Mmakaje

Позначка: цивільна оборона

  • Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Британія терміново готується до можливої війни з Росією: плани прискорили на п’ять років

    Велика Британія прискорює підготовку держави та населення до сценарію великої воєнної або гібридної кризи на тлі дедалі жорсткішого протистояння з Росією. Частину заходів, які раніше планували реалізувати до 2035 року, тепер мають завершити вже до 2030-го. Йдеться не лише про посилення армії: британська влада готує механізми роботи уряду, енергетики, транспорту, лікарень, поліції та інших критично важливих систем у разі масштабної надзвичайної ситуації або прямого конфлікту. Про це пише Express.

    Як повідомляє The Telegraph, Кабінету міністрів доручили прискорити роботу над Home Defence Programme — програмою внутрішньої оборони, яка має поєднати цивільне та військове планування. Одним із її ключових елементів є оновлення так званого Government War Book — засекреченого комплексу урядових планів на випадок переходу країни від мирного життя до функціонування в умовах великої кризи чи війни.

    Це не означає, що британський уряд очікує російського нападу саме у 2030 році. Йдеться про горизонт оборонного планування: влада хоче, щоб до цього часу країна була значно краще підготовлена до загроз, і вважає, що чекати до середини наступного десятиліття вже ризиковано. Одне з джерел The Telegraph пояснило, що підготовку необхідно прискорити в цілому спектрі напрямків і діяти протягом найближчих років, а не наступного десятиліття.

    Причому ця робота почалася не зараз. Ще у квітні начальник Штабу оборони Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон розповів Sky News, що країна готує новий загальнонаціональний план переходу до воєнного режиму. Він має охопити не тільки Збройні сили, а й поліцію, лікарні, промисловість та інші цивільні структури. За словами Найтона, принципи старої британської «книги війни» адаптують до сучасного суспільства, сучасної інфраструктури та нового характеру загроз.

    Особливе місце відводиться критичній інфраструктурі. Лондон виходить із того, що електростанції, водопостачання, транспортні мережі та системи зв’язку повинні бути готовими не тільки до повеней, аварій або інших природних катастроф, але й до цілеспрямованих дій противника.

    Такий підхід прямо закріплений у британській Національній стратегії безпеки. В офіційному документі Росія названа найгострішою державною загрозою, а британська влада визнає, що після багатьох років відносної безпеки країна знову повинна активно готуватися до можливості прямої загрози своїй території — аж до сценарію воєнного часу. Стратегія окремо згадує російські кібератаки, диверсії та інші операції нижче порогу відкритої війни проти Великої Британії та її союзників по НАТО.

    Новий британський National Risk Register 2026, оприлюднений у липні та оновлений у серпні, також розглядає широкий спектр ризиків, здатних серйозно вплинути на країну та її інтереси. Документ використовується державними структурами, бізнесом та організаціями, які відповідають за стійкість країни, а населення окремо спрямовують до рекомендацій із підготовки до надзвичайних ситуацій.

    Тривожним нагадуванням про вразливість сучасної інфраструктури став недавній кіберінцидент в енергетичному секторі. Reuters повідомляв, що британський уряд провів брифінг для керівників енергетичних компаній після повідомлень про кібератаку, яку пов’язували з Іраном. Невеликий британський енергетичний об’єкт у липні був виведений з роботи на чотири дні. Водночас британська влада наголосила: об’єкт був малим, загрози для загальнонаціональної енергосистеми не виникло, перебоїв із постачанням електроенергії споживачам не було, а офіційна атрибуція атаки на той момент не була підтверджена.

    Саме цей нюанс важливий: твердження про те, що «Іран відключив британську електростанцію», поки не варто подавати як остаточно встановлений факт. Йдеться про атаку, яку ЗМІ та експерти пов’язували з Іраном, тоді як британські органи продовжували оцінювати обставини інциденту.

    Паралельно Лондон хоче залучити до системи національної стійкості звичайних громадян. Financial Times повідомляє, що восени британська влада планує інформаційну кампанію з практичними рекомендаціями щодо поведінки під час надзвичайних ситуацій. Серед них — наявність удома запасів питної води, продуктів тривалого зберігання та альтернативних джерел освітлення.

    Про ці плани 26 серпня пишуть і французькі медіа. Французьке Economie Matin зазначає, що британські домогосподарства готуватимуть до геополітичних криз та природних катастроф, а серед базових рекомендацій називаються вода, консервовані продукти та засоби освітлення. Видання також пов’язує прискорення підготовки з оцінками щодо зростання російської загрози приблизно до 2030 року.

