Mmakaje

Позначка: Дмитро Лубінець

  • «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував формулювання ЮНІСЕФ у заяві щодо загибелі та поранення дітей унаслідок війни. Омбудсман заявив, що міжнародні організації мають чітко називати причину трагедії та не створювати враження, ніби Україна і Росія є рівнозначними сторонами конфлікту.

    Реакція Лубінця стала продовженням дискусії, яка виникла після публікації ЮНІСЕФ про дітей, які постраждали в Україні та Росії. Українська сторона звернула увагу передусім на контекст подачі інформації: на думку Києва, повідомляти про жертви з обох боків без чіткого пояснення, хто розпочав війну та хто здійснює агресію, означає створювати викривлену картину причин і наслідків.

    Лубінець наголосив, що Росія веде агресію проти України з 2014 року, а її наслідками стали сотні загиблих та тисячі поранених українських дітей.

    За наведеними омбудсманом актуальними даними, від початку російської агресії загинули щонайменше 728 дітей, 2775 отримали поранення, ще 2372 дитини вважаються зниклими безвісти. Йдеться лише про документально зафіксовані випадки, тому реальна кількість постраждалих може бути більшою.

    Для порівняння, ще станом на 4 червня 2026 року Міністерство закордонних справ України повідомляло про щонайменше 707 загиблих, 2548 поранених та 2317 зниклих безвісти дітей. Це означає, що навіть протягом останніх місяців офіційна статистика продовжувала зростати. МЗС тоді також наголошувало, що встановити остаточний масштаб злочинів неможливо через активні бойові дії та окупацію частини української території.

    Лубінець: агресор і жертва не можуть бути рівнозначними

    Головна претензія українського омбудсмана стосується не самого факту згадки про загиблих дітей, а способу, в який міжнародна організація описує війну.

    Лубінець наголосив, що в цій ситуації існує конкретна сторона, яка розпочала агресію. Росія вторглася на територію України, тоді як Україна реалізує право на захист.

    Саме тому, за його словами, «неприпустимо подавати інформацію у спосіб, який може створювати хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою».

    Омбудсман сформулював позицію ще чіткіше: «Агресор і жертва — не рівнозначні сторони. Росія напала. Україна захищається».

    На думку Лубінця, міжнародні організації мають враховувати цей контекст у своїх публічних комунікаціях, особливо коли йдеться про загибель цивільних та дітей.

    Україна вказує на масштаб втрат серед дітей

    Позиція омбудсмана відповідає тій, яку українська влада неодноразово озвучувала раніше.

    У червні МЗС нагадувало, що українські діти потерпають від російської агресії вже понад 12 років, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році зіткнулися не лише з ракетними та дроновими ударами, а й із депортацією, примусовим переміщенням, русифікацією та мілітаризацією на окупованих територіях.

    Станом на 4 червня Україна також офіційно повідомляла про понад 20 тисяч дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. На той момент повернути додому вдалося 2212 дітей.

    У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що російські війська систематично атакують цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки та енергетичну інфраструктуру. Через війну мільйони дітей були змушені залишити свої домівки або втратили нормальний доступ до освіти, медицини та безпечного середовища.

    Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська 4 червня також брали участь у вшануванні пам’яті дітей, загиблих через російську агресію. На той момент глава держави говорив про щонайменше 707 убитих українських дітей та тисячі поранених і викрадених.

    Окреме питання виникло через дані про загиблих

    Лубінець також звернув увагу на точність цифр, які використовують міжнародні організації. За його словами, в одному з нещодавніх випадків у Кривому Розі загинули семеро дітей, тоді як у повідомленні ЮНІСЕФ ішлося про трьох.

    Омбудсман заявив, що така різниця потребує ретельної перевірки. Для нього це не лише питання статистики: коли йдеться про загиблих дітей, міжнародні структури повинні максимально точно перевіряти інформацію перед її публікацією.

    Показовим для масштабу дитячих втрат у цьому місті залишається й російський удар по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. За офіційними даними міської влади, балістична ракета з касетною бойовою частиною вдарила по житловому кварталу поблизу дитячого майданчика. Тоді загинули 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей, а майже 100 людей були травмовані.

