Mmakaje

Позначка: Дніпро

  • «Укрзалізниця» кардинально змінює рух поїздів

    «Укрзалізниця» кардинально змінює рух поїздів

    «Укрзалізниця» оголосила про масштабне оновлення літнього графіка руху поїздів, яке набуде чинності вже з 28 червня 2026 року. Компанія адаптувала розклад до традиційного сезонного зростання пасажиропотоку, коли українці масово подорожують на відпочинок, до родичів та туристичних локацій у Карпатах. У новому графіку передбачено запуск додаткових рейсів, подовження популярних маршрутів, прискорення окремих поїздів та збільшення частоти курсування низки напрямків.

    Як повідомили в «Укрзалізниці», загалом літній графік передбачає 12 нових рейсів, прискорення трьох популярних поїздів, подовження чотирьох маршрутів до гірських районів Карпат та переведення восьми поїздів із графіка через день на щоденне курсування.

    Однією з головних новацій стане зміна маршруту флагманського поїзда №1/2 «Єдність». Замість кінцевої станції Ворохта він курсуватиме до Рахова. Таким чином маршрут Харків – Рахів стане найдовшим серед усіх флагманських поїздів країни. Його протяжність становитиме 1325 кілометрів. У компанії зазначають, що це рішення дозволить забезпечити пряме сполучення між східними регіонами країни та найпопулярнішими туристичними локаціями Закарпаття.

    Ще одним важливим нововведенням стане переведення поїзда №55/56 Київ – Рахів на щоденне курсування. Раніше він ходив не щодня, однак високий попит серед туристів, родин із дітьми та військовослужбовців змусив залізничників переглянути графік. Відтепер поїзд курсуватиме щодня, що дозволить збільшити кількість доступних місць у найпопулярнішому напрямку літнього сезону.

    Пасажирів також очікують зміни на маршруті поїзда №29/30 «Сакура», який сполучає Київ та Ужгород. Його графік буде оптимізований, завдяки чому час у дорозі скоротиться в обох напрямках. В «Укрзалізниці» наголошують, що це одна з найочікуваніших змін для мешканців Закарпаття та туристів, які обирають подорожі до регіону залізницею.

    Крім того, до станції Ясіня продовжено маршрути одразу кількох поїздів. Йдеться про сполучення Київ – Івано-Франківськ та Чернігів – Івано-Франківськ. Завдяки цьому пасажири отримають можливість без пересадок дістатися гірських районів Закарпаття, зокрема популярних туристичних центрів поблизу Рахова та Драгобрата.

    Серед абсолютно нових маршрутів літнього сезону компанія анонсувала запуск нічного експреса Дніпро – Мукачево, який забезпечить пряме сполучення між центральною частиною країни та Закарпаттям. Також з’явиться денний поїзд Дніпро – Одеса, що має стати популярним серед відпочивальників під час літніх подорожей до Чорного моря.

    Окрему увагу залізничники приділили внутрішнім перевезенням. Нові маршрути отримають також пасажири напрямків Київ – Івано-Франківськ, Миколаїв – Івано-Франківськ та Харків – Кременчук. Очікується, що це дозволить частково розвантажити існуючі поїзди та покращити транспортну доступність регіонів.

    У компанії визнають, що через війну та обмеженість рухомого складу можливості для суттєвого збільшення кількості вагонів залишаються обмеженими. Водночас фахівці кілька місяців працювали над оптимізацією обороту наявного парку вагонів та локомотивів, що й дозволило сформувати новий літній графік без значних додаткових ресурсів.

    «Укрзалізниця» звертає увагу пасажирів, що продаж квитків на нові та оновлені рейси вже відкрито, однак деякі поїзди з’являтимуться в системі поступово протягом найближчих днів. Перевіряти наявність квитків можна через офіційний мобільний застосунок або сайт компанії.