    Це, однак, не кампанія в стилі «війна почнеться завтра». Британська влада намагається сформувати модель, за якої домогосподарства зможуть певний час самостійно функціонувати під час відключення електроенергії, проблем із водопостачанням, масштабної кібератаки, стихійного лиха чи іншої надзвичайної ситуації. Такий підхід зменшує навантаження на екстрені служби у перші години або дні кризи.

    Наймасштабнішою практичною перевіркою нової системи мають стати навчання у 2027 році. Британський уряд раніше заявив про підготовку найбільших за кілька десятиліть навчань із внутрішньої оборони. Вони повинні перевірити, як цивільні та військові структури взаємодіятимуть, якщо міжнародний конфлікт безпосередньо зачепить територію країни.

    Загострення відбувається й на дипломатичному рівні. Москва нещодавно пригрозила Лондону «наслідками» через повідомлення про застосування британських безпілотників Україною для ударів по об’єктах на території Росії. Російське посольство звинуватило Велику Британію у дедалі глибшому залученні у війну та ескалації конфлікту. Британська сторона відкинула російський тиск і заявила, що погрози Москви не змінять підтримку України.

    Саме тут важливо відділяти російські заяви від встановлених фактів: твердження Москви про «співучасть» Великої Британії є позицією російської сторони, а не юридично встановленим статусом Лондона. Британія розглядає свою військову допомогу як підтримку права України на захист від російського вторгнення.

    При цьому загроза, до якої готується Лондон, значно ширша за сценарій прямої висадки російських військ або ракетного удару по Британії. Найімовірнішим полем протистояння ще до можливої відкритої війни вважається так звана «сіра зона»: кібератаки, диверсії, втручання в роботу інфраструктури, інформаційні операції та інші дії, які можуть завдати значних збитків, але не обов’язково автоматично запускають механізм колективної оборони НАТО.

    У Національній стратегії безпеки Британії прямо сказано, що ворожа активність таких держав, як Росія та Іран, на британській території посилюється, а противники можуть заздалегідь створювати можливості для майбутнього конфлікту, щоб у потрібний момент завдати масштабного удару по енергетиці або ланцюгах постачання.

    Саме тому Лондон переходить від моделі, в якій війна розглядалася переважно як проблема Збройних сил, до концепції «всієї держави». У разі великої кризи стійкість армії залежатиме від того, чи працюватимуть електростанції, лікарні, транспорт, телекомунікації, водопостачання, підприємства оборонної промисловості та державне управління.

    Отже, повідомлення про прискорення британських оборонних планів не означає, що Лондон має інформацію про неминучий напад Росії. Але сам факт, що частину підготовки переносять із 2035-го на 2030 рік, оновлюють Government War Book, готують масштабні навчання та починають пояснювати населенню правила поведінки під час великих криз, свідчить про фундаментальну зміну оцінки безпекового середовища.

    Британська влада дедалі відкритіше виходить із того, що загроза великого конфлікту в Європі більше не є суто теоретичною, а перші удари потенційного противника можуть бути завдані не танками чи ракетами, а через комп’ютерні мережі, енергетику, транспорт та інші системи, від яких залежить повсякденне життя країни. Саме до такого сценарію Лондон тепер намагається підготуватися значно швидше.

  • Тайвань готується до великої війни: влада змоделювала комплексну атаку Китаю

    Тайвань готується до великої війни: влада змоделювала комплексну атаку Китаю

    Влада Тайваню провела масштабні навчання з громадянської стійкості, під час яких було змодельовано один із найнебезпечніших сценаріїв розвитку подій — комплексну атаку Китаю, що включає морську блокаду, масовані кібератаки, удари по критичній інфраструктурі, інформаційну війну, масштабний землетрус та повномасштабне військове вторгнення. Навчання стали частиною нової стратегії підготовки острова до можливого конфлікту з Пекіном на тлі безперервного зростання військового тиску з боку КНР.

    Про це повідомляє Reuters.

    Масштабні тренування організували за ініціативою адміністрації президента Тайваню Лая Цзін-де, який після вступу на посаду неодноразово наголошував на необхідності зміцнення обороноздатності країни та підготовки суспільства до будь-яких кризових ситуацій. Якщо раніше основний акцент робився переважно на модернізації армії та закупівлі сучасного озброєння, то тепер тайванська влада дедалі більше уваги приділяє готовності цивільних структур, місцевої влади та служб екстреного реагування діяти в умовах війни.

