Mmakaje

Позначка: дрони

  • Нічний переполох у Москві: Собянін б’є на сполох через масовану атаку дронів на столицю РФ

    Нічний переполох у Москві: Собянін б’є на сполох через масовану атаку дронів на столицю РФ

    Столиця держави-агресора зазнала чергової масованої атаки ударних безпілотників, що змусило місцеву владу публічно визнати масштаби нальоту. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що протиповітряна оборона окупантів начебто знищила 16 дронів, які прямували безпосередньо в бік російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків збитих апаратів наразі працюють фахівці екстрених і спеціальних служб. Це вже не перша тривожна заява міського голови за останній час, адже лише напередодні ввечері він звітував про ліквідацію ще 21 безпілотного літального апарата на підльоті до головного адміністративного центру Росії.

    Поки столичне керівництво рахує уламки, оборонне відомство держави-агресора оприлюднило значно масштабніші цифри, намагаючись продемонструвати тотальний контроль над повітряним простором. У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили про нейтралізацію аж 151 безпілотника за одну ніч. За офіційною версією ворожого командування, нічна операція охопила понад десяток регіонів країни та тимчасово окуповані території. Російська сторона стверджує, що повітряні цілі начебто збивали над територіями Бєлгородської, Брянської, Калузької, Курської, Ростовської, Смоленської, Тверської, Тульської та Ярославської областей. Крім того, повітряну тривогу та роботу засобів перехоплення фіксували безпосередньо у Московському регіоні, над окупованим Кримом і над акваторією Чорного моря.

    Реальний масштаб наслідків та пошкоджень на військових чи інфраструктурних об’єктах російські посадовці традиційно приховують, списуючи будь-яку шкоду виключно на падіння фрагментів ліквідованих апаратів. Спроби подати відбиття масованої повітряної хвилі як чергову перемогу контрастують із занепокоєнням місцевого населення та вимушеною мобілізацією аварійних бригад. Залучення значної кількості техніки екстрених служб і регулярні виклики рятувальників на місця інцидентів свідчать про те, що вибухи у житлових і промислових секторах завдають суттєвих збитків інфраструктурі, яку ворог намагається приховати від публічного простору.

    Систематичне проникнення безпілотників углиб території противника та їхня поява над самою Москвою підтверджує критичну перевантаженість російської системи протиповітряної оборони. Географія нічних ударів, яка розтягнулася від південних кордонів до північно-західних регіонів РФ, свідчить про методичне розсіювання ворожих сил і засобів радіолокаційного стеження. Необхідність прикривати одночасно десятки об’єктів у глибині тилу, включаючи стратегічні аеродроми, нафтобази та столичні адміністративні будівлі, змушує військове керівництво Росії терміново перекидати дороговартісні протиповітряні комплекси з лінії фронту. Це оголює передові рубежі та суттєво послаблює позиції окупаційних військ, поки війна дедалі глибше повертається безпосередньо на територію агресора.

  • Загроза на швидкості 800 км/год: Росія готує реактивні дрони нового покоління, а Україна створює зброю перехоплення

    Загроза на швидкості 800 км/год: Росія готує реактивні дрони нового покоління, а Україна створює зброю перехоплення

    Російська Федерація веде активну розробку надшвидкісних реактивних безпілотників, здатних розвивати швидкість польоту до 800 кілометрів на годину. Про це під час зустрічі з представниками медіа офіційно повідомив міністр оборони України Євген Хмара. Вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу вже отримали термінове державне завдання підготувати дослідні прототипи засобів виявлення та знешкодження цієї небезпечної загрози. Українська сторона діє на випередження, щоб ворог не зміг отримати технологічну перевагу в небі над українськими містами.

    Поява подібної реактивної техніки кардинально змінює тактику повітряного нападу та створює безпрецедентний виклик для сил протиповітряної оборони. Знищення цілей із такими швидкісними показниками значно складніше, ніж ліквідація класичних ударних дронів, адже це потребує колосальної реакції та набагато вищої швидкості самого перехоплення. Українські фахівці вже залучені до пошуку інноваційних рішень, які дозволять ефективно руйнувати плани окупантів.