    Перед Лубінцем ЮНІСЕФ розкритикував Сибіга

    Претензії до комунікації ЮНІСЕФ раніше висловив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    Причиною стала заява міжнародної організації від 4 серпня щодо дітей, які загинули або були поранені в Україні та Росії. Українське МЗС вважає принципово важливим зазначати першопричину таких трагедій — російську агресію.

    Позиція Києва полягає в тому, що гуманітарна нейтральність не повинна перетворюватися на нейтральність щодо причин війни. Українська сторона наполягає: співчуття цивільним жертвам може бути універсальним, але юридична та політична оцінка того, хто розпочав міжнародний збройний конфлікт, не повинна зникати з повідомлень міжнародних структур.

    Саме питання відповідальності Росії є центральним і в офіційній позиції МЗС. У червневій заяві відомство прямо називало загибель українських дітей наслідком збройної агресії Російської Федерації та наголошувало на необхідності притягнення винних до відповідальності.

    Чому формулювання міжнародних організацій викликають реакцію Києва

    Дискусія навколо заяви ЮНІСЕФ виходить за межі одного повідомлення. Для України принциповим залишається питання, як міжнародні організації описують російсько-українську війну для глобальної аудиторії.

    Формулювання, в яких Росія та Україна представлені просто як дві сторони, між якими відбуваються бойові дії, українська влада вважає небезпечними, оскільки вони можуть стирати причинно-наслідковий зв’язок між російським вторгненням і його наслідками.

    Офіційна українська позиція ґрунтується на тому, що війна не почалася як симетричне протистояння двох держав: Росія здійснила агресію проти України, окупувала частину її міжнародно визнаної території, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення.

    Тому Лубінець закликав ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації надалі уважніше ставитися як до цифр, так і до формулювань. Для українського омбудсмана йдеться не просто про дипломатичну термінологію, а про збереження чіткого розуміння відповідальності за війну та загибель цивільних.

    І статистика продовжує змінюватися. Якщо на початку червня офіційні українські джерела повідомляли про 707 убитих дітей, то в заяві Лубінця 10 серпня йдеться вже про щонайменше 728. Це ще раз показує, чому Київ наполягає: за кожною новою цифрою стоїть конкретний наслідок війни, а в повідомленнях про ці жертви, на переконання української сторони, не можна відокремлювати трагедію від її причини.

  • Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Україна продовжує шукати баланс між необхідністю поповнення лав Сил оборони та дотриманням прав громадян під час мобілізації. Попри те, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, питання реформування мобілізаційної системи залишається одним із найгостріших. Експерти, військові, волонтери та правозахисники наголошують: без мобілізації забезпечити оборону держави неможливо, однак нинішня система потребує суттєвих змін.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова раніше заявила, що за останні місяці Україна практично не просунулася у реформуванні мобілізаційних процесів. За її словами, система досі стикається з тими самими проблемами, про які говорять із 2023–2024 років: конфліктні ситуації під час роботи територіальних центрів комплектування, порушення прав громадян, випадки корупції та недоліки проходження військово-лікарських комісій.

    На думку військового експерта Сергія Грабського, збільшення мобілізаційних заходів залишається неминучим. Він зазначає, що навіть активний розвиток безпілотних технологій і цифровізація армії не можуть повністю замінити людський ресурс, тоді як Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.

    Офіційні дані про кількість мобілізованих держава не оприлюднює. Водночас керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут оцінював щомісячні темпи мобілізації приблизно у 30 тисяч осіб. За його словами, лише частина з них у підсумку потрапляє до бойових підрозділів, тоді як інші вибувають через проблеми зі здоров’ям, юридичні підстави для звільнення або тривалий час перебувають у навчальних центрах.

    Паралельно влада розглядає можливість посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які можуть передбачати обмеження доступу до окремих адміністративних послуг, користування водійським посвідченням, арешт рахунків та інші заходи щодо військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання обов’язку. За її словами, документи ще не внесені до Верховної Ради.