    На відміну від попередніх навчань, які нерідко критикували за надмірну формальність і відірваність від реальності, цього разу організатори поставили за мету максимально наблизити сценарій до сучасних умов ведення війни. В основу маневрів поклали модель так званої гібридної операції, коли військовий наступ супроводжується економічним тиском, інформаційними атаками, кібердиверсіями та спробами дестабілізувати ситуацію всередині країни.

    За легендою навчань, Китай розпочинає комплексну кампанію проти Тайваню із встановлення повної морської блокади острова. Передбачалося, що військово-морські сили КНР перекривають основні судноплавні маршрути, фактично ізолюючи Тайвань від міжнародних поставок продовольства, енергоносіїв, медикаментів і стратегічної сировини.

    Одночасно із блокадою сценарій передбачав виникнення потужного землетрусу, який китайська сторона нібито використовує для посилення хаосу та створення максимально сприятливих умов для подальшої операції. На тлі природної катастрофи умовний противник розпочинає серію ударів по критично важливій інфраструктурі, виводить із ладу об’єкти енергетики, транспортні вузли, центри зв’язку та державні інформаційні системи.

    Паралельно моделювалися масові кібератаки на державні органи, банківську систему, телекомунікаційні мережі та цифрову інфраструктуру. За сценарієм навчань, атаки мали паралізувати роботу державних установ, ускладнити координацію між органами влади та посіяти паніку серед населення.

    Крім кібероперацій, Китай, згідно з легендою, перехоплює телевізійне мовлення, поширює масштабні кампанії з дезінформації та психологічного впливу, намагаючись деморалізувати населення та послабити довіру до уряду. Через інформаційні атаки серед громадян починається паніка, люди масово знімають гроші з банківських рахунків, виникають перебої у роботі фінансової системи та спалахують громадські заворушення.

    Лише після цього, згідно зі сценарієм, Китай переходить до завершальної фази операції та розпочинає повномасштабне військове вторгнення.

    Таким чином організатори навчань прагнули відпрацювати не лише класичний сценарій війни, а комплексну кризу, коли одночасно поєднуються військові дії, природні катастрофи, інформаційна війна, кібертероризм, економічний тиск та гуманітарні виклики.

    У навчаннях взяли участь понад 370 представників центральних органів влади, місцевих адміністрацій, військового командування, поліції, рятувальних служб, медичних установ та інших державних структур. Маневри проходили у повіті Наньтоу, розташованому в центральній частині острова.

    Під час тренувань відпрацьовували евакуацію населення із зон підвищеної небезпеки, розгортання тимчасових центрів допомоги, забезпечення безперервної роботи лікарень, координацію між органами влади, ліквідацію наслідків землетрусу, відновлення електропостачання, реагування на масштабні пожежі та підтримку функціонування критично важливих державних сервісів.

    Окремий блок навчань був присвячений захисту енергетичної інфраструктури. За легендою, китайські безпілотники завдали ударів по електростанціях та об’єктах енергосистеми, що спричинило масштабні перебої з електропостачанням. Влада відпрацьовувала алгоритми оперативного відновлення роботи мереж та забезпечення резервного живлення для лікарень, органів влади та інших критично важливих об’єктів.

    Також моделювалися масштабні кібератаки на державні реєстри, системи зв’язку та цифрові сервіси. Тайванська влада вже давно вважає кіберпростір одним із головних напрямків можливої агресії з боку Китаю, адже подібні атаки можуть суттєво ускладнити управління країною ще до початку відкритих бойових дій.

    Не менш важливою частиною навчань стало відпрацювання боротьби з дезінформацією. За сценарієм, у соціальних мережах масово поширювалися фейкові повідомлення про капітуляцію уряду, руйнування ключових об’єктів та нібито втрату контролю над ситуацією. Влада перевіряла швидкість реагування державних структур та ефективність системи офіційного інформування населення.

    Колишній посадовець Чі Лянь-чен, який брав участь у підготовці навчань, зазначив, що попередні тренування часто критикували через їхню формальність, тому цього разу сценарій був максимально наближений до сучасних умов війни.

    «Наш противник прямо біля нашого порогу, одразу за Тайванською протокою. Це дуже близько», — наголосив він.

    За словами Чі Лянь-чена, система цивільної оборони Тайваню ще потребує вдосконалення, однак головне завдання нинішніх навчань полягає у перевірці здатності місцевої влади швидко ухвалювати рішення в умовах масштабної кризи, коли часу на тривалі погодження практично не залишається.

    Він також підкреслив, що без участі суспільства забезпечити ефективну оборону країни неможливо.

