Mmakaje

Позначка: ДСНС

  • Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня постраждала будівля Інституту біохімії імені О. В. Палладіна Національної академії наук України — одного з провідних науково-дослідних центрів країни. У приміщеннях установи виникла масштабна пожежа, частину корпусів пошкодили вогонь, вибухова хвиля та вода, якою рятувальники гасили займання. Постраждалих серед співробітників і студентів немає.

    Про пошкодження Інститут повідомив на своїй офіційній сторінці. За даними установи, після удару в будівлі спалахнула пожежа, яка зачепила приміщення наукового центру. Частина кабінетів і лабораторій зазнала руйнувань, у будівлі вибиті вікна, пошкоджені робочі зони, а окремі приміщення залило водою під час ліквідації вогню.

    Попри це, в Інституті наголосили на найважливішому: люди не постраждали. Також науковці повідомили, що морозильні камери з науковими матеріалами продовжують працювати. Це критично важливо, адже в таких сховищах можуть зберігатися зразки, реагенти та матеріали багаторічних досліджень. Їхня втрата могла б означати не лише матеріальні збитки, а й удар по науковій роботі, яка тривала роками.

    Уже вранці 2 липня працівники Інституту, студенти та небайдужі люди почали прибирати наслідки атаки. Замість звичної роботи в лабораторіях науковці розбирали уламки, виносили пошкоджені речі, прибирали скло, воду та залишки зруйнованих конструкцій. В установі підкреслили, що Інститут — це насамперед люди, знання й наукова спільнота, а не лише стіни та обладнання.

    Інститут біохімії імені О. В. Палладіна є однією з найвідоміших наукових установ України. Він працює у структурі Національної академії наук і спеціалізується на фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері біохімії, молекулярної біології, клітинної біології, біотехнологій та суміжних напрямів. Саме тому удар по такій установі — це не просто пошкодження будівлі, а атака по українській науці, освіті та дослідницькій інфраструктурі.

    Науковий центр носить ім’я Олександра Палладіна — видатного українського біохіміка, академіка, одного з організаторів української біохімічної науки. Інститут має давню історію й відіграє важливу роль у підготовці науковців, виконанні досліджень та збереженні наукових шкіл. Саме тому пошкодження лабораторій, обладнання й матеріалів після російського удару може мати довготривалі наслідки для дослідницьких програм.

    Пожежа в Інституті стала частиною наслідків однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська атакували столицю ракетами та ударними безпілотниками. За даними української влади та рятувальників, у місті були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, бізнес-об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Станом на ранок 2 липня повідомлялося про 13 загиблих та 86 постраждалих у Києві, згодом кількість жертв зростала. Основні руйнування були зафіксовані у житлових районах столиці, зокрема у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському та інших районах. Рятувальники працювали на численних локаціях, гасили пожежі, розбирали завали та шукали людей під уламками будинків.

    Під удар потрапили не лише житлові будинки. У Києві також повідомляли про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги, дитячих садків, шкіл, бізнес-центрів, складів, готелів і наукових установ. Серед об’єктів, які згадували медіа після атаки, був саме Інститут біохімії імені Палладіна.

    Історія з пошкодженням Інституту біохімії особливо символічна на тлі багаторічної російської пропаганди про нібито “біолабораторії” в Україні. Москва неодноразово використовувала цю тему для інформаційних атак, однак реальність виявилася іншою: російські ракети й дрони б’ють по реальних українських наукових установах, де працюють дослідники, викладачі, студенти та технічний персонал.

    В Інституті після атаки заявили, що спроби знищити приміщення не здатні знищити знання, гідність і волю продовжувати роботу. Науковці наголосили, що вистоять завдяки єдності, взаємній підтримці та незламності. Ця реакція стала ще одним прикладом того, як українські установи навіть після обстрілів намагаються швидко повертатися до роботи й зберігати безперервність своєї діяльності.

    Наразі триває оцінка збитків, завданих Інституту біохімії. Попереду — відновлення приміщень, перевірка стану лабораторного обладнання, наукових матеріалів і документації. Водночас головне, що внаслідок пожежі вдалося уникнути людських жертв, а критично важливі наукові матеріали, за повідомленням установи, залишаються у збереженні.

