Позначка: доходи

  • Ексзаступник директора БЕБ пішов з посади, але зберіг мільйонні статки

    Ексзаступник директора БЕБ пішов з посади, але зберіг мільйонні статки

    Ексзаступник директора Бюро економічної безпеки України Віталій Гагач після звільнення з посади залишився власником значних активів, водночас у його декларації відсутні відомості про дружину та її майно. Це фактично унеможливлює повну оцінку фінансового стану родини колишнього високопосадовця.

    Згідно з поданою декларацією, перед звільненням Гагач отримав у БЕБ 815 тисяч гривень заробітної плати. Окремо він задекларував майже 4 мільйони гривень доходу від продажу автомобіля Костянтину Кучеру. Значні суми зберігаються і в готівці: 295 тисяч доларів США, 35 тисяч євро та 1,85 мільйона гривень. Крім того, у декларації зазначено боргове зобов’язання у розмірі 300 тисяч доларів перед батьком, яке існує ще з 2019 року.

    У власності Віталія Гагача перебувають дві земельні ділянки по 10 соток під Києвом, кожна з яких оцінена у 2,776 мільйона гривень. На цих ділянках будується житловий будинок площею 291 квадратний метр. Також він орендує квартиру в Києві.

    Окремо в декларації вказано витрати на оренду житла для дітей. Син Данило проживає в орендованій квартирі в Мадриді, а донька Катерина — у Франції разом із бабусею. Таким чином, частина родини постійно мешкає за кордоном.

    Що стосується транспорту, Гагач задекларував Toyota Camry Hybrid та квадроцикл BRP Can-Am. Також він користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який оформлений на іншу особу.

    Водночас у декларації відсутні будь-які дані про Наталію Гагач (Марчук), яку вважають його дружиною. Її майно та можливі доходи не відображені у звітності, що може свідчити про приховування активів від обов’язкового декларування та викликає додаткові запитання щодо прозорості фінансового стану родини ексзаступника директора БЕБ.

  • ДПС посилює контроль за онлайн-платежами: що відомо про нові перевірки

    ДПС посилює контроль за онлайн-платежами: що відомо про нові перевірки

    Державна податкова служба України цього року активізувала контроль за грошовими переказами, що надходять громадянам через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. За даними ДПС, платникам було направлено понад 6 тисяч запитів із вимогою надати пояснення щодо походження коштів.

    У результаті таких заходів близько 2 тисяч громадян зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Це дозволило легалізувати їхню діяльність та перевести частину неофіційних доходів у відкритий обіг.

    Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

    ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

    • регулярні перекази,

    • великі суми,

    • платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

    Податкова як приклад наводить два випадки:

    • у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

    • інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

    ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

    Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

  • Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич за 2024 рік задекларувала дохід майже 2,95 млн грн та значні заощадження в іноземній валюті.

    Зокрема, у декларації зазначено, що суддя отримала 2,94 млн грн зарплатні та 8 тис. грн відсотків за депозитом. Членів сім’ї в декларації не вказано.

    Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

    Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

    Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

  • Начальник поліції Черкащини задекларував елітну квартиру за заниженою ціною

    Начальник поліції Черкащини задекларував елітну квартиру за заниженою ціною

    Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов вказав у своїй декларації квартиру в елітному житловому комплексі «Греків Ліс» за значно заниженою вартістю.

    Згідно з декларацією, полковник придбав двокімнатну квартиру площею 61 кв. м 25 квітня 2023 року за 200 тисяч гривень. Проте ринкова вартість цього майна на той час становила близько 2 мільйонів гривень. Для порівняння, у листопаді 2025 року аналогічна квартира в ЖК «Греків Ліс» коштує приблизно 71 тисячу доларів.

    Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

    Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

    Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

    Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

    Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.

  • Журналісти підрахували вартість гардероба заступниці голови ОП Ірини Мудрої

    Журналісти підрахували вартість гардероба заступниці голови ОП Ірини Мудрої

    Журналісти ТГ-каналу Harley Quinn підрахували скільки коштує гардероб заступниці глави ОП Ірини Мудрої, проаналізувавши її фото з виходу у світ за останній рік. По самим скромним оцінкам гардероб чиновниці 70 000 доларів за десяток виходів у світ.

    ФОТО:  Коллаж проекту Harley Quinn

    “У світлі майбутнього призначення заступниці голови ОП Ірини Мудрої на посаду міністра юстиції вирішили підрахувати її гардероб за останній рік.

    А там у колекції всі новинки розкішного люксу: і Dior, і Gucci, і Bvlgari, і інше блискуче, шкіряне, по-багатому.

    Нарахували понад 70 000 доларів за десяток виходів у світ.

    Декларація по Мудрій просто плаче” – зазначає проект Harley Quinn.

  • Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що створювачі контенту на платформі OnlyFans можуть приносити бюджету близько 1 млрд грн на рік. Для реалізації цього потенціалу, за його словами, необхідно припинити політичне «псевдоморалізаторство» і вирішити питання декриміналізації статті 301 ККУ.

    Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев виступив із різкою критикою поточної політики щодо творців контенту для дорослих. Він наголосив, що держава витрачає мільйони на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, замість того щоб легалізувати сферу й отримувати податкові надходження, оцінні ним у приблизно 1 млрд грн на рік.

    Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

    Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

    Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

    Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

    Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

    Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

  • Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Народний депутат і лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко в жовтні 2025 року задекларував понад 55 мільйонів гривень доходів. Із цієї суми близько 52,5 млн грн він отримав від міністерства фінансів Угорщини — як повернення номіналу та відсотків за угорськими держоблігаціями. Ще понад 2,4 млн грн прийшли від інших іноземних емітентів цінних паперів. Такі дані оприлюднені в декларації на сайті НАЗК.

    Гроші, задекларовані Порошенком за жовтень, — це не зарплата депутата і не прибуток українського бізнесу, а виплати за інвестиціями в державні боргові папери інших країн. Згідно з декларацією, більша частина суми — майже 52,5 млн грн — надійшла від міністерства фінансів Угорщини. Формулювання таке саме, як і в попередніх деклараціях: повернення тіла облігацій плюс відсотки за ними. Ще понад 2,4 млн грн він показав як відсоткові виплати та часткове погашення номіналу іноземних облігацій інших держав.

    Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

    Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

    У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

    Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

    Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

    У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

    Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

  • Суддя Одеського ОАС проживає в елітному ЖК і отримує значні грошові подарунки від матері

    Суддя Одеського ОАС проживає в елітному ЖК і отримує значні грошові подарунки від матері

    Суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова придбала розкішний автомобіль BMW X6 xDrive 30d M Sport (2025) вартістю 4,65 млн грн. Крім того, вона отримала грошовий подарунок у розмірі 800 тис. грн від своєї матері Галини Андрушкової.

    За даними декларації, суддя також задекларувала дохід у 1,72 млн грн від продажу рухомого майна, яке раніше належало Євгену Арабаджи. Ці операції, проведені 9 жовтня, суттєво збільшили її статки за один день.

    Раніше, у 2022 році, мати судді подарувала їй 2,5 млн грн, що дозволило Токміловій придбати квартиру в Туреччині за 3,6 млн грн. У цьому ж році Андрушкова придбала квартиру площею 70 кв.м в елітному ЖК «Південна Пальміра» в Аркадії, Одеса. Суддя Токмілова проживає в цьому ж комплексі.

    За даними журналістських розслідувань, доходи Галини Андрушкової надходять від управління компанією «Арго девелопмент», яку у 2011 році заснували четверо громадян Росії — Михайло Кренгель, Павло Панов, Кирило Орлов та Сергій Шамес. Такі обставини викликають питання щодо прозорості джерел доходів судді та походження коштів, які дозволяють їй придбавати розкішні активи під час війни.

  • Депутатка Львівської райради Галина Драч приховала бізнес у Кракові

    Депутатка Львівської райради Галина Драч приховала бізнес у Кракові

    45-річна депутатка Львівської районної ради від партії «Європейська солідарність» Галина Драч відкрила салон краси Tаїna у Кракові, але не відобразила його у своїх деклараціях про доходи. При цьому вона зареєстрована як підприємиця у Польщі, а салон функціонує за адресою вул. Львівська, 10.

    За даними польської статистики, Галина Драч є власницею бізнесу, а на чеку за послуги салону вказано її ім’я. У вересні 2022 року чоловік депутатки Богдан Драч зареєстрував у Польщі ФОП для діяльності салонів краси на тій же адресі. Попри це, в деклараціях депутатки за 2023–2024 роки відсутні доходи від салону, тоді як заробітки її чоловіка перевищують 4,7 млн грн.

    Галина Драч у коментарях журналістам заплуталася в описі власних посад у салоні, називаючи себе артдиректором та SMM. Пізніше депутатка заявила, що журналісти не мають права перевіряти її декларацію, а можуть лише ознайомлюватися з нею.

    Слід зазначити, що родина Драчів володіє мережею пекарень «Грузинський хліб», а сама Галина Драч у Львівській райраді входить до постійної комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин. Попри це, її діяльність у Польщі та незадекларовані доходи викликають запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним вимогам.

  • Начальник поліції Львівщини Шляховський оформив на дружину землю під Києвом майже на 4 млн грн

    Начальник поліції Львівщини Шляховський оформив на дружину землю під Києвом майже на 4 млн грн

    Начальник Головного управління Нацполіції у Львівській області Олександр Шляховський і його родина володіють значними активами, більшість яких оформлена на дружину Ірину Шляховську.

    Зокрема, Ірина є власницею великого масиву землі під Києвом — у селі Дударків сумарно близько 150 соток, що за ринковими оцінками може оцінюватися майже в 4 млн грн. Пара також має кілька квартир у Києві і користується житлом у Броварах, яке належить родичці; у Львові вони мешкають за договором суборенди. Шляховський сам не має власного оформленого житла чи авто — у деклараціях подружжя більшість майна вказана на дружину.

    Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

    Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.