Mmakaje

Позначка: ціни на бензин

  • У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

    Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

    Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

    Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

    “Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

    Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

    Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

    Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

    Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

    Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

    Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

    На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

    Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.

  • Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російський ринок пального дедалі глибше занурюється в кризу, де продаж бензину на внутрішньому ринку для операторів автозаправних станцій фактично перетворюється на збиткову діяльність. За оцінками, які наводить Служба зовнішньої розвідки України, середні втрати на кожному літрі бензину марки АІ-92, наймасовішого пального в Росії, становлять близько 84 копійок. Це означає, що кожна реалізація базового виду пального не лише не приносить прибутку, а системно генерує фінансові втрати для учасників ринку.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, підкреслюючи, що ситуація не є локальною чи короткостроковою, а має структурний характер і формується під впливом сукупності економічних, логістичних та санкційних факторів, які взаємно підсилюють негативний ефект.

    У сегменті бензину марки АІ-95 ситуація виглядає дещо стабільнішою лише формально. За даними розвідки, цей вид пального приносить близько 47 копійок прибутку з літра, однак у реальних умовах високої інфляції, дорогих кредитних ресурсів та зростання операційних витрат цей показник фактично не забезпечує жодної економічної стійкості бізнесу. Аналітики зазначають, що така маржа є умовною і не покриває повного циклу витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією пального.

    У розвідці наголошують, що ключові причини кризового стану паливного ринку Росії мають комплексний характер і пов’язані насамперед із державною економічною політикою. Зокрема, Кремль, намагаючись утримати стабільний валютний дохід, продовжує стимулювати експорт нафтопродуктів, що автоматично скорочує пропозицію пального на внутрішньому ринку. У результаті формується штучний дефіцит, який тисне на роздрібні ціни та дестабілізує роботу автозаправних мереж.

    Додатковим фактором, який суттєво погіршує ситуацію, є перевантаження російської залізничної системи. Значна частина логістичних потужностей переорієнтована на військові перевезення, що призводить до затримок у транспортуванні паливних цистерн. Унаслідок цього зростають витрати на логістику, збільшуються строки постачання, а бізнес змушений працювати в умовах нестабільних поставок і непередбачуваних витрат.

    Окремо аналітики звертають увагу на стан нафтопереробної галузі. Російські нафтопереробні заводи працюють у режимі обмеженого доступу до західного обладнання, запчастин та хімічних присадок через санкційний тиск. Це змушує підприємства закладати додаткові ризики у вартість продукції на оптовому рівні, однак роздрібний сектор не може повністю перекласти ці витрати на споживача через адміністративне регулювання цін. У результаті формується так званий «ціновий розрив», коли реальна собівартість перевищує можливості ринку.

    Найбільш відносно стабільним сегментом, за даними Служба зовнішньої розвідки України, наразі залишається дизельне пальне. Воно приносить приблизно 3,68 рубля прибутку з літра, однак і цей показник перебуває під тиском. Причина полягає в тому, що дизель у великих обсягах використовується російською армією та військово-промисловим комплексом, що створює додаткове навантаження на внутрішній баланс попиту та пропозиції.

    Аналітики попереджають, що за збереження нинішніх тенденцій російський паливний сектор може зіткнутися з хвилею банкрутств незалежних мереж автозаправних станцій уже в середньостроковій перспективі. Особливо вразливими є невеликі оператори, які не мають доступу до дешевих кредитів і працюють із мінімальною маржею. Це, у свою чергу, може призвести до подальшої монополізації ринку великими державними або квазідержавними структурами.

    У прогнозах також зазначається, що до кінця 2026 року Росія може зіткнутися з неминучим двозначним зростанням цін на пальне. При цьому Кремль опиняється перед складною дилемою: або дозволити підвищення цін, що може спровокувати соціальне невдоволення всередині країни, або продовжувати адміністративно стримувати ринок, що лише поглиблює збитковість галузі та підвищує ризики фізичного дефіциту пального на автозаправних станціях.

