Mmakaje

Позначка: економіка України

  • У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Раді зареєстрували законопроєкт для здешевлення іпотеки

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті змінити підходи до фінансування банківського сектору, здешевити іпотечні кредити та розширити доступ до довгострокового кредитування.

    Про ініціативу повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які вже активно використовуються в країнах Європейського Союзу. Йдеться насамперед про сек’юритизацію активів та облігації з покриттям. У межах сек’юритизації банки зможуть об’єднувати кредитні портфелі, зокрема іпотечні, у пул активів і передавати їх інвесторам у вигляді цінних паперів. Це дозволяє фінансовим установам швидше повертати ліквідність і спрямовувати ресурси на нові кредити.

    Облігації з покриттям є ще одним ключовим елементом ініціативи. Це боргові цінні папери, забезпечені якісними активами, найчастіше іпотечними кредитами, які вважаються одним із найбільш надійних інструментів довгострокового фінансування банків у Європі.

    За словами Гетманцева, основна мета законопроєкту полягає у створенні умов для здешевлення кредитів, розвитку ринку іпотеки, залучення довгострокових інвестицій та підтримки державних житлових програм. Він також наголосив, що в Україні залишається високий попит на житло, зокрема через понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, що формує значне навантаження на ринок нерухомості.

    Іпотечне кредитування в Україні традиційно залишається дорогим і обмеженим через високі ризики та нестачу довгострокових ресурсів у банківській системі. Запровадження сек’юритизації, за оцінками експертів, може зменшити навантаження на банки, збільшити обсяги кредитування та зробити іпотеку доступнішою для населення.

    У країнах Європейського Союзу подібні інструменти давно є базовим елементом фінансової системи. Облігації з покриттям та сек’юритизація активно використовуються банками для стабільного фінансування житлових кредитів, а загальний обсяг цього ринку вимірюється трильйонами євро.

    В Україні паралельно триває розвиток державних програм підтримки житла, зокрема пільгового іпотечного кредитування. Також обговорюються реформи у сфері житлової політики та створення системи соціального житла, яка має стати частиною довгострокової відбудови країни.

    Після реєстрації законопроєкт має бути розглянутий у профільних комітетах Верховної Ради та винесений на голосування. У разі ухвалення він може стати одним із ключових кроків у реформуванні фінансового ринку та розвитку доступного житлового кредитування в Україні.

  • У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    Український ринок комерційної нерухомості демонструє відновлення після складного періоду: за зиму кількість відгуків на оголошення про продаж зросла приблизно на 33% при майже незмінному обсязі пропозиції.

    Найбільш помітна динаміка спостерігається у Києві. За даними Forbes Ukraine, у столиці кількість оголошень про продаж навіть скоротилася на 6%, однак інтерес покупців значно зріс — кількість відгуків підскочила одразу на 58%. Така тенденція свідчить про суттєве посилення попиту на комерційні об’єкти.

    Схожа ситуація фіксується і в сегменті оренди. У Києві кількість відгуків на орендні оголошення зросла на 47%, тоді як обсяг пропозиції залишився стабільним. Це означає, що конкуренція серед орендарів також посилюється.

    Експерти ринку пов’язують таку динаміку з поступовим відновленням бізнес-активності, адаптацією компаній до умов війни та зростанням попиту на приміщення для торгівлі, логістики та сервісів. Водночас обмежена кількість нових об’єктів на ринку створює додатковий тиск і може призвести до подальшого зростання цін.

    Загалом ситуація свідчить про поступове пожвавлення економіки та повернення інвесторського інтересу до комерційної нерухомості навіть в умовах воєнного часу.

  • Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Станом на початок 2026 року за межами України перебувають 5,6 мільйона українських біженців. Такі дані наводить Центр економічної стратегії у п’ятій хвилі свого дослідження. Головний висновок аналітиків полягає в тому, що, попри збереження намірів частини громадян повернутися, значна кількість українців уже почала будувати нове життя за кордоном.

    За даними дослідження, 4 мільйони з 5,6 мільйона громадян виїхали з України через західні кордони. Загалом від початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року кордон на виїзд перетнули 60,4 мільйона разів, тоді як на в’їзд — 56,3 мільйона. Саме ця різниця відображає кількість людей, які виїхали і не повернулися. Водночас аналітики наголошують, що ці дані не враховують тих українців, які залишали країну через Росію або Білорусь.

