Mmakaje

Позначка: Дніпропетровська область

  • Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    Трагедія на глибині 1568 метрів: у Кривому Розі обірвалася шахтна баддя — загинули троє гірників

    У Кривому Розі сталася смертельна аварія на шахті «Криворізька», колишній «Родіні»: під час підземних робіт загинули троє гірників. За попередньою інформацією, рано-вранці 26 серпня обірвалася баддя, яку використовували для спуску та підйому працівників. Гірники впали з висоти приблизно 40–50 метрів, а пошуково-рятувальна операція тривала близько восьми годин.

    Надзвичайна ситуація сталася близько 04:00. Після аварії троє працівників опинилися фактично на самому дні шахтного ствола — у зумпфовій частині на горизонті мінус 1568 метрів. Зумпф — це найнижча частина шахтного ствола, розташована нижче робочого горизонту, куди, зокрема, стікає та де накопичується вода.

    Рятувальникам довелося працювати в надзвичайно складних підземних умовах. Тіло одного із загиблих гірників знайшли на технологічному містку. Ще двоє працівників опинилися під водою, тому до їхніх пошуків та деблокування довелося залучати водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення загиблих операція не завершилася: тіла необхідно було дістати з нижньої частини ствола та доправити на поверхню. Для цього гірничорятувальники застосували альпіністське спорядження, після чого транспортували тіла через систему підземних гірничих виробок. Загалом до операції залучили 29 гірничорятувальників та сім одиниць спеціальної техніки.

    За інформацією рятувальників, пошукова операція тривала приблизно вісім годин — орієнтовно від п’ятої години ранку до полудня. Спочатку було виявлено одного загиблого, після чого рятувальники продовжили пошуки ще двох працівників, про яких повідомило підприємство. У результаті були знайдені всі троє.

    Попередньо повідомляється, що чоловіки отримали смертельні травми внаслідок падіння з висоти понад 40–50 метрів. Водночас офіційне повідомлення ДСНС не деталізує технічну причину надзвичайної ситуації, зазначаючи насамперед обставини рятувальної операції. Інформацію саме про обрив бадді для спуску та підйому працівників поширили місцеві медіа та голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець.

    Це важливе уточнення, оскільки остаточні причини та механізм аварії мають встановлювати компетентні органи. Наразі достеменно підтверджено головне: троє людей загинули, їхні тіла були знайдені на глибині 1568 метрів і підняті на поверхню.

    Одна з найглибших шахт Європи

    Масштаб рятувальної операції стає зрозумілішим, якщо врахувати характеристики самої шахти. «Криворізька» — одна з найглибших залізорудних шахт Європи. У відкритих джерелах її максимальна глибина оцінюється приблизно у 1570–1580 метрів. Таким чином, аварійна операція фактично відбувалася біля найнижчої точки цього величезного промислового об’єкта.

    Шахта раніше мала назву «Родіна». У вересні 2022 року її офіційно перейменували на «Криворізьку». Як повідомляв Криворізький залізорудний комбінат, рішення ухвалили адміністрація та трудовий колектив підприємства в контексті декомунізації та після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Історія промислової розробки рудного поля, на якому розташована шахта, сягає ще XIX століття, а саму шахту ввели в експлуатацію в липні 1972 року. Вона входить до структури Криворізького залізорудного комбінату.

    За даними фінансової звітності підприємства, до складу АТ «Криворізький залізорудний комбінат» входять чотири шахти — «Криворізька», «Покровська», «Козацька» та «Тернівська». Вони спеціалізуються на підземному видобутку залізної руди та її підготовці до стану товарної аглоруди.

    Глибина «Криворізької» робить будь-яку надзвичайну ситуацію тут особливо складною для ліквідації. На таких горизонтах евакуація людей, доставка обладнання та робота рятувальників потребують значного часу й спеціального оснащення.

    Що відомо про можливий обрив

    За даними місцевого видання «Перший Криворізький», надзвичайна ситуація сталася під час використання бадді для спуску та підйому працівників. Після її обриву люди, за попередніми даними, впали приблизно на 40–50 метрів.

    Баддя у шахтному господарстві являє собою спеціальну підйомну ємність, яка залежно від технологічних умов може використовуватися під час вертикального транспортування людей, матеріалів або гірської маси. Тому встановлення точної причини її можливого обриву матиме ключове значення для розслідування трагедії.

    Офіційних висновків щодо того, чому саме сталося падіння, станом на вечір 26 серпня оприлюднено не було. Тому стверджувати про конкретну технічну несправність, порушення правил експлуатації чи людський фактор наразі передчасно.

