Mmakaje

Позначка: Донецька область

  • Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Російська влада більше не розглядає можливість повернення Україні захоплених прикордонних територій Сумської та Харківської областей у межах потенційної мирної угоди. Кремль планує зберегти ці райони під своїм контролем як так звані буферні зони, одночасно продовжуючи військову кампанію з метою окупації всієї Донецької області.

    Про зміну позиції Москви повідомило агентство Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, близьких до російського керівництва. За їхніми словами, президент РФ Володимир Путін відмовився від територіальних поступок, які російська сторона нібито допускала на попередніх етапах неформальних переговорів зі Сполученими Штатами.

    За даними джерел, тепер Москва має намір залишити окуповані прикордонні райони Сумщини та Харківщини як постійний військовий пояс уздовж російського кордону. Це означає, що навіть у разі відновлення мирного процесу Кремль не планує добровільно відводити свої війська з цих територій.

    Водночас інформація Bloomberg ґрунтується на анонімних джерелах і поки не оформлена як офіційна мирна пропозиція Росії. Повного тексту будь-якої нової переговорної позиції Кремль не оприлюднював.

    Якою була попередня схема

    За інформацією джерел, раніше російська сторона нібито розглядала інший сценарій завершення війни. Москва могла погодитися залишити захоплені райони Сумської та Харківської областей в обмін на передачу їй усієї Донецької області, зокрема територій, які залишаються під контролем української армії.

    Такий підхід передбачав, що Сполучені Штати чинитимуть тиск на Київ, вимагаючи виведення українських військ із неокупованої частини Донеччини. Росія, зі свого боку, могла представити відступ із північних прикордонних районів як власну поступку.

    Про можливість територіального обміну раніше говорили й окремі російські коментатори. Захоплені райони Сумщини та Харківщини могли використовуватися Кремлем як предмет торгу за українські території на Донбасі. Проте російське керівництво, за новими даними, більше не планує такого обміну.

    Попередні повідомлення Bloomberg також свідчили, що Москва могла вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться відмовитися від усієї території Донбасу. Російська сторона наполягала на передачі їй частин Донецької області, які вона не змогла окупувати військовим шляхом.

    У Кремлі згадують «дух Анкориджа»

    Зміна позиції Москви, за версією джерел, пов’язана з погіршенням відносин між Кремлем і адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Російська влада нібито вважала, що під час зустрічі Путіна і Трампа на Алясці було досягнуто неформального розуміння основ майбутньої угоди. У Москві ці домовленості називали «духом Анкориджа».

    Ймовірно, йшлося не про підписаний документ, а про російське трактування усних переговорів. Американська сторона не підтверджувала існування офіційної угоди, яка передбачала б передачу Росії всієї Донецької області або примус України до територіальних поступок.

    Після подальшого загострення риторики Вашингтона Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що попередній дипломатичний сценарій більше не працює. Саме тому Москва вирішила посилити свої територіальні вимоги і не повертати захоплені райони на півночі та північному сході України.

    Росія хоче захопити всю Донецьку область

    Незмінною стратегічною метою Путіна залишається встановлення повного контролю над Донецькою областю.

    За словами джерел Bloomberg, російська влада може повернутися до серйозних переговорів лише після того, як її війська вийдуть на адміністративні межі регіону. Це означає, що Москва пов’язує дипломатичний процес не з компромісом, а з досягненням додаткових результатів на полі бою.

    Російське військове керівництво нібито доповідало Путіну, що повне захоплення Донеччини можливе до кінця 2026 року. Водночас навіть усередині російських силових структур існують сумніви щодо реалістичності такого прогнозу.

    Частина військових оцінює, що виконання цього завдання може тривати щонайменше до 2027 року. Російська армія просувається повільно, а найбільш укріплені українські міста й оборонні рубежі залишаються складними цілями.

    Аналітики Інституту вивчення війни раніше зазначали, що Путін продовжує вимагати повної окупації Донецької та Луганської областей і не демонструє готовності до значущих компромісів. Водночас можливості російської армії не гарантують досягнення цих цілей у заявлені Кремлем строки.

    Що Росія називає «буферною зоною»

    Кремль пояснює наступ на Сумщині та Харківщині необхідністю створення так званої зони безпеки, яка нібито має відсунути українські війська від російського кордону.

    Наприкінці 2025 року начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що Путін наказав розширити таку зону протягом 2026 року. Росія намагалася виправдати вторгнення необхідністю захисту Бєлгородської та Курської областей від українських обстрілів і безпілотників.

    У липні Путін стверджував, що створення «буферної зони» у Харківській, Сумській і навіть Дніпропетровській областях нібито відбувається відповідно до плану. Така риторика свідчить, що поняття «зони безпеки» Кремль використовує для виправдання захоплення дедалі нових українських територій.