    Літнє оновлення графіка стало одним із найбільших за останні роки. Воно спрямоване на задоволення підвищеного попиту на перевезення до туристичних регіонів України, насамперед Карпат і Закарпаття. За даними компанії, саме ці напрямки традиційно демонструють найвищі показники заповнюваності у літній період.

    Напередодні «Укрзалізниця» також повідомляла про тимчасові зміни у графіку руху приміських поїздів у Київській та Львівській областях, пов’язані з проведенням ремонтних робіт на окремих ділянках інфраструктури.

    Таким чином новий літній графік має зробити подорожі Україною більш зручними та доступними. Найбільше виграють пасажири, які планують поїздки до Карпатського регіону, адже саме на цей напрямок припадає більшість нових маршрутів та збільшення частоти курсування поїздів.

  • Російський удар по Дніпру: частково зруйновано будинок, є жертви

    Російський удар по Дніпру: частково зруйновано будинок, є жертви

    У ніч проти 2 червня російські війська завдали ракетного удару по Дніпру. Унаслідок атаки частково зруйновано двоповерховий житловий будинок, виникла масштабна пожежа. Станом на останні дані кількість загиблих унаслідок нічного російського ракетного удару зросла до дев’яти осіб. Серед жертв — маленький хлопчик 2023 року народження та рятувальник. Ще щонайменше 37 людей дістали поранення, частину з них госпіталізовано у важкому стані. Доля шести мешканців міста залишається невідомою, тривають пошуково-рятувальні роботи під завалами.

    Про це повідомляють голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, міський голова Дніпра Борис Філатов, ДСНС, обласна прокуратура, а також президент Володимир Зеленський і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

    За словами очільника області, рятувальники дістали з-під завалів зруйнованої чотириповерхової будівлі тіло дитини 2023 року народження. Саме після цього стало відомо, що кількість загиблих у місті зросла до восьми осіб. Згодом міський голова Борис Філатов уточнив, що станом на 10:00 у Дніпрі вже дев’ятеро загиблих.

    Серед загиблих також — співробітник ДСНС, заступник начальника пожежно-рятувального загону, майор служби цивільного захисту Антон Ярмоленко. За даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, він загинув під час виконання службових обов’язків, прямуючи на виклик у момент повторного удару.

    ДСНС повідомляє, що під завалами зруйнованого будинку можуть залишатися люди, тому пошуково-рятувальна операція триває безперервно. Рятувальники працюють у складних умовах через значні руйнування конструкцій та ризик повторних обвалів.

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що наразі доля щонайменше шести людей невідома. За його словами, усі екстрені служби залучені до розбору завалів та пошуку постраждалих.

    Кількість поранених у Дніпрі, за даними станом на ранок, зросла до 37 осіб. Серед них — четверо дітей. Хлопці віком 6 і 16 років, а також 13-річна дівчинка госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Ще одна 14-річна дівчинка перебуває на амбулаторному лікуванні. Загалом у лікарнях залишаються 22 постраждалих, четверо з них — у важкому стані.

    Окремо повідомляється, що ще троє людей постраждали у сусідньому Кам’янському. До лікарень доправили 50-річного чоловіка та двох жінок віком 49 і 72 роки. Їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості. У місті також зафіксовано руйнування адміністративної будівлі та житлових будинків.

    За даними Дніпропетровської ОВА, російські війська завдали ударів одразу по п’яти районах області із застосуванням ракет та безпілотників. У Синельниківському районі під удар потрапила Васильківська громада — там зайнялася будівля, яка не експлуатується. У Криворізькому районі внаслідок атаки виникла пожежа в Апостолівській громаді.

    Нічна атака на Дніпропетровщину стала частиною масштабного російського обстрілу, що охопив кілька регіонів України. Раніше повідомлялося про удари по Харкову та інших містах, де також є загиблі та поранені.

    Рятувальні роботи у Дніпрі тривають. Влада не виключає, що кількість жертв може зрости у міру розбору завалів і встановлення долі зниклих безвісти.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    Удень 31 травня російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки стало відділення компанії «Нова пошта» у Дніпрі, яке було повністю знищене внаслідок влучання ударного безпілотника типу Shahed. Будівля вигоріла вщент, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв серед працівників та відвідувачів.

