Позначка: дипломатія

  • Страх перед реальністю: чому Кремль панічно блокує будь-які спроби прямих переговорів із Президентом України

    Страх перед реальністю: чому Кремль панічно блокує будь-які спроби прямих переговорів із Президентом України

    Російське вище політичне керівництво категорично відмовляється від проведення будь-яких прямих переговорів на найвищому рівні з Президентом України Володимиром Зеленським, оскільки повністю втратило здатність розуміти внутрішні політичні та суспільні процеси у нашій державі. Відповідну аналітичну заяву щодо стану міждержавного діалогу зробив досвідчений український дипломат, надзвичайний і повноважний посол та колишній посол України у Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий. За його професійними оцінками, у вищих владних кабінетах Москви наразі панує глибоке нерозуміння того, за якими саме механізмами в Україні ухвалюються стратегічно важливі державні рішення. Цей факт остаточно заганяє ворожу дипломатію у глухий кут та робить конструктивний двосторонній діалог фактично неможливим в осяжній перспективі.

    Аналізуючи поточний стан міждержавних відносин та очевидний дипломатичний параліч агресора, Валерій Чалий наголошує, що очільник Кремля Володимир Путін зробив катастрофічну і непоправну помилку у своїй персональній оцінці українського президента. На початковому етапі російська владна верхівка вибудовувала свою агресивну стратегію виключно на відверто хибних ілюзіях та пропагандистських стереотипах щодо українського лідера. У Москві самовпевнено очікували побачити цілковиту політичну слабкість, нерішучість або ж готовність до швидких капітуляційних поступок під шаленим військовим та психологічним тиском з боку переважаючого ворога. Коли ж ці марні сподівання зазнали нищівного краху, а Україна на чолі з президентом продемонструвала максимально жорстку та безкомпромісну позицію у тотальному захисті власних національних інтересів, російська переговорна машина миттєво опинилася в стані глибокого шоку. Усвідомлення власного грандіозного прорахунку призвело до того, що тепер агресор просто панічно боїться прямого дипломатичного діалогу, чудово розуміючи його абсолютну безперспективність для просування своїх ультимативних вимог.

    Ключовою перепоною для російської сторони стало те, що їхня жорстка авторитарна вертикаль влади виявилася абсолютно нездатною осягнути демократичні механізми функціонування вільної держави. Як переконаний колишній посол України у США, ворог щиро не здатний збагнути, як саме працює українська державна машина в екстремальних умовах повномасштабного збройного протистояння. Росіяни, які протягом багатьох десятиліть звикли до сліпого виконання одноосібного диктату однієї людини, не можуть змиритися з незаперечним фактом, що в Україні стратегічно важливі кроки формуються виключно комплексно. Будь-яке доленосне рішення ухвалюється з обов’язковим урахуванням настроїв суспільної думки, жорсткої та принципової позиції військового командування, а також шляхом консолідації зусиль різних гілок влади. Ця фундаментальна різниця у політичній культурі та державотворчому світогляді створює для Москви нездоланний інтелектуальний бар’єр у прогнозуванні дій офіційного Києва.

    З огляду на всі ці вагомі політичні та психологічні фактори, будь-які залишки сподівань на швидку організацію двостороннього саміту на найвищому рівні остаточно розвіялися. Російські високопосадовці змушені були усвідомити, що більше ніколи не зможуть нав’язати свою злочинну волю через особистий тиск на Володимира Зеленського. Водночас їхні традиційні методи відвертого дипломатичного шантажу та залякування просто припинили працювати проти консолідованого українського керівництва.

    «Жодної зустрічі не буде», – зазначив Валерій Чалий, лаконічно підсумовуючи поточні перспективи політичної комунікації з державою-агресором.

    Замість пошуку реальних шляхів конструктивного дипломатичного врегулювання конфлікту та припинення бойових дій агресор свідомо обрав цілком боягузливу тактику уникання будь-яких прямих контактів на вищому рівні. У Кремлі добре знають і відкрито побоюються того факту, що кожна така зустріч лише наочно підкреслюватиме перед усім світом повний провал їхніх початкових стратегічних розрахунків та абсолютну нездатність російської верхівки адекватно оцінювати українські реалії.