    Українське командування ще навесні попереджало, що російське угруповання «Північ» намагатиметься створити вздовж кордону контрольовану смугу завширшки до 20 кілометрів.

    Тодішній командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий повідомляв про щонайменше 12 ділянок, де росіяни могли спробувати розширити своє просування, використовуючи підрозділи від штурмової роти до батальйону.

    Отже, заяви про «буферну зону» не є лише елементом переговорної позиції. Росія вже намагається реалізувати цей план військовим шляхом, захоплюючи прикордонні села та змушуючи Україну розтягувати резерви між різними напрямками фронту.

    Україна не визнає російських претензій

    З погляду міжнародного права Сумська, Харківська, Донецька та всі інші окуповані території залишаються частиною України.

    Називання захоплених районів «буферною зоною» не змінює їхнього правового статусу. Йдеться про території, окуповані внаслідок збройної агресії РФ.

    Українська влада неодноразово відкидала вимоги про одностороннє виведення ЗСУ з неокупованих районів Донбасу. Київ наголошує, що будь-які рішення щодо територій не можуть ухвалюватися без України, а замороження війни без надійних гарантій безпеки створить для Росії умови для підготовки нового нападу.

    Президент Володимир Зеленський також називав плани створення російських «буферних зон» божевільними та розцінював їх як прикриття подальшого територіального захоплення.

    Чи означає це кінець переговорів

    Повідомлення Bloomberg не означає, що дипломатичні контакти повністю припинені. Однак воно свідчить про суттєве підвищення російських вимог.

    Москва фактично сигналізує, що не готова повернутися до попереднього сценарію, за якого частини Сумщини та Харківщини могли стати предметом територіального обміну. Тепер Кремль прагне одночасно отримати всю Донецьку область і зберегти окуповані плацдарми на півночі.

    Такий підхід важко назвати компромісною переговорною позицією. Росія хоче закріпити вже досягнуті військові результати, продовжити наступ і лише після цього говорити про припинення війни.

    Крім того, поняття «буферної зони» не має чітко визначених меж. Якщо Москва вважає, що безпека російського кордону потребує захоплення територій сусідньої держави, ширина такої зони може змінюватися залежно від дальності української зброї та політичних цілей Кремля.

    Це створює ризик, що навіть після окупації певної смуги Росія висуне нові вимоги та спробує просунутися далі.

    Кремль робить ставку на продовження війни

    Нова позиція російського керівництва демонструє, що Москва поки не відмовилася від спроб досягти своїх цілей силою.

    Замість взаємного відведення військ, міжнародного контролю або пошуку компромісної лінії припинення вогню Кремль пов’язує переговори з попереднім захопленням додаткових українських територій.

    Росія розраховує, що постійний тиск на Донеччині, наступальні дії на Сумщині та Харківщині, а також удари по українській інфраструктурі послаблять позиції Києва й змусять його погодитися на територіальні втрати.

    Водночас можливість реалізації цього плану залежить від ситуації на фронті, втрат російської армії, здатності України утримувати оборону та обсягів підтримки з боку партнерів.

    Повідомлення про плани залишити частини Сумської та Харківської областей як «буферні зони» свідчить не про наближення миру, а про розширення територіальних претензій Кремля. Москва намагається перетворити тимчасово окуповані райони на постійний інструмент військового й політичного тиску, одночасно продовжуючи боротьбу за повний контроль над Донеччиною.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    Міністерство оборони Росії заявило про готовність тимчасово припинити бойові дії в районі Костянтинівки Донецької області для проведення так званої гуманітарної акції з передачі тіл загиблих військовослужбовців. Водночас ця ініціатива пролунала на тлі заяв Кремля про нібито повне захоплення міста, які вже були офіційно спростовані Генеральним штабом Збройних сил України та не підтверджуються даними незалежних карт бойових дій.

    Про це повідомляють російські засоби масової інформації.

    У російському оборонному відомстві заявили, що у зв’язку з нібито встановленням повного контролю над Костянтинівкою Москва готова провести гуманітарну операцію, яка передбачає передачу тіл загиблих військових українській стороні. У Міноборони РФ стверджують, що задля цього пропонують тимчасово припинити обстріли та бойові дії в районі міста.

    “У зв’язку зі звільненням російськими військами міста Костянтинівка та встановленням над ним повного нашого контролю російська сторона готова провести гуманітарну акцію”, – заявили у відомстві.

    За версією російської сторони, режим припинення вогню має діяти 6 липня з 12:00 до 18:00. Саме у цей проміжок часу, як заявляють у Москві, планується провести передачу тіл загиблих військовослужбовців. Росія також повідомила, що очікує офіційної відповіді України щодо цієї пропозиції до 12:00 5 липня.