    Про наслідки атаки повідомила пресслужба компанії «Нова пошта». За даними підприємства, ворожий дрон влучив у відділення №1 у Дніпрі, спричинивши масштабну пожежу.

    «Сьогодні ворожим дроном було знищено відділення №1 Нової пошти в Дніпрі. Будівля вигоріла вщент. Співробітники не постраждали», — повідомили в компанії.

    На оприлюднених фото та відео видно густий дим, вогонь і серйозні руйнування будівлі. Полум’я швидко охопило приміщення, через що врятувати майно та частину відправлень не вдалося.

    Одразу після атаки на місце прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та представники місцевої влади. Рятувальники ліквідовували пожежу та проводили обстеження території для виявлення можливих осередків повторного займання.

    У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків удару та підрахунок пошкодженого майна. Після завершення роботи рятувальних служб буде встановлено остаточну кількість знищених або пошкоджених відправлень.

    Водночас «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати клієнтам усі збитки. У компанії наголосили, що кожен клієнт отримає відшкодування відповідно до оголошеної вартості відправлення.

    «Компанія, як завжди, компенсує клієнтам оголошену вартість знищених відправлень. Ми вже зв’язуємось із клієнтами, щоб повідомити деталі відшкодування», — зазначили представники поштового оператора.

    Попри втрату одного з відділень, логістична мережа компанії продовжує працювати у штатному режимі. Для забезпечення безперервності доставки були задіяні резервні логістичні схеми та перенаправлення потоків відправлень через інші сортувальні та логістичні центри.

    У «Новій пошті» підкреслили, що наразі не очікують суттєвих затримок доставки посилок ані в Дніпрі, ані в інших регіонах України.

    Атака на відділення стала частиною чергового удару по Дніпру. За інформацією місцевої влади, російські війська застосували ударні безпілотники, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на одному з логістичних об’єктів міста. Також повідомлялося про знищення та пошкодження автомобілів, які перебували поруч із місцем влучання.

    На момент публікації інформації про загиблих або поранених не надходило. Влада продовжує уточнювати наслідки атаки.

    Примітно, що це вже не перший удар по об’єктах «Нової пошти» від початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія неодноразово повідомляла про пошкодження або знищення своїх відділень, сортувальних центрів та логістичних майданчиків у різних регіонах країни.

    Лише цього ж дня російські безпілотники атакували ще один об’єкт поштового оператора. У Слов’янську Донецької області було пошкоджено відділення №1. Там обійшлося без значних руйнувань, однак будівля зазнала пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.

    Експерти зазначають, що логістична інфраструктура залишається однією з важливих складових функціонування економіки та життєзабезпечення країни під час війни. Через поштові та логістичні компанії щодня доставляються гуманітарні вантажі, товари першої необхідності, медичні препарати, обладнання та інші критично важливі ресурси.

    Попри регулярні атаки, українські логістичні оператори продовжують забезпечувати роботу мережі навіть у прифронтових регіонах. У багатьох випадках пошкоджені відділення відновлюють роботу вже за кілька днів після обстрілів.

    У компанії наголосили, що безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетом. Саме завдяки оперативним діям персоналу та дотриманню правил безпеки під час повітряної тривоги вдалося уникнути людських жертв.

    Наразі триває ліквідація наслідків удару та оцінка матеріальних збитків. Остаточна сума завданої шкоди буде встановлена після завершення роботи спеціальних комісій та експертів.

  • НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    Підрив російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року продовжує створювати довгострокові ризики для півдня України. Вчені Національної академії наук України заявляють, що наслідки знищення Каховського водосховища вже стали критичними для аграрного сектору, систем водопостачання та природних екосистем, а в майбутньому можуть перерости у масштабну екологічну та економічну кризу для всього регіону.