    Додатково вказується, що паливна криза в Росії розгортається на тлі глобальних коливань енергетичного ринку. У світі спостерігається зростання цін на нафтопродукти, що пов’язують із перебоями в окремих логістичних маршрутах та геополітичною нестабільністю у ключових регіонах постачання.

    На цьому тлі подорожчання пального фіксується і в Україні. Як повідомляє РБК-Україна, за останню добу ціни на бензин на автозаправних станціях зросли в середньому від 50 копійок до 1 гривні залежно від регіону та конкретної мережі АЗС, що пов’язують із загальносвітовими тенденціями та коливаннями на ринку нафти.

  • Ціни на пальне 16 травня: скільки коштують бензин, дизель та автогаз на українських АЗС

    Ціни на пальне 16 травня: скільки коштують бензин, дизель та автогаз на українських АЗС

    Українські мережі АЗС оновили ціни на пальне станом на 16 травня 2026 року. Вартість бензину, дизельного пального та автогазу переважно залишається стабільною, однак окремі мережі трохи знизили ціни на дизель і газ.

    Середня ціна бензину А-95 в Україні становить близько 74,34 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує 87,75 грн за літр.

    Найдорожче пальне наразі продають мережі ОККО, WOG та SOCAR. У цих мережах бензин А-95 коштує 77,90 грн за літр, дизельне пальне — 89,90 грн за літр. Найдешевший бензин пропонують БРСМ-Нафта, Укрнафта та KLO.

    У мережі UPG бензин А-95 коштує 74,90 грн за літр, А-95+ — 76,90 грн, дизельне пальне — 86,49 грн, покращений дизель — 88,90 грн, А-100 — 82,90 грн, автогаз — 46,90 грн.

    На ОККО бензин А-95 продають по 77,90 грн за літр, А-95+ — по 80,90 грн, дизельне пальне — по 89,90 грн, покращений дизель — по 92,90 грн, А-100 — по 87,90 грн, автогаз — по 48,90 грн.

    У мережі WOG ціни аналогічні: А-95 — 77,90 грн, А-95+ — 80,90 грн, дизельне пальне — 89,90 грн, дизельне пальне з покращеними характеристиками — 92,90 грн, А-100 — 87,90 грн, газ — 48,90 грн.

    На KLO бензин А-95 коштує 71,80 грн за літр, А-95+ — 78,20 грн, дизельне пальне — 87,40 грн, А-92 — 68,90 грн, автогаз — 47,50 грн.

    У SOCAR бензин А-95 продають по 77,90 грн за літр, А-95+ — по 81,90 грн, дизельне пальне — по 89,90 грн, покращений дизель — по 92,90 грн, А-100 — по 87,90 грн, автогаз — по 49,98 грн.

    В Укрнафті бензин А-95 коштує 71,90 грн за літр, дизельне пальне — 86,90 грн, покращений дизель — 88,90 грн, А-92 — 66,90 грн, автогаз — 47,90 грн.

    У мережі БРСМ-Нафта бензин А-95 продають по 69,40 грн за літр, дизельне пальне — по 84,96 грн, автогаз — по 46,43 грн.

    З 20 березня українці можуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне в межах програми «Національний кешбек». Компенсація становить 15% на дизельне пальне, 10% на бензин і 5% на автогаз. Це дає змогу заощадити до 11 грн на літрі дизелю, близько 7 грн на літрі бензину та приблизно 2 грн на літрі автогазу.

    Уряд продовжив дію паливного кешбеку до 31 травня 2026 року. З 1 травня максимальна сума компенсації становить до 500 грн на місяць на одного користувача.

    Експерти пояснюють, що ціни на пальне в Україні залишаються високими через залежність від імпорту, подорожчання логістики, зростання світових котирувань на нафту та наслідки війни на Близькому Сході. Водночас дефіциту дизельного пального наразі не прогнозують.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • Рейтинг Трампа падає на тлі економічних проблем і війни: підтримка опустилася до мінімуму

    Рейтинг Трампа падає на тлі економічних проблем і війни: підтримка опустилася до мінімуму

    Рівень підтримки президента США Дональда Трампа впав до найнижчого показника за час його другого терміну. За результатами останнього соціологічного дослідження, лише 37% американців схвалюють його діяльність, тоді як 63% — висловлюють незадоволення. Основними причинами падіння рейтингу стали економічні труднощі та зовнішньополітичні рішення, зокрема війна з Іраном.