    Водночас представниця Конфедерації вільних профспілок України Алла Рура заявила журналістам, що незалежна профспілка гірників у попередні роки порушувала питання щодо стану обладнання на підприємстві та ініціювала перевірки. За її словами, під час однієї з перевірок було виявлено 190 порушень. Ця інформація зараз набуває особливої уваги, однак сама по собі вона не доводить зв’язку цих порушень із аварією 26 серпня — це має бути встановлено окремим розслідуванням.

    Рятувальники працювали під водою на глибині понад півтора кілометра

    Одним із найскладніших етапів операції стали пошуки двох гірників, які опинилися під водою. Саме тому до місця надзвичайної ситуації залучили спеціально підготовлених водолазів гірничорятувального підрозділу.

    Після виявлення тіл їх потрібно було деблокувати, підняти за допомогою альпіністського спорядження, а потім транспортувати системою виробок до поверхні. Рятувальники завершили операцію того ж дня.

    ДСНС висловила співчуття сім’ям, близьким та колегам загиблих.

    Трагедія у Кривому Розі стала однією з найтяжчих аварій останнього часу на українських шахтах. Троє працівників вирушили на підземні роботи рано-вранці 26 серпня, але на поверхню живими вже не повернулися. Тепер ключовим питанням залишається встановлення точної причини аварії та з’ясування, чи можна було її попередити.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    Українські військові провели масштабну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, у межах якої з початку 2026 року вдалося повернути під контроль України 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.

    Про результати операції 12 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський після наради з військовим командуванням. Доповіді главі держави представили головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, начальник Генерального штабу Ігор Скибюк та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол.

    За словами Зеленського, активні дії українських підрозділів дозволили завдати суттєвих втрат російському угрупованню. Президент заявив, що російські втрати під час операції становили щонайменше 9550 військових убитими та понад 6600 пораненими. Крім того, українські військові взяли полонених, завдяки чому вдалося поповнити обмінний фонд України.

    «Ця наша наступальна операція виконана чітко — саме так, як і було визначено», — заявив Зеленський.

    Як уточнив Михайло Драпатий, наступальна операція на Олександрівському напрямку розпочалася 29 січня 2026 року. Під час першого етапу українські військові змогли звільнити близько 450 квадратних кілометрів території.

    Другий етап розпочався 5 травня. У його межах українські підрозділи повернули контроль ще приблизно над 490 квадратними кілометрами території. Під час цього етапу було звільнено 12 населених пунктів — вісім у Дніпропетровській області та чотири в Запорізькій.

    Загалом за два етапи операції, за даними українського військового командування, вдалося звільнити 745 кв. км та 26 населених пунктів.

    Окремо Драпатий повідомив, що протягом останнього тижня угруповання ДШВ у складі чотирьох бригад та двох штурмових полків відновило контроль приблизно над 15 квадратними кілометрами української території.

    Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив перелік 26 населених пунктів, над якими українські військові відновили контроль.

    До нього увійшли Березове, Воскресенка, Грушівське, Запорізьке, Зелений Гай, Зірка, Злагода, Калинівське, Красногірське, Маліївка, Мирне, Новогеоргіївка, Новогригорівка, Новомиколаївка, Новохатське, Олександроград, Піддубне, Привілля, Привільне, Рибне, Січневе, Степове, Тернове, Толстой, Цегельне та Ялта.

    Таким чином, результати операції стосуються одразу трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

    Одним із ключових результатів операції українське командування називає втрати російського угруповання. За оцінкою Зеленського, за час наступальних дій було ліквідовано щонайменше 9550 російських військових, ще понад 6600 отримали поранення.

    Українські військові також взяли частину російських військовослужбовців у полон. Це дозволило збільшити кількість людей, яких Україна потенційно зможе використати під час майбутніх обмінів.

    Водночас ці цифри є оцінкою української сторони, а незалежно перевірити заявлені втрати російської армії наразі неможливо.

    Попри завершення основних етапів описаної операції, українські підрозділи продовжують діяти на цьому відтинку фронту. За словами Драпатого, лише протягом останнього тижня десантно-штурмові підрозділи змогли повернути під контроль близько 15 квадратних кілометрів території.

    Водночас українське командування продовжує оцінювати ситуацію на інших ділянках фронту та визначати подальші дії Сил оборони. Доповіді Драпатого, Скибюка та Апостола Зеленському стосувалися не лише результатів наступальної операції, а й подальших кроків українського війська.