    Російський удар по Інституту біохімії імені Палладіна ще раз показав, що під прицілом РФ перебувають не лише військові об’єкти, а й усе, що формує українське життя: будинки, лікарні, школи, наукові центри, культурні та релігійні установи. У цьому випадку удар припав по українській науці — але відповіддю стала не паніка, а толока, взаємодопомога і готовність продовжувати роботу.

  • Кривава аварія на залізничному переїзді: поїзд протаранив маршрутку, серед постраждалих є діти

    Кривава аварія на залізничному переїзді: поїзд протаранив маршрутку, серед постраждалих є діти

    У селищі Квасилів Рівненського району 2 липня сталася одна з найтрагічніших дорожньо-транспортних пригод останніх місяців. На залізничному переїзді пасажирський поїзд зіткнувся з маршрутним автобусом сполученням «Рівне – Здолбунів». За останніми офіційними даними, загинули четверо людей, ще щонайменше 13 отримали травми різного ступеня тяжкості, серед постраждалих є діти. Правоохоронці, рятувальники та працівники залізниці продовжують працювати на місці трагедії, а обставини аварії встановлює слідство.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася близько 13:55 на одному із залізничних переїздів у Квасилові. За інформацією поліції Рівненської області, маршрутний автобус виїхав на колії, де в цей момент рухався пасажирський поїзд. Машиніст застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалося. Удар припав переважно на задню частину маршрутки, яка отримала катастрофічні пошкодження. Від сили удару транспортний засіб був практично зім’ятий.

    Перші повідомлення поліції свідчили про трьох загиблих. Однак уже невдовзі після проведення аварійно-рятувальних робіт кількість жертв зросла до чотирьох. Інформацію підтвердили як правоохоронці, так і Державна служба з надзвичайних ситуацій.

    За даними ДСНС, унаслідок аварії травми отримали 13 осіб. Частину постраждалих госпіталізували до медичних закладів Рівненщини. Голова Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль повідомив, що серед госпіталізованих є троє дітей, яким надають необхідну медичну допомогу.

    На місці трагедії працювали десятки рятувальників, медиків, поліцейських та працівників залізниці. Надзвичайники проводили деблокування потерпілих із понівеченого маршрутного автобуса, а також вилучали тіла загиблих. Одночасно правоохоронці документують усі обставини аварії, опитують свідків та збирають необхідні докази для встановлення причин трагедії.

    В «Укрзалізниці» підтвердили факт аварії та повідомили, що всі загиблі й постраждалі, за попередніми даними, були пасажирами маршрутного автобуса. Після ДТП рух поїздів на відповідній ділянці тимчасово обмежили. Фахівці залізниці разом із правоохоронними органами працюють над ліквідацією наслідків аварії та відновленням нормального руху потягів.

    У компанії також нагадали, що залізничні переїзди належать до об’єктів підвищеної небезпеки. Через значну масу поїзда навіть застосування екстреного гальмування не дозволяє миттєво його зупинити, тому водії автомобільного транспорту повинні неухильно дотримуватися правил дорожнього руху та сигналів переїзду.

    Поки що офіційні причини аварії не називаються. Слідчі перевіряють одразу кілька можливих версій. Зокрема, встановлюється, чи працювали світлова та звукова сигналізація на переїзді, чи дотримався водій маршрутного автобуса вимог правил дорожнього руху під час перетину колій, а також технічний стан транспортних засобів. Остаточні висновки будуть зроблені після проведення необхідних експертиз.

    Місцеві жителі та очевидці опублікували перші фото й відео з місця трагедії. На кадрах видно сильно пошкоджену маршрутку, розбиті вікна та понівечений кузов. Територію аварії одразу оточили правоохоронці, а рух транспорту в районі переїзду був частково обмежений для роботи екстрених служб.

    Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль висловив співчуття родинам загиблих та запевнив, що всі профільні служби працюють на місці аварії. За його словами, влада координує надання допомоги постраждалим та їхнім родинам, а медичні заклади забезпечені всім необхідним для лікування травмованих.

    Трагедія у Квасилові стала ще одним нагадуванням про небезпеку на залізничних переїздах. Попри сучасні системи сигналізації, людський фактор залишається однією з головних причин подібних катастроф. Саме тому правоохоронці вкотре закликають водіїв бути максимально уважними при перетині колій та суворо виконувати вимоги дорожніх знаків і світлофорів.

