і надалі збільшувати оплату праці педагогів. Наступний етап підвищення має відбутися вже у вересні, на початку нового навчального року. За словами міністра, це рішення є частиною довгострокової політики підтримки освітньої галузі, яка сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію для українського суспільства.

    Міністр зазначив, що система освіти в Україні продовжує працювати завдяки професіоналізму та самовідданості вчителів. Навіть в умовах повномасштабної війни освітяни забезпечують безперервність навчального процесу, організовують дистанційне та змішане навчання, працюють в укриттях під час повітряних тривог і підтримують дітей, які переживають наслідки війни.

    За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює майже 400 тисяч учителів. Вони навчають понад 3,7 мільйона школярів по всій країні. Значна частина педагогів змушена працювати в надзвичайно складних умовах: у прифронтових регіонах, під постійною загрозою обстрілів, із перебоями електропостачання та інтернету. Попри це навчальний процес триває, а освітня система залишається однією з найстійкіших державних сфер під час війни.

    Водночас міністр визнав, що питання зарплат залишається критичним. За останні роки українські школи зіткнулися зі старінням педагогічних кадрів та небажанням молодих спеціалістів приходити в професію через низький рівень доходів. У багатьох регіонах вже спостерігається дефіцит учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Саме тому підвищення заробітної плати розглядається не лише як соціальна підтримка освітян, а й як інструмент збереження кадрового потенціалу української освіти.

    Окрім базового окладу, педагоги мають можливість отримувати додаткові фінансові надбавки. Одним із таких механізмів є сертифікація вчителів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу протягом трьох років. Ця програма спрямована на заохочення професійного розвитку педагогів та підвищення якості викладання.

    Також освітяни отримують спеціальну щомісячну доплату за роботу в складних умовах. Її розмір залежить від педагогічного навантаження та інших чинників і в середньому становить близько двох тисяч гривень. Для багатьох вчителів ця доплата стала важливою складовою заробітної плати.

    Додаткові кошти можна отримати і завдяки професійним званням. Наприклад, звання «вчитель-методист» після проходження атестації забезпечує надбавку на рівні приблизно 15% посадового окладу. Крім цього, передбачені виплати за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами, проведення інклюзивного навчання та виконання інших додаткових функцій. Залежно від виду діяльності такі надбавки можуть становити від 10% до 20% посадового окладу.

    Лісовий також торкнувся питання подальших освітніх реформ. За його словами, Міністерство освіти і науки не має наміру відкладати реформу профільної старшої школи до завершення війни. Навпаки, держава продовжує готуватися до її впровадження, оскільки модернізація системи освіти є важливою умовою післявоєнного відновлення країни та підготовки молоді до сучасного ринку праці.

    Тема зарплат педагогів залишається актуальною і через нерівномірність фінансування освіти в різних регіонах. Раніше повідомлялося, що в більшості громад України доходи вчителів зросли більш ніж на 30% завдяки збільшенню надбавки за престижність праці. Водночас у деяких громадах виплати залишилися на попередньому рівні або навіть скоротилися через складну фінансову ситуацію місцевих бюджетів, невелику кількість учнів та особливості фінансування малокомплектних шкіл.

    Проблеми освітян підтверджують і міжнародні дослідження. Зокрема, аналіз ЮНЕСКО показав, що серед головних викликів для українських учителів залишаються недостатній рівень оплати праці, дефіцит кадрів, професійне вигорання та необхідність шукати додаткові джерела доходу, включно з репетиторством. Попри це більшість педагогів заявляють про відданість своїй професії та підтримують продовження реформи Нової української школи.

    Очікується, що вересневе підвищення зарплат стане черговим кроком держави у напрямку покращення умов праці освітян. В уряді наголошують, що підтримка вчителів є одним із ключових факторів збереження якості освіти під час війни та створення основ для успішного відновлення країни після її завершення.

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.

  • МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    МВФ пішов на поступки Україні: податок на посилки відклали, а майже $700 млн можуть надійти вже влітку

    Україна наблизилася до отримання чергового траншу фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, попри те, що одна з ключових умов програми поки так і не була виконана. За інформацією Bloomberg, МВФ погодився надати Києву майже 700 мільйонів доларів фінансування та відкласти вимогу щодо ухвалення резонансного закону про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це рішення може стати важливим сигналом підтримки України в умовах війни та значного бюджетного дефіциту.

    За даними джерел, знайомих із перебігом переговорів, між урядом України та експертами МВФ було досягнуто попередньої домовленості на рівні персоналу фонду. Вона відкриває шлях до виділення нового траншу в межах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF обсягом 8,1 мільярда доларів, затвердженої у лютому 2026 року. Остаточне рішення ще має ухвалити Рада директорів МВФ, голосування якої очікується у липні.

    Одним із найскладніших питань під час останнього перегляду програми стало оподаткування міжнародних поштових відправлень. Законопроєкт передбачає скасування чинної податкової пільги для товарів, які надходять до України з-за кордону та коштують менше ніж 150 євро. За задумом уряду та міжнародних партнерів, нововведення мало б допомогти боротися зі схемами дроблення імпорту, скоротити масштаби тіньової економіки та принести державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

    Втім, документ викликав значний суспільний резонанс. Багато українців регулярно користуються міжнародними маркетплейсами та замовляють товари через AliExpress, Temu, Amazon та інші сервіси. Частина народних депутатів виступила проти нових правил, аргументуючи це тим, що додаткове податкове навантаження під час війни лише погіршить фінансове становище громадян. У результаті Верховна Рада наприкінці травня не змогла підтримати необхідні зміни до законодавства.

    Саме через провал голосування виникли побоювання, що Україна може не пройти черговий перегляд програми МВФ. Адже виконання структурних маяків та реформ залишається ключовою умовою отримання міжнародного фінансування. Крім того, позитивна оцінка фонду має важливе значення не лише для самого кредитування МВФ, а й для подальшого надходження коштів від інших міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу.

    Однак, як повідомляє Bloomberg, після кількох тижнів переговорів МВФ погодився піти на компроміс. Фонд дозволив перенести ухвалення законопроєкту до липня, фактично надавши українським парламентарям додатковий час для пошуку політичного консенсусу. Наступний перегляд програми запланований не раніше вересня, тому в уряду ще залишається можливість виконати зобов’язання без втрати фінансування.

    Експерти зазначають, що така гнучкість з боку МВФ є доволі незвичною. Фонд традиційно жорстко контролює виконання реформ, особливо податкових. Водночас повномасштабна війна, значні оборонні витрати та складна соціально-економічна ситуація змушують міжнародних партнерів враховувати українські реалії. За оцінками МВФ, Україна й надалі потребуватиме масштабної зовнішньої підтримки для фінансування бюджету, стабілізації економіки та проведення післявоєнного відновлення.

    Сама програма EFF залишається одним із головних фінансових інструментів підтримки України. Вона передбачає не лише кредитування, а й проведення реформ у сфері державних фінансів, податкового адміністрування, боротьби з ухиленням від сплати податків та інтеграції України до європейського економічного простору. Однією з ключових вимог фонду є розширення внутрішньої дохідної бази держави, адже витрати на оборону продовжують стрімко зростати на тлі війни з Росією.

    Поки що остаточна доля законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок залишається невизначеною. Проте вже зараз зрозуміло, що питання не зникло з порядку денного. Найближчі тижні покажуть, чи зможе парламент знайти компромісне рішення, яке дозволить виконати вимоги міжнародних партнерів та водночас мінімізувати негативний вплив на українських споживачів.

    У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ у липні Україна отримає майже 700 мільйонів доларів додаткового фінансування, що стане важливим ресурсом для підтримки економіки та фінансування державних видатків в умовах війни.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.