    «Ми знаємо, які рішення розвиває Росія; це стосується реактивних дронів зі швидкістю 800 км/год. Ми також працюємо над пошуком засобів протидії загрозам наступного покоління», – зазначив Євген Хмара.

    Попередні варіанти російських повітряних апаратів уже демонстрували високу маневровість і темп, однак новітні зразки виходять на принципово інший рівень. За оцінками речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, реактивні «шахеди» рухаються зі швидкістю приблизно 400 кілометрів на годину, тоді як швидкість апаратів типу «бандероль» може сягати 600 кілометрів на годину. Швидкість у 800 кілометрів на годину фактично зрівнює безпілотники з крилатими ракетами. Для боротьби з подібними викликами українські військові вже напрацьовують успішний бойовий досвід. Зокрема, один із підрозділів за допомогою п’яти вітчизняних комплексів-перехоплювачів «Барс» повністю знищив п’ять повітряних цілей супротивника. Цю ефективну практику ретельно вивчають фахівці та масштабують для системного оснащення фронту. Додатково проти реактивних апаратів задіяні великокаліберні турелі, чисельність яких у військах вимірюється сотнями одиниць.

    Наразі український повітряний щит побудований як багатоешелонована багаторівнева система. До її складу входять зенітні ракетні комплекси різної дальності, переносні зенітні ракетні комплекси, автоматизовані турелі, потужні системи радіоелектронної боротьби та сучасні дрони-перехоплювачі. Цю архітектуру захисту підсилює бойова авіація, зокрема західні багатоцільові літаки Mirage та F-16. Завдяки високому професіоналізму українських пілотів вдається істотно економити дорогоцінний боєкомплект, витрачаючи менше авіаційних засобів ураження на кожну збиту ворожу ціль.

    Паралельно оборонне відомство зосереджене на розв’язанні проблеми технічного забезпечення винищувачів F-16, кількість яких на бойовому чергуванні планують суттєво наростити. Головною перешкодою для цього залишається складне регламентне обслуговування бортів, тому Київ оперативно масштабує ремонтну інфраструктуру всередині країни. Разом із тим, для надійного протистояння новітнім загрозам критично важливо забезпечити гарантований стратегічний запас авіаційних боєприпасів для винищувачів F-16 та Mirage щонайменше на кілька місяців безперервних операцій.

  • Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Після спалаху масштабного військового протистояння з Іраном Україна мала реальний шанс вийти на високомаржинальний ринок безпілотників-перехоплювачів у країнах Близького Сходу та закріпитися там у статусі провідного постачальника контрбезпілотних систем. Однак через регуляторні затримки, відсутність своєчасних експортних механізмів та тривалу нерішучість цим колосальним попитом зрештою скористалися виробники зі Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю, які за пів року повністю зайняли цю стратегічну нішу. Про це повідомив представник українського оборонно-промислового комплексу в аналітичному розборі директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака.

    Коли наприкінці зими 2026 року в регіоні розпочалася відкрита фаза бойових дій за участю Ірану, монархії Перської затоки зіткнулися з гострою потребою у захисті від масованих нальотів далекобійних ударних дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів типу «Шахед». Класичні системи протиповітряної оборони великої та середньої дальності виявилися надто дорогими у використанні проти дешевих роїв безпілотників: пуск зенітної ракети вартістю в мільйони доларів для збиття дрона за кілька десятків тисяч створював економічну асиметрію. Саме тому держави регіону активно шукали українські розробки, передусім швидкісні FPV-перехоплювачі та спеціалізовані легкі зенітні дрони, які довели свою надзвичайно високу ефективність і безпрецедентну рентабельність у реальних бойових діях проти російської авіації та ударних БПЛА.