    Наразі слідчі дії тривають. Правоохоронні органи обіцяють після завершення перевірок повідомити офіційні причини аварії та надати правову оцінку діям усіх учасників трагедії. Також очікується уточнення інформації щодо стану госпіталізованих та можливих змін у русі поїздів на цій ділянці залізниці.

  • Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Київ у ніч проти 2 липня пережив одну з найважчих масованих атак останнього часу. Російські війська били по столиці різними типами озброєння — ударними безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами. Повітряна тривога в місті тривала понад 11 годин, а наслідки ударів зафіксували у багатьох районах столиці. За офіційними даними, загинули щонайменше 13 людей, ще 86 отримали поранення. Частину постраждалих госпіталізували, а пошуково-рятувальні роботи тривають, адже під завалами ще можуть перебувати люди.

    Найбільше від російського удару постраждали житлові будинки та цивільна інфраструктура. За даними міської влади, пошкодження зафіксували щонайменше на 30 локаціях у Києві. Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що йдеться переважно про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що внаслідок атаки пошкоджено понад 20 житлових будинків.

    За інформацією рятувальників, пожежі та руйнування сталися у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському, Оболонському, Святошинському та Деснянському районах. У Дарницькому районі частково зруйновані житлові п’ятиповерхові та дев’ятиповерхові будинки, пошкоджені верхні поверхи 16-поверхівки, а також приватні будинки. Саме там тривають найскладніші пошуково-рятувальні роботи.

    У Шевченківському районі після ударів виникли масштабні пожежі. Горіла спільна покрівля семиповерхового житлового будинку та будівлі готелю, також повідомлялося про руйнування п’ятиповерхівки, займання у житловому будинку на площі близько 300 квадратних метрів і пожежу в нежитловій будівлі. У Печерському районі пошкоджена житлова дев’ятиповерхівка, там також спалахнула пожежа на перших поверхах. Одну людину рятувальникам вдалося врятувати.

    У Голосіївському районі горів технічний поверх 16-поверхового будинку. В Оболонському районі пожежу зафіксували на території складського майданчика. У Святошинському районі пошкоджені приватні будинки, а в Деснянському — житлова дев’ятиповерхівка. Окремо повідомлялося про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги: у Шевченківському районі поранень зазнали п’ятеро працівників екстренки — медики та водії.

    Станом на ранок 2 липня ДСНС повідомляла про 13 загиблих і понад 30 поранених, однак згодом мер Києва Віталій Кличко уточнив, що кількість постраждалих зросла до 86, із них 70 госпіталізували. Рятувальники врятували десятки людей, зокрема з пошкоджених багатоповерхівок. На кількох локаціях психологи ДСНС надавали допомогу мешканцям зруйнованих і пошкоджених будинків.

    До ліквідації наслідків атаки залучили майже 500 рятувальників і близько 100 одиниць спеціальної техніки, зокрема пожежно-рятувальні автомобілі та іншу техніку для розбору завалів. Пошуково-рятувальні роботи продовжуються на 15 локаціях. Найбільша увага прикута до Дарницького району, де після удару частина будинку перетворилася на руїни, а під завалами можуть залишатися люди.

    За даними Повітряних сил, Росія застосувала під час масованого удару 74 ракети та майже 500 дронів. Серед озброєння, про яке повідомляли українські військові та медіа, були балістичні ракети, крилаті ракети, ударні БпЛА та інші засоби повітряного нападу. Основним напрямком атаки став саме Київ. Українська ППО збила значну частину повітряних цілей, однак через масованість удару та одночасне застосування різних типів озброєння були влучання і падіння уламків.

    Через наслідки атаки у столиці також виникли проблеми з рухом громадського транспорту. Через пошкодження електромереж затримувався рух низки тролейбусів і трамваїв. Для частини маршрутів місто організувало додаткові автобуси, а через перекриття руху на бульварі Тараса Шевченка деякі автобуси курсували за зміненими схемами.

    Українська влада назвала цю атаку черговим воєнним злочином Росії. Київська прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Українські посадовці наголошують: ворог знову бив не лише по інфраструктурі, а й по житлових кварталах, де вночі перебували мирні люди.

    Після удару Україна знову закликала партнерів посилити протиповітряну оборону. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про необхідність термінових рішень щодо додаткових систем ППО, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що для зупинки російського терору потрібні не лише системи захисту, а й жорсткіші санкції проти російського оборонно-промислового комплексу.