    Водночас сама заява Міноборони РФ побудована на твердженні про нібито повне захоплення Костянтинівки, яке українська сторона називає неправдивим.

    Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська начебто повністю встановили контроль над Костянтинівкою. Цю інформацію активно поширили російські державні медіа, представивши її як черговий успіх російської армії на Донеччині.

    Однак вже невдовзі ці заяви були офіційно спростовані українським військовим командуванням.

    У Генеральному штабі Збройних сил України наголосили, що інформація про захоплення Костянтинівки не відповідає дійсності. Українські військові підкреслили, що місто продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, а російські війська не змогли встановити над ним контроль.

    Також твердження Кремля не підтверджують дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел та інформації з фронту. Згідно з картою, російські підрозділи продовжують перебувати на околицях міста та ведуть наступальні дії поблизу нього, однак про повну окупацію Костянтинівки не йдеться.

    На заяву Путіна відреагував і президент України Володимир Зеленський. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору особисто приїхати до Костянтинівки та провести там двосторонню зустріч, якщо Кремль дійсно вважає місто окупованим.

    Президент зазначив, що якщо російські війська справді контролюють Костянтинівку, як стверджує Москва, то для Путіна не повинно існувати жодних перешкод для особистого візиту до міста та переговорів щодо завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив Зеленський.

    Заява українського президента стала відповіддю не лише на слова Путіна, а й на спроби Кремля сформувати інформаційний ефект навколо ситуації на Донеччині.

    Втім уже наступного дня Кремль фактично відкинув пропозицію українського президента. Речник російського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським у Костянтинівці.

    Натомість представник Кремля вкотре повторив традиційну позицію Москви про можливість переговорів лише на російських умовах і запропонував проводити потенційні контакти у Москві. При цьому він дав зрозуміти, що Росія не планує припиняти бойові дії та продовжуватиме військову кампанію.

    Костянтинівка є одним із найважливіших міст Донецької області, яке залишається під контролем України. Вона виконує роль великого логістичного центру для українського угруповання військ на Краматорському напрямку та забезпечує транспортне сполучення із Краматорськом, Дружківкою, Слов’янськом і низкою інших населених пунктів.

    Саме через стратегічне значення міста російська армія вже тривалий час намагається наблизитися до нього, регулярно здійснюючи авіаційні удари, артилерійські обстріли, застосовуючи керовані авіабомби та ударні безпілотники. Попри постійний тиск, українські військові продовжують утримувати оборону та відбивати атаки противника.

    Останніми тижнями російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини, прагнучи покращити свої тактичні позиції перед можливими новими наступальними операціями. Одним із головних напрямків залишається район Костянтинівки, який російське командування розглядає як важливий елемент подальшого просування вглиб контрольованої Україною частини Донеччини.

    На цьому тлі заява Міноборони РФ про можливе шестигодинне припинення вогню виглядає суперечливою, оскільки одночасно супроводжується твердженнями про повне захоплення міста, які офіційно спростовані українською стороною. Станом на сьогодні Генеральний штаб ЗСУ підтверджує, що Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України, а бої на підступах до міста тривають.

  • ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військової інфраструктури Росії як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу противника. Протягом останньої доби українські військові завдали ударів одразу по низці важливих об’єктів російської армії, серед яких вертоліт в акваторії Азовського моря, стратегічний залізничний міст, два командні пункти, склад безпілотників, ремонтний підрозділ та база зберігання паливно-мастильних матеріалів. У Генеральному штабі Збройних сил України наголошують, що такі операції є частиною комплексної стратегії зі зниження бойового потенціалу армії РФ та руйнування логістичних маршрутів, які забезпечують окупаційні війська озброєнням, технікою і пальним.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, одним із результатів проведеної операції стало ураження російського вертольота, який перебував в акваторії Азовського моря.

    Наразі військові уточнюють ступінь його пошкодження та наслідки удару. У Генеральному штабі не уточнюють тип повітряного судна та не розкривають деталей операції з міркувань безпеки, однак наголошують, що результати ще аналізуються.

    Азовське море залишається одним із важливих районів, де Росія активно використовує авіацію для патрулювання, супроводу кораблів, розвідки та підтримки своїх військ на південному напрямку. Саме тому ураження навіть окремих авіаційних засобів противника має суттєве значення для послаблення його можливостей контролювати цей регіон.

    Одним із найважливіших результатів операції стало ураження залізничного мосту через річку Сіверський Донець у районі тимчасово окупованої Станиці Луганської.