    Втім, за перші шість місяців відкритого конфлікту ситуація на близькосхідному ринку озброєнь зазнала докорінних змін. Поки вітчизняні компанії перебували в очікуванні регуляторного розблокування експорту з боку українського уряду та намагалися подолати бюрократичні бар’єри у вигляді високих зборів за видачу ліцензій, американські та ізраїльські оборонні гіганти оперативно запропонували власні альтернативні рішення. Компанії зі США та Ізраїлю не лише швидко масштабували лінійки спеціалізованих систем протидії БПЛА, але й забезпечили замовників повним пакетом гарантій, прямого державного сприяння, сервісного обслуговування та інтеграції у наявні регіональні протиповітряні контури.

    Втрата близькосхідного вектора стала відчутним ударом по експортному потенціалу української оборонки. Робота на ринках багатих монархій Затоки могла б залучити в українську економіку мільярди доларів інвестицій, що дозволило б суттєво розширити виробничі потужності всередині України та профінансувати науково-дослідні розробки для фронту. Тепер українські виробники стикаються з доконаним фактом: американські та ізраїльські контракти вже укладені, ланцюги постачання законтрактовані, а вхідний поріг на цей платоспроможний ринок зріс багаторазово. Цей прецедент вкотре підтверджує, що в сучасній глобальній торгівлі зброєю технологічна перевага нівелюється за відсутності гнучкої та оперативної державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності.

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Морський терор Кремля: Росія атакує цивільні судна біля берегів НАТО та намагається паралізувати Чорне море

    Російська Федерація цілеспрямовано намагається перетворити західну частину Чорного моря на зону тотальної небезпеки, непридатну для міжнародного цивільного судноплавства. Чергові зухвалі удари окупаційної армії по цивільних торговельних суднах вийшли далеко за межі української портової інфраструктури і тепер фіксуються безпосередньо у водах держав Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Про системну повзучу агресію та свідоме розширення театру воєнних дій заявив президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення до народу.

    Безпрецедентним інцидентом стала атака на комерційні судна біля узбережжя Болгарії, яка продемонструвала готовність Москви відкрито загрожувати країнам НАТО. Після отримання інформації про напад представники Військово-морських сил Збройних сил України негайно вийшли на прямий зв’язок із болгарськими колегами для детального аналізу ситуації. У ході оперативної координації було встановлено, що агресор провів складну комбіновану атаку із залученням як морських надводних ударних дронів, так і безпілотних літальних апаратів повітряного базування. Фактично кремлівський режим розпочав масштабну гібридну операцію в морському просторі європейських держав.

    За словами українського лідера, подібні ворожі операції мають системний характер і спрямовані на створення постійного напруження на міжнародних морських шляхах. Кремль намагається шантажувати світ і руйнувати стабільність глобальних логістичних маршрутів.

    «Росіяни планують саме це – постійно нарощувати ескалацію. Їхні дрони вже постійно залітають у Молдову… постійно тривають атаки на наші порти», – наголосив Володимир Зеленський.

    Реагуючи на зростаючу небезпеку та збройні провокації у водах країн Альянсу, президент дав невідкладні вказівки військовому керівництву держави. Зокрема, Збройні сили України, Міністерство оборони, органи зовнішньої та військової розвідки, а також профільні спеціальні служби отримали наказ суттєво посилити взаємодію з міжнародними партнерами для формування надійного механізму захисту морських коридорів. Глава держави окремо закликав західних лідерів до чітких, рішучих та безкомпромісних дій у відповідь, наголосивши, що демонстративна безкарність лише заохочує агресора до ще більш зухвалих нападів.

    Спроби зробити Чорне море небезпечним для цивільного руху несуть критичну загрозу не лише для безпеки Європи, а й для світового продовольчого ринку. Західна морська акваторія слугує головною артерією для експорту української аграрної продукції до десятків країн світу, які залежать від стабільних постачань хліба. Цілеспрямований терор комерційного флоту та поширення бойових дій на морську територію Євросоюзу свідчать про намір Кремля використати продовольчу кризу як важіль глобального політичного тиску.

  • ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    Європейський парламент 6 жовтня підтримав створення нової програми AGILE — Agile and Rapid Defence Innovation із бюджетом 115 млн євро. Вона має прискорити фінансування малих і середніх оборонних компаній, стартапів та scale-up-проєктів, які розробляють нові військові технології. За документ проголосували 536 депутатів, 101 був проти, ще 16 утрималися.

    Програма має запрацювати у 2027 році та профінансувати приблизно 20–30 проєктів. За матеріалами Європарламенту, йдеться про технології, які можуть швидко дати практичний результат для оборони — зокрема безпілотні системи, штучний інтелект, робототехніку, кіберможливості, квантові технології та космічні рішення.

    AGILE задумана як інструмент, який має скоротити шлях від розробки до практичного застосування. Програма передбачає прискорене грантове фінансування, підтримку випробувань і сертифікації та допомогу компаніям, які хочуть адаптувати цивільні технології до оборонних потреб. Окремий акцент робиться на малих компаніях, які часто мають інноваційні рішення, але не можуть роками проходити складні закупівельні процедури.

    Важливо, що сама логіка AGILE прямо пов’язана з уроками війни Росії проти України. У документах Європарламенту зазначається, що програма має допомогти швидше реагувати на нові та постійно мінливі загрози, з якими стикаються збройні сили країн ЄС, зокрема ті, що виникли через російську агресію проти України.

    Програма також має посилити зв’язки між невеликими технологічними компаніями та великими оборонними виробниками. Це дозволить швидше масштабувати перспективні рішення та включати нових постачальників у європейські оборонні ланцюги.

    AGILE доповнюватиме вже чинну Європейську програму оборонної промисловості EDIP. ЄС передбачив для EDIP 1,5 млрд євро грантової підтримки, при цьому окремо закладено близько 300 млн євро на підтримку України та інтеграцію української оборонної промисловості до європейського оборонного сектору.

    Фінансування самої AGILE у 2027 році не створюватиме нового навантаження на бюджет ЄС — 115 млн євро планують перерозподілити з уже наявних програм у сфері оборонної промисловості та космосу. При цьому окремі проєкти зможуть отримати до 100% покриття прийнятних витрат.

    Після голосування Європарламенту документ ще має пройти остаточне затвердження Радою ЄС. Після цього регламент опублікують в Офіційному віснику Євросоюзу, а сама програма має стартувати 1 січня 2027 року.

    Для України ця ініціатива важлива не лише як ще одне джерело підтримки. Вона показує, що європейська оборонна політика дедалі більше орієнтується на модель швидкого циклу — коли нові технології мають переходити від прототипу до реального застосування значно швидше, ніж у традиційних великих оборонних програмах.

     

  • Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Україна на початку 2026 року отримала від Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже використовуються для відбиття російських повітряних атак. Про постачання, яке раніше публічно не афішувалося, повідомило Middle East Eye із посиланням на поінформовані джерела. 

    Точна кількість переданих комплексів не розкривається. За словами одного з українських посадовців, із яким поспілкувалося видання, Korkut уже пройшли бойове застосування та показали себе ефективно проти російських повітряних цілей. Водночас під час експлуатації виникали окремі технічні нюанси, які, за його словами, вдалося вирішити невеликими коригуваннями. Україна зацікавлена у закупівлі додаткових систем, однак подальші поставки залежатимуть, зокрема, від їхньої вартості. 

    Korkut виробляє турецька оборонна компанія ASELSAN. Типова батарея складається з трьох бойових машин і однієї машини командування та управління. Комплекс призначений для ближньої протиповітряної оборони мобільних підрозділів і може самостійно виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі. 