  • Геополітичний розворот Оттави: Канада вливається у 90-мільярдний кредит ЄС для України на тлі торговельної війни з США

    Геополітичний розворот Оттави: Канада вливається у 90-мільярдний кредит ЄС для України на тлі торговельної війни з США

    Канадський уряд готує масштабний геополітичний маневр, маючи намір приєднатися до безпрецедентної європейської ініціативи з макрофінансової підтримки української економіки. Офіційна Оттава розпочала активні та закриті переговори з Європейським Союзом щодо безпосередньої участі у спільному кредитному пакеті для України, загальний обсяг якого становить рекордні 90 мільярдів євро. Чинний прем’єр-міністр країни Марк Карні розглядає цей фінансовий крок як ідеальну стратегічну можливість одночасно посилити життєво необхідну допомогу Києву та суттєво поглибити партнерські зв’язки з ключовими європейськими лідерами. Така нетипова дипломатична активність розгортається на тлі помітного охолодження та зростаючої напруженості у двосторонніх відносинах Канади зі своїм традиційним партнером – Сполученими Штатами.

    Наразі за лаштунками тривають інтенсивні консультації щодо конкретних фінансових параметрів майбутньої міжнародної угоди. Високопосадовці з обох боків Атлантики планують остаточно визначитися з точним розміром канадського грошового внеску до кредитного траншу ще до початку великого міжнародного саміту, проведення якого заплановане на кінець жовтня у місті Монреаль. Для очільника канадського уряду ця участь є не просто економічним жестом, а фундаментальним політичним сигналом. Оттава відкрито прагне сформувати максимально тісне та дієве партнерство з пулом ліберальних держав, які відстоюють збереження багатосторонньої системи глобальних відносин. Безпосередня фінансова участь у підтримці України має наочно продемонструвати тверду відданість Канади своїм стратегічним європейським союзникам.

    Варто зазначити, що до цього моменту Велика Британія залишалася фактично єдиною державою за межами європейського політичного блоку, яка вже офіційно долучилася до цієї безпрецедентної кредитної схеми. Європейські інституції вельми позитивно оцінюють прагнення канадського керівництва розділити цей глобальний фінансовий тягар.

    «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом», – зазначив під час неформального спілкування один із європейських чиновників, коментуючи хід поточних трансатлантичних перемовин.

    Задля фінального закріплення домовленостей прем’єр-міністр Канади вже цього тижня вирушає у велике європейське дипломатичне турне. У Страсбурзі він має провести особисту зустріч із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, де сторони детально обговорять архітектуру кредитного механізму. Одразу після цього офіційного візиту Марк Карні, як очікується, полетить до Ліверпуля для проведення стратегічних переговорів із новим очільником уряду Великої Британії Енді Бернемом.

    Такий стрімкий дипломатичний дрейф Оттави у бік європейського континенту має під собою глибоке економічне підґрунтя. Канадська влада відверто розраховує на політичну та економічну протекцію Брюсселя у складному та виснажливому торговельному протистоянні з Вашингтоном. Після приходу до влади Марк Карні взяв безапеляційний курс на тотальну диверсифікацію міжнародних зв’язків своєї держави. Його амбітна глобальна візія полягає в об’єднанні так званих середніх держав на світовій арені. Ці країни завдяки спільним скоординованим зусиллям могли б стати потужною та незалежною альтернативою сучасному світопорядку, що історично орієнтується переважно на інтереси США.

    Цей незалежний політичний курс набув особливої актуальності та гостроти після недавнього загострення митних та торговельних відносин між Оттавою та Вашингтоном. Минулого місяця двосторонні економічні переговори між сусідами фактично зайшли у глухий кут, змусивши канадський кабінет міністрів оперативно шукати нових потужних союзників за океаном. Водночас у самому Євросоюзі поки що з певною обережністю ставляться до масштабних пропозицій Канади щодо створення особливого та ексклюзивного формату асоційованого членства. Офіційний Брюссель наразі не готовий автоматично прирівнювати рівень інтеграційних відносин із північноамериканською країною до тих моделей співпраці, які вже успішно діють із європейськими сусідами – Норвегією чи Швейцарією.