    За інформацією Генерального штабу, цей міст мав стратегічне значення для російської армії, адже через нього регулярно здійснювалося перекидання військової техніки, особового складу, артилерійських боєприпасів, ракетного озброєння, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення окупаційних військ.

    Залізничне сполучення традиційно залишається одним із головних інструментів військової логістики Росії. Саме залізницею окупанти транспортують великі обсяги техніки та боєприпасів із внутрішніх регіонів РФ до районів бойових дій.

    Ураження мостів, вузлових станцій та інших логістичних об’єктів значно ускладнює швидке перекидання резервів, збільшує навантаження на автомобільні маршрути та створює додаткові проблеми із забезпеченням російських угруповань на фронті.

    Водночас українські військові продовжують системно завдавати ударів по центрах управління російськими військами.

    За інформацією Генерального штабу, цього разу Сили оборони успішно уразили два командні пункти противника, розташовані в районі Шахтарського Донецької області.

    Саме на таких пунктах здійснюється управління військовими підрозділами, координація бойових операцій, планування наступальних дій, контроль за артилерією, ударними безпілотниками та іншими засобами ураження.

    Знищення або пошкодження командних центрів безпосередньо впливає на ефективність роботи російських військ, адже порушує систему передачі наказів, координацію між окремими підрозділами та здатність оперативно реагувати на зміну ситуації на полі бою.

    Ще однією важливою ціллю української операції став склад безпілотних літальних апаратів у Титарівці.

    Безпілотники вже давно стали одним із ключових елементів сучасної війни. Російська армія активно використовує їх для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, виявлення українських позицій, а також для нанесення ударів по військових і цивільних об’єктах.

    Саме тому знищення місць зберігання таких систем дозволяє зменшити можливості противника щодо застосування дронів та ускладнює забезпечення підрозділів безпілотною технікою.

    Окрім цього, українські військові завдали удару по ремонтному підрозділу російської армії у Старобільську.

    Такі об’єкти відіграють важливу роль у підтриманні боєздатності військ, оскільки саме там ремонтується пошкоджена бронетехніка, автомобілі, артилерійські системи та інше озброєння.

    Пошкодження ремонтної інфраструктури означає, що російські війська змушені транспортувати несправну техніку на значно більші відстані або ж залишати її без можливості оперативного відновлення.

    Ще одним об’єктом, який потрапив під удар українських сил, став склад паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Луганську.

    Паливо є критично важливим ресурсом для ведення війни. Воно забезпечує роботу танків, бойових машин піхоти, вантажної техніки, артилерії, авіації та інших видів озброєння.

    Ураження таких складів створює серйозні труднощі для забезпечення військ пальним, що безпосередньо впливає на їхню мобільність та здатність проводити активні бойові дії.

    У Генеральному штабі наголосили, що всі ці удари мають єдину мету – послабити військовий потенціал Російської Федерації та зменшити її можливості для продовження агресії проти України.

    “Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації”, – заявили у Генеральному штабі.

    Остання операція стала продовженням серії масштабних ударів по стратегічних об’єктах РФ, які українські сили здійснюють останнім часом.

    Так, у ніч на 4 липня українські далекобійні безпілотники успішно атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є одним із найбільших центрів експорту російських нафтопродуктів через Балтійське море.

    За офіційною інформацією Сил спеціальних операцій ЗСУ, після влучання кількох безпілотників на території терміналу спалахнула масштабна пожежа.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати операції, заявив, що українські “далекобійні санкції” продовжують діяти проти об’єктів, які фінансують російську військову машину.

    За його словами, під ударом опинилася саме та портова інфраструктура, яка забезпечує надходження коштів до бюджету Росії та використовується для фінансування війни проти України.

    Крім цього, українські військові також уразили портову інфраструктуру у Кронштадті – одному з ключових центрів базування Балтійського флоту РФ. Відстань до цього військового об’єкта від державного кордону України перевищує 850 кілометрів, що вкотре демонструє здатність українських сил завдавати ударів по цілях далеко в тилу противника.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по складах боєприпасів, нафтобазах, військових аеродромах, командних пунктах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської армії.

    У військовому командуванні наголошують, що така стратегія спрямована не лише на знищення окремих військових цілей, а й на системне виснаження логістичних можливостей Росії, руйнування її системи забезпечення та зменшення ресурсів, необхідних для продовження повномасштабної війни проти України.

  • Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку Донецької області — одне з ключових міст українського оборонного рубежу на сході. За даними Reuters, окупанти поступово намагаються просуватися до міста малими штурмовими групами, а бої вже фактично наблизилися до його околиць. Українські сили продовжують стримувати наступ і знищувати групи противника, яким вдається просочитися до небезпечних ділянок.

