Позначка: держслужба

  • Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    Велика чистка держапарату: в органах влади скоротять понад чотири тисячі вакансій і п’яту частину заступників міністрів

    В Україні розпочинається масштабна оптимізація системи державного управління, спрямована на зменшення зайвої бюрократії та підвищення ефективності владних інституцій. На першому етапі реформи в центральних органах виконавчої влади ліквідують понад чотири тисячі вакантних посад. Зміни торкнуться не лише скорочення формальних штатів, а й безпосередньо вищої керівної ланки: кількість заступників міністрів планують зменшити орієнтовно на 20%, а кількість заступників керівників інших центральних органів влади скоротять майже на 18%.

    Перед остаточним затвердженням нової структури та чисельності відомств проводиться комплексна функціональна діагностика всього державного апарату. Профільні фахівці перевіряють, які саме повноваження закріплені за кожним окремим органом і наскільки вони відповідають сучасним викликам та стратегічним пріоритетам держави. Розрахунок чисельності заступників керівників відтепер безпосередньо прив’язуватимуть до реального обсягу та складності завдань, щоб усунути дублювання обов’язків і зайве навантаження на державний бюджет.

    Окремим пріоритетом реформи визначено системне оновлення кадрового потенціалу та підвищення кваліфікації держслужбовців. Система підготовки кадрів буде безпосередньо адаптована під конкретні вимоги кожної посади. Для залучення нового покоління фахівців розпочинається кампанія інформування та оплачуваних стажувань для молоді. Водночас формується окрема державна програма для швидкої та безперешкодної інтеграції ветеранів війни на ключові позиції в органах виконавчої влади.

    Для системного контролю над трансформаціями роботу відновила Рада з питань державного управління, до складу якої увійшли урядовці, народні депутати та незалежні профільні експерти. На установчому засіданні координаційний орган уже затвердив покроковий план дій та визначив персональну відповідальність за кожен сектор реорганізації. Кінцевою метою перетворень є створення професійного, мобільного та компактного державного апарату, здатного оперативно реагувати на виклики та результативно виконувати державні завдання.

  • Кабмін готує скорочення чиновників: Корецький пояснив, кого і коли торкнеться аудит

    Кабмін готує скорочення чиновників: Корецький пояснив, кого і коли торкнеться аудит

    Кабінет міністрів розпочинає масштабний перегляд системи державного управління, після якого планує визначити, скільки чиновників реально потрібно державі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголошує, що йдеться не про механічне скорочення штату, а спочатку про аудит функцій, дублювання повноважень і зайвих бюрократичних процедур.

    Уряд планує переглянути роботу як центральних органів виконавчої влади, так і місцевих адміністрацій. За словами Корецького, спершу потрібно визначити, які функції справді необхідні під час війни, які можна спростити, а від яких — узагалі відмовитися. Лише після цього Кабмін визначатиме нову чисельність працівників.

    Офіційно уряд уже підтвердив, що комплексний аналіз охопить дублювання функцій, зайві процеси, цифровізацію та автоматизацію роботи центральних органів влади. Також планується скорочення зайвих вакантних посад і перегляд кількості заступників міністрів та керівників ЦОВВ.

    Корецький пояснює, що скорочувати людей без розуміння реального функціоналу було б неправильно. Частину процесів уряд хоче максимально спростити або перевести в цифровий формат, а окремі функції — скасувати, якщо вони більше не мають практичної потреби.

    Цей процес фактично триває ще з літа. У липні прем’єр доручив провести експрес-аналіз роботи всіх міністерств, зокрема перевірити виконання бюджетних програм, плани стійкості та доцільність існування численних комісій, робочих груп і координаційних органів. За результатами такого аналізу непотрібні структури можуть переформатувати або ліквідувати.

    На початку вересня Корецький уже повідомляв у Верховній Раді про результати першого експрес-аудиту та заявляв, що уряд переходить до наступних етапів оптимізації.

    За словами прем’єра, аналітична робота триватиме ще кілька тижнів. Після цього Кабмін має представити загальне бачення: які функції приберуть, які процеси спростять і скільки працівників у підсумку залишиться в оновленому державному апараті.

    Тобто конкретної цифри майбутніх скорочень поки немає. Уряд декларує, що її визначать лише після аналізу реального навантаження та завдань кожного органу влади.

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    В Україні офіційно скасували обмеження на виїзд за кордон для жінок, які працюють у державних органах, судах, органах місцевого самоврядування та на державних підприємствах. Відповідні зміни вже набрали чинності, а Державна прикордонна служба почала застосовувати нові правила під час контролю на пунктах пропуску.

    Про це 20 травня повідомила ДПСУ з посиланням на урядову постанову №623 від 15 травня 2026 року. Документ вносить зміни до правил перетину державного кордону, затверджених постановою Кабміну №57.