  • Віза за добу на смартфоні: ПАР суттєво спростила в’їзд для громадян України

    Віза за добу на смартфоні: ПАР суттєво спростила в’їзд для громадян України

    Південно-Африканська Республіка ввела спрощений візовий режим для громадян України, які оформлюють 90-денні візи. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Відтепер українці можуть подавати документи повністю в цифровому форматі через нову електронну систему дозволів на поїздки (ETA).

    Цифровізація замість поїздок за кордон

    Завдяки впровадженню електронної платформи вся процедура оформлення триває лічені хвилини безпосередньо через смартфон, а саме рішення щодо видачі візи надходить протягом 24 годин. Раніше процес був значно складнішим: розгляд документів міг затягуватися до двох місяців і вимагав щонайменше двох поїздок до сусідньої Польщі задля подання й особистого отримання паспорта. Україна увійшла до переліку перших держав, які отримали доступ до нової системи, а перші українські мандрівники вже успішно отримали документи.

    Поштовх для дипломатії та економіки

    ПАР залишається однією з найбільших та найвпливовіших держав Африки й ключовим політичним та економічним партнером України на континенті. Ліквідація бюрократичних бар’єрів покликана суттєво активізувати ділові контакти, спростити залучення взаємних інвестицій, а також пожвавити туристичний потік і культурно-гуманітарні зв’язки між двома країнами.

  • Телефонна дипломатія після візиту переговірників: у Кремлі заявили про нову розмову Путіна з Трампом

    Телефонна дипломатія після візиту переговірників: у Кремлі заявили про нову розмову Путіна з Трампом

    Російська сторона заявила про чергову телефонну розмову між російським диктатором Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом. Контакт відбувся після того, як американські переговірники Стів Віткофф та Джаред Кушнер здійснили візити до Києва та Москви. Про деталі розмови повідомив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков.

    Ключові тези переговорів та кремлівські наративи

    За словами представника Кремля, обидва лідери позитивно оцінили підсумки поїздки американської переговорної групи. Під час діалогу було окреслено низку позицій:

    • Військова риторика Москви: Путін озвучив Трампу своє бачення щодо нібито «просування на полі бою та досягнення цілей» війни проти України, попри реальну відсутність суттєвих успіхів окупаційних військ на фронті ще з весни;
    • Мирний прорив та прагматизм США: Трамп підкреслив зацікавленість у досягненні реального прогресу щодо врегулювання конфлікту під час своєї каденції, наголосивши, що припинення війни відкриє шлях до масштабного перезавантаження відносин між США та РФ;
    • Вимоги до Вашингтона: диктатор окреслив власні вимоги щодо того, які кроки Сполучені Штати мають зробити для якнайшвидшого згортання військових дій;

    Подальший контакт: політики погодилися залишатися на прямому зв’язку та проводити координацію за потреби.

  • Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Переговори на тлі ракетних ударів: Зеленський узгоджує перший історичний візит посланців Трампа до Києва

    Президент України Володимир Зеленський провів предметні телефонні переговори зі спеціальними представниками президента Сполучених Штатів Америки Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною темою обговорення стало узгодження конкретної дати майбутнього візиту ключових американських переговірників до Києва для напрацювання реалістичних механізмів завершення війни та досягнення справедливого миру.

    Глава держави охарактеризував діалог як максимально детальний і конструктивний, наголосивши на важливості безперервної координації між дипломатичними командами обох країн.

    «Важливо, що діалог між переговорними командами США та України триває постійно, і зараз ми говоримо про визначення дати візиту в Україну. Ця поїздка була би дуже корисною для напрацювання рішень до миру», – зазначив український лідер.

    Під час розмови Володимир Зеленський детально поінформував американську сторону про актуальну оперативну обстановку на лінії фронту. Він підкреслив, що будь-які спроби просування російських військ мають незначний характер і даються загарбникам ціною колосальних втрат у живій силі та військовій техніці. Окрему увагу сторони приділили наслідкам масованих ворожих ракетних і дронових атак на українські населені пункти та енергетичні об’єкти.

    «Стів і Джаред знають багато деталей. Команди будуть на звʼязку, щоб опрацювати порядок денний і визначити найбільш зручний графік подальшої комунікації. Дякую Президенту Трампу, Стіву й Джареду та всім у Сполучених Штатах, хто працює заради того, щоб мир став нашим спільним досягненням», – підсумував президент.