    Операція на Олександрівському напрямку стала одним із найбільш масштабних заявлених українських просувань цього року: 745 квадратних кілометрів повернуто під контроль України, 26 населених пунктів звільнено, а російське угруповання, за даними української сторони, зазнало значних втрат.

  • У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі та Дніпропетровській області вранці 11 серпня з’явилися повідомлення про нову хвилю масштабних обшуків і затримань у справах, пов’язаних із роботою шахрайських кол-центрів. За попередньою інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, правоохоронці перевіряють мережі, які могли спеціалізуватися на виманюванні грошей у громадян країн Європейського Союзу. Водночас станом на ранок Національна поліція та СБУ ще не оприлюднили офіційних підсумків саме сьогоднішньої операції, тому точну кількість обшуків, затриманих та вилученого майна наразі називати зарано.

    Нинішні слідчі дії називають другою хвилею великої операції проти так званих «офісів» у регіоні. Перша серія обшуків відбулася лише тиждень тому. 4 серпня місцеві медіа повідомили про спільні заходи Національної поліції та СБУ у Дніпрі й області. За попередніми даними, тоді йшлося про структури, працівники яких телефонували громадянам України та ЄС, представлялися співробітниками банків, правоохоронцями або представниками інвестиційних компаній та намагалися отримати доступ до коштів потерпілих.

    Схеми могли відрізнятися залежно від конкретного «офісу». В одних випадках людину переконували, що її банківський рахунок перебуває під загрозою і гроші необхідно терміново перевести на «безпечний» рахунок. В інших пропонували інвестиції у криптовалюту, цінні папери чи інші фінансові інструменти з нібито гарантованим високим прибутком.

    Після першого внеску клієнту могли демонструвати фальшивий особистий кабінет із цифрами, які створювали ілюзію швидкого зростання інвестицій. Людину переконували вкладати дедалі більше, однак реальні кошти потрапляли на рахунки, контрольовані організаторами схеми. Подібну модель правоохоронці вже детально описували під час попередніх операцій на Дніпропетровщині.

    Дніпропетровщина вже пережила одну з найбільших операцій проти кол-центрів

    Нинішня історія не виникла раптово. Ще 25 лютого 2026 року на Дніпропетровщині відбулася одна з найбільших операцій проти шахрайських кол-центрів за останній час.

    Тоді прокурори провели 27 обшуків і виявили офіси, розраховані більш ніж на 1500 робочих місць. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що масштаби мережі вразили навіть досвідчених правоохоронців.

    За матеріалами слідства, один оператор такого кол-центру міг здійснювати близько 100 дзвінків на день. Якщо припустити повне завантаження 1500 робочих місць, теоретична кількість контактів могла сягати десятків тисяч щодоби.

    Правоохоронці наголошували, що йдеться не про звичайні телефонні дзвінки навмання, а про професійно організовану систему соціальної інженерії. Працівників навчали сценаріїв розмови, психологічного тиску, роботі із запереченнями та способам переконати людину здійснити переказ.

    Тоді серед жертв називали сотні громадян України, країн Європи та Азії.

    Під час лютневої операції правоохоронці вилучили приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази.

    Ця статистика показує, чому саме Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів у розслідуваннях такого типу.

    Українські кол-центри давно стали міжнародною проблемою

    Шахрайські телефонні мережі, що діють з території України, дедалі частіше розслідують спільно з правоохоронцями інших держав.

    Наприкінці 2025 року Національна поліція разом із європейськими партнерами викрила транснаціональну мережу кол-центрів, яка працювала в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську.

    За даними Eurojust, відомими потерпілими були понад 400 людей, а підтверджені збитки перевищували 10 млн євро. Злочинці використовували кілька сценаріїв — від фальшивих інвестицій до дзвінків від імені поліції та банків.

    Під час української частини тієї операції правоохоронці вилучали сотні ноутбуків і телефонів, сервери, носії інформації, підроблені посвідчення «працівників банків» та поліції іноземних держав, а також обладнання для створення deepfake.

    Це важлива деталь: сучасні шахрайські кол-центри давно вийшли за межі примітивних телефонних дзвінків.

    Вони можуть використовувати підміну телефонних номерів, фальшиві банківські сайти, криптовалютні платформи, підроблені документи, месенджери та навіть технології штучного інтелекту.

    Збитки вже обчислюються сотнями мільйонів

    За даними, оприлюдненими в липні, лише від початку 2026 року українські правоохоронці ліквідували понад 2000 робочих місць у шахрайських кол-центрах, а встановлені збитки потерпілих перевищили 210 млн грн.