    Фактично уряд повністю скасував спеціальні обмеження для жінок-держслужбовиць, які діяли під час воєнного стану. Раніше для виїзду за кордон жінкам, які обіймали посади в органах влади, державних структурах або судах, у більшості випадків були необхідні службові відрядження чи окремі підстави.

    Тепер ці норми більше не застосовуються.

    У Державній прикордонній службі підтвердили, що нові правила вже працюють на практиці.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах», — повідомили у ДПСУ.

    Рішення Кабміну раніше анонсувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зміни мають усунути правову нерівність та спростити порядок виїзду для жінок, які працюють у державному секторі.

    Йдеться саме про жінок. Для чоловіків-госслужбовців та більшості військовозобов’язаних чоловіків правила перетину кордону залишаються без змін.

    Обмеження для жінок-чиновниць були введені після посилення контролю за виїздом посадовців під час воєнного стану. У 2023–2025 роках уряд поступово запроваджував суворіші правила для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших представників влади через суспільний резонанс навколо закордонних поїздок чиновників під час війни.

    Тоді Кабмін визначив, що посадовці можуть виїжджати переважно у службові відрядження, для лікування, догляду за дітьми або за іншими чітко визначеними підставами. Ці обмеження поширювалися і на жінок, хоча вони не підлягають мобілізації на загальних умовах.

    Останні місяці в уряді дедалі частіше говорили про необхідність перегляду цієї норми. Аргументом було те, що жінки-держслужбовиці фактично опинилися у нерівних умовах порівняно з іншими жінками, які могли безперешкодно залишати країну.

    Тепер після ухвалення постанови №623 жінки, які працюють у державних структурах, можуть перетинати кордон без необхідності оформлювати службове відрядження чи отримувати додаткові погодження.

    У ДПСУ також нагадали, що прикордонники перевіряють документи відповідно до чинного законодавства, а остаточне рішення про пропуск ухвалюється безпосередньо під час контролю у пункті пропуску.

    На тлі цієї новини у суспільстві знову активізувалося обговорення теми виїзду посадовців за кордон під час війни. Водночас уряд наголошує: зміни стосуються лише жінок і не означають загального пом’якшення правил виїзду для всіх категорій державних службовців.

    Раніше ДПСУ також запустила онлайн-сервіс, який дозволяє українцям перевіряти наявність обмежень на виїзд за кордон. Сервіс став відповіддю на численні випадки, коли люди дізнавалися про заборону вже безпосередньо на кордоні.

  • Люксовий гардероб і держслужба: питання до доходів митника

    Люксовий гардероб і держслужба: питання до доходів митника

    Два публічні коментарі щодо керівника внутрішньої безпеки Львівська митниця привернули увагу професійної спільноти через детальність викладених звинувачень і масштаб озвучених сум. У матеріалах, що поширюються в інформаційному середовищі, йдеться не про зовнішні перевірки, а про твердження нібито зсередини системи — із конкретними розрахунками щомісячних потоків.

    У першому коментарі стверджується, що підрозділ внутрішньої безпеки начебто «інтегрований у процес сприяння контрабанді». Автор наводить арифметику можливих неформальних платежів: фіксовані суми з кожної зміни на кордоні, окремі тарифи для мікроавтобусів, а також платежі під час розмитнення автомобілів і кадрових рішень. За викладеними розрахунками, загальний обсяг може сягати від 120 до 150 тисяч доларів на місяць.

    Водночас жодних офіційних підтверджень цим цифрам наразі не оприлюднено. Самі твердження потребують перевірки в межах процесуальних процедур, зокрема фінансового моніторингу та службового розслідування. Без документальних доказів такі оцінки залишаються версією автора коментаря.

    Другий коментар стосується публічного образу керівника підрозділу — зокрема стилю одягу та зовнішніх ознак достатку. У ньому згадуються люксові бренди та порівняння з вартістю офіційної форми, що раніше закуповувалася централізовано. Контраст між задекларованими доходами держслужбовця та цінами на одяг преміумсегмента став підставою для запитань щодо джерел фінансування такого способу життя.

    Йдеться про дискусію навколо відповідності рівня витрат і способу життя публічної особи офіційним доходам. У демократичній системі подібні питання зазвичай вирішуються через перевірку декларацій, аналіз активів та за потреби — антикорупційні процедури.

    Ситуація навколо Пшеничний на тлі цих коментарів формує репутаційний контекст, який потребує не емоційних оцінок, а офіційної реакції компетентних органів. Якщо викладені факти підтвердяться документально — це стане предметом правової оцінки. Якщо ні — твердження мають бути спростовані у встановленому порядку.

    У будь-якому випадку мова йде про питання довіри до інституції, відповідальної за контроль на кордоні. Саме прозорість процедур, публічність перевірок і чіткі висновки можуть зняти або підтвердити закиди, що нині циркулюють у професійному середовищі.