    Костянтинівка має стратегічне значення для оборони Донеччини. Вона є південним елементом так званого “поясу фортець” — укріпленої лінії міст, до якої також належать Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Саме цей район залишається однією з головних перешкод для російських планів повного захоплення Донецької області. У разі втрати Костянтинівки росіяни отримали б вигідніші позиції для подальшого тиску на північ — у напрямку Дружківки, Краматорська та Слов’янська.

    За інформацією Reuters, російські війська концентрують зусилля саме на цьому напрямку, навіть попри те, що на інших ділянках фронту їхнє просування здебільшого залишається повільним. Агентство зазначає, що Москва зберігає перевагу в живій силі, а українські удари безпілотниками по логістиці та тилових об’єктах РФ хоч і послаблюють можливості окупантів, але поки не змусили їх повністю зупинити наступ.

    Аналітик фінської дослідницької групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що удари України по російській логістиці мають відчутний ефект, однак цього недостатньо, щоб паралізувати наступальні дії РФ. За його словами, Росія зазнає дедалі більших втрат у тилу, але все ще здатна продовжувати штурми на окремих ділянках фронту.

    Українське командування водночас відкидає російські заяви про нібито близьке захоплення Костянтинівки. Раніше Володимир Путін стверджував, що армія РФ наближається до контролю над містом, однак українські військові назвали ці слова перебільшенням. Командири 19-го армійського корпусу повідомляли, що противник справді намагається проникати малими групами, але українські підрозділи виявляють і знищують такі групи.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час поїздки на Костянтинівський напрямок наголошував, що ворог діє малими штурмовими групами та шукає слабкі місця в обороні. За його словами, українські сили відстежують ці спроби, ведуть активну оборону і завдають окупантам значних втрат. Водночас сам факт візиту головнокомандувача на цю ділянку свідчить про її особливу важливість для всієї лінії фронту.

    Генштаб ЗСУ повідомляв, що лише за добу на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 15 атак у районах Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки та в напрямку Миколайпілля. Це підтверджує, що окупанти намагаються тиснути не лише безпосередньо на місто, а й на навколишні населені пункти, щоб ускладнити українську оборону та логістику.

    Найнебезпечнішим фактором для захисників Костянтинівки залишається тиск на шляхи постачання. Військові, які перебувають у районі, розповідають, що дороги на північ від міста постійно перебувають під ударами артилерії, дронів та керованих авіабомб. Через насичення неба безпілотниками навіть евакуація поранених і загиблих стала надзвичайно складною. Частину маршрутів доводиться долати пішки або використовувати нестандартні способи доставки води, їжі та боєприпасів.

    Reuters описує район Костянтинівки як простір, де дрони фактично визначають правила бою. На дорогах встановлюють антидронові сітки, військові пересуваються швидко й обережно, а для доставки вантажів дедалі частіше застосовують наземні роботизовані платформи. Така ситуація ускладнює не лише оборону, а й життя цивільних у сусідніх містах.

    Особливо складною залишається ситуація у Дружківці, яка розташована приблизно за 12 кілометрів на північ від Костянтинівки. Через наближення боїв мешканців закликають евакуюватися, а російські дрони дедалі частіше атакують цивільні автомобілі. За даними міжнародних журналістів, Костянтинівка фактично стала “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тому її оборона має значення не лише для одного міста, а для всієї системи української оборони на Донбасі.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що тактична ситуація для України на цій ділянці погіршується, однак російські проникнення поки що не створюють умов для швидкого оперативного прориву. Інакше кажучи, окупанти можуть досягати локальних тактичних успіхів, але це ще не означає обвалу фронту або швидкого захоплення всього оборонного рубежу.

    Водночас українські аналітики попереджають: чим довше Росія тисне на фланги та логістику Костянтинівки, тим вищою стає ціна її оборони. Якщо окупанти зможуть ще сильніше ускладнити постачання, українському командуванню доведеться ухвалювати складні рішення — посилювати оборону додатковими ресурсами або змінювати тактику утримання міста.

    Попри заяви Кремля, швидкого падіння Костянтинівки наразі не сталося. Місто залишається під контролем України, а російські війська продовжують платити високу ціну за кожну спробу просування. Проте ситуація залишається напруженою: Росія прагне перетворити Костянтинівку на чергову виснажливу битву за типом Авдіївки чи Покровського напрямку, а Україна намагається втримати ключовий вузол оборони, від якого залежить стійкість усього східного “поясу фортець”.