    У 2025 році темпи виїзду почали сповільнюватися. Різниця між виїздами і поверненнями виявилася на 34% меншою, ніж роком раніше. Це, на думку дослідників, означає, що масова панічна хвиля міграції вже позаду. Натомість рішення про переїзд дедалі частіше ухвалюють не через миттєву загрозу, а з міркувань безпеки, роботи та довгострокових життєвих перспектив.

    Помітно змінився і портрет українських біженців. Серед них зростає частка молодих людей. Нині 56% українців за кордоном — це люди до 35 років, а дві третини становлять особи працездатного віку. Натомість частка людей старше 45 років скоротилася, що може свідчити про їх часткове повернення додому. Окремо аналітики звертають увагу на те, що діти становлять майже третину всіх українських біженців, а жінки — 56%.

    У дослідженні підкреслюється, що українські біженці не є однорідною групою. Серед них виділяють щонайменше чотири основні типи. Частина є класичними воєнними біженцями, які виїхали через безпосередню загрозу і зберігають високу готовність повернутися. Інші мають сильний зв’язок з Україною, але ще не визначилися остаточно. Водночас дедалі більше людей уже формують нову життєву траєкторію за кордоном, поступово інтегруючись у нові суспільства. Окремо є економічно вразлива група, для якої вибір між поверненням і залишенням залежить насамперед від обставин, а не від бажання.

    Найбільшу готовність повернутися демонструють саме класичні воєнні біженці. За даними ЦЕС, 63% представників цієї групи заявили, що точно або скоріше планують повернутися. Однак загальна картина залишається стриманою. Станом на зараз лише 43% українців за кордоном розглядають повернення, тоді як 36% не планують цього.

    При цьому ключовою умовою для повернення залишається безпека. Майже 80% тих, хто допускає повернення, готові зробити це лише після остаточного завершення війни. Причому йдеться не просто про зниження інтенсивності бойових дій, а про підписання документа, який гарантує стабільність і дозволить, зокрема, відновити польоти цивільної авіації над Україною.

    Аналітики ЦЕС змоделювали три сценарії розвитку подій після завершення війни. За песимістичним варіантом, до України повернуться лише 1,3 мільйона осіб, а 3 мільйони залишаться за кордоном. За базовим сценарієм, повернуться 1,6 мільйона, а 2,7 мільйона залишаться за межами країни. За оптимістичним варіантом, додому можуть повернутися 2,2 мільйона українців. У будь-якому з цих сценаріїв значна частина громадян залишиться за кордоном.

    Окремий фактор — завершення режиму тимчасового захисту в ЄС у 2027 році. Як свідчить дослідження, автоматичного масового повернення це не означатиме. Навпаки, 21% українців уже мають інші підстави для проживання за кордоном, ще 26% планують їх отримати, і лише 23% готові повернутися в Україну. Ще 27% мають намір шукати інші можливості залишитися за межами країни.

    Дослідження також спростовує поширену тезу про те, що українські біженці живуть переважно на соціальні виплати. Насправді головним джерелом доходів для них уже є робота: 50% доходів формуються із зарплати або бізнесу, тоді як соціальна допомога становить лише 17%. Це свідчить про дедалі глибшу інтеграцію українців у ринки праці країн перебування.

    Найбільше українських біженців нині проживають у Німеччині — 23%, а також у Польщі — 19,5%. При цьому молодші українці частіше обирають Німеччину, тоді як люди середнього віку частіше зупиняються в Польщі. Це свідчить про формування різних моделей життя за кордоном — від тимчасового перебування до фактичної еміграції.

    У підсумку аналітики доходять висновку: після завершення війни Україні доведеться не просто чекати на повернення своїх громадян, а реально конкурувати за них. Безпека, робота, житло, освіта для дітей і відчуття стабільності стануть вирішальними факторами. Інакше значна частина нинішніх біженців може перетворитися на нову постійну українську діаспору.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що у ЄС вперше змінилася структура українських біженців — повнолітні чоловіки почали переважати серед нових отримувачів тимчасового захисту, що свідчить про зміну хвилі міграції.

  • Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    Майже 10 мільйонів боргів: які зобов’язання накопичують українці

    За останній рік кількість боргів громадян України зросла на 514 тисяч. Про це свідчать дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких загальна кількість проваджень сягнула близько 9,5 мільйона.