    Масована атака на Київ 2 липня стала черговим доказом того, що Росія продовжує цілеспрямовано тероризувати цивільне населення. Поки рятувальники розбирають завали, кількість жертв і постраждалих може змінюватися. У місті працюють екстрені служби, медики, комунальники та штаби допомоги для мешканців пошкоджених будинків.

  • 570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих повітряних атак від початку повномасштабної війни. Основним напрямком удару став Київ, який опинився під масованим обстрілом балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками. Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під руїнами можуть залишатися люди. Про масштаби трагедії повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала міжнародних партнерів терміново посилити українську систему протиповітряної оборони та посилити санкційний тиск на Росію.

    За словами Свириденко, російські війська цієї ночі застосували десятки балістичних ракет, а найбільший удар припав саме на столицю. Станом на ранок було відомо про щонайменше 13 загиблих та 86 постраждалих, серед яких двоє дітей. Зафіксовано прямі влучання щонайменше у 20 житлових будинків, тоді як загалом пошкодження отримали близько сотні багатоквартирних та приватних будівель. Підрозділи ДСНС одночасно працювали на 15 локаціях, де тривали аварійно-рятувальні роботи. За словами очільниці уряду, під завалами ще можуть перебувати люди.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що Росія продовжує свідомий терор мирного населення, оскільки не може досягти своїх військових цілей на полі бою. Вона підкреслила, що єдиним дієвим способом зупинити подібні атаки є суттєве посилення української протиповітряної оборони та жорсткіші міжнародні санкції, які унеможливлять виробництво нових російських ракет.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія застосувала загалом 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Серед них були чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет «Калібр», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також майже п’ять сотень ударних і імітаційних безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та «Пародія». Основною ціллю атаки був саме Київ.

    У Повітряних силах звернули увагу, що особливістю цієї атаки стало одночасне використання різних типів озброєння з кількох напрямків. Така тактика значно ускладнює роботу української системи ППО, адже одночасно доводиться відбивати удари балістичних, крилатих ракет та великої кількості безпілотників. Попри це українським захисникам неба вдалося збити або подавити 524 повітряні цілі, серед яких 48 ракет та 476 безпілотників різних типів. Разом із тим було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще на 18 ділянках.

    У столиці пошкодження зафіксували практично в усіх районах міста. Одні з найбільш серйозних руйнувань сталися у Шевченківському районі, де було зруйновано житловий будинок, а також пошкоджено медичний заклад. У Голосіївському районі виникла масштабна пожежа у багатоповерхівці. У Деснянському районі руйнувань зазнав житловий будинок. Крім того, наслідки російської атаки зафіксували у Дарницькому, Печерському, Солом’янському, Подільському, Оболонському та Святошинському районах столиці. У різних частинах міста пошкоджені багатоквартирні будинки, приватний сектор, готель, підстанція швидкої медичної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Рятувальники продовжували працювати у цілодобовому режимі, ліквідовуючи пожежі та розбираючи завали. Саме пошуково-рятувальна операція залишається одним із головних пріоритетів, адже існує висока ймовірність того, що під уламками будівель ще перебувають люди. Кількість загиблих і постраждалих може змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Одночасно з ударом по столиці російські війська атакували й Київську область. За інформацією начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки зафіксовано у Бучанському, Броварському, Обухівському, Фастівському та Вишгородському районах. Там пошкоджено приватні житлові будинки, гуртожиток, складські приміщення та автомобілі, а також є постраждалі.

    На тлі нової масованої атаки українська влада вкотре звернулася до міжнародних партнерів із закликом прискорити передачу сучасних систем протиповітряної оборони, боєприпасів до них та посилити економічний тиск на Росію. Уряд наголошує, що масштаби удару свідчать про здатність Кремля й надалі виробляти значну кількість ракет і безпілотників, тому санкційний тиск на оборонно-промисловий комплекс РФ має залишатися одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України.

  • Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Трагедія за трагедією: лише за тиждень вода забрала життя 46 українців, серед них — 19 дітей

    Лише за один тиждень українські водойми забрали життя 46 людей, серед яких 19 дітей. Такі тривожні дані оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян суворо дотримуватися правил безпеки під час відпочинку біля річок, озер та інших водойм.