    Про це йшлося під час обговорення результатів наукових досліджень, присвячених впливу руйнування Каховської ГЕС на довкілля, сільське господарство та водний баланс України. Фахівці наголошують, що масштаби катастрофи значно перевищують локальний рівень і стосуються майбутнього розвитку кількох областей країни.

    За оцінками науковців, після втрати водосховища на окремих територіях площі земель, які використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур, скоротилися від 71% до 98%. Найбільше постраждали райони, де функціонування аграрного сектору безпосередньо залежало від систем зрошення, що отримували воду з Каховського водосховища.

    Саме Каховське водосховище десятиліттями було основою для роботи масштабних меліоративних систем у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Воно забезпечувало водою сотні тисяч гектарів полів, на яких вирощувалися зернові культури, овочі, фрукти та баштанні. Після руйнування дамби значна частина цієї інфраструктури фактично втратила джерело водопостачання.

    Віцепрезидент Національної академії наук України В’ячеслав Богданов наголосив, що сьогодні перед державою стоїть завдання не лише оцінити масштаби катастрофи, а й виробити довгострокову стратегію подолання її наслідків.

    «Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень», — зазначив він.

    Науковці попереджають, що особливо гостро проблема проявиться у роки з низькою водністю. Якщо раніше Каховське водосховище виконувало роль стратегічного резервуара води для південних регіонів, то тепер будь-які посушливі періоди можуть призвести до серйозного дефіциту водних ресурсів.

    За словами фахівців, у перспективі це може поставити під загрозу не лише сільське господарство, а й водопостачання населених пунктів, промислових підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються регіони, які історично залежали від дніпровської води.

    Окремо вчені проаналізували стан території колишнього водосховища. Після сходження води там утворилися численні озера, ставки та природні водойми різних розмірів. Однак ці водойми не здатні компенсувати функції Каховського водосховища.

    За оцінками дослідників, обсяги води, які вони накопичують, є недостатніми для забезпечення потреб регіону. Крім того, їхній рівень значною мірою залежить від сезонних змін, погодних умов та кількості опадів.

    Одним із потенційних варіантів вирішення проблеми фахівці називають використання підземних вод. Водночас у НАН наголошують, що цей ресурс не можна розглядати як універсальну альтернативу.

    Підземні води дійсно мають значний потенціал, однак їхнє активне використання потребує комплексних наукових досліджень та ретельного контролю. Без належного планування існує ризик виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості води та виникнення нових екологічних проблем.

    Серйозних втрат зазнає і природне середовище Нижнього Дніпра. Науковці зазначають, що після руйнування греблі продовжується процес деградації водних екосистем. Змінився гідрологічний режим річки, що негативно впливає на популяції риби, водно-болотні угіддя та численні види рослин і тварин.

    Фахівці наголошують, що деякі природні комплекси, які формувалися протягом десятиліть після створення Каховського водосховища, можуть бути втрачені назавжди. Одночасно на звільнених від води територіях відбуваються нові природні процеси, однак їхній подальший розвиток поки що залишається недостатньо вивченим.

    У Національній академії наук переконані, що дискусія про майбутнє Каховського водосховища не повинна обмежуватися простим питанням — відновлювати його чи ні. Науковці вважають, що Україна має сформувати комплексне бачення майбутньої системи водозабезпечення південних областей.

    Йдеться про стратегічні рішення, які визначатимуть розвиток регіону на десятиліття вперед. Від них залежатиме стан аграрного сектору, забезпечення населення водою, функціонування промисловості, екологічна безпека та загальна економічна стабільність південних областей.

    Нагадаємо, у ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Внаслідок руйнування греблі відбулося одне з найбільших техногенних та екологічних лих у сучасній історії Європи. Потужна хвиля води затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах Дніпра, спричинивши людські жертви, руйнування житлових будинків, інфраструктури та промислових об’єктів.