  • Столична квартира і Hyundai: декларація інспектора ДСНС викликала запитання

    Столична квартира і Hyundai: декларація інспектора ДСНС викликала запитання

    Інформація про майнові активи інспектора Державної служби з надзвичайних ситуацій Артема Артьомова викликала суспільний резонанс через невідповідності між задекларованими доходами та способом життя.

    У різні роки Артьомов обіймав посади у регіональних підрозділах ДСНС, зокрема був заступником начальника 24-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Києві, а також очолював 25-ту пожежно-рятувальну частину 7-го загону в Луганській області. Наразі він працює інспектором.

    Згідно з відкритими даними, офіційних джерел значних доходів, бізнесу чи інвестицій за посадовцем не зафіксовано. Водночас у 2024 році в його житті з’являється столична квартира площею близько 100 квадратних метрів. Нерухомість оформлена на родича, імовірно брата. Формально така схема не є порушенням закону, однак у межах антикорупційного контролю подібні випадки традиційно розглядаються як потенційний ризик прихованого користування майном.

    Ще один факт стосується кінця січня 2026 року. Тоді Артем Артьомов придбав автомобіль Hyundai Sonata 2018 року випуску. У декларації не зазначено вартість транспортного засобу, а джерелом коштів для придбання вказано власні заощадження. Інших пояснень або деталізації походження коштів у документі немає.

    У сукупності ці обставини викликають питання щодо відповідності способу життя та задекларованих доходів. Формально йдеться не про доведені порушення, а про можливі невідповідності, які, відповідно до принципів фінансової прозорості, мають бути предметом перевірки уповноважених органів.

    Система електронного декларування запроваджувалася саме для того, щоб забезпечити контроль за доходами і майном державних службовців та запобігати конфліктам інтересів. У випадках, коли активи з’являються без чітко задокументованого фінансового підґрунтя, суспільство очікує об’єктивної оцінки з боку антикорупційних інституцій.

    Наразі інформації про офіційні перевірки щодо цього випадку немає.

  • Заступник начальника відділу «Мукачево» організував схему незаконного перетину кордону за гроші

    Заступник начальника відділу «Мукачево» організував схему незаконного перетину кордону за гроші

    У Мукачеві правоохоронці викрили посадовця Державної прикордонної служби, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів за незаконний пропуск чоловіків призовного віку через контрольні пости.

    За даними слідства, затримано заступника начальника відділу прикордонної служби «Мукачево», майора Артема Ратушняка. Слідчі вважають, що він організував корупційну схему, за якою військовозобов’язані чоловіки могли безперешкодно перетинати контрольні пункти за грошову винагороду.

    Як повідомляється, неправомірну вигоду посадовець отримував як готівкою, так і через перекази на банківську картку. Його затримали під час отримання чергової частини коштів.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили мічені 26 тисяч гривень, понад 27 тисяч доларів готівкою, мобільний телефон із доказами листування, а також автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2021 року випуску.

    Наразі готується повідомлення про підозру за статтею Кримінального кодексу щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою. Правоохоронці також перевіряють можливу причетність інших співробітників прикордонної служби до організації схеми.

    Слідство триває, встановлюються всі обставини та коло осіб, які могли скористатися незаконними послугами.

  • Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Журналіст Юрій Ніколов повідомив про резонансний випадок, пов’язаний із майновим станом керівника одного з департаментів Фонду державного майна України на прізвище Мельник. Чиновник є вихідцем із Луганщини та переїхав на підконтрольну Україні територію після окупації регіону у 2014 році.

    Згідно з офіційною декларацією, Андрій Мельник володіє 5 тоннами золота, яке фізично зберігається у банках Москви. Посадовець має сертифікати та документи, що підтверджують право власності на ці активи, хоча наразі він не може ними користуватися.

    Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

    Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

    Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

  • Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Начальницю Західного управління Держпраці відсторонили та взяли під заставу

    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області відсторонив від посади начальницю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксану Єзерську. Посадовицю підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Суд також обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Відповідні ухвали оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Як зазначається в матеріалах справи, кримінальне провадження було зареєстроване Державним бюро розслідувань ще у січні 2025 року, однак повідомлення про підозру Оксані Єзерській вручили 22 грудня. Її дії кваліфіковані за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

    За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

    У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

    24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

    У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

    Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

  • Перший заступник міністра освіти купив Mercedes удвічі дорожчий за свою річну зарплату

    Перший заступник міністра освіти купив Mercedes удвічі дорожчий за свою річну зарплату

    Перший заступник міністра освіти Євген Кудрявець придбав електрокар Mercedes за 2,4 млн грн — суму, що майже вдвічі перевищує його річну зарплату. За час роботи в міністерстві родина посадовця стала власниками двох авто німецького преміумкласу, а сам чиновник входить до числа лідерів за кількістю закордонних відряджень.

    У червні 2025 року Євген Кудрявець купив електромобіль Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість авто сягнула 2,4 млн гривень, що практично удвічі більше його офіційної річної зарплати в Міністерстві освіти і науки, яка торік становила 1,37 млн грн.

    Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

    Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

    Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.