    Такі дані оприлюднило дослідження NBC News Decision Desk Poll, проведене на платформі SurveyMonkey у період з 30 березня по 13 квітня 2026 року. В опитуванні взяли участь понад 32 тисячі дорослих американців, а статистична похибка становить близько 1,8 відсоткового пункту.

    Результати демонструють глибоке невдоволення значної частини суспільства політикою чинної адміністрації. Більше половини тих, хто не підтримує президента, висловлюють категоричне несприйняття його курсу. Це свідчить не лише про зниження рівня довіри, а й про посилення політичної поляризації у США.

    Одним із ключових факторів падіння рейтингу стала економічна ситуація в країні. Близько двох третин опитаних не схвалюють дії адміністрації у сфері боротьби з інфляцією та зростанням вартості життя. Для 45% респондентів саме ціни та щоденні витрати є головною проблемою, що впливає на їхнє життя.

    Соціологи також зафіксували погіршення суб’єктивного відчуття добробуту серед американців. Близько 40% опитаних заявили, що їхнє фінансове становище стало гіршим порівняно з минулим роком. Лише 19% відзначили покращення, що свідчить про загальне зниження економічного оптимізму.

    Окремо респонденти звернули увагу на зростання цін на паливо. Майже дві третини учасників опитування зазначили, що подорожчання бензину є серйозною або частково серйозною проблемою для їхніх сімей. Це питання традиційно має значний вплив на громадську думку в США, адже безпосередньо пов’язане з витратами домогосподарств.

    Ще одним важливим чинником зниження рейтингу стала зовнішня політика, зокрема військовий конфлікт із Іраном. Згідно з результатами опитування, близько двох третин американців не підтримують дії президента у цьому напрямку. При цьому 61% респондентів вважають, що Сполучені Штати не повинні посилювати військову активність проти Ірану.

    Експерти зазначають, що зовнішньополітичні рішення часто мають прямий вплив на внутрішню підтримку лідера держави, особливо коли вони пов’язані з ризиком затяжних конфліктів. У випадку з Іраном суспільство демонструє обережність і схиляється до дипломатичних рішень.

    Попри загальне падіння рейтингу, підтримка Дональд Трамп серед виборців Республіканської партії залишається відносно високою. Близько 83% республіканців позитивно оцінюють його діяльність, хоча цей показник також дещо знизився порівняно з початком року.

    Політологи наголошують, що така ситуація свідчить про збереження політичної поляризації в американському суспільстві. Президент продовжує користуватися підтримкою свого електорату, однак водночас втрачає довіру серед незалежних виборців та частини поміркованих громадян.

    Зниження рейтингу також може мати політичні наслідки у середньостроковій перспективі. Воно впливає на позиції адміністрації у переговорах із Конгресом, формування внутрішньої політики та підготовку до майбутніх виборчих кампаній.

    Аналітики зазначають, що подальша динаміка підтримки президента залежатиме від розвитку економічної ситуації та результатів зовнішньополітичних ініціатив. Якщо адміністрації вдасться стабілізувати ціни та зменшити напруження на міжнародній арені, рейтинг може поступово відновитися. В іншому випадку тенденція до зниження може зберегтися.

    Нові соціологічні дані свідчать про складну ситуацію для Дональда Трампа. Поєднання економічних викликів і зовнішньополітичної напруги створює серйозний тиск на адміністрацію та формує критичне ставлення значної частини американського суспільства.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли та перевищили позначку у 100 доларів за барель після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити морську блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє Axios, тригером для ринку став провал переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми, які відбулися 11 квітня в Пакистані та завершилися безрезультатно.

    Реакція енергетичних ринків була миттєвою. Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 7 доларів і досягла 102,29 долара за барель. Американська WTI зросла майже на 8 доларів — до 104,56 долара. Це один із найрізкіших стрибків за короткий період, що свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.