  • Три ФАБ-250 за кілька хвилин: Росія вдарила по Дружківці, є загибла та поранені

    Три ФАБ-250 за кілька хвилин: Росія вдарила по Дружківці, є загибла та поранені

    Російська армія продовжує завдавати ударів по цивільних населених пунктах Донеччини. Вранці 25 червня окупанти атакували Дружківку трьома авіаційними бомбами ФАБ-250 з універсальними модулями планування і корекції (УМПК). Внаслідок удару загинула мирна жителька, ще четверо людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Про це повідомили Донецька обласна прокуратура та Укрінформ.

    За даними слідства, російські війська завдали авіаудару по місту близько 11:30.

    Для атаки окупанти застосували три керовані авіабомби ФАБ-250 з УМПК, які останнім часом активно використовуються Росією для ударів по прифронтових українських містах.

    Внаслідок вибухів смертельні поранення отримала 56-річна місцева жителька.

    Ще четверо цивільних постраждали.

    Серед поранених:

    • 68-річний чоловік;
    • 51-річна жінка;
    • 58-річна жінка;
    • 67-річна жінка.

    У прокуратурі повідомили, що всі потерпілі отримали мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надається необхідна медична допомога.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людини.

    Правоохоронці документують наслідки чергового удару російської армії та збирають докази для подальшого розслідування воєнного злочину.

    Дружківка вже тривалий час залишається однією з цілей російських повітряних атак через близькість до лінії фронту. Останніми місяцями російська армія регулярно застосовує по містах Донеччини керовані авіабомби великої потужності, які завдають значних руйнувань житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

    За даними прокуратури, цього разу удар був спрямований по цивільному населеному пункту, що вкотре призвело до жертв серед мирних мешканців.

    Це вже не перший масований удар по Донецькій області за останню добу.

    Напередодні, 24 червня, внаслідок російських обстрілів у регіоні були поранені семеро мирних жителів.

    Крім того, цього ж дня російські війська атакували дронами Слов’янськ і Краматорськ. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок ударів виникли масштабні пожежі, зокрема горіли автозаправна станція та медичний заклад.

    Правоохоронці наголошують, що кожен подібний випадок документується як окремий епізод воєнних злочинів Росії проти цивільного населення України.

    Розслідування триває.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Крим здригнувся від вибухів: Сили безпілотних систем атакували стратегічні об’єкти росіян

    Сили безпілотних систем України продовжують системну кампанію зі знищення критично важливих об’єктів російської військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. У ніч на 20 червня українські оператори безпілотників провели масштабну операцію, завдавши ударів по газових компресорних станціях у Криму, мосту через Генічеську протоку, паливозаправниках, бронетехніці та логістичних маршрутах окупантів.

    Про результати операції повідомили Сили безпілотних систем України. За даними військових, атаки стали частиною комплексної роботи із послаблення можливостей російського угруповання на південному та східному напрямках фронту.

    Однією з головних цілей операції стала газова інфраструктура на тимчасово окупованому Кримському півострові. Оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» уразили одразу три газові компресорні станції. Ще одну аналогічну ціль успішно атакували бійці 1-го окремого центру Сил безпілотних систем.

    Газові компресорні станції мають важливе значення для функціонування енергетичної інфраструктури окупованого Криму. Вони забезпечують транспортування та розподіл природного газу, який використовується як для цивільних потреб, так і для забезпечення військових об’єктів окупантів. Системне ураження таких об’єктів створює додаткові труднощі для російського командування та змушує перекидати ресурси на відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження автомобільного мосту через Генічеську протоку в Херсонській області. За інформацією військових, міст використовувався російською армією як один із ключових маршрутів постачання між окупованим Кримом та угрупованнями військ РФ на південному напрямку.

    Удар по транспортній артерії здійснили оператори 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог». Генічеський напрямок має особливе значення для російської логістики, оскільки дозволяє перекидати особовий склад, боєприпаси, пальне та техніку між Кримом і захопленими територіями Херсонської та Запорізької областей.

    Військові експерти неодноразово наголошували, що знищення або пошкодження транспортних вузлів є одним із найефективніших способів зниження бойових можливостей противника. Будь-які перебої у постачанні суттєво ускладнюють проведення наступальних і оборонних операцій.

    Окремим епізодом операції стало ураження рейдового буксира російського флоту. Удар виконали оператори 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2. Деталі пошкоджень наразі не розголошуються, однак сам факт успішного ураження судна свідчить про продовження активної роботи українських сил проти морських можливостей окупантів.

    Значну увагу під час операції було приділено також паливному забезпеченню російських військ. Бійці зведеного загону «13» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» разом із підрозділами бригади К-2 атакували паливозаправники у Донецькій та Херсонській областях.

    Знищення запасів пального залишається одним із пріоритетів українських сил, оскільки саме пальне є критично важливим ресурсом для пересування бронетехніки, автомобільних колон, генераторів та інших елементів військової інфраструктури противника.