    Важливе уточнення: у повідомленнях деяких українських ЗМІ фігурують 25-мм боєприпаси, однак офіційні характеристики KORKUT 150/35 від ASELSAN вказують на спарену 35-мм гармату. Система використовує програмовані боєприпаси ATOM 35 ABM, які підриваються у заданій точці та створюють хмару уламків на траєкторії цілі. Це дає змогу ефективно працювати проти безпілотників, крилатих ракет, авіації та інших низьколітних цілей.

    Заявлена ефективна дальність вогню Korkut становить близько 4 км, а темп стрільби спареної установки сягає приблизно 1100 пострілів за хвилину. Система оснащена радаром керування вогнем та оптико-електронними сенсорами, може вести стрільбу під час руху й інтегруватися у більшу систему ППО. 

    Для України такі комплекси особливо важливі на тлі різкого збільшення кількості російських дронів. Артилерійська система ближньої ППО може бути дешевшою для знищення БпЛА, ніж використання дефіцитних зенітних ракет, хоча її можливості обмежені дальністю і залежать від розміщення біля об’єктів, які потрібно прикривати.

    Повідомлення про турецькі Korkut з’явилося в момент, коли Україна активно шукає додаткові засоби боротьби з реактивними безпілотниками та крилатими ракетами. Раніше «Ненька інфо» писала про пошук Україною і США нових рішень для посилення ППО, включно з модернізацією С-300 та потенційними можливостями Туреччини. 

    Туреччина від початку повномасштабного вторгнення вже передавала Україні різні види озброєння та боєприпасів. Найвідомішими стали ударні безпілотники Bayraktar TB2, однак Middle East Eye також нагадує про постачання боєприпасів, кулеметів та іншої військової продукції.

    Оборонне співробітництво між Києвом та Анкарою при цьому значно ширше, ніж окремі поставки. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що українська сторона розглядає Туреччину як одного з ключових партнерів у сфері оборонної промисловості, зокрема через співпрацю з Baykar та будівництво корветів для ВМС України.

    Таким чином, Korkut стали ще одним елементом української багаторівневої ППО. Йдеться поки лише про невелику кількість комплексів, однак їхнє бойове застосування вже підтверджується джерелами Middle East Eye, а Київ, за даними видання, хоче отримати більше таких систем.

  • РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    РФ готує новий масований удар: Зеленський заявив про дані розвідки

    Українська розвідка отримала оновлену інформацію про підготовку Росією нового масованого удару по Україні. Про це 6 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після селекторної наради з урядовцями, військовими та представниками ключових служб.

    «Отримали сьогодні оновлену інформацію від розвідки щодо підготовки росіян до масованого удару. Готуємо протидію», — заявив глава держави. Конкретних термінів можливої атаки, кількості ракет чи безпілотників, а також потенційних цілей президент не назвав. 

    За даними Укрінформу, під час наради також обговорювали першочергові заходи у відповідь на російські дії проти української логістики та необхідність додаткового захисту ключової інфраструктури. 

    Попередження пролунало на тлі різкого посилення російських повітряних атак. У ніч проти 6 жовтня РФ запустила по Україні 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 були реактивними. Сили оборони повідомляли про знешкодження 114 повітряних цілей, однак влучання зафіксували на низці локацій.

    Напередодні Зеленський також обговорював із прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном посилення захисту від реактивних «шахедів». За словами президента, значну частину таких дронів вдається перехоплювати за допомогою переданих Україні винищувачів F-16. Сторони говорили і про додаткові засоби для захисту критичної інфраструктури. 

    Крім того, 4 жовтня Зеленський повідомляв, що вже у другій половині жовтня Україна очікує результати нової програми малих ракет для перехоплення реактивних безпілотників. Назви та характеристики систем президент не розкривав. 

    На тлі зростання загрози Україна також посилює підготовку енергетики до зими. 4 жовтня під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом сторони домовилися про 1,3 млрд євро підтримки оборони та енергетичного сектору, зокрема для зміцнення захисту критичної інфраструктури. 