    Окремою проблемою залишаються повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово заявляв про різке збільшення кількості звернень щодо дій окремих територіальних центрів комплектування. Омбудсмен також повідомляв про випадки смертей у приміщеннях ТЦК та наголошував на необхідності ретельної перевірки кожного такого інциденту.

    Дискусії викликають і події вже після мобілізації. У центрі суспільної уваги опинилися повідомлення про можливі порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Раніше різні українські медіа публікували журналістські розслідування щодо загибелі військовослужбовців, можливих випадків насильства та неналежного поводження з особовим складом.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявляла, що інформація про окремі випадки побиття військових у підрозділі була відома ще у 2025 році, однак належного реагування тоді не відбулося. Водночас вона наголошувала, що проблеми стосуються окремих осіб, а не всього підрозділу, в якому служить багато професійних військових.

    Наразі окремі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, розслідують правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань перевіряє інформацію щодо можливого перевищення службових повноважень окремими військовослужбовцями. Остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування.

    Паралельно уряд переглядає правила бронювання працівників критично важливих підприємств. До 1 вересня компанії мають підтвердити свій статус відповідно до оновлених критеріїв, що також є частиною ширшої реформи мобілізаційної системи.

    Експерти наголошують, що успішна мобілізація залежить не лише від кількості призваних, а й від рівня довіри громадян до державних інституцій та військового командування. Саме тому прозоре розслідування резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних називають одними з ключових умов підвищення ефективності всієї системи.

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Перші лауреати нової відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже отримали свої нагороди. Серед десяти перших відзначених — Голова Верховної Ради України, міжнародні гуманітарні організації, представники українського бізнесу, а також бізнесмен Рінат Ахметов, діяльність якого у сфері благодійності та підтримки постраждалих від війни була окремо відзначена Омбудсманом.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Фонду Ріната Ахметова”.

    Церемонію вручення провів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За інформацією фонду, нова відзнака покликана відзначати людей, організації та інституції, які роблять вагомий внесок у захист прав людини, підтримку постраждалих від війни, розвиток гуманітарних ініціатив та допомогу українському суспільству в умовах повномасштабної російської агресії.

    До числа перших лауреатів увійшли Голова Верховної Ради України, Норвезька рада у справах біженців, Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), а також чотири представники українського бізнесу. Одним із них став Рінат Ахметов.

    Під час вручення нагороди голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та громадської організації “Серце Азовсталі” Наталія Ємченко наголосила, що така відзнака є важливим свідченням високої оцінки багаторічної роботи команди фонду та всіх партнерів, які щодня працюють над захистом людей, що постраждали від війни.

    “Для нас велика честь отримати цю відзнаку. Екосистема Ріната Ахметова вже чотири роки є надійним партнером Офісу Омбудсмана України, оскільки людина і її права на цінність — у центрі нашої бізнес-філософії”, — зазначила Наталія Ємченко.

    Вона підкреслила, що співпраця між благодійними організаціями Ахметова та Офісом Омбудсмана дозволяє не лише оперативно реагувати на гуманітарні виклики, а й створювати довгострокові системні рішення для підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

    За її словами, така взаємодія допомагає громадянам відновлювати порушені права, отримувати необхідну допомогу, повертатися до повноцінного життя та будувати своє майбутнє навіть у надзвичайно складних умовах.

    У Фонді Ріната Ахметова нагадали, що співпраця з Офісом Омбудсмана триває вже кілька років і охоплює широкий спектр гуманітарних та соціальних проєктів.

    Одним із ключових напрямків є підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин. Окрему увагу приділяють захисту прав українських військовополонених, ветеранів та цивільних, які постраждали від російської агресії.

    Також реалізуються культурно-гуманітарні ініціативи, серед яких Музей “Голоси Мирних”, який документує свідчення українців про пережиту війну. Ще одним проєктом став “Щоденник Катерини Савенко”, покликаний зберегти пам’ять про події війни через особисті історії.

    Крім цього, спільні програми спрямовані на підтримку молоді, яка повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації до Росії. Такі ініціативи передбачають психологічну допомогу, соціальну адаптацію, освітню підтримку та сприяння інтеграції у мирне життя.