    У ДСНС наголосили, що за сухими цифрами стоять десятки людських трагедій та сімей, які втратили своїх рідних. За словами рятувальників, більшість подібних випадків можна було б уникнути, якби люди не нехтували елементарними правилами безпеки.

    «За цими цифрами — не статистика, а людські долі, обірвані через одну мить необережності. Неуважність, нехтування правилами безпеки, купання у небезпечних місцях чи відсутність нагляду за дітьми можуть призвести до непоправних наслідків», — наголосили у ДСНС.

    Рятувальники зазначають, що їхні підрозділи щоденно працюють на водоймах, проводять профілактичні рейди, інформують громадян про небезпеку та реагують на надзвичайні ситуації. Проте навіть найоперативніша робота екстрених служб не може компенсувати людську необережність.

    «Пам’ятайте: безпечний відпочинок починається з відповідальності. Не ігноруйте правила безпеки на воді. Не втрачайте пильність. Бережіть себе та своїх близьких. Адже інколи одна хвилина необережності може коштувати життя», — звернулися до українців рятувальники.

    Особливе занепокоєння викликає кількість загиблих дітей. Майже половина всіх смертельних випадків за тиждень припала саме на неповнолітніх. У ДСНС вкотре наголошують: діти ніколи не повинні залишатися біля води без постійного нагляду дорослих, навіть якщо водойма здається безпечною чи неглибокою.

    Трагічну статистику підтверджують і нещодавні випадки в різних регіонах України.

    На Закарпатті рятувальники після понад двох діб пошуків виявили у річці Тиса тіло 10-річного хлопчика. Дитина зникла під час відпочинку біля води, а пошукова операція тривала кілька днів із залученням водолазів та спеціальної техніки.

    Ще одна трагедія сталася в Івано-Франківській області, де у річці було знайдено тіло 13-річного хлопця. Обставини події встановлюють правоохоронці, однак цей випадок також поповнив сумну статистику дитячої смертності на водоймах.

    За інформацією ДСНС, найчастіше причинами загибелі людей стають купання у необладнаних місцях, переоцінка власних сил, стрибки у воду в незнайомих місцях, алкогольне сп’яніння та залишення дітей без нагляду.

    Фахівці нагадують, що навіть досвідчені плавці можуть потрапити у небезпечну ситуацію через сильну течію, холодну воду, різкий перепад глибини або судоми. Особливо небезпечними залишаються кар’єри, технічні водойми, місця із замуленим дном та водойми, де відсутні рятувальні пости.

    За даними ДСНС, із початком літнього сезону кількість нещасних випадків на воді традиційно різко зростає. Саме у спекотні дні українці масово вирушають до річок та озер, нерідко ігноруючи офіційно визначені місця для купання.

    Додатковим фактором ризику цього року стає аномальна спека. За прогнозами Укргідрометцентру, найближчими днями температура повітря в окремих областях сягатиме +35…+38 градусів. Через це ще більше людей шукатимуть порятунку від спеки біля водойм.

    Рятувальники закликають громадян купатися лише у спеціально обладнаних місцях, не заходити у воду після вживання алкоголю, не залишати дітей без нагляду навіть на кілька хвилин та негайно телефонувати за номером 101 у разі надзвичайної ситуації.

    Окремо в ДСНС наголошують, що відповідальність дорослих є ключовим фактором безпеки дітей. Навіть якщо дитина добре плаває, вона може розгубитися, потрапити у сильну течію чи отримати травму під час стрибка у воду.

    Фахівці також радять уникати купання у вечірній час, під час негоди або у місцях, де встановлені попереджувальні знаки про заборону купання.

    Оприлюднена статистика стала одним із найтрагічніших підсумків початку літнього сезону. Лише сім днів забрали життя 46 українців, і майже кожна друга трагедія торкнулася дітей. Саме тому рятувальники вкотре наголошують: жоден відпочинок не вартий людського життя, а кілька хвилин уважності можуть врятувати найцінніше.

  • Київ накрило густим димом: що відбувається

    Київ накрило густим димом: що відбувається

    Увечері 27 червня жителі кількох районів Києва повідомили про сильне задимлення, яке охопило окремі частини столиці. Найбільше скарг надходить від мешканців Оболонського району, зокрема Мінського масиву та Виноградаря, де люди відчули різкий запах гару, а в повітрі з’явився густий дим, що суттєво погіршив видимість. За попередніми даними, причиною може бути дим від масштабних лісових пожеж у районі Прип’яті або загорянь у Вишгородському районі Київської області.