    Крім цього, українські оператори успішно уразили важкий військовий тягач БАЗ-6403 у Донецькій області. Такі машини використовуються для транспортування важкого озброєння, артилерійських систем та іншої техніки.

    У Луганській області під удар потрапила броньована техніка російської армії, зокрема броньована бойова машина «Тайфун-К». Ця техніка активно застосовується окупантами для перевезення особового складу в зоні бойових дій та забезпечення мобільності підрозділів.

    Також українські безпілотники продовжили полювання на логістичний транспорт окупаційних військ. Під ударами опинилися автомобілі та транспортні засоби в Криму, Херсонській, Луганській та Донецькій областях.

    У Силах безпілотних систем наголосили, що всі удари здійснювалися у взаємодії з Центром глибинних уражень угруповання СБС. Така координація дозволяє ефективно планувати операції та концентрувати зусилля на найбільш важливих цілях противника.

    Останніми місяцями українські сили дедалі активніше застосовують безпілотні системи не лише безпосередньо на лінії фронту, а й для ураження об’єктів у глибокому тилу окупантів. Особлива увага приділяється логістичним маршрутам, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та засобам управління військами.

    Напередодні Генеральний штаб ЗСУ також повідомляв про успішні удари по залізничних мостах у Криму, складах паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі, районах зосередження техніки біля Сіверськодонецька та низці пунктів управління безпілотниками російських військ.

    Військові підкреслюють, що системне знищення газової інфраструктури, мостів, паливозаправників, бронетехніки та транспортних засобів поступово послаблює можливості армії РФ підтримувати високу інтенсивність бойових дій.

    «Сили безпілотних систем продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – наголосили у військовому відомстві.

    Експерти зазначають, що саме такі операції сьогодні стають одним із ключових інструментів виснаження окупаційних військ. Руйнування логістики, енергетичних об’єктів та транспортних вузлів змушує противника витрачати значні ресурси на відновлення інфраструктури та ускладнює забезпечення військ на передовій.

  • 100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    Українські військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” провели складну евакуацію мешканців одного з прифронтових населених пунктів Донеччини. Серед врятованих опинилася 100-річна жінка, яка до останнього залишалася у власному будинку попри постійні російські обстріли та близькість лінії фронту.

    Історію порятунку розповіли самі військові бригади “Азов”. За словами сержанта матеріального забезпечення 1-го батальйону з позивним “Ахмет”, остаточне рішення про евакуацію родина ухвалила після чергового російського авіаудару, який фактично зруйнував їхнє подвір’я та забрав життя близької людини.

    Як зазначають військові, напередодні трагедії літнє подружжя займалося ремонтом даху свого будинку. Оселю вже неодноразово пошкоджували попередні російські атаки, тому господарі намагалися власними силами відновлювати житло. Однак черговий удар виявився значно потужнішим.

    Російська авіабомба впала просто в центр подвір’я. Внаслідок вибуху загинула племінниця подружжя. Господар будинку отримав осколкове поранення, а сам будинок зазнав нових руйнувань.

    Разом із подружжям у будинку проживала і 100-річна жінка. Попри поважний вік, вона тривалий час залишалася у рідному селі навіть тоді, коли більшість сусідів уже виїхали через бойові дії.

    Після чергової атаки військові переконали родину залишити небезпечну територію. Евакуація проходила в умовах постійної загрози нових обстрілів. Зрештою всіх трьох мешканців вдалося вивезти із зони ризику.

    За інформацією бригади “Азов”, люди покинули прифронтовий населений пункт власним автомобілем за супроводу військових. Наразі вони перебувають у безпечнішому місці.

    Військові зазначають, що ситуація в цьому районі Донеччини залишається надзвичайно складною. Більшість житлових будинків пошкоджені або зруйновані внаслідок регулярних російських атак. Через постійні артилерійські обстріли, удари керованими авіабомбами та безпілотниками люди місяцями змушені жити у підвалах і пристосованих укриттях.

    За даними Донецької обласної військової адміністрації, евакуація цивільного населення із небезпечних районів області триває безперервно. Особливу увагу приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та родинам із дітьми, які часто відмовляються залишати свої домівки навіть після багаторазових обстрілів.

    Водночас військові та волонтери наголошують, що зволікання з евакуацією може коштувати життя. Російські війська останніми місяцями значно активізували використання керованих авіабомб по населених пунктах поблизу лінії фронту. Такі удари мають величезну руйнівну силу та часто завдаються по житловій забудові.

    Історія порятунку 100-річної мешканки Донеччини стала однією з найбільш зворушливих за останній час. У соціальних мережах українці дякують військовим за врятоване життя та наголошують, що саме такі історії демонструють справжню ціну людяності під час війни.