    Після спуску водосховища Україна втратила один із найбільших резервуарів прісної води в країні. Наслідки цієї катастрофи продовжують впливати на життя мільйонів людей та формують нові виклики для держави.

    Крім того, українські гідрологи та екологи попереджають, що зміни клімату разом із руйнуванням водогосподарської інфраструктури можуть прискорити процеси опустелювання окремих територій півдня України. За несприятливого сценарію частина малих річок і водотоків у регіоні може суттєво обміліти або навіть повністю зникнути протягом найближчих десятиліть.

    Експерти наголошують, що відновлення водної безпеки півдня стане одним із наймасштабніших завдань післявоєнної відбудови України. Для цього знадобляться значні фінансові ресурси, сучасні технології, міжнародна підтримка та довгострокова державна політика, спрямована на захист водних ресурсів і адаптацію до нових екологічних реалій.

  • Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Через три роки після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС територія колишнього Каховського водосховища перетворилася на унікальний природний простір. На місці, де ще недавно були тонни води, сьогодні росте густий дикий ліс, оселяються птахи та дрібні тварини, а ночами над Великим Лугом лунає спів сотень солов’їв. Науковці, які вперше відвідали територію після сходження води, кажуть: природа продемонструвала процес самовідновлення, якого сучасний світ практично не бачив.

    Йдеться про легендарний Великий Луг — історичну територію українського козацтва, яку радянська влада затопила у 1950-х роках під час будівництва Каховського водосховища. Після підриву росіянами греблі 6 червня 2023 року вода почала стрімко сходити, а екологи та науковці тоді прогнозували ризик екологічної катастрофи та опустелювання території.

    Втім, сталося зовсім інше.

    Голова правління громадської організації Українська природоохоронна група Олексій Василюк, який побував на території Великого Лугу, розповів ТСН.ua, що на місці колишнього водосховища сформувався справжній молодий ліс.

    За його словами, деякі дерева за три роки вже виросли до семи метрів заввишки.

    «Ліс на території Великого Лугу росте, він набирає висоту. Деякі дерева за три роки сягають до семи метрів. Внесок цього лісу у кліматичну адаптацію місцевості просто колосальний», — розповів еколог.

    Науковець зазначає, що частина дерев дійсно всохла у 2023 році, однак у наступні роки масового відмирання вже не спостерігалося. Навпаки — природна система продовжує активно розвиватися.

    «Поки що кількість дерев скоротилася не більше, ніж вполовину, і це вражає. Ми думали, що для формування повноцінного лісу збережеться набагато менше рослинності», — пояснює Василюк.

    Висота дерев у Великому Лузі сягає 7 метрів / Фото: Олексій Василюк

    Сьогодні територія Великого Лугу виглядає як справжні дикі хащі. За словами науковців, місцями людині доводиться буквально руками розсувати густі зарості, щоб пройти вперед.

    Ще три роки тому тут була суцільна вода / Фото Олексій Василюк

    Попри те, що екосистема ще дуже молода, там уже активно з’являються тварини та птахи. Особливо дослідників вразила величезна кількість солов’їв.

    «Там ти чуєш їх просто сотні. Уночі спів перетворюється на суцільний шум або відлуння. Це неймовірно красиво», — каже еколог.

    Окрім солов’їв, у Великому Лузі масово селяться очеретянки та інші птахи, які можуть гніздитися просто на гілках молодих дерев. А от видів, яким потрібні дупла, поки майже немає — дерева ще надто молоді.

    На території також стрімко зростає кількість комах. Саме вони стали основою нової екосистеми. Комахи живляться молодими вербами та тополями, а вже ними харчуються птахи.

    За словами науковців, за три роки на території колишнього водосховища могло з’явитися близько 400 видів рослин.

    Величезний ліс уже займає понад дві тисячі квадратних кілометрів — фактично всю площу колишнього Каховського водосховища, окрім основного русла Дніпра.

    Особливо вражає дослідників так звана «мозаїка ландшафту». Частина територій заросла очеретом, інші — молодим лісом, а десь формуються заболочені ділянки.