    У фонді наголошують, що захист прав людини сьогодні залишається одним із головних викликів для України, адже війна спричинила мільйони випадків порушення прав громадян, масове внутрішнє переміщення населення, депортацію дітей, незаконне утримання військовополонених та численні воєнні злочини.

    Саме тому співпраця державних інституцій, міжнародних організацій, громадського сектору та соціально відповідального бізнесу є одним із ключових елементів підтримки постраждалих українців.

    У Фонді також нагадали, що у 2025 році він відзначив 20-річчя своєї діяльності. За цей час було реалізовано сотні благодійних та гуманітарних проєктів у сферах медицини, психологічної допомоги, підтримки дітей, цивільного населення та військових.

    Раніше також повідомлялося, що компанія SCM, засновником якої є Рінат Ахметов, за чотири роки повномасштабної війни спрямувала 13,5 млрд гривень на підтримку України, допомогу військовим, гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та реалізацію соціальних ініціатив. Нова відзнака Омбудсмана стала ще одним підтвердженням визнання внеску благодійних та гуманітарних проєктів у підтримку українців в умовах війни.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    Командування Сухопутних військ Збройних сил України відреагувало на суспільний резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де після журналістського розслідування з’явилися звинувачення щодо можливих випадків насильства над військовослужбовцями. У військовому командуванні наголосили, що всі оприлюднені факти мають бути ретельно перевірені, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення повного та неупередженого розслідування.

    Про це в заяві Сухопутних військ ЗСУ.

    У командуванні наголосили, що жодні бойові заслуги, складність виконання завдань чи репутація військового підрозділу не можуть бути виправданням для можливого порушення прав військовослужбовців.

    «Бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного звернення чи байдужості до життя та здоров’я військовослужбовців», – зазначили у Сухопутних військах.

    У ЗСУ підкреслили, що зараз головним завданням є не емоційні оцінки чи висновки на підставі публікацій у медіа, а всебічна перевірка всіх озвучених фактів.

    За інформацією командування, уповноважені державні органи вже працюють із матеріалами, які були оприлюднені журналістами.

    У Сухопутних військах запевнили, що контролюватимуть хід перевірки та сприятимуть її максимально об’єктивному проведенню. Також зазначається, що командування самого полку «Скеля» співпрацює зі слідством і надає необхідні матеріали.

    Окремо у заяві пояснили, чому розслідування не може бути завершене за короткий час.

    У Сухопутних військах звернули увагу, що частина інформації, яка стала предметом суспільного обговорення, стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько шести місяців тому.

    Саме тому збір доказів, опрацювання документів, встановлення обставин та перевірка свідчень потребують значного часу.

    «Частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько півроку тому. Тому збирання, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу. Це необхідно для того, щоб фінальні висновки були точними, законними та неупередженими», – пояснили у командуванні.

    У військовому керівництві наголосили, що якщо факти застосування насильства чи інших незаконних дій щодо військовослужбовців підтвердяться, винні мають понести відповідальність відповідно до чинного законодавства.

    Також будуть ухвалені необхідні управлінські рішення.

    Командування Сухопутних військ закликало військовослужбовців, членів їхніх сімей та всіх, хто володіє інформацією про можливі випадки насильства чи інших порушень прав військових, повідомляти про це компетентні органи.

    Звернутися можна до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Офісу військового омбудсмена або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

    Нагадаємо, суспільний резонанс виник після виходу журналістського розслідування видання «Бабель», у якому йшлося про можливі факти катувань військовослужбовців у полку «Скеля», а також про окремі випадки смертей військових за небойових обставин.

    Після оприлюднення матеріалу Державне бюро розслідувань повідомило про початок досудового розслідування.

    Своєю чергою Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець направив представників Офісу омбудсмена для проведення окремої перевірки у військовій частині.

    Наразі перевірки тривають, а правоохоронні органи збирають необхідні матеріали для встановлення всіх обставин справи.

  • Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Росія приховує сліди злочинів? В ОГП розповіли, в якому стані повертають тіла полонених

    Понад три сотні українських військових та цивільних загинули у російському полоні від початку повномасштабного вторгнення. Такі дані 9 червня оприлюднив Офіс генерального прокурора України у відповідь на запит LIGA.net. За інформацією правоохоронців, наразі офіційно відомо про 311 загиблих громадян України, які перебували в російській неволі. Водночас експерти наголошують: реальна кількість жертв може бути значно більшою, адже встановити всі обставини смерті часто вкрай складно.