    Трейдери практично проігнорували попередні сигнали про можливу деескалацію, зокрема домовленості про припинення вогню. Інвестори не вірять, що ці кроки здатні гарантувати відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Ормузька протока має критичне значення для глобального ринку нафти. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, включно з Саудівською Аравією, Іраком, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво впливають на глобальні ціни, оскільки альтернативні маршрути транспортування обмежені.

    На цьому тлі Іран вже фактично використовує протоку як інструмент геополітичного тиску. Тегеран встановив додаткові збори для суден і обмежив транзит, що вже знизило обсяги перевезень. У відповідь на це Дональд Трамп оголосив про намір встановити морську блокаду, в межах якої американські військові кораблі перехоплюватимуть судна, що сплатили Ірану мито за прохід.

    Такий крок різко підвищує ризики прямого військового зіткнення в регіоні. Сам Трамп заявив, що у разі атак з боку Ірану Сполучені Штати дадуть жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно жорсткішою після провалу переговорів, що лише посилило нервозність на ринках.

    Аналітики Eurasia Group, яких цитує Axios, попереджають, що поєднання іранських обмежень та потенційної американської блокади може фактично паралізувати судноплавство через Ормузьку протоку. За їхніми оцінками, обсяги транспортування можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня. Такий сценарій означає різке скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалий тиск на ціни.

    Експертка RBC Capital Markets Геліма Крофт звертає увагу на ще один важливий аспект. На її думку, дії США можуть бути спрямовані не лише проти Ірану, а й на Китай — одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо поставки будуть зірвані, китайські нафтопереробні заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини, що змусить Пекін активніше включитися в дипломатичний процес.

    На тлі цих подій ринок закладає не лише короткостроковий шок, а й ризик тривалої нестабільності. Навіть часткове обмеження транзиту через Ормузьку протоку може створити дефіцит нафти, який складно швидко компенсувати. Інші виробники, включно зі США чи країнами ОПЕК, не завжди мають можливість оперативно наростити видобуток у необхідних обсягах.

    Зростання цін уже має прямі наслідки для споживачів. У США середня ціна бензину досягла приблизно 4,13 долара за галон (3,78 літра), і експерти не прогнозують швидкого зниження. Подорожчання енергоносіїв може вплинути на інфляцію, транспортні витрати та загальну економічну ситуацію, особливо в країнах, залежних від імпорту нафти.

    У Тегерані різко відреагували на заяви Вашингтона. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що нинішні ціни на пальне можуть здатися низькими в майбутньому, натякнувши на можливе подальше зростання вартості енергоресурсів у разі ескалації конфлікту.

    Ситуація ускладнюється тим, що дипломатичний трек наразі фактично заблокований. Переговори між США та Іраном, які відбулися 11 квітня в Пакистані, завершилися без досягнення компромісу. Іран відмовився прийняти вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що стало ключовим фактором подальшого загострення.

    На цьому фоні Ормузька протока знову опинилася в центрі глобальної уваги як один із найвразливіших вузлів світової економіки. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи перейдуть заяви про блокаду у практичну площину, а також від реакції Ірану та інших гравців, включно з Китаєм і країнами Перської затоки.

    Аналітики сходяться на думці, що навіть без повномасштабного конфлікту сама загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для утримання високих цін на нафту. Ринок увійшов у фазу підвищеної турбулентності, де будь-яка нова заява або інцидент у регіоні може спричинити новий стрибок котирувань.

  • Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    В Україні зафіксовано різке падіння попиту на пальне. Причиною стали високі ціни, через які водії почали суттєво економити і скорочувати обсяги заправок.

    Про це заявив директор консалтингової групи «А95» Сергій Куюн. За його словами, автозаправні мережі вже відкрито говорять про зниження продажів.

    «Мережі вже звітують про обвал продажів», — зазначив експерт, пояснюючи ситуацію просто: за високих цін люди починають менше їздити або шукають способи економії.