    «Якщо ви не захищаєте свою країну, хто ще захистить вас? Я думаю, що люди починають це розуміти», — заявив він.

    Проведення навчань збіглося з новою хвилею військової активності Китаю навколо острова. Майже одразу після завершення маневрів Міністерство оборони Тайваню повідомило про чергове патрулювання Народно-визвольної армії Китаю поблизу острова.

    За інформацією тайванського військового відомства, у районі Тайванської протоки були зафіксовані бойові кораблі ВМС КНР, а також щонайменше 22 військові літаки, серед яких стратегічні бомбардувальники H-6, здатні нести крилаті ракети великої дальності.

    Подібні військові операції Китай проводить регулярно. Літаки та кораблі Народно-визвольної армії майже щодня наближаються до Тайваню, а іноді навіть перетинають серединну лінію Тайванської протоки, яку Тайбей тривалий час розглядав як неофіційну межу між сторонами.

    Пекін пояснює такі дії плановими військовими навчаннями та патрулюванням, однак влада Тайваню переконана, що йдеться про систематичний військовий і психологічний тиск, покликаний виснажити оборонні ресурси острова та змусити населення звикнути до постійної присутності китайських військ поблизу своїх кордонів.

    Китайська Народна Республіка продовжує вважати Тайвань частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над островом. Голова КНР Сі Цзіньпін неодноразово заявляв, що питання так званого «возз’єднання батьківщини» залишається одним із головних пріоритетів китайського керівництва, а об’єднання з Тайванем має бути досягнуте незалежно від зовнішнього тиску.

    Тайвань, своєю чергою, відкидає територіальні претензії Пекіна, наголошуючи, що є самоврядною демократичною державою із власною політичною системою, армією та державними інституціями. На тлі дедалі агресивнішої політики Китаю Тайбей активно зміцнює оборону, нарощує співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими західними партнерами, а також інвестує у розвиток системи цивільної стійкості.

    Експерти зазначають, що нові навчання демонструють зміну підходів тайванської влади до національної безпеки. Якщо раніше основний акцент робився на військовому компоненті, то тепер дедалі більше уваги приділяється готовності всього суспільства діяти в умовах комплексної кризи. У Тайбеї виходять із того, що потенційний конфлікт із Китаєм навряд чи розпочнеться лише з військового вторгнення — найімовірніше, йому передуватимуть масштабні кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і спроби дестабілізувати ситуацію всередині країни. Саме тому влада прагне підготуватися до найгіршого сценарію, який поєднуватиме одразу кілька видів загроз.

  • Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Влада Російської Федерації в низці регіонів дедалі частіше відмовляється вмикати системи оповіщення під час повітряних атак або застосовує їх вибірково, пояснюючи це різними, інколи суперечливими причинами. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, посилаючись на дані щодо ситуації з цивільною безпекою в російських регіонах.

    Згідно з інформацією розвідки, у тимчасово окупованому Криму місцева адміністрація фактично ухвалила підхід, за яким сирени не вмикаються при кожному прольоті безпілотників. Це рішення пояснюється тим, що у разі повноцінного реагування на кожну повітряну загрозу система оповіщення працювала б майже безперервно, до 20–22 годин на добу, що, на думку місцевих чиновників, є «непрактичним» і створює інформаційне перевантаження для населення.

    У Ростовській області відмову від регулярного вмикання сирен обґрунтовують досвідом окупованих територій Донбасу. Тамтешні представники влади стверджують, що звукові сигнали нібито провокують людей масово виходити на вулиці, що, на їхню думку, може підвищувати ризики ураження під час атак. Таким чином, оповіщення розглядається не як елемент безпеки, а як потенційний фактор додаткової загрози.

    У Ярославській області чиновники прямо заявляють, що сирени не вмикаються для того, щоб уникнути панічних настроїв серед населення. У Краснодарському краї пішли іншим шляхом і фактично розділили типи загроз, не прирівнюючи атаки безпілотників до класичних сигналів цивільної оборони, що дозволяє уникати запуску систем оповіщення навіть у разі реальних інцидентів.

    У Рязанській області причиною відмови від частого використання сирен називають ризик «звикання» населення до сигналів. Місцева влада вважає, що надмірна кількість тривог може призвести до зниження уваги громадян і, як наслідок, втрати ефективності самої системи оповіщення.

    Окремо згадуються підмосковні Котельники, де влада, за даними розвідки, відмовилася публічно розкривати розташування бомбосховищ та укриттів. Жителям пообіцяли надати таку інформацію лише у випадку оголошення мобілізації або запровадження воєнного стану, що фактично обмежує доступ до критично важливих даних у мирний час.