    Водночас це не перше попередження президента про підготовку РФ до великої атаки. У липні Зеленський уже заявляв, що українська розвідка та партнери отримали інформацію про підготовлені Росією ракети для масованого удару. Тоді президент закликав українців особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. 

    Наразі офіційні структури не повідомляють конкретної дати можливої атаки, тому будь-які поширені в соцмережах точні прогнози щодо часу удару, кількості ракет чи переліку цілей варто сприймати лише після підтвердження від Повітряних сил або інших офіційних джерел.

  • Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща суттєво збільшує військову присутність у Люблінському воєводстві, яке межує з Україною. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш 5 жовтня оголосив про розширення наявних підрозділів, створення нових військових частин і розміщення в регіоні однієї з польських батарей системи Patriot. Це буде перший випадок, коли польські Patriot розгорнуть саме на Люблінщині.

    За словами міністра, східні регіони Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, дедалі частіше стикаються з повітряними тривогами та ризиками, пов’язаними з російськими ударами по західних областях України. Саме тому Варшава хоче додатково посилити оборону цієї частини країни.

    Одним із ключових рішень стане розміщення батареї Patriot у районі Любліна. Косіняк-Камиш підкреслив, що польські комплекси такого типу раніше в цьому регіоні не базувалися. За його словами, військова присутність на Люблінщині вже значна, але найближчим часом кількість підрозділів зростатиме.

    Нова бригада та підрозділи ППО

    У регіоні продовжується формування 18-ї мотопіхотної бригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Її командування планують розмістити поблизу Ополя-Любельського та Понятової.

    Окремий військовий підрозділ має з’явитися у Білгораї. Туди планують перекинути батальйон нової бригади, а також частини протиповітряної оборони.

    Ще один новий напрямок — безпілотні системи. У Лукові польська армія планує створити підрозділ, який у перспективі може розростися до окремої бригади безпілотних систем.

    Косіняк-Камиш наголосив, що йдеться не лише про повітряні дрони. Польща розвиватиме також наземні, надводні та підводні безпілотні платформи. Міністр раніше називав дрони та антидронові системи одним із трьох головних напрямків модернізації польської армії поряд зі штучним інтелектом і далекобійними високоточними засобами.

    У Свіднику готують базу для гелікоптерів

    Польське Міноборони також планує розвивати військову авіаційну інфраструктуру в регіоні.

    У Свіднику мають створити базу гелікоптерів Сухопутних військ. Саме туди в перспективі можуть надходити американські ударні гелікоптери AH-64E Apache, поставки яких Польща очікує з 2028 року. До цього часу Варшава планує завершити всі формальності та підготувати інфраструктуру аеропорту для військового використання.

    Також заплановане розширення Авіаційної академії в Дембліні. Для її розвитку в районі Собєшина мають передати кілька десятків гектарів землі.

    Паралельно триватимуть інвестиції в районі Красьника, де вже розташована база американських танків Abrams.

    Схід Польщі вже перевели у підвищену готовність

    Рішення про посилення Люблінщини не є ізольованим кроком.

    Ще у вересні Польща перевела шість прикордонних переходів у Люблінському та Підкарпатському воєводствах у стан підвищеної готовності після російських атак дронами по західній Україні. Це передбачало посилену присутність військових і нові безпекові процедури на кордоні.

    Крім того, з початку жовтня Польща змінила процедури роботи протиповітряної оборони через ризики, пов’язані з російськими ударами по Україні.

    Нові рішення щодо Люблінщини фактично продовжують цю лінію: Варшава не лише реагує на окремі інциденти, а поступово розбудовує постійну військову інфраструктуру на сході країни.

    Польща паралельно посилює співпрацю зі США

    На цьому тлі Варшава також продовжує переговори зі США про збільшення американської військової присутності.

    У червні польський уряд офіційно схвалив початок підготовки до створення постійної бази Збройних сил США в Польщі, а американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію.