    Майбутній візит представників Білого дому має стати переломним моментом у двосторонньому діалозі. Початково поїздка Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера до столиці України планувалася на серпень 2026 року, проте через суттєве загострення безпекової ситуації та постійні обстріли Києва захід було відтерміновано. Питання активізації мирних зусиль уже розглядалося під час телефонних контактів і пізніше обговорювалося безпосередньо з Дональдом Трампом під час офіційного візиту глави української держави до Вашингтона.

    Особиста присутність американських переговірників у Києві покликана подолати дипломатичний дисбаланс, на який неодноразово вказувало українське керівництво. До цього представники Трампа здійснювали регулярні візити до Москви, жодного разу не побувавши в Україні для об’єктивної оцінки ситуації на місці. Безпосереднє ознайомлення з наслідками російської агресії та прямий контакт із керівництвом держави мають сформувати у Вашингтона реальне бачення викликів, перед якими стоїть Україна.

     

  • Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін планує у вересні здійснити офіційний візит до Нью-Делі для участі в саміті лідерів країн БРІКС. Якщо поїздка відбудеться, вона стане першим візитом китайського лідера до Індії за останні сім років та продемонструє суттєве потепління між двома найбільш густонаселеними ядерними державами світу.

    Китайська сторона вже вийшла на фінальний етап узгодження безпекових протоколів та бронювання готельних комплексів в індійській столиці. Масштаб підготовки свідчить про виняткове значення події для Пекіна: лідера КНР супроводжуватиме делегація з близько 400 урядовців та високопосадовців, що вдвічі перевищує склад китайської місії під час його попереднього візиту в країну у 2019 році. Поїздка стане дзеркальною відповіддю на тогорічний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Китаю, який також став першим за сім років.

    Смертельні сутички в Гімалаях та шаткий мир на кордоні
    Головним викликом для двосторонніх відносин залишається неврегульована лінія зіткнення в Гімалаях протяжністю близько 3,8 тисячі кілометрів. Значна частина цього кордону не має чіткої демаркації, що регулярно спричиняє небезпечні ескалації. Багаторічна напруженість переросла у відкритий військовий конфлікт у 2020 році, коли під час жорстких сутичок у високогір’ї загинули 20 індійських та чотири китайських військовослужбовці. Після цього між сусідами розпочалося чотирирічне виснажливе протистояння.

    Лише в жовтні 2024 року Пекін і Нью-Делі досягли компромісу щодо взаємного розведення підрозділів. Попри домовленість, інциденти в прикордонних районах тривають: наприкінці липня відбулося чергове небажане зближення військових патрулів, після чого офіційний Нью-Делі заявив, що гарантії миру на кордоні є безальтернативною умовою повноцінної нормалізації зв’язків. Аби знизити градус напруги напередодні саміту, радник Індії з національної безпеки Аджит Довал розпочав екстрені переговори в Пекіні з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї.

    Фактор Трампа та економічні альянси
    Додатковим стимулом до зближення традиційних регіональних суперників стала жорстка торговельна політика президента США Дональда Трампа. Пекін та Нью-Делі прагнуть консолідувати економічні зусилля на майданчику БРІКС, аби захистити власні ринки від зовнішнього фінансового та митного тиску.

    Офіційний Пекін підкреслює високу роль індійського головування в об’єднанні та важливість багатосторонньої взаємодії, хоча остаточний графік особистих двосторонніх зустрічей на найвищому рівні наразі перебуває на стадії погодження.

     

  • Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    У понеділок, 24 серпня, Державний секретар США Марко Рубіо офіційно звернувся до українського народу з нагоди тридцять п’ятої річниці проголошення Незалежності. Очільник американського дипломатичного відомства наголосив на непохитній позиції Вашингтона щодо збереження територіальної цілісності Української держави та визначив ключовий пріоритет у завершенні поточного збройного протистояння.

    Згідно з офіційним повідомленням Державного департаменту США, Білий дім не відступає від своїх зобов’язань перед стратегічним партнером. Водночас американське керівництво чітко артикулює необхідність пошуку дипломатичних шляхів для зупинення бойових дій. Основний акцент робиться на створенні умов, які гарантуватимуть довгострокову безпеку.