    В ОГП повідомили, що на сьогодні вдалося ідентифікувати лише 85 тіл із числа повернутих в Україну загиблих полонених. Решта випадків потребують додаткових експертиз та слідчих дій. Правоохоронці зазначають, що процес встановлення особи часто ускладнюється станом тіл, які повертає російська сторона.

    Особливу увагу слідчі звертають на ознаки катувань та жорстокого поводження. За даними прокуратури, наразі в Україні розслідується 518 кримінальних проваджень за фактами катувань, нелюдського поводження та інших воєнних злочинів, вчинених щодо українських військовополонених і цивільних осіб. Уже 24 обвинувальні акти передані до суду, а щодо двох осіб винесено обвинувальні вироки.

    Слідство використовує широкий спектр доказів для документування злочинів. Йдеться про свідчення звільнених з полону українців, показання очевидців, результати судово-медичних експертиз, фото- та відеоматеріали, речові докази, а також інформацію з відкритих джерел. Саме завдяки комплексному підходу вдається відтворювати картину того, що відбувалося в російських місцях утримання.

    Окремою проблемою залишається стан тіл, які Росія передає Україні в межах репатріаційних заходів. В Офісі генерального прокурора повідомили, що у більшості випадків тіла повертаються із суттєвими гнилісними змінами. Це значно ускладнює або навіть унеможливлює повне встановлення причин смерті та характеру отриманих ушкоджень. Через це експертам інколи важко довести факт катувань або визначити точний механізм загибелі людини.

    Крім того, слідчі регулярно фіксують ознаки попереднього втручання в тіла загиблих. У прокуратурі заявили про непоодинокі випадки, коли під час огляду виявляли сліди медичних маніпуляцій або інших дій, виконаних уже після смерті людини. Такі обставини викликають додаткові питання щодо можливих спроб приховати справжні причини загибелі українських полонених.

    Проблема смертей у російському полоні залишається однією з найболючіших тем війни. Раніше представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що під час репатріаційних заходів Росія повернула Україні сотні тіл громадян, які перебували у неволі. За даними штабу, стан багатьох тіл свідчив про ознаки фізичного виснаження, відсутність належної медичної допомоги та можливе застосування катувань.

    За інформацією Координаційного штабу, лише в межах однієї з репатріаційних операцій Росія передала тіла 375 українських військових і цивільних, які загинули під час перебування в місцях несвободи. Статус частини з них був підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста, а щодо інших перебування в полоні встановлювали за свідченнями звільнених побратимів та інших доказів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово наголошував, що ситуація з українськими полоненими залишається критичною. Особливо складною він називав долю оборонців Маріуполя, значна частина яких досі перебуває в російському полоні. Українська влада та міжнародні партнери продовжують вимагати від Росії дотримання норм міжнародного гуманітарного права та забезпечення доступу міжнародних організацій до місць утримання полонених.

    Документування злочинів проти українських військовополонених є важливою частиною роботи українських правоохоронців. Зібрані матеріали передаються не лише до національних судів, а й використовуються для розслідувань міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду. Україна наполягає, що всі причетні до катувань, жорстокого поводження та вбивств полонених мають бути встановлені та притягнуті до відповідальності.

    На тлі нових даних Офісу генерального прокурора питання долі українських полонених знову опинилося в центрі суспільної уваги. Опублікована статистика стала черговим нагадуванням про масштаби гуманітарних наслідків війни та про те, що боротьба за повернення кожного українця з російської неволі триває.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    Лубінець уперше зустрівся з новою омбудсманкою РФ: після трьох годин переговорів додому повернулися п’ятеро українців

    У день чергового обміну військовополоненими між Україною та Росією відбулася подія, яка може вплинути на подальші гуманітарні переговори між сторонами війни. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець уперше провів офіційну робочу зустріч із новою уповноваженою з прав людини Російської Федерації Яною Лантратовою. Переговори тривали понад три години і завершилися конкретними домовленостями щодо військовополонених, цивільних заручників та возз’єднання розділених війною сімей.