    Найбільшу частку становлять штрафи за порушення правил дорожнього руху — їх уже понад 2 мільйони. На другому місці — інші адміністративні штрафи та обов’язкові платежі на користь держави.

    Значний обсяг займають також борги за комунальні послуги. У реєстрі зафіксовано понад 800 тисяч таких випадків, що становить приблизно 9% від загальної кількості заборгованостей. Це свідчить про те, що значна частина населення має труднощі з регулярною оплатою базових послуг.

    На тлі зростання боргів в Україну прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка продовжить співпрацю з українською владою у фінансовій сфері. Раніше також стало відомо, що Європейський союз погодив пакет допомоги для України в розмірі 90 млрд.

    Експерти зазначають, що збільшення рівня заборгованості є відображенням складної економічної ситуації. Через обмежені доходи та зростання витрат частина громадян змушена користуватися позиками або відкладати виконання фінансових зобов’язань.

    У довгостроковій перспективі така динаміка може впливати як на рівень платоспроможності населення, так і на загальну фінансову стабільність країни. Водночас ефективність державної підтримки та міжнародної допомоги відіграватиме ключову роль у стримуванні подальшого зростання боргів.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Популізм за мільярди: влада готує новий кешбек на пальне

    Популізм за мільярди: влада готує новий кешбек на пальне

    Уряд готує нову програму компенсацій за пальне, яка може працювати за принципом кешбеку. На її реалізацію можуть спрямувати від 10 до 15 млрд гривень із державного бюджету.

    Про підготовку такої ініціативи повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, інформацію про плани уряду він отримав із кількох джерел.

    Йдеться про програму, яка має компенсувати громадянам частину витрат на бензин, дизельне пальне та автогаз на тлі різкого зростання цін на паливо. При цьому компенсації планують надавати як фізичним особам, так і бізнесу.

    За словами депутата, логіка ініціативи полягає в тому, що з підвищенням цін на пальне зростають і надходження податку на додану вартість.

    «Раз ціни зросли на паливо, то зростуть надходження ПДВ з палива. А раз люди обурюються, а головне — обурюється президент, то треба щось зробити», — пояснив Железняк.

    Водночас він звернув увагу на суперечність у політиці уряду. Раніше влада ініціювала підвищення акцизів на пальне, аргументуючи це необхідністю наповнення бюджету і фінансування оборони.

    При цьому держава вже витрачає значні кошти на програму національного кешбеку. За оцінками депутатів, загальний обсяг витрат на неї перевищить 8 млрд гривень.

    На цьому тлі нові плани витрат із бюджету викликають дискусії щодо доцільності такої політики. Особливо з огляду на значний дефіцит державних фінансів.

    Раніше видання Politico повідомляло, що запасу коштів для підтримання платоспроможності держави може вистачити лише до початку травня, якщо не буде залучено додаткове фінансування.

    Попри це, уряд продовжує готувати нові програми витрат. Зокрема, президент Володимир Зеленський повідомив, що уряд працює над механізмом компенсації частини витрат на пальне.

    За словами глави держави, відповідні пропозиції мають підготувати прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр Денис Шмигаль та профільні міністерства.

    Зокрема, Міністерство економіки та Міністерство енергетики повинні розробити програму підтримки для громадян, які відчувають тиск через нестабільність на паливному ринку.

    Передбачається, що компенсації на бензин, дизель і газ можуть надаватися через механізм кешбеку. Деталі програми уряд має представити найближчим часом.

    Експерти ж зазначають, що стабілізувати ціни на пальне можна і без нових бюджетних витрат. За словами аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сиренка, значну частину ціни пального сьогодні формують податки.

    «Наразі від 22 до 30 гривень у кожному літрі пального — це податки. Якщо знизити податкове навантаження, це могло б швидко вплинути на стабілізацію цін», — зазначив експерт.

    Втім, поки що уряд робить ставку саме на нові бюджетні програми компенсацій. На тлі значного дефіциту державного бюджету такі рішення вже викликають дискусії щодо пріоритетів фінансової політики влади.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • Зарплати в Україні можуть зрости: у яких професіях платитимуть найбільше

    Зарплати в Україні можуть зрости: у яких професіях платитимуть найбільше

    В Україні найближчим часом можуть зрости зарплати. Економісти прогнозують поступове підвищення доходів уже навесні, однак воно буде нерівномірним: у деяких галузях зарплати можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень, тоді як у бюджетній сфері зростання буде значно скромнішим.