    При цьому реальна сума може бути значно більшою.

    Частина потерпілих не звертається до поліції, особливо якщо йдеться про громадян інших держав. В інших випадках люди самі не одразу розуміють, що стали жертвами шахрайства, оскільки псевдоінвестиційні платформи можуть продовжувати показувати їм неіснуючий «баланс» навіть після фактичного викрадення грошей.

    Ще в лютому генпрокурор повідомляв, що з липня 2025 року в Україні провели майже 800 обшуків, пов’язаних із кібершахрайством. Близько 150 із них здійснювали в межах міжнародного співробітництва з правоохоронцями інших країн.

    Загалом було вилучено більш ніж 25 тисяч одиниць техніки.

    Чому сьогоднішні обшуки можуть бути продовженням ширшого розслідування

    Поки правоохоронці не оприлюднили офіційної фабули справи щодо подій 11 серпня, неможливо підтвердити, чи сьогоднішні обшуки є безпосереднім продовженням операції 4 серпня, лютневого провадження або окремим кримінальним розслідуванням.

    Однак формулювання про «другу хвилю» та фокус на громадянах ЄС вказують, що йдеться про масштабні транскордонні схеми, а не про один невеликий локальний кол-центр.

    Це має значення і з процесуального погляду. Якщо потерпілі перебувають у різних країнах, українським слідчим необхідно отримувати банківські дані, допити та інші докази через механізми міжнародної правової допомоги.

    Саме так працювали попередні справи.

    Eurojust ще наприкінці 2025 року повідомляв про спільні слідчі дії українських і європейських правоохоронців проти мереж, які діяли з території України та обманювали громадян ЄС на мільйони євро.

    Паралельно спливла історія ветерана KRAKEN

    Тема дніпровських «офісів» останніми днями опинилася у центрі уваги і через інше кримінальне провадження.

    ДБР перевіряє можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до організації роботи шахрайських кол-центрів у Дніпрі.

    Ця інформація стала відома з матеріалів суду у справі Новостройного. Водночас його провину в організації таких структур судом не встановлено, а окремі обставини продовжують перевіряти слідчі.

    Цей сюжет отримав додатковий резонанс через можливий зв’язок із розслідуванням викрадення та вбивства українця Ігоря Комарова на Балі.

    Сам Комаров на записаному викрадачами відео говорив про діяльність дніпровських кол-центрів, однак ці слова були зроблені під очевидним примусом і самі по собі не можуть вважатися доказом щодо інших осіб.

    Тому проводити прямий зв’язок між нинішньою операцією 11 серпня та справою Новостройного чи Комарова без офіційної заяви правоохоронців наразі немає підстав.

    Що відомо саме про обшуки 11 серпня

    Станом приблизно на 10:00 11 серпня ситуація виглядає так: місцеві джерела повідомляють про масштабні слідчі дії у Дніпрі та області та називають їх другою хвилею операції проти шахрайських кол-центрів.

    Попередньо йдеться про мережі, які могли обманювати громадян країн Європейського Союзу.

    Водночас Національна поліція, її Дніпропетровське обласне управління та СБУ ще не оприлюднили офіційного повідомлення з кількістю обшуків, затриманих, адресами чи сумами встановлених збитків.

    Тому інформація про конкретних організаторів, власників «офісів» або кількість затриманих, яка може з’являтися в анонімних Telegram-каналах, поки потребує перевірки.

    Однак попередні операції показують, що масштаб проблеми у Дніпрі справді значний. Лише одна лютнева мережа мала понад 1500 робочих місць, а міжнародні розслідування вже довели існування структур, здатних завдавати збитків на десятки мільйонів євро.

    Саме тому нинішня друга хвиля обшуків може стати одним із найбільших продовжень кампанії українських правоохоронців проти «офісного» шахрайського бізнесу.

    Остаточно зрозуміти масштаб операції можна буде після офіційного повідомлення Нацполіції або СБУ — з даними про кількість проведених обшуків, вилучену техніку, затриманих та конкретні схеми, які інкримінують фігурантам.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.

  • За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.

    Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.

    «Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.

    Друга ракета впала неподалік Радушного

    За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.

    Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.

    Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.

    KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»

    Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.

    Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.

    Масована атака 30 липня

    У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.

    Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.

    Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї

    Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.

    За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.

    Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.

    Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних

    Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.

    Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.

  • Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Російські війська вранці 27 липня атакували Дніпро. Внаслідок удару на території приватного домоволодіння виникла пожежа, а вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, автомобілі та торговельний об’єкт.

    Про наслідки атаки повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, у кількох багатоповерхових будинках вибило вікна. Крім того, пошкоджені легкові автомобілі та магазин.

    На території одного з приватних домоволодінь після удару спалахнула пожежа. Інформація про можливих загиблих або поранених на момент першого повідомлення уточнювалася.

    Місцеві жителі повідомляли про вибухи та стовп диму над містом. На місцях пошкоджень працювали екстрені служби, які ліквідовували займання та обстежували прилеглу територію.

    Удар по Дніпру став частиною чергової російської атаки на українські міста. Того ж ранку війська РФ атакували Запоріжжя керованими авіаційними бомбами та безпілотником. За попередніми повідомленнями місцевої влади, там були загиблий, поранені та руйнування.

    Дніпропетровська область регулярно зазнає ударів російських ракет, дронів та артилерії. Під атаками перебувають як обласний центр, так і Нікопольський, Синельниківський та інші райони регіону.

    Зокрема, 23 липня російські війська атакували Павлоград. За даними обласної влади, тоді загинули троє людей, щонайменше десятеро були поранені.

    Остаточні масштаби руйнувань у Дніпрі та інформація про постраждалих встановлюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські війська вранці у неділю, 26 липня, атакували Кривий Ріг у Дніпропетровській області безпілотниками. Один із дронів влучив у великий торговельний центр, після чого будівлю охопила масштабна пожежа. Над місцем удару здійнявся густий стовп чорного диму, який було видно з різних районів міста.

    Про атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, внаслідок російського удару у торговельному центрі виникла пожежа. Спочатку інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася, адже на місці тривали аварійно-рятувальні роботи.

    Повітряну тривогу у Кривому Розі оголосили близько 05:01. Повітряні сили Збройних сил України попереджали мешканців про рух реактивних безпілотників у напрямку міста. Приблизно о 05:54 жителі кількох районів почули потужний вибух, після якого у районі влучання з’явився великий стовп диму.

    Реактивні дрони відрізняються від звичайних ударних безпілотників вищою швидкістю польоту. Через це час між оголошенням загрози та можливим ударом може бути значно коротшим, а в сил протиповітряної оборони та цивільного населення залишається менше часу для реагування. Водночас офіційні органи станом на момент публікації не уточнювали конкретну модель безпілотника, який влучив у торговельний центр.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул згодом повідомив, що рятувальникам вдалося локалізувати пожежу. Після цього тривало остаточне гасіння осередків вогню та розбір пошкоджених конструкцій. Для забезпечення безперебійної роботи пожежників міський водоканал та інші комунальні підприємства організували підвезення води.

    За попередньою інформацією міської влади, внаслідок удару люди не постраждали. Вілкул наголосив, що станом на час його повідомлення даних про загиблих або поранених не було. Водночас остаточні висновки щодо наслідків атаки можуть бути зроблені лише після завершення обстеження всієї території та розбору конструкцій.

    Офіційно обласна та міська влада назвали пошкоджений об’єкт торговельним центром, не зазначаючи його комерційної назви. Водночас місцеві медіа і Telegram-канали повідомили, що під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр». Цю інформацію також поширила низка українських видань, однак вона спочатку базувалася саме на повідомленнях місцевих ресурсів.

    За даними «Новинарні», криворізький «Епіцентр» працював у місті з грудня 2007 року та забезпечував роботою близько 400 людей. Видання також зазначило, що це був єдиний будівельний гіпермаркет цієї мережі у Кривому Розі.

    На оприлюднених у місцевих пабліках кадрах видно, що вогонь охопив значну частину будівлі. Над торговельним центром підіймалися густі клуби чорного диму, а полум’я виривалося з покрівлі та внутрішніх приміщень. Масштаб пожежі ускладнював роботу рятувальників, оскільки у великих торговельних комплексах може зберігатися значна кількість легкозаймистих матеріалів, зокрема деревини, пластмас, лакофарбової продукції, текстилю та товарів для ремонту.

    Точну площу займання, ступінь руйнування будівлі та суму збитків офіційні служби на момент перших повідомлень не називали. Також не було підтверджено, чи перебували працівники або відвідувачі всередині торговельного центру безпосередньо під час удару.

    Ймовірно, ранній час атаки допоміг уникнути великої кількості жертв, оскільки торговельний центр ще не працював у звичайному денному режимі. Проте це є висновком із часу удару, а не офіційно встановленою причиною відсутності постраждалих.