    «Сполучені Штати віддані суверенітету України і продовжують докладати зусиль для підтримки переговорного врегулювання війни між Росією та Україною, яке забезпечить тривалий і міцний мир», – зазначив Марко Рубіо.

    Ставка на оборонний союз та економічне процвітання

    Звертаючись до громадян, політик відзначив виняткову мужність, незламну стійкість та інноваційність української нації. Святкова дата, на переконання американської сторони, є не лише приводом для вшанування складної історичної спадщини, а й відправною точкою для поглиблення двосторонньої інтеграції між державами.

    Вашингтон планує суттєво розширити взаємодію у ключових секторах, зокрема у сфері національної безпеки та економічної розбудови. Стратегічне партнерство має стати міцним фундаментом для стабільного розвитку після завершення бойових дій.

    Американський уряд вкотре підтверджує свою «тверду відданість зміцненню наших економічних і оборонних зв’язків та прокладанню шляху до миру і процвітання для обох наших народів», – йдеться у заяві державного секретаря.

    Таким чином, Сполучені Штати Америки продовжують балансувати між активною військовою та політичною підтримкою Києва та просуванням ідеї дипломатичного фіналу війни, який би повністю враховував українські національні інтереси та гарантував непорушність державних кордонів.

  • Віткофф і Кушнер знову відклали візит до Києва

    Віткофф і Кушнер знову відклали візит до Києва

    Поки шість європейських лідерів — президенти Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії та прем’єри Данії з Норвегією — стояли поруч із Володимиром Зеленським біля Маріїнського палацу, американські спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер так і не з’явилися. Їхня поїздка, яку в українській столиці чекали як перший візит обох посередників на територію країни з початку повномасштабної війни, знову змістилася в часі.

    Ми першими написали про підготовку цього візиту ще наприкінці липня — одразу після зустрічі Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі. Тоді йшлося про можливість прибуття Віткоффа і Кушнера саме під час святкувань 24 серпня. Сьогодні ми фіксуємо, що терміни знову відсунули. Причина, яку називають люди, обізнані з організацією поїздки, — різке посилення ракетних і дронових ударів по Києву минулого тижня. Поїздку не скасували. Її лише «трохи відклали».

    Віткофф і Кушнер уже неодноразово бували в Москві. До Києва вони досі не дісталися жодного разу, попри пряме запрошення з боку українського президента ще навесні. Для Києва їхня поява мала стати не лише символічним жестом, а й практичним кроком. Показати, що американські перемовники нарешті готові оцінювати ситуацію безпосередньо на місці, а не лише з кабінетів у Москві та Вашингтоні.

    Натомість європейці приїхали. Їхня присутність у столиці в день перед офіційним святом виглядала демонстративною. Поруч із Зеленським стояли лідери країн, які від початку війни послідовно підтримували Україну озброєнням і політичними рішеннями. На цьому тлі відсутність американських спецпредставників підкреслювала різницю в підходах.

    Окремо варто відзначити візит прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, який прибуває до Києва саме 24 серпня. Це його перша міжнародна поїздка на новій посаді. Бернем планує оголосити про підтримку українського виробництва далекобійних ракет.

    Фінський президент Александр Стубб напередодні говорив, що Віткофф і Кушнер навряд чи поїдуть ані до Києва, ані до Москви, якщо не бачитимуть реальної перспективи результату. За його словами, «м’яч зараз значною мірою на боці Росії». Ця оцінка збігається з тим, що фіксують спостерігачі. Москва не демонструє готовності до компромісів, які Київ міг би прийняти.

    Візит американських спецпредставників залишається на порядку денному. Але сам факт його чергового перенесення в день, коли європейські лідери фізично перебували в Києві, а британський прем’єр готувався оголосити про нові поставки, створює певний політичний контраст. Для української сторони це ще один сигнал. Дипломатичний процес іде, проте його ритм і пріоритети визначаються не лише в Києві.

     

  • Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    У Лондоні Валерій Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії. Призначення, що відбулося у травні 2024 року, формально залишає йому ще значний термін на цій посаді. Водночас у політичних колах Києва обговорюється можливість дострокового завершення його дипломатичної місії.