    Тож посилення Люблінщини вписується у ширшу стратегію Польщі: більше ППО, більше бронетехніки, розвиток дронових військ і розширення військової інфраструктури на східному напрямку.

    Найпомітнішим символом цих змін стане саме перша польська батарея Patriot у Люблінському воєводстві.

  • Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    У Чорному морі 5 жовтня сталося нове серйозне ураження цивільного торговельного судна. Президент Володимир Зеленський заявив, що два російські дрони атакували судно, яке перевозило кукурудзу та перебувало в нейтральних водах. Унаслідок удару одна людина загинула, ще одну станом на другу половину дня продовжували шукати.

    За даними румунського видання ZIUA de Constanta, йдеться про судно Royad Mammadov. Інцидент стався приблизно за 20 морських миль від узбережжя Румунії, поза межами її територіальних вод, у районі морської платформи Pescăruș.

    Після повідомлення про атаку румунський Морський координаційний центр розпочав масштабну пошуково-рятувальну операцію. О 10:37 місцевого часу було отримано запит на допомогу, а вже за кілька хвилин у район події вирушили спеціалізовані рятувальні судна.

    Один моряк загинув, ще одного шукали

    Пізніше директор Морського координаційного центру Румунії уточнив, що після атаки один член екіпажу загинув, а ще один вважався зниклим безвісти. За його словами, попередні дані вказували на ураження судна кількома безпілотниками, однак точний тип апаратів на той момент встановити не вдалося.

    На борту виникла пожежа. Румунська морська адміністрація повідомляла, що троє моряків отримали поранення та були евакуйовані вертольотом Black Hawk. Ще вісім членів екіпажу, які перебували у задовільному стані, забрали рятувальні судна.

    Згодом усіх 11 врятованих членів екіпажу доставили до лікарні в Констанці для медичного огляду та допомоги.

    На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії, повідомляв Зеленський.

    Зеленський заявив про удар Росії

    Президент України назвав атаку частиною російських дій проти цивільного судноплавства та продовольчої безпеки.

    За його словами, Київ неодноразово пропонував механізми деескалації та безпечної навігації в Чорному морі, однак удари по торговельних суднах продовжуються. Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на Росію, щоб гарантувати безпечне мореплавство та експорт продовольства.

    Водночас румунські джерела, які описують сам інцидент та рятувальну операцію, підтверджують факт ураження судна безпілотниками, але не встановлюють у відкритих повідомленнях їхнє походження. Атрибуція атаки Росії наразі походить із заяви президента України.

    Судно перебувало поза територіальними водами Румунії

    Ця деталь має особливе значення. Румунська морська адміністрація наголосила, що інцидент стався за межами територіальних вод країни. Рятувальні служби Румунії, однак, направили в район події одразу кілька суден та авіацію.

    За даними ZIUA de Constanta, Royad Mammadov перебував приблизно за дев’ять морських миль на південний схід від платформи Pescăruș і приблизно за 20 морських миль від узбережжя.

    Інцидент знову актуалізував питання безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Представник профспілки моряків Румунії заявив місцевим ЗМІ, що влітку кількість небезпечних інцидентів у регіоні зросла і все більше моряків не хочуть працювати на маршрутах, де існує ризик атак безпілотників.

    Це не перша атака на торговельні судна

    Ситуація в Чорному морі загострюється вже не перший місяць.

    У серпні «Ненька інфо» повідомляла про атаку трьома безпілотниками на турецький ролкер Lider Bordo Mavi біля Туапсе. Тоді на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу отримали поранення.

    У тому ж матеріалі повідомлялося і про інші інциденти: турецьке судно Necibe потрапило під удар під час завантаження пшениці, а пізніше атакували судно Ural, яке раніше врятувало його екіпаж. Під час другого інциденту одна людина загинула, ще кілька були поранені.

    Нова атака на Royad Mammadov відрізняється тим, що судно перебувало не біля російського порту, а у відкритому морі поблизу румунської економічної зони та перевозило сільськогосподарський вантаж.