    Бійці “Азову” продовжують не лише виконувати бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту, а й регулярно допомагають цивільним залишати небезпечні райони. Військові підкреслюють: кожне врятоване життя є не менш важливим, ніж успішно виконана бойова операція.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, і Донеччина залишається одним із регіонів, які найбільше потерпають від російських атак. Попри це тисячі людей похилого віку досі залишаються у прифронтових селах і містечках, часто не бажаючи покидати власні домівки. Саме тому подібні евакуаційні місії залишаються надзвичайно важливою частиною роботи українських військових та рятувальників.

  • Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Президент України Володимир Зеленський вперше офіційно підтвердив зустріч із російським мільярдером Романом Абрамовичем, яка відбулася у Києві. За словами глави держави, російський олігарх прибув до української столиці як неформальний посередник і запропонував передати особисте повідомлення до Кремля. Головною темою розмови стало майбутнє Донбасу, а відповідь Зеленського була однозначною: Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії.

    Про цю зустріч президент розповів в інтерв’ю британському виданню The Guardian та телеканалу Sky News під час свого візиту до Лондона. За словами Зеленського, Абрамович повідомив, що хоче донести позицію України безпосередньо до Володимира Путіна та попросив зберегти контакт непублічним.

    «Він приїхав до Києва і сказав: я можу передати ваше повідомлення Путіну. Я відповів йому щодо Донбасу, і це був ключовий меседж. Ми не підемо з нашої землі, не залишимо Донбас і не дамо Росії здобути перемогу таким способом», – заявив президент України.

    Фактично Зеленський вкотре підтвердив незмінну позицію Києва щодо окупованих територій. Попри численні заяви Кремля про необхідність визнання російського контролю над частиною Донбасу як передумови для завершення війни, українська влада продовжує наполягати на відновленні територіальної цілісності держави.

    Заява президента пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливих мирних переговорів. За словами Зеленського, в оточенні Путіна дедалі більше людей усвідомлюють масштаби економічних проблем Росії та негативні наслідки затяжної війни. Президент висловив переконання, що серед російських еліт уже немає єдності щодо подальшого продовження бойових дій.

    «Я думаю, що навколо Путіна є різні люди. Частина хоче продовжувати війну, а частина вже розуміє, що російська економіка перебуває у дуже складному становищі», – зазначив глава держави.

    Окремою темою розмови з Абрамовичем стали кошти від продажу футбольного клубу Chelsea. Після початку повномасштабної війни російський бізнесмен продав лондонський клуб за понад 2,4 млрд фунтів стерлінгів. Гроші були заморожені британською владою і досі залишаються предметом юридичних суперечок між урядом Великої Британії та структурами Абрамовича.

    Під час переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером Зеленський порушив питання використання цих коштів на потреби України. За словами президента, частину суми можна було б спрямувати на закупівлю сучасних систем протиповітряної оборони та антибалістичних ракет, які критично необхідні для захисту українських міст від російських атак.

    «Росія розпочала цю війну. Чому б не використати російські гроші для захисту України?» – наголосив Зеленський.

    Президент також із гумором прокоментував свою зустріч із російським олігархом. За його словами, під час візиту до Києва Абрамович не привіз із собою жодних коштів.

    «Він не приніс цих грошей. Я сказав йому: нам потрібні ваші гроші», – пожартував Зеленський.

    Історія з Абрамовичем привертає особливу увагу через його роль у попередніх контактах між Україною та Росією. На початку повномасштабного вторгнення бізнесмен уже брав участь у неформальних переговорах між сторонами, а також був залучений до процесу укладання зернової угоди щодо експорту української агропродукції через Чорне море. Однак останніми роками його участь у дипломатичних процесах практично не висвітлювалася.

    Зеленський також підтвердив, що готовий до дипломатичних контактів заради завершення війни, однак будь-які серйозні переговори можливі лише після припинення вогню. При цьому президент наголосив, що навіть потенційне заморожування бойових дій не означатиме відмову України від своїх територій або згоду на російські вимоги.

    Зустріч із Абрамовичем відбулася на тлі інтенсивних міжнародних консультацій України із західними союзниками. Під час візиту до Лондона Зеленський провів переговори з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, а також зустрічався з лідерами Франції та Німеччини. Основними темами стали посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української протиповітряної оборони та перспективи подальшої військової допомоги.

    Заяви президента фактично демонструють, що навіть через неофіційні канали комунікації Київ не готовий обговорювати передачу Росії будь-яких українських територій. Донбас, як підкреслив Зеленський, залишається невід’ємною частиною України, а спроби Кремля використати переговорний процес для легалізації окупації не матимуть успіху.