    За словами Лубінця, головною метою зустрічі стало збереження та розширення гуманітарного напрямку співпраці між сторонами. Йдеться насамперед про питання повернення військовополонених, незаконно утримуваних цивільних осіб, пошук зниклих безвісти та підтримку зв’язку між полоненими й їхніми родинами.

    Український омбудсман повідомив, що сторони домовилися продовжити роботу за всіма напрямками, які раніше вдалося напрацювати під час взаємодії з попередньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою. Серед ключових питань — верифікація списків військовополонених, перевірка місць утримання, передача листів та особистих речей, а також сприяння поверненню цивільних громадян додому.

    Одним із найважливіших результатів зустрічі стало повернення до України п’яти громадян. Крім того, за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося возз’єднати три сім’ї, які були розділені через війну. За словами Лубінця, саме гуманітарний діалог дозволяє досягати таких результатів навіть за відсутності прогресу на політичному рівні.

    Особливу увагу привернула історія 74-річної українки, яку російська сторона раніше депортувала з Маріуполя. Жінка перебуває у важкому стані здоров’я, пересувається на кріслі колісному та потребує постійного стороннього догляду. Завдяки проведеним переговорам вона зможе повернутися в Україну та возз’єднатися зі своєю донькою. Найстаршій особі серед повернених українців виповнилося 84 роки.

    Окремим напрямком переговорів стала верифікація списків військовополонених і цивільних осіб, які перебувають у місцях несвободи. Лубінець наголосив, що саме точна перевірка даних є одним із ключових елементів для організації майбутніх обмінів та повернення людей додому.

    Зустріч відбулася менш ніж через місяць після кадрових змін у Росії. У травні 2026 року Державна дума РФ призначила новою уповноваженою з прав людини Яну Лантратову, яка змінила на посаді Тетяну Москалькову після завершення її максимального терміну перебування на посаді.

    Ще до офіційної зустрічі з Лубінцем представники офісу Лантратової брали участь у гуманітарних контактах під час одного з попередніх обмінів. Тоді російська сторона погодилася передати українським військовополоненим партію листівок від родичів та обговорила низку питань, пов’язаних із захистом прав утримуваних осіб. Лубінець тоді заявляв, що бачить готовність нової команди російського омбудсмана до продовження комунікації, хоча закликав оцінювати співпрацю виключно за конкретними результатами.

    Напередодні нинішньої зустрічі сама Лантратова публічно анонсувала переговори з українським омбудсманом. За її словами, сторони мали обговорити питання взаємного відвідування військовополонених, повернення цивільних громадян та інші аспекти гуманітарної взаємодії. Російська сторона також заявляла про намір порушувати питання повернення мешканців Курської області, які опинилися поза територією РФ під час бойових дій.

    Водночас призначення Лантратової викликало неоднозначну реакцію. Українські правоохоронні органи раніше повідомляли про її можливу причетність до незаконного вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської області у 2022 році. Саме тому будь-які контакти з новою російською омбудсманкою перебувають під пильною увагою як українського суспільства, так і міжнародних правозахисних організацій.

    Попри складний політичний контекст, українська сторона наголошує: гуманітарний діалог залишається одним із небагатьох механізмів, який дозволяє повертати громадян додому. За словами Лубінця, без переговорів неможливо вирішувати питання військовополонених, цивільних заручників, депортованих осіб та людей, які роками чекають бодай якоїсь інформації про своїх рідних.

    «Саме за столом перемовин вирішуються всі найскладніші питання, у тому числі питання миру», — наголосив український омбудсман після завершення переговорів.

    На тлі чергового обміну військовополоненими та повернення 185 українських захисників ця зустріч стала ще одним свідченням того, що гуманітарний напрямок залишається одним із найактивніших каналів взаємодії між Києвом і Москвою навіть під час повномасштабної війни. Подальша ефективність цього механізму стане зрозумілою вже найближчими тижнями, коли сторони почнуть реалізовувати досягнуті домовленості на практиці.