    Повідомлення про задимлення почали масово з’являтися у соціальних мережах у вечірні години. Кияни публікують фотографії та відео, на яких видно, що над окремими районами столиці утворився щільний серпанок. У дописах люди зазначають, що запах диму відчувається навіть усередині приміщень, а в деяких місцях видимість помітно погіршилася. Найчастіше про задимлення повідомляють жителі північної та північно-західної частини міста, однак окремі повідомлення надходять і з інших районів Києва.

    За інформацією, яка наразі поширюється у мережі, однією з найбільш ймовірних причин задимлення є масштабні лісові пожежі в районі Прип’яті та Чорнобильської зони відчуження. Зазначається, що супутникові системи моніторингу пожеж фіксують значні осередки займання на півночі Київської області. Крім того, напрямок вітру наразі сприяє перенесенню продуктів горіння саме у бік столиці, через що дим міг досягти густонаселених районів Києва.

    Також у соціальних мережах висловлюють припущення, що джерелом задимлення можуть бути пожежі у Вишгородському районі або займання торфовищ і лісових масивів. Подібні пожежі традиційно є складними для ліквідації, оскільки торф може тліти під землею тривалий час, створюючи значні обсяги диму навіть без відкритого полум’я. За наявності сильного вітру продукти горіння можуть поширюватися на десятки кілометрів і досягати великих міст.

    Водночас станом на цей момент офіційного підтвердження причин задимлення немає. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Київська міська державна адміністрація та інші профільні органи поки не оприлюднили інформації про конкретне джерело диму або результати перевірки ситуації. Таким чином, інформація про зв’язок задимлення із пожежами поблизу Прип’яті наразі базується на попередніх повідомленнях із відкритих джерел та аналізі супутникових даних, які активно поширюють користувачі мережі.

    Проблема масштабних пожеж у північній частині Київської області залишається актуальною вже тривалий час, особливо у літній сезон, коли через спеку та нестачу опадів суттєво зростає ризик загорянь у лісах і на торфовищах. Такі пожежі можуть тривати протягом кількох днів або навіть тижнів, а їх наслідки відчувають жителі населених пунктів, розташованих за десятки кілометрів від осередків займання.

    Особливу увагу до ситуації в районі Чорнобильської зони привертають події останніх місяців. У травні 2026 року там сталася масштабна лісова пожежа, яка швидко поширилася територією заповідника через сильний вітер і суху погоду. До ліквідації загоряння тоді залучили значні сили ДСНС, спеціальну авіацію та пожежну техніку. Рятувальники працювали в складних умовах, щоб не допустити поширення вогню на нові території.

    Крім того, 7 червня російський безпілотник влучив у сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Внаслідок удару виникла пожежа, яку вдалося оперативно ліквідувати. Інцидент привернув значну міжнародну увагу через потенційні ризики для безпеки об’єктів критичної інфраструктури та екологічної ситуації в регіоні.

    Фахівці традиційно рекомендують під час сильного задимлення за можливості залишатися у приміщеннях, щільно зачиняти вікна та двері, використовувати очищувачі повітря або кондиціонери з відповідними фільтрами, а також обмежити тривале перебування на відкритому повітрі. Особливо це стосується дітей, людей похилого віку, вагітних жінок та осіб із хронічними захворюваннями органів дихання або серцево-судинної системи.

    Наразі жителям Києва рекомендують стежити за офіційними повідомленнями ДСНС, Київської міської влади та інших компетентних органів, які після проведення перевірки мають надати інформацію про причини задимлення, масштаби пожеж та можливі рекомендації для населення. Станом на момент публікації офіційного підтвердження того, що дим над столицею пов’язаний саме з масштабними пожежами поблизу Прип’яті, немає.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • Одна людина загинула, двоє поранені: Харківщину сколихнув новий підрив цивільних

    Одна людина загинула, двоє поранені: Харківщину сколихнув новий підрив цивільних

    У прикордонній громаді Харківської області сталася трагедія: троє цивільних підірвалися на невідомому вибухонебезпечному предметі поблизу села Клинова-Новоселівка Золочівської громади Богодухівського району. Внаслідок вибуху одна людина загинула, ще двоє отримали поранення.