    Водночас Великий Луг залишається небезпечною територією через близькість до фронту. Науковці розповідають, що під час експедицій їм доводилося ховатися від російських дронів просто серед дерев.

    Олексій Василюк наголошує: найцінніше у цьому процесі те, що природа відновила себе самостійно, без втручання людини.

    «Все, що зараз з’явилося на місці Каховського водосховища, створене не шляхом виробки чи впливу людини. Сама природа все це створила», — зазначає він.

    На думку еколога, сучасні люди вперше можуть побачити, як природним шляхом відновлюються долини великих річок після сходження води. Подібні процеси раніше відбувалися століттями, але люди ніколи не мали змоги спостерігати їх у реальному часі на такій масштабній території.

    Науковці пояснюють, що механізм відновлення спрацював майже автоматично. Після руйнування греблі вода стрімко відходила, а пух із насінням верб та тополь вітер переносив на вологий ґрунт, який щойно звільнився з-під води. Хвилі рівномірно розносили насіння по всій території водосховища.

    Перші рослини з’явилися вже влітку 2023 року. Частина пагонів відмерла, створивши природну основу для накопичення ґрунту, вологи та органічних решток. Так почав формуватися новий природний шар землі.

    За словами Василюка, Великий Луг сьогодні може бути одним із найбільш диких природних просторів у Європі.

    «Навіть у Карпатах ти десь побачиш вирубку, антену чи лижний спуск. А тут — кілометри абсолютно дикої природи. Другого такого місця у світі фактично немає», — наголошує еколог.

    Водночас науковці закликають у майбутньому максимально зберегти цю територію та не допустити нового масштабного втручання людини у сформовану природну екосистему.

  • Не прийшов — приведуть силою: суд ухвалив примусову доставку Тищенка до Дніпра

    Не прийшов — приведуть силою: суд ухвалив примусову доставку Тищенка до Дніпра

    Шевченківський районний суд Дніпра ухвалив рішення про примусовий привід народного депутата Миколу Тищенка до суду. Підставою стало систематичне ігнорування ним судових засідань у справі, що стосується незаконного позбавлення волі людини.

    Про це в коментарі hromadske повідомили в Офісі генпрокурора. За даними сторони обвинувачення, депутат неодноразово не з’являвся на засідання без поважних причин, що унеможливлювало повноцінний розгляд справи.

    Рішення про примусовий привід означає, що правоохоронні органи отримають повноваження забезпечити явку підсудного до суду в установлену дату. Така міра застосовується у випадках, коли учасник процесу ухиляється від участі в засіданнях.

    Справу, в межах якої ухвалено це рішення, пов’язують із підозрами щодо незаконного позбавлення волі людини. Деталі обвинувачень у відкритих джерелах наразі обмежені, однак відомо, що провадження перебуває на стадії судового розгляду.

    Юристи зазначають, що примусовий привід є стандартною процесуальною практикою, передбаченою кримінальним процесуальним законодавством України. Вона застосовується, коли особа, викликана до суду, не з’являється без поважних причин і це перешкоджає розгляду справи.

    У такому випадку суд може зобов’язати органи поліції доставити людину до зали суду. Це не є покаранням, а процесуальним інструментом для забезпечення розгляду справи.

    Аналітики звертають увагу, що подібні рішення щодо чинних народних депутатів є доволі резонансними, оскільки вони стосуються представників вищих органів влади. Водночас це свідчить про те, що судова система застосовує однакові процесуальні механізми до всіх учасників процесу.

    Очікується, що після забезпечення явки Миколи Тищенка суд зможе продовжити розгляд справи по суті. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від перебігу судових засідань і представлених доказів.

    Водночас, відповідно до Конституції України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Ухвала Шевченківського районного суду Дніпра стала черговим кроком у розгляді резонансної справи, яка привернула значну увагу громадськості.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.

  • Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удар по Дніпру: ППО збила 4 ракети, є жертви

    Удень неділі, 3 травня, російські війська завдали чергового ракетного удару по Дніпру, випустивши п’ять керованих авіаційних ракет. Українська протиповітряна оборона знищила чотири цілі, однак одна з ракет, яка була збита, впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Унаслідок атаки є загиблий і постраждалі, також зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури.

    Про перебіг атаки та її особливості повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряні сили Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат.

    За словами Ігната, близько 15:00 російські війська застосували літаки тактичної авіації Су-34 та Су-57, з яких було здійснено пуски п’яти керованих авіаційних ракет типу Х-59/69 у напрямку Дніпра.

    Українська система протиповітряної оборони відпрацювала по цілях у повітрі. В результаті чотири ракети були збиті підрозділами повітряного командування «Схід». Ще одна ракета, за попередньою інформацією, не досягла цілі внаслідок активної протидії Сил оборони, однак її остаточна доля уточнюється.

    Попри успішну роботу ППО, одна зі збитих ракет впала в межах міста та влучила в гуртожиток. Це спричинило руйнування будівлі та жертви серед цивільного населення.

    За попередніми даними, внаслідок удару є загиблий і постраждалі. Точна кількість поранених уточнюється, оскільки рятувальні служби продовжують розбір завалів та обстеження пошкодженої будівлі.

    Місцева влада повідомляє про пошкодження житлової інфраструктури, зокрема гуртожитку, а також ймовірні руйнування у прилеглих будівлях. Рятувальні служби працюють на місці події, проводиться евакуація мешканців.

    Ігнат наголосив, що подібні випадки є наслідком складності бойової роботи ППО в умовах прифронтових регіонів, де час реакції на повітряні цілі є мінімальним.

    У командуванні Повітряних сил підкреслюють, що навіть у випадку успішного перехоплення ракети або дрона, уламки можуть падати на територію населених пунктів і завдавати шкоди.

    Особливо це стосується прифронтових регіонів, де щільність забудови висока, а траєкторії падіння уламків часто непередбачувані.

    Військові вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до офіційного відбою.

    Окремо Юрій Ігнат звернув увагу на зміну тактики російських атак у останні дні. За його словами, РФ здійснює майже безперервні повітряні удари, використовуючи значну кількість безпілотників різних типів.

    Йдеться не лише про ударні дрони, зокрема Shahed, а й про дрони-імітатори, які не несуть бойового навантаження, але змушують ППО реагувати на них як на потенційну загрозу.

    Такі дії, за оцінкою українських військових, мають на меті перевантаження системи протиповітряної оборони, виснаження боєприпасів і розосередження уваги підрозділів.

    Ігнат зазначив, що в реальному часі складно одразу відрізнити імітаційні цілі від бойових, тому Сили оборони змушені застосовувати засоби перехоплення до всіх підозрілих об’єктів.

    У ніч на 3 травня російські війська також здійснили масовану атаку по території України. За даними Повітряні сили Збройних Сил України, було випущено балістичну ракету «Іскандер-М» та 268 безпілотників різних типів.

    Більше ніж 160 із них були ідентифіковані як дрони-камікадзе типу «Шахед». Українські сили ППО змогли знешкодити 249 повітряних цілей, більшість із них — саме безпілотники.

    Попри це, частина дронів і ракет досягла цілей або спричинила пошкодження інфраструктури в різних регіонах.

    Атака 3 травня стала черговим епізодом у серії обстрілів Дніпра та області, які останніми місяцями неодноразово зазнають ударів російських військ.

    Вдень того ж дня місто також зазнало удару по житловому кварталу. За попередніми даними, внаслідок тієї атаки одна людина загинула, ще понад 10 отримали поранення.

    Українські служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовують наслідки атак і уточнюють остаточні дані щодо жертв та руйнувань.

  • Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Російські безпілотники типу “шахед” та їхні модифікації почали досягати значно більшої глибини української території, ніж раніше, і це вже напряму стосується великих міст. Про нову загрозу повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним “Флеш”, пояснивши, що йдеться не просто про дальність польоту, а про принципово іншу технологію керування дронами.