    Атака на Кривий Ріг стала частиною масштабного російського повітряного нападу на Україну в ніч проти 26 липня. Тієї ночі російські війська застосували балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та 136 ударних і імітаційних безпілотників. Вибухи та пошкодження фіксували у різних регіонах країни, зокрема у Києві та Харкові.

    У самому Кривому Розі це не перший удар по цивільних і комерційних об’єктах протягом липня. Раніше російський безпілотник влучив у приміщення логістичної компанії, де також спалахнула масштабна пожежа. Тоді вогонь пошкодив будівлю та транспорт підприємства, однак поширення пожежі на сусідні об’єкти вдалося зупинити.

    Крім того, російські війська неодноразово атакували промислові підприємства, житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу. Через регулярні удари місто змушене постійно залучати значні сили рятувальників, медиків, поліції та комунальних служб до ліквідації наслідків обстрілів.

    Неспокійною минула доба і в інших районах Дніпропетровської області. За даними обласної влади, російська армія майже 20 разів атакувала три райони регіону артилерією та безпілотниками. У Павлограді постраждав 66-річний чоловік, який лікуватиметься амбулаторно. У Нікопольському районі під ударами перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади, де серед пошкоджених об’єктів був універмаг.

    Правоохоронці та профільні служби мають задокументувати наслідки удару по торговельному центру як чергової російської атаки на цивільну інфраструктуру. Після завершення гасіння рятувальники повинні перевірити приміщення, обстежити пошкоджені конструкції та встановити, чи немає під завалами людей.

    Мешканців Кривого Рогу закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо після повідомлень про рух реактивних безпілотників. Через високу швидкість таких цілей між попередженням та вибухом може пройти зовсім небагато часу. Під час тривоги необхідно негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій.

    Станом на останнє офіційне оновлення пожежу у торговельному центрі локалізували, її гасіння продовжувалося. Попередньо, обійшлося без постраждалих. Остаточні масштаби руйнувань та матеріальних збитків встановлюють відповідні служби.

  • Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський притягнув до дисциплінарної відповідальності командира 108 окремого штурмового батальйону Сергія Філімонова. Підставою для такого рішення стали результати службового розслідування щодо протиправних дій військовослужбовців батальйону, які сталися навесні цього року в Дніпропетровській області.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, а також підтвердив сам Сергій Філімонов у своїх соцмережах.

    Командир батальйону лаконічно повідомив про отримане дисциплінарне стягнення.

    «Отримав догану від Сирського. Служу українській нації», — написав Філімонов.

    Згодом у Генеральному штабі пояснили, що дисциплінарне стягнення накладено відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ №270 від 27 червня 2026 року. Рішення ухвалили після завершення службового розслідування, яке тривало з травня та стосувалося дій окремих військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону безпілотних систем 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

    У Генштабі зазначили, що службове розслідування встановило порушення майором Сергієм Філімоновим вимог окремих статей Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Саме це стало підставою для оголошення догани. Водночас дисциплінарні стягнення отримали й інші військовослужбовці цієї військової частини.

    Причиною розслідування став інцидент, який стався 1 травня 2026 року в місті Шахтарське Дніпропетровської області. Тоді правоохоронці затримали трьох військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону.

    За даними слідства, їм повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а також частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу — хуліганство із застосуванням зброї або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

    У Генеральному штабі наголосили, що командири всіх рівнів несуть персональну відповідальність за дотримання військової дисципліни та законності у підпорядкованих підрозділах, а будь-які випадки порушення законодавства або статутних вимог підлягають ретельній перевірці.

    Ім’я Сергія Філімонова останнім часом також згадувалося у зв’язку з публічними дискусіями навколо 108 окремого штурмового батальйону. Зокрема, повідомлялося, що раніше у цьому підрозділі проходив службу Дмитро Козятинський, який після кадрових змін у Міністерстві оборони закликав громадян долучатися до акцій протесту.

    Пізніше начальниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова заявила, що командування нібито розшукувало Козятинського. Водночас вона наголосила, що той звільнився із Збройних сил ще рік тому та більше не має стосунку до військової служби.

    Нагадаємо, Сергій Філімонов очолив 108 окремий штурмовий батальйон, який раніше був відомий як підрозділ «Вовки Да Вінчі», у лютому 2024 року. Його призначення тоді супроводжувалося публічною дискусією щодо керівництва батальйоном, оскільки на посаду також претендував Юрій Капустяк.