    Відомості, що надійшли від джерела, знайомого з настроями у вищих ешелонах влади, вказують на бажання прибрати Залужного з Лондона. Водночас ті самі кола оцінюють ризик, пов’язаний із його можливим поверненням в Україну. Генерал, який зберігає високий рівень суспільної довіри, може перейти до відкритої політичної діяльності.

    За відкритими даними, Залужний залишається однією з найбільш авторитетних фігур у країні. Опитування липня–серпня 2026 року стабільно ставлять його в лідери рейтингів довіри — близько 70 відсотків респондентів висловлюють йому довіру, випереджаючи чинного президента. Ще в липні «Українська правда» з посиланням на джерела, близькі до учасників зустрічі, повідомила, що під час візиту до Києва президент безпосередньо запитав колишнього головнокомандувача, чи готовий той брати участь у виборах, якщо вони відбудуться восени. Відповідь, за словами тих самих джерел, була однозначною: «Так. Буду».

    Призначення до Лондона у 2024 році багато спостерігачів тоді інтерпретували як спосіб дистанціювати популярного воєначальника від внутрішньої політики. Два роки потому конструкція виглядає менш стійкою. Залужний публічно уникає прямих заяв про свої політичні плани, наголошуючи, що будь-які розмови про особисте майбутнє можливі лише після завершення воєнного стану. Водночас його регулярні виступи з питань стратегії, НАТО та майбутнього української оборони продовжують утримувати його в центрі суспільної уваги.

    Будь-яке рішення про дострокове відкликання посла з Великої Британії неминуче буде прочитане крізь призму цих рейтингів. Повернення до Києва людини, яку значна частина суспільства досі сприймає як символ військового спротиву перших років повномасштабного вторгнення, здатне змінити баланс сил усередині політичного класу. Водночас воно створює ризик ескалації конкуренції, якої частина оточення президента, судячи з усього, воліє уникати.

    Офіційних заяв ані від Офісу президента, ані від Міністерства закордонних справ із цього приводу не надходило. Сам Залужний та його представники раніше спростовували чутки про швидку відставку, наголошуючи, що він продовжує роботу. Водночас сам факт обговорення варіантів виведення генерала з Лондона показує, наскільки чутливою залишається тема його можливого політичного повернення.

    Ситуація навколо посла у Великій Британії відображає ширшу дилему української влади, як управляти фігурами, чия популярність зросла в умовах війни і яких уже неможливо повністю контролювати адміністративними призначеннями.

     

  • Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Верховна Рада України підтримала призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Таким чином дипломат продовжить очолювати українське зовнішньополітичне відомство після перезавантаження уряду.

    За відповідне кадрове рішення у середу, 19 серпня, проголосували 266 народних депутатів.

    Кандидатуру Сибіги напередодні офіційно вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Йдеться про проєкт постанови №15524, зареєстрований у Верховній Раді 18 серпня. Вранці 19 серпня профільний Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендував парламенту підтримати призначення.

    Сибіга залишився на чолі української дипломатії

    Фактично йдеться про перепризначення Сибіги після масштабного оновлення Кабінету Міністрів. У липні Верховна Рада звільнила його з посади глави МЗС у межах переформатування уряду. Після цього дипломат продовжив працювати у системі зовнішньополітичного відомства, а 17 липня був призначений першим заступником міністра.

    Тепер парламент повернув йому повноцінний статус міністра.

    Під час виступу у Верховній Раді Сибіга окреслив пріоритети подальшої роботи української дипломатії. Йдеться, зокрема, про посилення міжнародної підтримки України в умовах війни та продовження курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

    Що відомо про Андрія Сибігу

    Андрій Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові Тернопільської області. Він закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, де здобув освіту у сфері міжнародних відносин, а також юридичну освіту.

    Дипломатичну кар’єру Сибіга розпочав у Міністерстві закордонних справ ще у 1997 році. Значну частину професійного шляху він працював на польському напрямку, зокрема в українському посольстві у Варшаві.

    У 2016–2021 роках Сибіга був послом України в Туреччині, після чого перейшов до Офісу президента, де працював заступником керівника. У 2024 році він повернувся до МЗС, а у вересні того ж року вперше очолив Міністерство закордонних справ.

    Тепер після рішення Верховної Ради Сибіга продовжить керувати українською дипломатією вже у складі оновленого уряду.