    Куюн наголосив, що для АЗС така ситуація є критичною. Бізнес працює з відносно невеликою маржею — приблизно 3–5 гривень на літрі пального. Тому навіть при високих цінах зростання доходів не компенсує втрату клієнтів.

    «Бізнес не хоче торгувати дорого, бо ніхто не купує», — підкреслив він.

    За словами експерта, саме це може стати ключовим фактором для перегляду цін. Якщо світові котирування на нафту стабілізуються або підуть вниз, українські мережі АЗС почнуть знижувати ціни, щоб повернути покупців і відновити обсяги продажів.

    Таким чином, нинішня ситуація на ринку може стати переломною: високі ціни вже почали працювати проти самих продавців, змушуючи їх шукати баланс між прибутком і попитом.

    Раніше ми вже детально розбирали причини різкого подорожчання пального в Україні, де йшлося про вплив світових цін на нафту, проблеми з імпортом і подорожчання логістики. Експерти тоді наголошували, що український ринок майже повністю залежить від зовнішніх поставок, тому будь-які глобальні коливання миттєво відображаються на цінах на АЗС. На цьому тлі нинішній обвал попиту виглядає логічним продовженням ситуації: після стрімкого зростання вартості пального водії просто почали менше заправлятися, змушуючи ринок шукати баланс між ціною і реальним попитом.

  • Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Різке зростання цін на пальне в Україні знову загострило дискусію про реальні причини подорожчання та роль тіньових схем на ринку. Лише за одну ніч дизель подорожчав на 1–2 гривні, досягнувши рівня 86–89 грн за літр. Бензин А-95 тримається на позначці близько 75 грн, а преміальні марки пального на окремих АЗС уже коштують до 86 грн за літр. Навіть автогаз, який раніше вважався найдоступнішою альтернативою, піднявся до 45–47 грн.

    Однак за стрімким ростом цін, за словами джерел, стоять не лише ринкові фактори, а й можливі системні зловживання на регіональному рівні. Йдеться, зокрема, про Харківську область, де, за наявною інформацією, діють схеми нелегального виробництва та реалізації пального.

    У центрі уваги — діяльність структур, пов’язаних із колишнім першим заступником голови Харківської ОВА Олександром Скакуном. За твердженнями джерел, через мережу компаній, серед яких називають «Брент Ойл», організовано виробництво пального на базі підпільного нафтопереробного комплексу в Мерефі. Потужності, за цими даними, можуть досягати до 200 тонн продукції на добу.

    Йдеться про виробництво дизельного пального без необхідних ліцензій і сплати акцизів. За результатами окремих лабораторних досліджень, така продукція може не відповідати стандартам якості. Надалі, як стверджується, пальне проходить через ланцюг підконтрольних компаній, де оформлюється як хімічна продукція або інші технічні речовини. Це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та легалізувати товар на ринку.

    Окрім цього, за інформацією співрозмовників, йдеться і про можливі маніпуляції у сфері державних закупівель. Зокрема, через участь у тендерах для комунальних підприємств Харкова та області може відбуватися постачання сумнівного пального за бюджетні кошти.

    Паралельно згадується ще одна схема, пов’язана з так званим Мереф’янським нафтопереробним напрямком, де фігурує ім’я Костянтина Валеуліна. У цьому випадку йдеться про ймовірні операції з податковими «скрутками» та обготівковуванням коштів через низку підприємств.

    За заявами щодо можливої протиправної діяльності вже відкрито кримінальне провадження за статтею про зловживання владою. Водночас, як зазначають джерела, ефективність розслідування поки викликає питання.

    На цьому тлі особливо гостро постає проблема контролю з боку державних органів. Експерти наголошують: за відсутності належного нагляду та прозорості ринку кінцеву ціну за пальне сплачують звичайні споживачі, які фактично компенсують як глобальні економічні фактори, так і можливі внутрішні зловживання.

    Ситуація з цінами на АЗС вкотре піднімає питання: чи здатна держава забезпечити чесну конкуренцію на паливному ринку та припинити практики, які можуть мати ознаки системного порушення законодавства.