    За його словами, сьогодні зона дії модернізованих безпілотників, оснащених спеціальними МЕШ-модемами, охоплює одразу кілька стратегічно важливих міст. Із півночі такі дрони можуть досягати Києва, із заходу — Полтави, а з півдня — Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва. Це означає, що навіть регіони, які раніше вважалися відносно глибоким тилом, більше не є повністю захищеними від таких атак.

    Ключова відмінність нових безпілотників полягає у способі зв’язку. Якщо раніше багато дронів залежали від супутникової навігації або прямого сигналу оператора, то тепер застосовується так звана МЕШ-технологія. Вона дозволяє створювати в повітрі цілу мережу дронів, які передають сигнал один одному, фактично виступаючи ретрансляторами.

    У практичному вимірі це виглядає як ланцюжок безпілотників. Частина з них піднімається на значну висоту і виконує роль “веж зв’язку”, тоді як інші рухаються нижче і безпосередньо здійснюють атаку. Такий підхід дозволяє значно розширити радіус керування і зберігати контроль над дронами навіть на відстанях до 200 кілометрів і більше.

    Водночас ця система має свої обмеження. Зі збільшенням кількості ретрансляцій сигналу зростає затримка і падає швидкість передачі даних. Саме тому, за словами Бескрестнова, противник зазвичай використовує не більше двох-трьох “посередників” у такому ланцюгу. Це дозволяє зберігати баланс між дальністю і керованістю.

    Окрему небезпеку становить те, що під час атаки дрони можуть триматися групами. Така тактика підсилює радіосигнал і ускладнює роботу українських засобів радіоелектронної боротьби. У результаті класичні системи придушення сигналів, які добре працювали проти окремих безпілотників, не завжди дають очікуваний ефект проти скоординованих “зграї” дронів.

    Ще один важливий момент — можливість ручного керування. Якщо оператор безпосередньо контролює дрон, то навіть придушення супутникової навігації не зупиняє атаку. Це означає, що частина існуючих систем РЕБ стає менш ефективною, і українські військові змушені адаптуватися до нових умов.

    За словами “Флеша”, українські фахівці вже працюють над рішеннями для протидії таким технологіям. Про це він написав у телеграм. Однак наразі наявних засобів недостатньо, щоб повністю нейтралізувати нову модель атак. Це створює додаткові виклики для системи протиповітряної оборони, яка й без того працює в умовах постійного навантаження.

    Фактично мова йде про новий етап еволюції дронової війни. Якщо раніше головним фактором була кількість безпілотників, то тепер вирішальну роль відіграють технології зв’язку та координації. МЕШ-мережі дозволяють російським військам робити атаки більш гнучкими, точними і менш вразливими до перешкод.

    Для українських міст це означає підвищення рівня загрози. Київ, Одеса, Дніпро та інші великі центри опиняються в зоні досяжності не лише через географію, а й через технологічні можливості противника. Особливо це актуально для нічних атак, коли дрони можуть залишатися менш помітними і діяти більш ефективно.

    Експерти наголошують, що відповіддю на такі виклики має стати комплексний підхід. Йдеться не лише про розвиток ППО, а й про модернізацію систем радіоелектронної боротьби, створення нових засобів виявлення та перехоплення, а також удосконалення алгоритмів реагування.

    Водночас суспільству важливо розуміти: поява таких технологій не означає беззахисність. Українські сили оборони вже неодноразово демонстрували здатність швидко адаптуватися до нових загроз. І хоча нинішній етап дронової війни стає складнішим, він також стимулює розвиток нових рішень, які в перспективі можуть змінити баланс сил.

    Дистанційно керовані “шахеди” з МЕШ-зв’язком — це не просто модернізація старих дронів, а принципово новий рівень ведення війни, який уже впливає на безпекову ситуацію в Україні і змушує переглядати підходи до захисту міст.