    Про інцидент повідомило Головне управління ДСНС у Харківській області.

    За даними рятувальників, вибух стався 21 червня, коли люди йшли дорогою біля зупинки. У цей момент, попередньо, спрацював невідомий вибухонебезпечний предмет.

    «Сьогодні поблизу села Клинова-Новоселівка Золочівської громади Богодухівського району троє цивільних підірвалися на невідомому вибухонебезпечному предметі, проходячи дорогою біля зупинки. На жаль, одна людина загинула, ще двоє отримали поранення», — повідомили в ДСНС.

    Село Клинова-Новоселівка розташоване лише за кілька кілометрів від кордону з Росією. Цей населений пункт регулярно потрапляє під російські обстріли, а території навколо нього залишаються надзвичайно небезпечними через можливе мінування, нерозірвані боєприпаси та уламки вибухових пристроїв.

    За інформацією місцевої влади та рятувальників, більшість мешканців Клинової-Новоселівки вже евакуювалися з небезпечної зони. Однак частина людей продовжує залишатися у прикордонних населених пунктах, попри постійні ризики.

    Трагедія вкотре нагадала про мінну небезпеку, яка залишається однією з найсерйозніших загроз для цивільного населення в прифронтових і прикордонних регіонах України. Навіть після припинення активних бойових дій на окремих ділянках території можуть залишатися засміченими вибухонебезпечними предметами ще довгі роки.

    Харківщина є одним із регіонів, де небезпека підривів залишається особливо високою. Через постійні російські обстріли, спроби диверсій, використання FPV-дронів, артилерії та мінування доріг цивільні ризикують життям навіть під час пересування звичними маршрутами.

    Лише кілька днів тому на дорозі Золочів – Клиново-Новоселівка автомобіль ВАЗ наїхав на вибухонебезпечний предмет. Унаслідок вибуху постраждав 60-річний водій, який отримав опіки, тілесні ушкодження та гостру реакцію на стрес. Автомобіль було повністю знищено. Цей випадок стався фактично в тому самому небезпечному районі, де тепер загинула людина.

    Крім мінної небезпеки, Клинова-Новоселівка неодноразово зазнавала ударів російських військ. Раніше прокуратура повідомляла про удари безпілотниками по селу, попередньо FPV-дронами, що підтверджує високий рівень небезпеки для цивільних у цій зоні.

    Рятувальники та правоохоронці постійно закликають мешканців прифронтових територій не пересуватися невідомими маршрутами, не виходити на узбіччя, у лісосмуги, поля та покинуті ділянки, а також не торкатися будь-яких підозрілих предметів.

    Особливо небезпечними можуть бути залишки боєприпасів, касетні елементи, міни, гранати, уламки ракет, дронів або артилерійських снарядів. Частина з них може виглядати як звичайний металевий предмет або уламок, але залишатися смертельно небезпечною.

    У ДСНС наголошують: якщо людина побачила підозрілий предмет, категорично заборонено наближатися до нього, торкатися, пересувати, фотографувати зблизька або намагатися самостійно прибрати. Необхідно відійти тим самим шляхом, яким прийшли, попередити інших людей і повідомити про знахідку рятувальників або поліцію.

    Україна сьогодні залишається однією з найбільш замінованих країн світу. Особливо складна ситуація — у регіонах, де тривали або тривають активні бойові дії: на Харківщині, Донеччині, Херсонщині, Запоріжжі, Сумщині, Чернігівщині та Луганщині.

    Найбільшу небезпеку становлять саме території поблизу кордону з Росією та лінії фронту. Там вибухонебезпечні предмети можуть залишатися на дорогах, біля зупинок, у дворах, на городах, у лісосмугах та поблизу зруйнованих будівель.

    Останній випадок на Харківщині є ще одним доказом того, що навіть звичайна дорога біля зупинки може стати смертельною пасткою.

    Рятувальники вкотре закликають мешканців прикордонних громад бути максимально обережними, уникати небезпечних територій і не нехтувати евакуацією, якщо влада рекомендує залишити населений пункт.

    Обставини трагедії поблизу Клинової-Новоселівки уточнюються. На місці працюють відповідні служби.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.