    Про це розповіли економічні експерти Олег Пендзин та Андрій Забловський.

    За словами Олега Пендзина, у березні середня зарплата в Україні може дещо зрости порівняно з лютим. Експерт пояснює це насамперед дефіцитом робочої сили, який відчувають багато компаній, а також посиленням конкуренції між роботодавцями.

    Крім того, на ситуацію впливає адаптація економіки до умов воєнного часу.

    Пендзин нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік закладено прогноз середньої зарплати на рівні 30 032 гривні. За його оцінками, ринок поступово буде підтягуватися до цієї позначки протягом весни.

    “Спостерігатимемо стабільне підтягування ринку до цієї позначки протягом весни. У березні середня зарплата може зрости приблизно на 1,5% порівняно з лютим, або на 400–450 гривень“, — зазначив економіст.

    Він пояснює, що на ринок праці впливають дві ключові причини. Перша — підвищення мінімальної зарплати на початку року, що традиційно стимулює зростання доходів у різних секторах економіки.

    Друга причина — мобілізація, яка призводить до скорочення кількості працівників у багатьох галузях.

    Найбільший дефіцит кадрів сьогодні спостерігається серед робітничих і технічних спеціальностей. Йдеться про станочників, будівельників, водіїв, інженерів та інших технічних фахівців.

    “Їхні заробітки зростають швидше за інші. Натомість бюджетники навряд чи можуть розраховувати на суттєве підвищення зарплат. Працівникам офісних сфер, зокрема продажів, часто доводиться збільшувати власні доходи за рахунок результатів роботи та обсягів продажів“, — пояснив Пендзин.

    Економіст Андрій Забловський зазначає, що офіційної статистики за лютий поки немає. За оцінками експертів, середня зарплата в Україні нині становить приблизно 28,8–28,9 тисячі гривень.

    У березні цей показник може зрости ще на 0,5–0,7%, тобто приблизно на 150–200 гривень.

    “Березень очікується як місяць активного росту. Це пов’язано з початком весняного бізнес-сезону та підготовкою до посівної кампанії, що підвищує зарплати в аграрному секторі“, — пояснив Забловський.

    Водночас експерт підкреслює, що різниця між галузями залишається дуже великою.

    Найвищі зарплати традиційно пропонують у сфері IT та телекомунікацій. У цих галузях середні доходи перевищують 75 тисяч гривень.

    До найбільш високооплачуваних спеціалістів належать програмісти, DevOps-інженери, Data Scientist, технічні архітектори та product-менеджери. Також високі зарплати отримують CTO, IT-директори, системні архітектори та фахівці з кібербезпеки.

    У багатьох випадках їхні доходи можуть перевищувати 70–80 тисяч гривень на місяць.

    Водночас зарплати понад 40 тисяч гривень пропонують і в інших сферах. Наприклад, менеджери з продажу можуть заробляти 36–45 тисяч гривень, водії — близько 35 тисяч гривень.

    HR-менеджери отримують приблизно 31 тисячу гривень, а фахівці з нерухомості — близько 44 тисяч гривень. Інженери та будівельники заробляють у середньому 30–40 тисяч гривень.

    Близькими до середнього рівня зарплат залишаються доходи у сфері обслуговування. Кухарі отримують приблизно 29 тисяч гривень, комірники — близько 27 тисяч гривень, а бухгалтери — приблизно 26 тисяч гривень.

    Працівники сфери обслуговування мають у середньому 25–26 тисяч гривень, тоді як бариста заробляють близько 22 тисяч гривень.

    Найнижчі зарплати традиційно фіксують у гуманітарних і бюджетних сферах. Йдеться про працівників культури, бібліотекарів, молодших наукових співробітників, а також частину працівників освіти.

    У цих галузях доходи часто становлять лише 17–22 тисячі гривень.

    Експерти прогнозують, що протягом весни зарплати можуть зрости ще на кілька відсотків. Якщо ця тенденція збережеться, середній рівень доходів в Україні поступово наблизиться до позначки 30 тисяч гривень.

    Водночас темпи зростання залишатимуться різними залежно від галузі. Найшвидше зарплати зростатимуть там, де роботодавці відчувають гострий дефіцит працівників.

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.