    Найбільш показовою у розвідці називають ситуацію в Башкортостані, де місцева влада прямо пов’язала відмову від постійного використання сирен із психологічним станом населення та зростанням споживання антидепресантів. Таким чином чиновники фактично визнали, що регулярні повітряні атаки мають помітний вплив на психоемоційний стан громадян, а публічне оповіщення може посилювати соціальну напругу.

    У Москві та Московській області, як зазначається, жителі регулярно повідомляють про відсутність сигналів тривоги навіть під час атак безпілотників. У відповідь влада пояснює це необхідністю уникнення паніки та збереження керованості інформаційного середовища, стверджуючи, що надмірне оповіщення може створити хаос.

    У Службі зовнішньої розвідки підкреслюють, що всі ці пояснення різних регіонів фактично зводяться до спільної тенденції — небажання публічно демонструвати масштаби загроз та підтримувати стабільний інформаційний фон усередині країни. На думку відомства, це свідчить про зростаючі виклики для системи цивільного захисту РФ в умовах регулярних повітряних атак.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про серію ударів по військовій інфраструктурі Росії, зокрема на тимчасово окупованих територіях, де були уражені об’єкти енергетики, логістики та оборонних систем.

  • Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    Які свята припадають на 1 березня: повний перелік

    1 березня віряни вшановують пам’ять святої преподобної мучениці Євдокії, яка жила у ІІ столітті в місті Іліополь у Фінікії. За церковними переказами, в юності вона вела заможне життя, однак після почутої проповіді про Христа покаялася, прийняла хрещення та роздала своє майно бідним. Згодом Євдокія стала черницею, очолила монастир і здобула повагу завдяки благочестю та духовній мудрості. Під час переслідувань християн близько 114 року вона зазнала тортур і прийняла мученицьку смерть через усічення мечем.

    Окрім релігійної дати, 1 березня відзначають низку міжнародних ініціатив. Серед них — Всесвітній день коня, неофіційне свято, покликане нагадати про роль коней в історії людства. Протягом століть кінь був помічником у господарстві, транспорті, військовій справі, спорті та реабілітаційній терапії.

    Також цього дня відзначають Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення, започаткований UNICEF у 1991 році. Його мета — привернути увагу до важливості якісного дитячого контенту та надати дітям можливість долучитися до створення медіапродукту.

    Ще одна подія — Всесвітній день музичної терапії, ініційований World Federation of Music Therapy у 2011 році. Він присвячений популяризації використання музики як методу психологічної підтримки та реабілітації. Музичну терапію застосовують у роботі з дітьми, військовими, людьми з інвалідністю та пацієнтами, які відновлюються після тяжких захворювань.

    1 березня також відзначають Всесвітній день компліменту. Ініціатива виникла в Нідерландах і наголошує на силі добрих слів, які здатні покращити настрій і зміцнити людські стосунки.

    Серед офіційних дат — День цивільної оборони, заснований International Civil Defence Organization. Його мета — підвищення обізнаності населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема під час природних катастроф, воєнних конфліктів чи техногенних аварій.

    Також сьогодні відзначають Всесвітній день імунітету, покликаний популяризувати знання про роботу імунної системи та важливість здорового способу життя.

    Екологічною подією є Всесвітній день морської трави, проголошений United Nations General Assembly. Морські трави формують підводні екосистеми, сприяють збереженню біорізноманіття та допомагають у боротьбі зі зміною клімату.

    1 березня припадає і День жалоби за людьми з інвалідністю, присвячений пам’яті жертв насильства та підтримці прав людей з інвалідністю.

    Окрім цього, відзначають Міжнародний день кольорових жінок — ініціативу, що виникла у США та спрямована на підтримку рівності й визнання внеску жінок різного походження.

    Також у календарі — День дитячого сну, який нагадує про важливість повноцінного відпочинку для фізичного та емоційного розвитку дітей.

    Серед дат цього дня — Міжнародний день інвалідного візка, що підкреслює значення доступності та рівних можливостей для людей з порушеннями мобільності.

    Ще одна ініціатива — День обізнаності про управління суспільними ризиками, започаткований 2019 року адміністрацією порту Корпус-Крісті у США. Він привертає увагу до роботи фахівців із ризик-менеджменту та безпеки.

    Таким чином, 1 березня поєднує духовну пам’ять, соціальні ініціативи та міжнародні дні, що охоплюють теми здоров’я, безпеки, рівності та екології.